1 Про це ми розповідали в статті «Військовий облік: з 14.02.2019 р. ведемо за оновленими правилами» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 9).
Стисло про головне
Ми детально проаналізували «військову» нормативку і з’ясували приємну новину: законодавство не вимагає від фізосіб-підприємців вести військовий облік, навіть якщо в них є наймані працівники 
.
На цьому хотілося б і зупинитися, але спочатку Генштаб (лист від 27.09.2017 р. № 321/5989), а потім і Міноборони (лист від 13.11.2017 р. № 321/7065) висловилися «за» те, щоб підприємці-роботодавці все-таки вели військовий облік 
.
Враховуючи, що «військові адмінпорушення», що цікавлять нас, протоколюють, а також виносять рішення за ними, саме військкомати (тобто органи, підпорядковані Міноборони та Генштабу), є імовірність, що вони можуть виписати підприємцеві-роботодавцеві адмінштрафи за відсутність військового обліку 
.
Тож вести військовий облік чи ні — вирішувати вам. Якщо оберете — не вести, читайте далі.
Аргументи «за» те, щоб не вести військовий облік
Обов’язок вести військовий облік згадується в ч. 7 ст. 1, ч. 5 ст. 34 Закону № 22322 і в пп. 1, 15, 36 Порядку № 9213. І скрізь ідеться про те, що виконання військового обов’язку громадянами забезпечують тільки:
2 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.
— держоргани;
— органи місцевого самоврядування;
— підприємства, установи й організації, у яких призовники/військовозобов’язані працюють (навчаються);
«Державні органи, підприємства, установи та організації ведуть персональний облік призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи (навчання), у тому числі на умовах трудового договору (контракту, угоди), строком більш як три місяці» (п. 36 Порядку № 921).
— військкомати;
— територіальні центри комплектації військовослужбовців за контрактом.
Як бачите, підприємці в цьому переліку взагалі не згадані. Проте це не заважає Міноборони віднести їх до підприємств, установ та організацій і вимагати наявності військового обліку.
Насправді:
— підприємство, установа або організація — ця юридична особа (ч. 4 ст. 62 ГКУ4, ч. 3 ст. 83 ЦКУ5);
4 Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
5 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
— а підприємець — це громадянин, тобто фізична особа, у якої немає статусу юрособи. Оскільки ця фізособа зареєстрована підприємцем, вона є суб’єктом господарювання і може здійснювати госпдіяльність (ч. 1 ст. 128 ГКУ).
Таким чином, фізособи-підприємці жодним чином не потрапляють до складу підприємств, установ та організацій.
«Захід через посадову особу» в цьому випадку теж не викликає проблем.
У деяких законодавчих нормах згадано, що обов’язок вести військовий облік покладається на керівників або посадових осіб підприємств, установ або організацій (ч. 5 ст. 34 Закону № 2232), так само як і відповідальність за військові порушення (ст. 2112 — 2114 КУпАП).
І Мін’юст, і МВС схильні вважати підприємця-роботодавця посадовою особою (лист Мін’юсту від 03.11.2006 р. № 22-48-548, лист МВС від 25.05.2011 р. № 5/3614). Але цього достатньо, коли йдеться просто про посадових осіб.
Проте формулювання тих же ст. 2112 — 2114 КУпАП такі, що в них ідеться про відповідальність не просто посадової особи, а «посадових осіб підприємств, установ, організацій»! А отже, підприємець сюди точно не вписується.
Тобто строго згідно із законом, для підприємця немає адмінштрафів за: неподання списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць; прийняття на роботу громадянина без військового квитка; несповіщення працівників про їх виклик до військкомату.
Але знову застережемо — не факт, що все вищесказане на 100 % захистить вас від адмінштрафів, якщо військового обліку ви не ведете.
Що стосується ціни питання, то розміри штрафів ми свого часу наводили в статті «Військовий облік на підприємстві: веди або відповідай» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 38). Якщо говорити про статті 2112 — 2114 КУпАП, то ціна питання не висока: 17 — 51 грн. при першому порушенні та 51 — 119 грн. при повторному протягом року порушенні.
Але не можна виключати намірів «розвернутися» у бік адмінштрафу з «широким» формулюванням: «порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (ст. 2101 КпАП). І суб’єктний склад цього правопорушення ширше (не обмежений посадовими особами підприємств), і сам штраф більший.
Тут уже може дійти до 1700 грн., а при повторному порушенні протягом року — до 5100 грн.
Хоча ще раз повторимо, жодних обов’язків ФОП формально не порушує і застосування штрафу суперечитиме законодавству.
