Із сумісництва на основне місце роботи

В обраному У обране
Друк
Івлєва Наталія, експерт з питань оплати праці
Бухгалтер 911 Червень, 2019/№ 24
Ситуація. Працівник — зовнішній сумісник звільняється з основного місця роботи. У результаті наше підприємство стане для нього основним місцем роботи. Чи можна його перевести із сумісництва на основне місце роботи? Як зміну статусу відобразити у звітності з ЄСВ та у формі № 1ДФ?

Чому не переведення?

Розпочнемо з того, що нагадаємо важливу деталь. Законодавство про працю не зобов’язує працівника повідомляти роботодавця, у якого він працює за сумісництвом, про звільнення з основного місця роботи.

Також не передбачено відповідальності роботодавця за неповідомлення його сумісником про звільнення з основного місця роботи.

На це звертає увагу Мінсоцполітики в листі від 09.06.2017 р. № 294/0/22-17/134.

Відповідно про те, що працівник звільнився з основного місця роботи, роботодавець-сумісник може і не знати. І це цілком природно. Інакше йому довелося б щодня просити працівника надавати з основного місця роботи підтвердження того, що він усе ще там працює. Раптом працівник вирішить розпрощатися з основним місцем роботи саме сьогодні !

Але, припустимо, працівник поставив вас перед відповідним фактом. Як діяти в такому випадку?

Незважаючи на всю уявну привабливість варіанта зміни статусу працівника «сумісник → основний працівник» через переведення, ми не рекомендуємо вам його застосовувати. Так, цей варіант дозволяє уникнути зайвих рухів тіла, оскільки не відбувається припинення трудових відносин з працівником. Але (!) він не врегульований законодавчо. Пояснимо.

КЗпП пропонує такі варіанти переведення:

ст. 32 — переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, а також переведення на роботу на інше підприємство або до іншої місцевості, разом з підприємством або окремо від нього;

ст. 33, 34 — тимчасове переведення на іншу роботу;

ст. 170, 178 — переведення на іншу, легшу роботу окремих категорій працівників.

Тобто переведення має місце бути, якщо (варіант 1) працівникові доручається інша робота, або (варіант 2) його переводять на роботу на інше підприємство, або (варіант 3) працівника переводять на роботу до іншої місцевості.

Варіанти 2 і 3 відразу відкидаємо. Це не наші випадки.

Залишається розібратися, що вважати переведенням на іншу роботу? Відповідь на це запитання — у п. 31 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. Озвучимо його.

Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, яка не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

У ситуації зі зміною статусу «сумісник → основний працівник» трудова функція в працівника не змінюється. А отже, переведення не відбувається.

Саме тому ми рекомендуємо перехід із сумісників в основні працівники проводити шляхом звільнення-прийняття.

До речі, такої ж думки із цього питання дотримується і Мінсоцполітики (див., наприклад, лист від 18.10.2017 р. № 446/0/22-17/134).

Порядок дії такий.

Просимо працівника написати дві заяви: на звільнення, наприклад, за власним бажанням і на прийняття на роботу.

На підставі заяв видаємо накази про звільнення і про прийняття на роботу. Направляємо Повідомлення про укладення трудового договору податківцям до допуску працівника до роботи за новим трудовим договором. У день звільнення проводимо з працівником остаточний розрахунок. У перший робочий день за новим трудовим договором отримуємо від працівника трудову книжку і вносимо до неї запис про роботу в загальному порядку.

Звіт з ЄСВ

Якщо зміна статусу відбулася в середині звітного місяця, то у Звіті з ЄСВ:

— у таблиці 5 на працівника формуємо два рядки.

У першому рядку з кодом категорії особи «2» (наймані працівники без трудової книжки, графа 8) серед іншого проставляємо дату припинення трудових відносин (графа 11 «дата закінчення») і підставу припинення трудових відносин (графа 17). У другому рядку з категорією особи «1» (наймані працівники з трудовою книжкою, графа 8) — дату початку трудових відносин (графа 11 «дата початку»);

При цьому «кадрові» графи 12 — 15 за обома рядками мають бути заповнені.

— у таблиці 6 Звіту з ЄСВ окремими рядками зазначаємо доходи, нараховані працівникові за основним місцем роботи (графа 22 — «1» — з трудовою книжкою) і за місцем роботи за сумісництвом (графа 22 — «0» — без трудової книжки).

При цьому кількість календарних днів у трудових відносинах (графа 15) проставляємо тільки в одному рядку, наприклад, у тому, у якому зазначено дохід за період роботи за основним місцем. Вона дорівнюватиме загальній кількості календарних днів, протягом яких працівник у звітному місяці перебував у трудових відносинах з роботодавцем.

Форма № 1ДФ

Переходимо до Податкового розрахунку за формою № 1ДФ. Якщо працівника у звітному кварталі звільнили із сумісництва і прийняли за основним місцем роботи, то його заробітну плату відображаємо з ознакою доходу «101» двома рядками:

— у першому — по дату звільнення;

— у другому — з дати початку роботи за новим трудовим договором.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити