Еко-декларація за І квартал: розбираємося з особливостями

Шевчук Михайло, податковий експерт
Бухгалтер 911 Квітень, 2019/№ 16
В обраному У обране
Друк
Якби не зміни щодо викидів в атмосферне повітря вуглекислого газу (CO2)*, нам із вами й поговорити на тему еко-звітності не було б особливих приводів. Форма декларації** й усі правила її подання залишилися незмінними, але ось щодо викидів двоокису вуглецю є свої особливості. Саме з акцентом на них і побудована стаття, що пропонується вашій увазі.

* Про які ви могли дізнатися зі статті «Податки «другого ешелону»: вивчаємо новинки Закону» (підрозділ «Екологічний податок» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 52-53).

** Затверджена наказом Мінфіну «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» від 17.08.2015 р. № 715, з урахуванням останніх змін, унесених наказом Мінфіну від 13.05.2017 р. № 495.

«Прощальна» (й не тільки!) заява. Розпочнемо з того, що платники екоподатку, які з початку звітного року не планують здійснювати викиди або інші забруднення протягом звітного року, повинні подати в податкову за місцезнаходженням джерел забруднення заяву про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. Пункт 250.9 ПКУ, що встановлює такий обов’язок, не містить конкретного строку, але податківці справедливо зазначають (категорія 120.05 ЗІР), що впоратися з таким обов’язком потрібно не пізніше граничного строку подання податкової декларації за I квартал звітного року.

Граничний строк подання декларації за квартал — п’ятниця, 10 травня. Розплатитися з бюджетом після задекларованих у ній зобов’язань потрібно не пізніше понеділка, 20 травня.

Що примітно, подати таку заяву податківці рекомендують і тим платникам, у яких обчислений розрахунковими методами щорічний обсяг викидів двоокису вуглецю не перевищує 500 т (роз’яснення в категорії 120.05 ЗІР).

Інакше такі суб’єкти господарювання зобов’язані будуть подавати податкові декларації з екологічного податку.

Такий обсяг викидів, нагадаємо, дозволяє суб’єкту не вважатися платником екоподатку (згідно з п. 240.7 ПКУ). Якщо ж такий обсяг буде перевищений, п. 242.4 ПКУ дозволяє зменшити базу оподаткування за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року на обсяг таких викидів у розмірі 500 т на рік.

Але в такому разі ДФСУ просить платника додати до заяви розрахунок визначення ним річного обсягу викидів двоокису вуглецю за результатами споживання палива його стаціонарними джерелами забруднення.

Але враховуючи те, що робота більшості джерел забруднення супроводжується викидами в атмосферне повітря й інших забруднюючих речовин, подання такої заяви може позбавити тільки від необхідності сплати екоподатку за вуглекислий газ.

Декларування викидів. Нагадаємо базові правила заповнення та подання декларації щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Саме до такого виду забруднення відносяться викиди CO2, що нас цікавлять.

Екоподаток за викиди забруднюючих речовин в атмосферу розраховують за кожним стаціонарним джерелом в окремому додатку 1 до декларації. Далі ці показники переносять до рядка 4.1 декларації.

Декларацію за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення подають за місцем розміщення таких джерел.

Якщо платник податку має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах різних населених пунктів (сіл, селищ або міст) чи за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то п.п. 250.10.1 ПКУ зобов’язує його подавати у відповідний орган за місцезнаходженням стаціонарного джерела декларацію за кожним стаціонарним джерелом забруднення окремо.

Водночас ДФСУ (роз’яснення в категорії 120.05 ЗІР) дозволяє в такому разі подавати одну декларацію, якщо населені пункти підконтрольні одній податковій. До такої декларації потрібно скласти відповідний розрахунок (додаток) за кожним стаціонарним джерелом забруднення (за кожним КОАТУУ) окремо.

Якщо платник має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) чи за його межами (код згідно з КОАТУУ один і той же), то п.п. 250.10.2 ПКУ дозволяє йому подавати у відповідний орган одну податкову декларацію за такі джерела.

У ній потрібно заповнити декілька додатків, у яких розрахувати податок за викиди окремим джерелом забруднення.

А якщо платник перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом? Він може подавати одну податкову декларацію за викиди всіма своїми джерелами забруднення, якщо вони розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з КОАТУУ за місцезнаходженням платника на податковому обліку (міської ради)).

При цьому якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування платника на податковому обліку, то до податкової, у якій він перебуває на обліку, слід подати копії відповідних податкових декларацій (п. 250.8 ПКУ).

Але за викидами вуглекислого газу ДФСУ ці правила дещо змінила . Як зазначає відомство, за викиди СО2 податок слід сплачувати не в розрізі кожного окремого джерела забруднення, а в цілому за платником податку.

У зв’язку з цим податківці пропонують (категорії 120.05 і 120.10 ЗІР) декларувати обсяги викидів вуглекислого газу в окремому додатку 1.

При цьому в ньому платник, на переконання ДФСУ, повинен декларувати викиди CO2 усіма своїми стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому в ряді ІПК*** ДФСУ пропонує платникам відображати викиди вуглекислого газу і в розрізі кожного джерела забруднення й навіть наводить зразкову форму для такого декларування.

*** А саме від 06.03.2019 р. № 926/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та № 927/6/99-99-12-02-03-15/ІПК; від 04.04.2019 р. № 1438/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та № 1439/6/99-99-12-02-03-15/ІПК; від 09.04.2019 р. № 1527/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

У ній мають бути відображені: (1) № і (2) код за КОАТУУ місцезнаходження джерела забруднення, а також фактичний обсяг викидів газу в тоннах: (3) з початку року та (4) за звітний квартал.

Утім, оскільки такий обов’язок з ПКУ прямо не випливає, а висновки ІПК можуть використовуватися тільки тими платниками, які їх отримали, проводити таке декларування ви не зобов’язані.

Як заповнити додаток за двоокисом вуглецю? Додатки із загальними даними за всіма джерелами ДФСУ рекомендує подавати за кожен квартал. При цьому якщо за його підсумками обсяг викидів у 500 т не досягнутий, то ці додатки слугують тільки для відображення фактичних обсягів викидів, а ось починаючи з кварталу, в якому така межа перевищена, — ще й для нарахування податку.

У рядках 4.1 — 4.4 такого додатка мають бути зазначені тільки дані про обсяг викидів СО2 за кожен звітний квартал.

Дані ж для нарахування податку повинні міститися тільки в рядку 4.5. У рядках 4.1 — 4.4 додатка 1 будуть заповнені:

— колонка 2, у якій зазначатиметься код двоокису вуглецю — «243.4.001»;

— колонка 3 — фактичний обсяг викидів СО2 за І — ІV квартали.

Рядок 4.5 має бути заповнений тільки в тих періодах, у яких обсяг викидів вуглекислого газу перевищить 500 тонн.

Заповнювати його слід так:

— у колонці 2 знову-таки зазначати код газу — «243.4.001»;

— у колонці 3 — обсяг його викидів, за який за звітний період доведеться сплатити податок.

При цьому визначати показник, який потрапить до цієї колонки в тому кварталі, в якому досягнута межа в 500 т, слід шляхом віднімання від фактичного обсягу викидів за такий звітний квартал або квартали (якщо перевищення відбулося не в І кварталі) величини граничного обсягу викидів — 500 т;

У звітних періодах, наступних після досягнення 500-тонної межі, у цій колонці наводиться фактичний обсяг викидів, здійснених платником за звітний (податковий) квартал.

— у колонці 4 — ставку податку — 10,00 грн. (згідно з п. 243.4 ПКУ);

— у колонці 5 — суму податкового зобов’язання за звітний квартал до сплати.

Дані про нарахований податок з рядка 4.5 слід перенести до рядка 4 додатка, а звідти — й до рядка 4.1 декларації.

Сплатити й забути . Виходимо на фінішну пряму — поговоримо про сплату задекларованого екоподатку.

У загальному випадку місце сплати податку визначають за аналогією з місцем надання декларації.

Але проблема в тому, що місце сплати екоподатку за викиди вуглекислого газу доведеться визначити самому платнику залежно від того, у якій декларації відображено/буде відображено нарахування податку за такі викиди.

Додаток, як ми вже з’ясували, подають один загальний за всіма джерелами. Але з якою декларацією, незрозуміло . Звісно, якщо таке джерело не єдине.

За наявності декількох джерел обрати місце подання декларації доведеться за місцезнаходженням одного з них.

Сплачувати екоподаток за викиди вуглекислого газу потрібно на окремий рахунок у Держказначействі. Згідно з бюджетною класифікацією «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення» класифікують за кодом 19011000.

Факт, що насторожує: сплату екоподатку за викиди СО2 не на окремий рахунок податківці (категорія 120.10 ЗІР) сприймають як несвоєчасну сплату з усіма можливими наслідками. Тож краще цього не допускати.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд