Новорічно-вітальні заходи vs господарська діяльність

Новорічний корпоратив для працівників

Відразу обумовимо, що розглядатимемо ситуацію, коли корпоративний захід здійснюється за кошти самого підприємства.

Обережні платники, звісно ж, розцінюватимуть витрати на корпоратив як витрати, не пов’язані з госпдіяльністю підприємства. У такому разі в бухобліку витрати на корпоративне святкування Нового року підприємство покаже у складі інших операційних витрат у періоді їх здійснення (субрахунок 949). Само собою потрібна відповідна «первинка». Для податку на прибуток негосподарський статус витрат значення не має. Такі витрати все одно зменшать об’єкт оподаткування податком на прибуток. Адже жодних коригувань бухфінрезультату на негоспвитрати ПКУ не передбачено (листи ДФСУ 28.03.2019 р. № 1307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 15.11.2018 р. № 4828/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). А ось для ПДВ господарський статус витрат, як і раніше, важливий. Адже якщо проведення новорічного корпоративу — операція негосподарська, то податковий кредит (ПК) за всіма святково-корпоративними витратами доведеться компенсувати нарахуванням податкових зобов’язань (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ — як на негосподарське використання (складається ПН з типом причини «13» і умовним ІПН покупця «600000000000»).

Сміливі ж платники намагаються пов’язати проведення корпоративу з госпдіяльністю. Наприклад, «замаскувати» корпоратив під щорічні збори трудового колективу .

Цікава думка фіскалів щодо такого «корпоративу»-зборів, викладена в листі ДФСУ від 28.03.2019 р. № 1307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Підприємство 29 грудня (з 18:00 до 23:00) в приміщенні ресторану проводило звітні збори трудового колективу за підсумками року. Водночас документи на проведення заходу (програма, кошторис витрат, звіт проведення річних зборів трудового колективу, акт про списання товарів) свідчили про те, що фактично мало місце проведення для співробітників розважального заходу. Проведення такого заходу фіскали розцінили як негосподарську діяльність, яка зумовлює необхідність нарахувати «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ із сум ПДВ, сплачених у вартості витрат на такий захід.

Щоправда, тут звертає на себе увагу те, що аргументували «негосподарський» статус такого заходу фіскали тим, що «наказом про облікову політику підприємства <…> не передбачається включення витрат на проведення розважальних заходів до загальногосподарських витрат на управління підприємством». Звідси напрошується висновок, що якщо б розважальні заходи були визначені обліковою політикою як загальногосподарські витрати на управління підприємством, то тоді можна було б говорити про господарську спрямованість такого заходу.

У принципі, таким підходом користуватися можна. Адже вже протягом доволі тривалого періоду фіскали дотримуються позиції, що для того, щоб витрати за придбаними товарами/послугами мали «господарський» статус, потрібно, щоб вони були включені до продажної вартості товарів/послуг, які поставляються платником, тобто компенсувалися покупцем у ціні товарів/послуг.

Інакше кажучи, якщо витрати на проведення періодичних розважальних заходів для співробітників будуть закладені (окремою статтею) до продажної вартості товарів/послуг (що буде підтверджено документально), то вони вважатимуться господарськими, і, відповідно, нараховувати «компенсуючі» ПЗ за ними не потрібно.

Але! Якщо ви вирішили йти шляхом «господарського» статусу корпоративу, то:

(1) потрібно бути готовим до претензій фіскалів. Оскільки традиційно витрати на корпоратив і різного роду розважальні заходи вони розцінюють як негосподарську діяльність. А враховуючи, що на кону стоїть ПДВ у вигляді ненарахованих «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ, навряд чи вони пройдуть повз ці витрати;

(2) крім того, що ці витрати потрібно «закласти» у вигляді окремої статті в ціні продажу, бажано ще й прописати обґрунтування господарської/виробничої необхідності таких витрат.

Є ще один варіант уникнути нарахування «компенсуючих» ПЗ — оформити святковий захід як маркетингову/рекламну акцію. Тоді такий захід вважатиметься госпдіяльністю (а отже, нарахування «компенсуючих» ПЗ потрібно не буде). Але тоді на корпоратив мають бути запрошені контрагенти/клієнти, а підприємство повинне мати документи, що підтверджують рекламний характер заходу (які — див., наприклад, лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.06.2019 р. № 2836/ІПК/04-36-12-01-16).

ПДФО і ЄСВ. Декілька слів скажемо щодо того, чи виникне у фізосіб-учасників заходу оподатковуваний дохід. Тут усе залежить від можливості персоніфікувати доходи та обчислити суму доходу, отриманого кожною конкретною фізособою. Якщо облік з’їденого кожним не вівся, ціна новорічного шоу для кожної особи не визначалася, то формально немає об’єкта оподаткування.

Отже, ПДФО (ВЗ) утримувати ні з чого. Водночас, навіть незважаючи на лояльні роз’яснення від податківців про «неоподаткування корпоративу» (103.02 ЗІР), ми рекомендуємо вам уникати (хоча б за документами) варіанта, коли на корпоративі всі свої. На сьогодні складається неслушна податкова практика. У своїх роз’ясненнях щодо подібних ситуацій фіскали наполягають на тому, що відсутність можливості визначити суму отриманого доходу конкретною особою не може слугувати підставою для звільнення від оподаткування (лист ДФСУ від 09.09.2019 р. № 87/6/99-00-04-07-03-15/ІПК). Крім того, якщо коло споживачів блага визначено (припустимо, лише працівники підприємства), то податківці можуть спробувати визначити об’єкт оподаткування кожного методом «узяти все й поділити» (див. листи ДФСУ від 21.03.2019 р. № 1142/6/99-99-13-02-03-15/ІПК і ОВП ДФС від 05.09.2018 р. № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Хоча шанси відбитися від свавілля податківців через суд великі.

* Детальніше див. у статті «Шведський стіл: так чи є ПДФО?» («Бухгалтер 911», 2019, № 29).

Для ЄСВ тут найкращий варіант — це відсутність персоніфікації. Немає персоніфікації = немає ЄСВ, ПДФО, ВЗ.

Алкоголь на корпоративі. Очевидно, що при пригощанні гостей (працівників і партнерів) алкоголем немає підприємницької діяльності з його продажу. Маємо справу з використанням алкоголю для власних потреб підприємства. А отже:

— роздрібна алкогольна ліцензія підприємству не потрібна (див. роз’яснення в категорії 113.03 ЗІР. При цьому податківці вимагають, щоб корпоратив був належним чином задокументований);

— немає необхідності сплачувати «роздрібний» акциз (114.02 ЗІР).

Презенти для бізнес-партнерів

У загальному випадку, коли йдеться про різного роду подарунки, «маячать» відразу дві підстави для нарахування ПЗ з ПДВ:

(1) за п. 188.1 ПКУ — виходячи з мінбази, адже безоплатне надання вважається постачанням (п.п. 14.1.191 ПКУ);

(2) за п. 198.5 ПКУ, що вимагає нарахування «компенсуючих» ПЗ у разі негосподарського використання товарів/послуг.

Тому краще провести роздачу презентів для клієнтів і бізнес-партнерів як рекламну акцію. Адже подібні презенти зазвичай спрямовані на те, щоб створити позитивний імідж підприємства, викликати інтерес до його діяльності, встановити нові контакти тощо. Щоправда, щоб захід мав статус «рекламного», потрібно мати документи, які підтверджують рекламний характер заходу. Керівник видає розпорядження про проведення рекламно-маркетингових заходів, якими («з метою популяризації підприємства на ринку, серед контрагентів/покупців») буде роздача «потрібним» фірмам/людям новорічних подарунків. Тут же призначаються відповідальні особи, визначається кошторис, указуються джерела фінансування, можливо, зазначається, чим кого обдаровувати, тощо.

Якщо роздача презентів буде оформлена у вигляді рекламної акції, то підстав для нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ немає, адже рекламна роздача — це госпдіяльність (її основна мета — збільшення обсягу продажів і, відповідно, доходу). А ось підстави для нарахування ПЗ за п. 188.1 ПКУ (дотягування до мінбази) — формально залишаються. Але, наш погляд, тут ще варто враховувати, що це буде за презент.

Якщо роздаватимуться тільки листівки (+ рекламні буклети). У частині ПДВ, враховуючи, що листівки не мають індивідуальної цінності, то немає тут й операції постачання товарів/послуг. Тобто ПЗ за п. 188.1 ПКУ нараховувати не потрібно. «Вхідний» ПДВ, сплачений у складі вартості листівок і послуг з їх розсилання, підприємство включає до ПК (п. 198.3 ПКУ). При цьому оскільки розсилка листівок має рекламний характер, то ПЗ за п. 198.5 ПКУ також не нараховуються.

Щоправда, враховуючи роз’яснення фіскалів, краще, щоб вартість рекламних буклетів/листівок включалася до продажної ціни товарів/послуг, які постачаються вами (тобто визначалася як окрема стаття витрат у продажній вартості товарів/послуг), що повинно бути підтверджено первинним документом (калькуляцією або іншим документом, визначеним обліковою політикою підприємства).

Якщо безоплатно ви даруватимете зразки вашої продукції/товарів/послуг. Якщо така роздача буде документально оформлена як рекламна акція, то можна уникнути нарахування ПДВ зовсім. По-перше, у випадку з безоплатним наданням товарів/послуг у рекламних цілях підстав для нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ немає, адже рекламна роздача — це госпдіяльність. По-друге, фіскали вже протягом доволі тривалого часу говорять, що в разі, якщо вартість товарів/послуг, які безоплатно роздаються в рекламних цілях, включається до вартості товарів/послуг (до продажної ціни товарів/послуг), що реалізовуються, то ПЗ за п. 188.1 ПКУ нараховувати не потрібно. Адже в такому разі не буде окремої операції постачання товарів/послуг.

Те, що вартість товарів, які безоплатно роздаються / послуг, які безоплатно надаються, включається до вартості товарів/послуг, що реалізовуються, має бути визначене калькуляцією вартості товарів/послуг або іншим документом, визначеним обліковою політикою підприємства, яким установлюються продажні ціни (див. лист ДФСУ від 23.05.2019 р. № 2343/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Зверніть увагу! Ідеться не про віднесення на собівартість, а про включення до кінцевої (продажної) ціни товарів, що продаються.

Якщо безоплатно роздаватимуться інші подарунки (спеціально закуплені). У цьому випадку доведеться нарахувати ПЗ за п. 188.1 ПКУ як при безоплатному продажу — виходячи із ціни придбання подарунків. На підтвердження нарахованих ПЗ потрібно скласти і зареєструвати дві податкові накладні:

— першу — на договірну (нульову) вартість;

— другу — на «мінбазу» (з типом причини «15»).

А ось «компенсуючі» ПЗ у цьому випадку нараховувати не доведеться, навіть якщо така роздача не буде оформлена як рекламний захід. Пов’язано з тим, що фіскали дозволяють при безоплатних роздачах нараховувати ПЗ тільки один раз. Якщо вони нараховані за п. 188.1 ПКУ, то за п. 198.5 ПКУ їх уже нараховувати не потрібно (див., наприклад, лист ДФСУ від 23.05.2019 р. № 2343/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.06 ЗІР).

Алкоголь. Не варто як презенти для партнерів обирати алкогольні напої! На відміну від ситуації з «пригощанням» працівників/партнерів (див. вище), тут податківці вже вимагають наявності в дарувальника ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем (див. ЗІР 115.03).

Новорічні подарунки дітям співробітників за кошти підприємства

Закупівля подарунків. При купівлі подарунків у платника ПДВ ви отримаєте «звичайну» ПН за ставкою 20 %. Оскільки «пільга» за спеціальним «новорічним» Законом № 2117** діє тільки щодо тих новорічних подарунків, які закуповуються за рахунок коштів профспілки/неприбуткових організацій або Фонду соцстрахування. Якщо підприємство закуповує подарунки за свої кошти, то воно отримає від постачальника «звичайну» ПН без пільги.

** Закон України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» від 30.11.2000 р. № 2117-III.

Роздача подарунків. Навряд чи видачу новорічних подарунків для дітей співробітників ви закладатимете в продажну вартість своїх товарів/послуг, тому тут діятимуть правила як при звичайній безоплатній роздачі товарів.

Видача подарунків = безоплатне надання = постачання (п.п. 14.1.191 ПКУ) = об’єкт оподаткування ПДВ. А оскільки договірна вартість у цьому випадку дорівнює нулю, ПДВ нараховується виходячи з мінбази — вартості придбання подарунків (п. 188.1 ПКУ).

При цьому потрібно буде скласти дві податкові накладні:

першу — на договірну (тобто нульову) вартість. Її можна скласти одну і навіть останнім числом місяця вручення подарунків.

У «шапці» такої ПН у полі «Не підлягає наданню отримувачу…» ставимо відмітку «X» і тип причини «02». А ось ознаку зведеності проставляти не потрібно, адже така ПН не відповідає жодній ознаці зведеності.

У заголовній частині такої ПН:

1) у полях для заповнення даних продавця — проставляємо свої дані;

2) у полях для заповнення даних про покупця — у полі «Отримувач (покупець)» зазначаємо «Неплатник», у полі ІПН — «100000000000», поле «податковий номер платника податку» — не заповнюємо;

другу — на мінбазу з типом причини « 15». Якщо складаємо зведену ПН, то в «шапці» ПН зазначаємо код ознаки «3» (п. 11 Порядку № 1307***). У полі «Не підлягає наданню отримувачу…» ставимо відмітку «Х» і тип причини «15». У заголовній частині ПН у полях, відведених для заповнення як даних продавця, так і даних покупця, проставляємо свої дані. У графі «Номенклатура товарів/послуг продавця», крім власне найменування товару, зазначається: «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання». А ось графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 12 розділу Б не заповнюються.

*** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

А ось «компенсуючі» ПЗ нараховувати не потрібно. Роз’яснення податківців останніх років свідчить про те, що при безоплатному наданні достатньо нарахувати тільки одні ПЗ: якщо нарахували за п. 188.1 ПКУ, то за п. 198.5 ПКУ вже нараховувати не потрібно.