Ризиковість платника за п. 1.6 VS Блокування ПН

В обраному У обране
Друк
Казанова Марина, податковий експерт, CAP
Бухгалтер 911 Червень, 2019/№ 23
Як показала практика, найбільший відсоток блокувань ПН/РК пов’язаний із тим, що платники включаються фіскалами до переліку ризикових платників ПДВ на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника. У цій статті розберемося, в яких випадках платника можуть включити в число ризикових і що робити, якщо платник уже потрапив до цього списку.

Статус ризикового платника. Потрапляння платника в число ризикових небезпечне тим, що всі податкові накладні (ПН) / розрахунки коригування (РК), які він подаватиме на реєстрацію, блокуватимуться (п. 6 Порядку № 117*). Виняток — ПН/РК які потрапляють під «імунітет» (п. 3 Порядку № 117).

* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

Але через те, що розраховувати на «імунітет» після недавніх змін у Порядку № 117 можуть поодинокі платники ПДВ**, потрапляння платника ПДВ у число ризикових фактично означає блокування усіх ПН/РК, які ним подаватимуться на реєстрацію.

** Детальніше в статті «Імунітет» від блокування ПН: «малюки» потрапили в немилість» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 20).

І не врятує тут ні те, що сама операція не підпадає під критерії ризиковості, ні відповідність платника показникам позитивної податкової історії .

Зазначимо також, що потрапляння платника в число ризикових фактично позбавляє його можливості оскаржити в адміністративному порядку рішення комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК, яке приймається після подання платником розблокувальних документів. Адже тепер усі рішення щодо розблокування ПН, які стосуються ризикових платників (незалежно від обсягу операцій такого платника), остаточно приймаються комісією центрального рівня (п. 23 Порядку № 117). А рішення комісії центрального рівня може бути оскаржене тільки в судовому порядку.

Рухаємося далі. Визначення критеріїв ризиковості платника поставлено в обов’язки фіскалам (ДФСУ). При цьому за вимогами п. 10 Порядку № 117 ДФСУ зобов’язана ці критерії попередньо погоджувати з Мінфіном.

Зазначимо, що останні оновлені Критерії ризиковості платника були розміщені на сайті ДФСУ 13.11.2018 р.

Ви їх можете знайти за адресою http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/357077.html

Важливий нюанс! Окружний адмінсуд м. Києва (рішення від 26.04.2019 р. у справі № 640/1240/19) зобов’язав ДФС відкликати ці Критерії, оскільки (1) вони не затверджені нормативним актом і (2) не пройшли належної процедури погодження з Мінфіном, як того вимагає п. 10 Порядку № 117. Щодо другого моменту податківці вважають, що Критерії все-таки були погоджені — листом Мінфіну від 31.10.2018 р. № 26010-06-05/28170. Але суд з ряду причин не визнав зазначений лист належним доказом погодження.

Подальша доля цього судового рішення не відома — поки що не видно інформації про подання податківцями апеляції, і не виключено, що рішення суду все-таки набрало чинності.

Зазначимо, що попередні Критерії ризиковості платника, погоджені Мінфіном і доведені листами ДФСУ від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 і № 960/99-99-07-18, не особливо відрізняються від оновлених. Так ось, блокування ПН/РК на підставі і цих попередніх (погоджених з Мінфіном) Критеріїв Верховний суд (постанова Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 р. у справі № 822/1878/18) визнав необґрунтованим, оскільки вони доведені листом, а лист не є нормативно-правовим актом, а отже, не є джерелом права.

Таким чином, у принципі, є деяка слабка надія, що податківці в осяжній перспективі будуть вимушені «по-людськи» затвердити Критерії ризиковості і їх якість покращає. Але поки що, очевидно, фіскали все робитимуть «по-старому».

Тепер детальніше про п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника. Насправді, в п. 1.6 перелічено декілька критеріїв. Наприклад, до числа ризикових може потрапити «молодий» платник ПДВ, якщо дата його реєстрації платником ПДВ не перевищує трьох місяців.

Найнебезпечніший і «найулюбленіший» критерій фіскалів — «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником». За якими ознаками, на підставі якої інформації/даних визначається, що платник здійснює ризикові операції, — про це прямо ніде не сказано. Судова практика підтверджує і те, що фіскали іноді не можуть узагалі привести суду хоча б якісь аргументи, на якій підставі платник включений до числа ризикових .

Фіскали можуть як орієнтуватися на визначені ними ж критерії ризиковості операцій платника, так і враховувати чинний наказ ДФСУ «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» від 28.07.2015 р. № 543. Тож руки в них тут розв’язані.

Якщо фіскали виявляють, що платник має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник виноситься на розгляд комісії у той же день і включається до переліку ризикових платників у день проведення засідання комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Включення/невключення платника до числа ризикових платників на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості здійснюється за рішенням Комісії ГУ ДФС області, Києва, Офісу великих платників.

Звісно, письмово повідомляти про те, що ви включені до переліку ризикових платників, і знайомити з рішенням засідання Комісії вас ніхто не буде. І як показує практика, навіть на підставі письмового запиту податківцям вам навряд чи вдасться отримати цю інформацію.

Але! У Критеріях ризиковості платника зазначено, що інформація про внесення/виключення платника до/з переліку ризикових платників податків відповідно до пп. 1.1 — 1.6 Критеріїв ризиковості платника стає доступною платникові в Електронному кабінеті.

Якщо раніше про включення до переліку ризикових платників платник дізнавався вже за фактом блокування ПН/РК — з квитанції, то зараз перевірити, є ви ризиковим платником ПДВ чи ні, можна безпосередньо в Електронному кабінеті.

Вкладка «СЕА ПДВ» → «Моніторинг ПН/РК» → «Відповідність критеріям ризиковості». Із цієї вкладки ви можете дізнатися, коли вас включили до переліку ризикових платників і який тип ознаки, за якою вас включили до цього Реєстру.

Що робити, якщо потрапили до списку ризикових платників? Що ж робити, якщо вас включили до переліку ризикових платників за п. 1.6 — «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником»?

Як показала практика, у цій ситуації доцільно відразу ж подати письмове звернення в регіональну ДФС (ГУ ДФС області, Києва, Офісу великих платників) з проханням виключити вас із числа ризикових платників.

Зверніть увагу — це не процедура адміністративного оскарження, а звичайне звернення.

Звісно, для того, щоб таке звернення було результативним, — потрібно додати пояснення і документи, які характеризують вашу діяльність і підтверджують її реальність. По суті, це та ж інформація, яку платник надає фіскалам у разі подання Таблиці даних платника (п. 31 Порядку № 117) — «пояснення, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність». Це інформація про наявність: приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (основного, за сумісництвом); доходу від здійснення діяльності за попередній період тощо. Загалом, усе те, що характеризує реальність госпдіяльності платника.

Таке звернення не розблоковує вже заблоковані ПН/РК (за ними доведеться подавати «розблокувальні» документи, передбачені п. 14 Порядку № 117, у загальному порядку за загальною процедурою). Але позитивне рішення (виключення з числа ризикових платників), по-перше, збільшить імовірність прийняття комісією позитивного рішення про реєстрацію вже заблокованих ПН/РК, а по-друге, попередить усі подальші блокування ПН/РК.

Це звернення доцільно подати до початку процедури розблокування ПН/РК, які заблоковані з причини ризиковості платника.

Якщо доводиться звертатися до суду. Звернемо увагу: якщо ПН заблокували з причини ризиковості платника, то обов’язково в позовній заяві слід «просити» в суду (заявляти як окрему позовну вимогу) зобов’язати ГУ ГФС виключити вас із числа ризикових платників:

«визнати протиправним і скасувати рішення комісії <назва податкового органу> про включення <назва підприємства> до переліку ризикових платників податків і зобов’язати комісію <…> виключити <...> із цього переліку. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що <назва підприємства> не відповідає жодній з вимог підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості, тому його безпідставно та протиправно включено до переліку ризикових платників податків, що призвело до зупинення реєстрації податкових накладних».

Якщо ви не зазначите цю позовну вимогу, то навіть у разі позитивного судового рішення про реєстрацію ПН/РК ви все одно залишитеся в переліку ризикових платників. А отже, збережеться першопричина для подальших блокувань ПН/РК.

А що стосується ймовірності позитивного результату судового оскарження, то враховуючи, що (1) суди взагалі ставлять під сумнів легітимність самих критеріїв ризиковості платника, і (2) те, що дуже часто фіскали не можуть обґрунтувати причину включення платника до числа ризикових платників, то ймовірність рішення суду на користь платника дуже висока.

Слід зазначити, що навіть якщо фіскали наводять якусь інформацію про ризиковість платника, суди все одно вимагають ще й реальних доказів, що платник здійснював ризикові операції (наприклад, просто факту, що сплачено мало податків при великих оборотах, недостатньо).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити