Як реанімувати підприємця після того, як він «ігнорував» податківців протягом трьох років?

В обраному У обране
Друк
Мірошниченко Віталіна, податковий експерт
Бухгалтер 911 Травень, 2018/№ 21
Підприємець не подавав звіти і не платив жодних податків з 2015 року — його позбавили спрощенки. Він вважав, що коли у 2015, 2016 і першому півріччі 2017 року він — загальносистемник без доходів, то й податківцям нічого не винен. Тому, сплативши ЄСВ за перше півріччя 2017 року, він з чис­тою совістю подав заяву про перехід на спрощенку (у групу 3) з 01.07.2017 р. І податківці внес­ли його до Реєстру єдиноподатників. Проте пізніше з’ясувалося, що у 2015 — 2016 роках доходи все-таки були. Як виправити ЄСВ, ПДФО і ВЗ? Давайте наведемо лад у «вінегреті» помилок.

Чим небезпечні борги для спрощенця?

По-перше, підприємця, в якого є податковий борг, податківці не повинні пускати на спрощенку (п.п. 291.5.8 ПКУ). Але це зовсім не означає, що якщо його пустили на спрощенку, то податкових боргів у нього 100 % немає. На жаль, на практиці буває, що фіскали через неувагу пропускають на спрощенку і підприємців з боргами.

По-друге, навіть якщо йому вдасться прорватися в лави спрощенців через неуважність податківців, то його можуть «скинути» з єдиного податку через півроку або пізніше — щойно помітять, що протягом двох послідовних кварталів роботи на спрощенці в нього «бовтається» податковий борг (п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ). При цьому повернутися на єдиний податок він зможе не раніше, ніж через рік (п. 299.11 ПКУ).

Знову ж таки скинути зі спрощенки «пізніше» цілком можуть і «заднім числом»*.

* Як бути, якщо вас ця проблема торкнулася впритул, ми розповідали в статті «Якщо вас «розлучили» зі спрощенкою «заднім числом»…» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 43).

Тому коли підприємця вже пустили в лави спрощенців, важливо якнайшвидше розібратися з податковими боргами, щоб не втратити спрощенки.

Борги з ЄСВ. Важливо те, що ЄСВ не є податком або збором, оскільки не зазначений у ст. 9 і 10 ПКУ. Отже, на нього не поширюються норми ПКУ. Тобто навіть якщо ви вчасно не сплатили ЄСВ, податковий борг у вас не з’явиться і зі спрощенки вас не «скинуть» ! Але це зовсім не означає, що ЄСВ-борги є нешкідливими. Тут, що називається, штрафи, штрафи і ще раз штрафи.

Прописані вони не в ПКУ, а в Законі про ЄСВ, але від цього не легше. Більше того, для ЄСВ-штрафів, на відміну від штрафів за несплату податків, навіть строків давності немає ! Тож їх можуть нарахувати коли завгодно (пп. 2, 3 і 7 ч. 11 і 10 ст. 25 Закону про ЄСВ):

170 грн. — за неподання/несвоєчасне подання річної форми № Д5 (окремо за кожен звіт);

20 % ЄСВ — за несплату/несвоєчасну сплату ЄСВ;

10 % донарахованого податківцями або самостійно платником ЄСВ — за кожен повний або неповний звітний період, за який нарахована така сума, але не більше 50 % донарахованого ЄСВ;

0,1 % ЄСВ — за кожен день прострочення сплати (пеня).

Окрім цих штрафів, є ще й адмінштрафи за ст. 1651 КпАП :

510 — 680 грн. — за неподання річної форми № Д5 (за всі звіти);

680 — 2040 грн. — за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ.

Розмір адмінштрафу за несплату/несвоєчасну сплату ЄСВ залежить від суми недоплати.

За адмінштрафами строк давності є: їх не можна накладати після закінчення 2 місяців з моменту подання неподаного звіту або сплати «забутого» ЄСВ-зобов’язання (ст. 38 і 247 КпАП, категорія 301.09 ЗІР). Але навряд чи податківці впустять своє.

Що маємо в сухому залишку? За борги за ЄСВ зі спрощенки не «скидають». Покарання за ЄСВ-порушення дуже болісне. При цьому самостійна «здача» долю підприємця не полегшить (про один нюанс ми скажемо далі).

Відповідно, якщо доходи підприємець отримував від громадян без застосування РРО (податківці про них навряд чи дізнаються), то «самоздача» безглузда.

Проте якщо доходи надходили від підприємців або юросібфіскали легко їх відстежать за формами № 1ДФ (знову ж таки відстежити безготівкові доходи можуть і за банківською випискою). Тому тут ініціатива має право на життя. Але вектор її — «пошук» витрат.

Пояснимо. Оскільки у 2015 — 2016 роках ви були загальносистемником, то принципове значення має не величина доходу, а величина чистого доходу (доходи мінус витрати). Відповідно, інтерес підприємця — «відшукати» витрати. В ідеалі, звісно, хотілося б, щоб чистий дохід за 2015 і 2016 роки був нульовим, але якщо так не виходить, то непогано його просто максимально зменшити .

Якщо вам вдасться обнулити чистий дохід, то:

ЄСВ-недоїмка (штрафи і пеня) взагалі не виникне! Адже у 2015 — 2016 роках загальносистемники мали право не сплачувати ЄСВ, якщо їх чистий дохід дорівнював нулю;

— можна подати дві «пустушки» — форми № Д5 (за 2015 — 2016 роки), сплативши 340 грн. (2 х 170) штрафу і назавжди забувши про ЄСВ-«висяк» .

Є рекомендації ДФСУ (лист від 11.09.2015 р. № 33814/7/99-99-17-03-01-17) не застосовувати адмінштрафи до підприємців, які подають «нульові» форми № Д5. Але місцеві податківці можуть й оштрафувати .

Якщо обнулити чистий дохід не виходить, врахуйте такі нюанси.

2015 рік: ЄСВ сплачувався тільки за прибуткові місяці (якщо в якомусь місяці — нуль або збиток, у формі № Д5 за ним — прочерк).

ЄСВ за місяць = 34,7 % х середньомісячний чистий дохід.

При цьому довільно розкидати чистий дохід, щоб оптимізувати сплату ЄСВ, вже не дозволяли . Середньомісячний чистий дохід = річний чистий дохід/кількість прибуткових місяців протягом року. І жодних «витівок» .

Врахуйте: навіть якщо середньомісячний чистий дохід виявлявся менше мінзарплати, ЄСВ доводилося платити з мінзарплати (мінімальний внесок).

Якщо ж він виявлявся більше 17 прожитмінімумів, ЄСВ сплачувався тільки із 17 прожитмінімумів (максимальний внесок у 2015 році)**.

** Детальніше читайте в статті «Із року в рік у ФОП ЄСВ-звіт» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 3).

Мінзарплата у 2015 році із січня по серпень — 1218 грн., з вересня по грудень — 1378 грн. А 17 прожитмінімумів із січня по серпень — 20706 грн., з вересня по грудень — 23426 грн.

2016 рік: як і раніше, ЄСВ платили тільки за прибуткові місяці (у збиткових або нульових місяцях у формі № Д5 стояв прочерк).

ЄСВ за місяць = 22 % (!) х середньомісячний чистий дохід.

При цьому середньомісячний чистий дохід рахувався точно так, як і у 2015 році — жодних «розкидів» — просто ділили річний чистий дохід на кількість прибуткових місяців, і все. І, знову-таки, якщо результат виявлявся меншим мінзарплати, ЄСВ платили з мінзарплати (мінімальний внесок). Якщо ж він виявлявся більше 25 прожитмінімумів, ЄСВ сплачували тільки з 25 прожитмінімумів (максимальний внесок у 2016 році)***.

*** Детальніше про це — у статті «Минув рік — несемо ЄСВ-звіт, або Як підприємцеві «здатися» з ЄСВ «за себе» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 3).

Мінзарплата у 2016 році із січня по квітень — 1378 грн., з травня по листопад — 1450 грн., у грудні — 1600 грн. А 25 прожитмінімумів із січня по квітень — 34450 грн., з травня по листопад — 36250 грн., у грудні — 40000 грн.

2017 рік: ЄСВ платимо вже за кожен місяць, незалежно від того, прибутковий він, збитковий чи нульовий. Оскільки у 2017 році доходу в підприємця дійсно не було, щомісячний ЄСВ у нього мінімальний = 22 % від мінзарплати = 22 % х 3200 = 704 грн./міс.

Цей ЄСВ уже сплачений (до переходу на спрощенку), отже, з ним проблем не виникає.

А як виправити недоплату за 2015 — 2016 роки? Усе просто:

1) подати дві форми № Д5 (за 2015 і 2016 рр.), у яких — розрахувати ЄСВ;

2) краще до подання цих звітів або разом з їх поданням — сплатити ЄСВ за 2015 — 2016 роки;

3) і потім залишається лише чекати від податківців повідомлення/вимогу із сумою штрафів, пені і постанову про адмінштраф (про суми цих санкцій ми вже говорили). Після їх отримання слід сплатити штрафи і пеню протягом 10 календарних днів.

Борги за ПДФО і ВЗ. Якщо вам вдалося «підтягнути» витрати за 2015 — 2016 роки так, що чистий дохід за ці роки дорівнює нулю, то борги за ПДФО і ВЗ не виникнуть . Тому вам достатньо буде подати дві деки про доходи (за 2015 і 2016 роки) з прочерками, сплативши по 170 грн. штрафу за кожну з них (п. 120.1 ПКУ).

Також доведеться сплатити адмінштраф за несвоєчасне подання декларації (один за дві) за ст. 1641 КпАП у розмірі від 51 до 136 грн.

Якщо ж витрати у потрібному обсязі «відшукати» не вийшло, доведеться виправлятися. І тут є один лайфхак. Можна спочатку подати декларації про доходи за 2015 і 2016 роки з прочерками («пустушки»), а через кілька днів — виправити їх, подавши уточнюючі деки. Отже, штраф буде набагато менше : 3 % за самостійне виправлення помилки — п. 50.1 ПКУ, а не 20 % за несвоєчасну сплату податків — п. 126.1 ПКУ.

Якщо ж ви все-таки вирішите відразу подавати деки з правильною сумою чистого доходу, радимо сплатити ПДФО і ВЗ заздалегідь (до подання), щоб у вас не висів податковий борг. Адже відразу після подання таких декларацій зобов’язання з ПДФО і ВЗ стане узгодженим. І оскільки строки його сплати давно минули, воно автоматично перетвориться на податковий борг, а спрощенцю це ні до чого.

Погашаючи «прострочені» ПДФО і ВЗ, не забудьте сплатити пеню (оскільки пеня теж є податковим боргом)****! А ось зі штрафом — простіше: доки податківці не вручать вам повідомлення/вимогу, штраф — не борг, тому його можна не платити (це не є небезпечним).

**** Подробиці щодо розрахунку пені знайдете в статті «Пеняй на себе»: про стягнення податкової пені» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 21).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити