Теми статей
Обрати теми

Річний перерахунок з ПДВ — 2019 (ст. 199 ПКУ)

Казанова Марина, податковий експерт
У межах закриття року багатьом платникам ПДВ доведеться провести традиційний перерахунок з ПДВ. У цій статті нагадаємо основні правила його проведення.

Відразу зазначимо — будь-яких змін у процедурі проведення річного перерахунку ПДВ за підсумками 2019 року немає img 1. Навіть стане трохи легше — оскільки щодо окремого «необоротного» перерахунку (на підставі п. 42 підрозд. 2 розд. XX ПКУ) для багатьох платників 2018 рік став завершальним періодом для його проведення. Він (додатковий «необоротний» перерахунок) стосуватиметься лише тих платників, у яких придбані з ПДВ до 01.07.2015 р. необоротні активи (НА), первісно призначені для використання «за подвійним призначенням» (тобто за якими у 2015 році був поставлений «частковий» податковий кредит (ПК)), були введені в експлуатацію у 2016 році й пізніше. Наприклад, якщо об’єкт був придбаний у червні 2015 року і він одразу призначався для використання за «подвійним» призначенням (тобто за ним у червні 2015 року був відображений «частковий» ПК виходячи з коефіцієнта розподілу), а введений в експлуатацію в січні 2016 року, то за підсумками 2019 року доведеться провести перерахунок ПК за підсумками третього року експлуатації об’єкта. Правила такого перерахунку ви знайдете в статті «Перерахунок ПДВ за «старими» необоротними активами» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 1). Повторювати їх цього разу не будемо.

Нагадаємо: за НА «подвійного призначення», придбаними після 01.07.2015 р., ПДВ перераховується тільки один раз — у складі загального річного перерахунку.

При цьому зазначимо, що якщо НА були придбані з ПДВ до 01.07.2015 р., але стали «подвійними» тільки зараз (ПК при їх купівлі не потрапив під розподіл, а був відображений повністю), підстав включати такі в перерахунки за п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ немає. На початку «подвійного» використання платник керується вже нормами ст. 199 ПКУ, відповідно і річний перерахунок таких НА здійснює тільки один раз — за підсумками року, коли такий НА став «подвійним». Дотримуються цієї точки зору і податківці (див. ЗІР 101.14).

Основні правила загального річного перерахунку

Проводити річний перерахунок ПДВ потрібно тим платникам ПДВ, які протягом 2019 року здійснювали одночасно оподатковувані й неоподатковувані операції і нараховували «компенсуючі» податкові зобов’язання (ПЗ) за ст. 199 ПКУ.

Зазначимо, що проводити річний перерахунок потрібно навіть у тому випадку, якщо:

— протягом 2019 року ви здійснили лише одну пільгову (необ’єктну) операцію (наприклад, здавали макулатуру, яка підпадає під звільнення від ПДВ на підставі п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);

— на кінець року припинили здійснювати пільгові операції, але при цьому здійснювали їх протягом року.

Перерахунок ПДВ не робиться, якщо у звітному році платник ПДВ:

— здійснював або тільки оподатковувані постачання товарів (послуг), або тільки постачання, які не оподатковуються ПДВ;

— здійснював як оподатковувані, так і неоподатковувані ПДВ постачання, але не використовував одні й ті самі товари (послуги, необоротні активи) частково в оподатковуваних постачаннях, а частково — в постачаннях, які не оподатковуються ПДВ.

Результати річного перерахунку мають бути відображені в ПДВ-декларації за останній податковий період року (п. 199.5 ПКУ), тобто в декларації за грудень 2019 року (для квартальників — у декларації за IV квартал 2019 року) незалежно від факту реєстрації в ЄРПН «перерозрахункових» розрахунків коригування.

На це звертають увагу і податківці в категорії 101.24 ЗІР.

Алгоритм загального річного перерахунку

Загалом, алгоритм перерахунку такий же, як і минулого року.

Крок 1. Перераховуємо коефіцієнт розподілу («анти-ЧВ») виходячи з фактичних обсягів, проведених протягом 2019 року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ПКУ). Розрахунок проводимо за ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д7 до ПДВ-декларації за грудень 2019 року (IV квартал 2019 року).

У графі 4 зазначаємо загальний обсяг постачань за рік. У графі 5 — обсяг оподатковуваних постачань (сума значень ряд. 1.1, 1.2, 2, 3 і 7 колонки А декларацій і всіх УР). При цьому:

1. При підрахунку загальних (гр. 4) і оподатковуваних операцій (гр. 5) використовуємо дані ПДВ-декларацій за січень-грудень 2019 року й УР.

Платники, у яких неоподатковувані операції вперше з’явилися в середині або в кінці року, обсяги постачань для розрахунку коефіцієнта розподілу враховують за весь рік.

Зверніть увагу: щодо УР податківці вважають, що потрібно брати всі УР, подані у 2019 році, незалежно від того, який період ними уточнюється (лист ДФСУ від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17). За таким же принципом вони рекомендують враховувати при заповненні граф 4 і 5 усі розрахунки коригування (РК), складені й відображені в декларації в поточному календарному році, незалежно від дати складання ПН, до яких ці РК складені.

2. При підрахунку обсягу оподатковуваних операцій (гр. 5) потрібно враховувати, що ряд. 7 включає коригування як до оподатковуваних постачань, так і до неоподатковуваних операцій. Тому при підрахунку обсягів за гр. 5 таблиці 1 Д7 коригування неоподатковуваних операцій потрібно виключити.

3. Не враховуємо відображені в ряд. 5 декларації (1) «пільгові» постачання власного металобрухту (пільга згідно з п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ); (2) «пільгові» операції згідно з п.п. 197.1.28 ПКУ; (3) операції реорганізації підприємства (п.п. 196.1.7 ПКУ). Ці операції виведені з-під загальних правил ПДВ-розподілу (п. 199.6 ПКУ).

У результаті:

— у гр. 6 таблиці 1 Д7 — отримаємо коефіцієнт використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях;

І до речі, судячи із ЗІР (101.23), саме цей показник потрібно проставляти в спецполі «ЧВ» у шапці додатка Д7.

— у гр. 7 — коефіцієнт «анти-ЧВ» — частку використання товарів/послуг/необоротних активів у неоподатковуваних операціях. Його якраз і використовуватимемо для проведення «поточного» річного перерахунку за придбаннями 2019 року.

Отримані коефіцієнти округлюємо до двох знаків після коми (лист ДПАУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04).

Крок 2. Безпосередньо проводимо перерахунок. Для цього:

Етап 1. Збираємо податкові накладні («самозведені») за січень — грудень 2019 року, якими нараховувалися ПЗ за п. 199.1 ПКУ, і перераховуємо наші ПЗ виходячи з нового коефіцієнта розподілу (показник «анти-ЧВ», визначений за гр. 7 таблиці 1 додатка Д7). Зверніть увагу, що:

— при нарахуванні часткових ПЗ протягом одного звітного періоду може бути складено декілька зведено-часткових ПН з однаковим типом причини;

— якщо часткові ПЗ, відображені у зведеній ПН, були взагалі обнулені «зменшуючим» РК, зважаючи на участь товарів/послуг у подвійному використанні, що так і не відбулася, то обнулені позиції зі зведеної часткової ПН не повинні брати участі в річному перерахунку.

Етап 2. До кожної «самозведеної» ПН складаємо РК.

Тобто в загальному випадку, якщо в кожному місяці була одна «самозведена» ПН за п. 199.1 ПКУ, таких РК буде 12.

РК складають не пізніше ніж останнім днем року, тобто не пізніше за 31.12.2019 р.! Кожен з них потрібно зареєструвати в ЄРПН (реєструє сам продавець, оскільки такий РК не підлягає наданню покупцеві). Безштрафний строк реєстрації — 15.01.2020 р.

Зверніть увагу! Результати перерахунку відображаємо в декларації за останній звітний період (тобто для місячних платників — у декларації за грудень) незалежно від того, своєчасно зареєстрований РК чи ні.

Консультація в категорії 101.23 ЗІР.

Як складати РК? Детальні рекомендації щодо заповнення РК за результатами річного перерахунку ПДВ можна знайти в листах ДФС від 25.02.2019 р. № 726/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ГУ ДФС у м. Києві від 05.04.2019 р. № 1476/ІПК/26-15-12-01-18.

У шапці РК:

1. Ставимо відмітку «Х» у полі «Підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем)».

2. У полі «До зведеної податкової накладної» ставимо код ознаки — «2» (нарахування податкових зобов’язань згідно з п. 199.1 ПКУп. 11 Порядку № 1307*).

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

3. У полі «Не підлягає наданню отримувачу…» ставимо відмітку «Х» і тип причини:

— «08» — якщо РК складається до «самозведеної» ПН, яка була складена відповідно до п. 199.1 ПКУ на суму ПЗ за товарами/послугами/необоротними активами, які одночасно використовувалися в оподатковуваних операціях і операціях, які не є об’єктом оподаткування ПДВ;

«09» — якщо РК складається до «самозведеної» ПН, яка була складена відповідно до п. 199.1 ПКУ на суму ПЗ за товарами/послугами/необоротними активами, які одночасно використовувалися в оподатковуваних операціях і операціях, які звільнені від оподаткування ПДВ.

Податківці наголошують, що можуть зазначатися і типи причини «04» та «13».

4. У заголовній частині РК зазначаємо:

1) дату складання РК, вона має бути не пізніша за 31.12.2019 р.;

2) реквізити зведеної «компенсуючої» ПН, до якої складається РК;

3) у полях, відведених для даних продавця, зазначаємо свої дані, у тому числі заповнюємо і реквізит «податковий номер платника податку…» (зазначаючи в ньому свій податковий номер);

4) у полях, відведених для даних покупця, зазначаємо:

— у рядку «Отримувач (покупець)…» — своя назва;

— у рядку «індивідуальний податковий номер» ставимо умовний ІПН «600000000000»;

— рядок «Податковий номер…» покупця не заповнюємо (п. 11 Порядку № 1307);

5) а ось заповнення табличної частини (розділу Б) РК має свої особливості. У РК доведеться скласти рядки на «-»/«+» за кожною «вхідною» ПН, яка була включена до «самозведеної» ПН, до якої зараз складається РК. При цьому:

— першим рядком знімаємо дані рядка, який коригуємо;

— другим додаємо новий рядок (під новим порядковим номером рядка, якого не було в ПН) з відкоригованими показниками.

В обох рядках у гр. 2.2 зазначаємо однаковий порядковий номер групи коригування, а в гр. 2.1 умовний код причини «202» — коригування зведеної ПН, складеної згідно з п. 199.1 ПКУ.

У графі 3 «Опис (номенклатура) товарів/послуг…» зазначаються дати складання і порядкові номери ПН, складених на такого платника при постачанні йому товарів/послуг/необоротних активів, за якими він визначає ПЗ.

У гр. 13 зі знаком «-» наводиться значення гр. 10 рядка зведеної ПН, яка коригується.

У гр. 14 зі знаком «-» наводиться значення гр. 11 рядка зведеної ПН, яка коригується.

Графи 4.1, 4,2, 4.3, 6-12, 15 табличної частини не заповнюються і залишаються порожніми.

Порядок перерахунку розберемо на прикладі одного місяця — листопада 2019 року.

Припустимо, в листопаді 2019 року обсяг покупок, за якими потрібне нарахування «компенсуючих» ПЗ за п. 199.1 ПКУ, становив 120000 грн. (без ПДВ — 100000 грн., ПДВ — 20000). ПЗ нараховуються за двома «вхідними» ПН:

— від 01.11.2019 р. № 15 — обсяг постачання без ПДВ 60000 грн.; ПДВ — 12000 грн.;

— від 19.11.2019 р. № 243 — обсяг постачання без ПДВ 40000 грн.; ПДВ — 8000 грн.

У листопаді за цими ПН була складена зведена «компенсуюча» ПН від 30.11.2019 р. № 255.

«Компенсуючі» ПЗ нараховувалися виходячи з коефіцієнта «анти-ЧВ» — 30 % (гр. 7 ряд. 1 таблиці 1 додатка Д7 за січень 2019 року).

За результатами перерахунку коефіцієнт «анти-ЧВ» становив 25 % (гр. 7 ряд. 3.1 таблиці 1 Д7 за грудень 2019 року).

img 2

Етап 3. Заповнюємо таблицю 2 додатка Д7 за грудень (IV квартал) 2019 року. У цій таблиці вже показуються результати перерахунку.

У гр. 2, 3 зазначаємо дані «зведеної» податкової накладної, якою нараховувалися зобов’язання за п. 199.1 ПКУ. У гр. 4, 5 — дати і номери РК, складених за результатами річного перерахунку.

Ця таблиця заповнюється в гривнях з копійками, а підсумковий показник «Всього» відображається в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (категорія 101.20 ЗІР).

Фрагмент таблиці 2 додатка Д7 за грудень 2019 року

1

2

3

4

5

6

7

8

9

11

30.11.2019

255

31.12.2019

29

-5000,00

-1000,00

12

ВСЬОГО

-5000,00

-1000,00

Крок 3. Відображаємо результати перерахунку в ПДВ-декларації. Підсумкові дані з таблиці 2 додатка Д7 за грудень /IV квартал 2019 року переносимо з відповідним знаком («+» чи «-»):

1) до останнього рядка таблиці 1 додатка Д1 за грудень/IV квартал 2019 року — рядок з ІПН «600000000000»;

Фрагмент таблиці 1 додатка Д1 за грудень 2019 року

1

2

3.1

3.2

4

5

6

7

Коригування податкових зобов’язань згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу:

600000000000 за операціями відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу у зв’язку з перерахунком <…>

переноситься до рядка 4.1 декларації

х

х

-5000,00

-1000,00

х

х

2) до ряд. 4.1 (або 4.2) декларації за грудень/IV квартал 2019 року.

Крок 4. Відображаємо результати перерахунку в бухобліку. Як відображати в бухобліку результати перерахунку, раніше встановлював п. 12 Інструкції № 141**. Зараз цю Інструкцію скасовано, але її рекомендаціями доцільно користуватися і далі (а ще краще — розробити на підприємстві окреме положення з бухгалтерського обліку ПДВ).

** Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141.

Результати перерахунку відображаються в бухобліку збільшенням доходів або витрат. Підстава — РК до «самозведених» ПН, складених за п. 199.1 ПКУ.

з/п

Зміст господарської операції

Бухоблік

дебет

кредит

1

Донараховано податкові зобов’язання (коефіцієнт «анти-ЧВ» зменшено)

643/1*

641/ПДВ

949

643/1

2

Зменшено податкові зобов’язання (коефіцієнт «анти-ЧВ» збільшено)

641/ПДВ

643/1

643/1

719

* Субрахунок 643/1 «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі