Оскаржуємо в суді блокування ПН: які позовні вимоги заявляти?

В обраному У обране
Друк
Казанова Марина, податковий експерт, CAP
Бухгалтер 911 Червень, 2019/№ 25
Незважаючи на низку судових рішень, у яких суди зобов’язують ДФСУ відкликати лист з критеріями ризиковості і визнають протиправними окремі положення Порядку № 117*, поки що приводів для оптимізму замало**. Швидше за все, блокування податкових накладних (ПН) усе одно не скасують. А отже, платникам у разі блокування ПН, як і раніше, доведеться вдаватися до такого дієвого механізму захисту своїх прав, як судове оскарження. У цій статті зосередимо увагу на тому, які вимоги потрібно заявляти в позові, оскаржуючи незаконне блокування ПН.

* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

** Стаття «Суд визнав недійсними окремі положення Порядку блокування ПН: чи є світло в кінці тунелю?» цього номера.

Згідно з п. 27 Порядку № 117:

— рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК може бути оскаржене як в адміністративному, так і в судовому порядку. При цьому до суду можна звертатися без попереднього оскарження такого рішення в адміністративному порядку;

— рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК може бути оскаржене тільки в судовому порядку (адміністративного оскарження немає). Причому зверніть увагу, що зараз виключно комісією центрального рівня приймаються рішення про (не)розблокування ПН:

(1) платників ПДВ, у яких обсяг постачання в ПН/РК поточного місяця був більше 30 млн грн., і

(2) платників ПДВ, які на дату зупинення реєстрації ПН/РК були включені до переліку ризикових платників. Інакше кажучи, потрапляння платника в число ризикових фактично позбавляє його можливості оскаржити в адміністративному порядку рішення комісії про відмову в реєстрації ПН/РК.

Які позовні вимоги заявляти при оскарженні незаконного блокування? Згідно зі ст. 245 КАСУ у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

1) визнання протиправним і скасування індивідуального акта або окремих його положень. Тому якщо комісія ДФС прийняла рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, то таке рішення комісії матиме силу індивідуального акта (ст. 4 КАСУ), який і стане приводом для судового оскарження. Як позовну вимогу заявляємо — «визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС № ___від «…» про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування».

Зверніть увагу: якщо причиною блокування ПН/РК стало включення вас до переліку ризикових платників, то доцільно заявити ще одну позовну вимогу — зобов’язати Комісію ГУ ДФС області, Києва, Офісу великих платників, що прийняла таке рішення, виключити вас з переліку ризикових платників ПДВ***;

*** Стаття «Ризиковість платника за п. 1.6 VS Блокування ПН» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 23).

Інакше, навіть якщо рішення ДФС про відмову в реєстрації ПН/РК суд визнає протиправним, то все одно збережеться першопричина для подальших блокувань ПН/РК.

2) обов’язки суб’єкта владних повноважень здійснити певні дії. У нашому випадку такою дією буде вимога «зобов’язати ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування датою їх подання на реєстрацію».

Узагалі, вимога зареєструвати ПН/РК повинна розглядатися як єдина разом із вимогою визнати протиправним і скасувати рішення комісії про відмову в реєстрації ПН/РК. Адже вимога зареєструвати ПН/РК є наслідком першої вимоги (не було б незаконного рішення про відмову в реєстрації ПН/РК — не було б необхідності вимагати в суду зобов’язати ДФС зареєструвати ПН).

Але зверніть увагу: Порядок № 1246**** (п. 19, 20) і Порядок № 117 (п. 28) визначають датою реєстрації ПН/РК у разі судового оскарження — день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/ РК у Реєстрі. Тобто йде прив’язка до такої дати, як день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію ПН.

**** Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Інакше кажучи, по-хорошому, в резолютивній частині судового рішення має бути зазначене зобов’язання ДФС зареєструвати ПН/РК. Якщо ви заявите як позовну вимогу тільки вимогу визнати протиправним рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН/РК (без зобов’язань ДФС зареєструвати ПН/РК), то в резолютивній частині судового рішення може і не бути вимоги про обов’язок ДФС зареєструвати ПН/РК. А якщо такої вимоги не буде — не зрозуміло, як фіскали трактуватимуть і, відповідно, виконуватимуть таке судове рішення.

Тому безпечніше (раз уже дійшли до судового розгляду) включати до позовної заяви і вимогу зобов’язати ДФС зареєструвати ПН/РК.

Причому зазначимо: раніше окремі суди скептично ставилися до самої вимоги зобов’язати ДФС зареєструвати ПН, посилаючись на те, що вимога «зареєструвати ПН» є формою втручання в дискреційні повноваження ДФС і виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Водночас нинішня судова практика свідчить про те, що позивач має право заявити таку позовну вимогу і вона є цілком обґрунтованою. Задоволення позовної вимоги щодо зобов’язання ДФС зареєструвати ПН у ЄРПН є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений (див., наприклад, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 р. № 804/1106/18; від 15.04.2019 р. № 808/2339/18).

Також, як ви, напевно, знаєте, за кожну вимогу немайнового характеру доведеться заплатити судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму працездатної особи, встановленого на 1 січня відповідного року (у 2019 році — 1921 грн.).

Трапляється практика, коли окремі суди вимоги (1) визнати протиправним рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН/РК і (2) зареєструвати ПН/РК розцінювали як дві окремі вимоги немайнового характеру.

Тобто вимагали заплатити судовий збір як за дві вимоги немайнового характеру.

Але здебільшого судова практика свідчить про те, що вимоги (1) визнати протиправним рішення комісії ДФС і (2) зареєструвати ПН/РК суди визнають як одну позовну вимогу.

Знову ж таки, якщо оскаржуємо відразу декілька рішень комісії ДФС, то кожне оскаржуване рішення суди, зазвичай, визнають як окрему вимогу немайнового характеру.

І ще момент, на який варто звернути увагу. У позовній заяві варто зазначити, якою саме датою потрібно зареєструвати ПН/РК — датою її первісного подання на реєстрацію.

У п. 20 Порядку № 1246 сказано, що в разі надходження в ДФС рішення суду про реєстрацію ПН/РК, що набрало законної сили, такі ПН та/або РК реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 Порядку № 1246 (окрім абзацу десятого). При цьому датою реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто виходить, що якщо в резолютивній частині судового рішення, в якій суд зобов’яже ДФС зареєструвати ПН, не буде зазначено, якою датою мають бути зареєстровані ПН/РК, то фіскали мають право зареєструвати ПН датою набрання чинності рішенням суду (а не датою первісного подання ПН/РК на реєстрацію).

Зазначимо, що згідно зі ст. 255 КАСУ рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційна скарга не була подана. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати протягом 30 днів, а на ухвалу суду — протягом 15 днів з дня її оголошення (ст. 295 КАСУ).

Тобто якщо апеляція не подавалася, то рішення суду набирає чинності після закінчення 30 календарних днів з дня його прийняття.

При цьому строки відлічуються з дня, що йде за днем оголошення рішення (ч. 1 ст. 120 КАСУ).

Постанова апеляційного суду набирає чинності відразу — з дати її прийняття.

Ну і декілька моментів-нагадувань.

Кого зазначати як відповідача? Тут варто врахувати, що при заявленні вимоги «визнати протиправним і скасувати рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН/РК» відповідачем у таких справах має бути ДФС, на рівні якої прийнято таке рішення про відмову в реєстрації ПН/РК. Наприклад, якщо таке рішення прийняте Комісією ГУ ДФС у Харківській області, то саме її потрібно зазначати як відповідача.

Водночас вимоги «зареєструвати ПН/РК» — це компетенція ДФСУ (п.п. 14.1.60 ПКУ).

Тому є доцільність у позовній заяві зазначати відразу двох відповідачів: і ДФСУ, і ДФС, на рівні якої прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН.

До якого суду звертатися? До адміністративного суду на вибір позивача (ч. 1 ст. 25 КАСУ):

— або за місцезнаходженням (місцем проживання) позивача;

— або за місцезнаходженням відповідача.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд