Запитань чимало. І це не дивно. Адже підприємства, які вели облік за П(С)БО, раніше з дисконтуванням практично не стикалися. Мінфін же прописав необхідність оцінки за теперішньою (дисконтованою) вартістю всіх довгострокових зобов’язань / довгострокової дебіторської заборгованості. Але при цьому не визнав потрібним вносити ще будь-які зміни до П(С)БО, які хоч якось би «прояснювали» механізм обліку заборгованостей за дисконтованою вартістю. Ба більше, незважаючи на висновки судів, навіть не наведений лад у П(С)БО 13 (постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 06.02.2019 р. № 826/16321/18) 
.
Застосовувати «нововведення» (дисконтування) потрібно буде вже при складанні звітності за 2019 рік. Благо ще є час для підготовки і, сподіваємося, роз’яснення від Мінфіну все-таки будуть.
А поки що розберемо найпопулярніші запитання, які вже виникли в підприємств із приводу дисконтування*.
* Детально про суть внесених змін / як здійснювати дисконтування читайте в статті «Мінфін «за» дисконтування довгострокових заборгованостей» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 44).
| Запитання | Відповідь |
| З коли потрібно дисконтувати довгострокові заборгованості? Чи стосується дисконтування заборгованостей, які виникли до набрання чинності наказом Мінфіну № 379? | Наказ № 379 набрав чинності 29.10.2019 р. Тому починаючи із цієї дати потрібно виконувати вимоги «оновлених» п. 9 П(С)БО 11 і п. 12 П(С)БО 10. На дату Балансу довгострокова дебіторська заборгованість / довгострокові зобов’язання мають бути відображені в Балансі за теперішньою вартістю. Найближча дата Балансу — 31.12.2019 р. Тому вже у фінзвітності за 2019 рік усі наявні на цю дату довгострокові «грошові» заборгованості (тобто з дати Балансу (31.12.2019 р.), строк погашення яких перевищуватиме 12 місяців) повинні оцінюватися за теперішньою (дисконтованою) вартістю. Наприклад, у серпні 2019 року отримана довгострокова позика (безвідсоткова поворотна фіндопомога) строком на 2 роки. На дату Балансу (31.12.2019 р.) вона все ще буде довгостроковою (оскільки строк її погашення з дати Балансу перевищуватиме 12 місяців) Тому в Балансі вона має бути відображена за теперішньою (дисконтованою) вартістю (як розрахувати її в цьому випадку, ми розповідали в попередньому номері). Інший приклад — позика була отримана в серпні 2018 року теж строком на 2 роки. На дату Балансу (31.12.2019 р.) вона вже буде переведена в розряд короткострокових (оскільки до її погашення з дати Балансу залишається менше 12 місяців). Відповідно дисконтувати її не потрібно (оскільки заборгованість уже не довгострокова) |
| Чи дисконтувати «прострочену» довгострокову заборгованість? Юрособа має кредиторську заборгованість перед засновником (фіндопомогу). Довгострокову — з 2015 року. І шансів на погашення найближчим часом немає | Якщо «договірні» строки її сплати вже минули, то дисконтувати таку заборгованість не потрібно. Адже коли до дати погашення заборгованості (згідно зі строками, встановленими договором) залишалося менше 12 місяців, вона мала бути переведена до розряду короткострокових. Тобто така «прострочена» заборгованість уже має бути короткостроковою (а дисконтувати короткострокову заборгованість П(С)БО не вимагають). Ба більше, якщо строк погашення позики вже минув (але вона так і не повернена), то в цьому випадку (1) неможливо визначити період дисконтування (n) і по суті (2) дисконт повинен був «замортизуватися» (тобто через відсотки зобов’язання за позикою до закінчення «договірного» періоду її повернення повинне було «дорости» до «номіналу»). Виходить, у цьому випадку діятимуть тільки правила обліку простроченої заборгованості |
| Дисконтування стосується тільки позик, кредитів? Чи заборгованість покупця (постачальникові) також береться до уваги? | За теперішньою (дисконтованою) вартістю повинні оцінюватися довгострокова дебіторська заборгованість (п. 12 П(С)БО 10) і довгострокові зобов’язання (п. 9 П(С)БО 11). Тобто це не лише позики та кредити, а й може бути будь-яка інша заборгованість (у тому числі й за товари/роботи/послуги). Але варто зауважити, що: (1) дисконтуванню підлягає тільки «грошова» довгострокова заборгованість (тобто та, яка повинна погашатися грошима). Адже теперішня вартість — це дисконтована вартість майбутніх платежів. «Товарна» заборгованість не дисконтується! (2) це має бути саме довгострокова заборгованість (тобто за договором первісно строк оплати має бути «понад рік»). Наприклад, якщо ви продали товар покупцеві з відстроченням платежу на 2 роки (або купили в постачальника товар/необоротний актив з відстроченням платежу більше року) — у цьому випадку заборгованість буде довгостроковою (оскільки її погашення не планується протягом 12 місяців з дати Балансу). Така заборгованість і повинна оцінюватися за теперішньою (дисконтованою) вартістю. Але оскільки «відстрочення» за товарами, у принципі, не часто практикуються,здебільшого під дисконтування потраплятимуть саме різного роду позики |
| Якщо борг за поставлену продукцію більше року, чи потрібно дисконтувати? | Важливо! Не потрібно змішувати довгострокову заборгованість з простроченою заборгованістю. Якщо борг первісно був «коротший» за рік, то будь-яке прострочення не робить його довгостроковим. Важливий строк виконання зобов’язання. Якщо за договором покупець вам повинен був оплатити товар, наприклад протягом 30 днів з дня його отримання, то така заборгованість сама собою є короткостроковою (тобто такою, яка не підлягає дисконтуванню). Проте зауважте: оскільки вона є простроченою, то за нею повинен створюватися резерв сумнівних боргів (але це вже зовсім інша історія) |
| Чи є «податкові» різниці для податку на прибуток щодо суми «дисконту»? | У ПКУ відповідних коригувань немає. Тобто все, як у бухобліку. Тому дохід від різниці між номінальною вартістю, наприклад тієї ж позики та її дисконтованою вартістю, яка потрапить до бухфінрезультату, буде доходом і для податку на прибуток |
| Яким первинним документом підтвердити дисконтовану вартість? | Вважаємо, що для цього підійде бухдовідка. У ній слід: — описати операцію (наприклад, отримано позику на такий-то період); — навести формулу дисконтування; — навести безпосередньо обчислення теперішньої (дисконтованої) вартості за формулою (з розшифруванням періоду і ставки дисконтування) |
| Видали позику працівникові. Строк погашення — більше року. Чи потрібно її дисконтувати? У П(С)БО 13 зазначено, що фінактив — це контракт, за яким однією зі сторін є підприємство. А в цьому випадку позика видається фізособі? | Особливо наголос на згадку в П(С)БО 13 саме про підприємства ми б не робили. Оскільки в П(С)БО 10 зазначено, що довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за теперішньою (дисконтованою) вартістю. Згідно з тим же П(С)БО 10 дебіторська заборгованість — сума заборгованостей дебіторів підприємству. А дебітори — це як юридичні, так і фізичні особи. Тому виходить, якщо позика довгострокова (тобто видана на строк більше 1 року), то дисконтувати її потрібно. Ще такий цікавий момент з приводу дисконтування позики працівникові. Є думка, що дисконт (різницю між номіналом і теперішньою вартістю позики) потрібно відносити не на фінвитрати (Дт 952), а на витрати за персоналом. Але враховуючи, що це не гарантії, пов’язані з оплатою праці, жодні не винагороди і не заохочення, краще цього варіанта уникнути та обліковувати дисконт як звичайне «фінансування», начебто ми позику давали будь-якій іншій особі: 1. Видано довгострокову фіндопомогу працівникові: Дт 183 — Кт 377. 2. Визнано витрати в сумі дисконту: Дт 952 — Кт 183. 3. Сума амортизації дисконту: Дт 183 — Кт 734. 4. Переведено поточну частину довгострокової заборгованості за виданою позикою: Дт 377 — Кт 183. 5. Утримано із зарплати в рахунок погашення поточної заборгованості за довгостроковою позикою: Дт 66 — Кт 377. Ну й про всяк випадок зазначимо, що сума «дисконту» не є жодним додатковим благом для працівника і ПДФО із цієї суми утримувати не потрібно. Згідно з п.п. 165.1.31 ПКУ основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податків, не включається до складу його оподатковуваного доходу. Причому строк, на який видається позика, значення не має |
| Чи потрібно дисконтувати заборгованість юрособам — платникам ЄП? | Якщо заборгованість довгострокова («договірний» строк її погашення більше 12 місяців) — формально її теж потрібно обліковувати за теперішньою (дисконтованою) вартістю. Адже жодних «поблажок» НП(С)БО 25 щодо дисконтування не дає. Але варто зауважити: якщо єдинник: — видає, наприклад, фіндопомогу на строк більше 1 року, то на суму єдиного податку «бухоблікові» витрати від дисконту ніяк не впливають (тому навряд чи за «недисконтування» загрожує щось серйозне); — отримує позику, то єдиноподатники зазвичай з довгостроковою (виданою на строк більше 1 року) фіндопомогою справ не мають. Адже не повернена протягом 12 місяців фіндопомога відразу вся йде до єдиноподаткового доходу. Якщо йдеться не про позику, а про якусь іншу заборгованість (наприклад, отримання відстрочення в оплаті товарів на строк більше 1 року), то різниця між номінальною та дисконтованою вартістю все одно не є єдиноподатковим доходом |
| Якщо в мене на дату Балансу, наприклад, є кредиторка за позикою від засновника зі строком більше року? Мої дії з 16.09.2019 р.? У доходи ставлю суму, збільшену на ставку НБУ? | Дисконтуванню така позика підлягає, якщо на дату Балансу (найближча — 31.12.2019 р.) до закінчення строку її погашення залишається більше 12 місяців. Якщо у вас саме така позика, то доведеться розрахувати її теперішню (дисконтовану) вартість на 31.12.2019 р. виходячи з періоду її погашення, що залишився (як це зробити, розповідали в попередньому номері). При цьому при дисконтуванні позики, отриманої від НЕзасновника, на суму дисконту (різницю між фактично отриманою ПФД та її теперішньою вартістю) з’являється дохід. Далі цей дохід «компенсується» нарахованими відсотками (витратами) через амортизацію дисконту. Але якщо позика отримана від засновника, то сума дисконту в цьому випадку на дату отримання (визнання) позики повинна йти не в дохід, а на збільшення власного капіталу (Кт 425). Щоправда, як показує практика, щодо тих підприємств, який ведуть облік за МСФЗ, фіскали це не завжди визнають. Тобто й у цьому випадку вони хочуть бачити дохід (як при отриманні позики від НЕзасновника). Тому цей момент з віднесенням різниці до капіталу в межах ПСБО достатньо слизький. Надійна практика поки що не сформувалася. Ба більше, навіть якщо різницю відносити на збільшення власного капіталу, існує не зовсім однозначний момент з тим, як надалі амортизувати цей дисконт. Одні вважають, що амортизація дисконту теж повинна йти через зменшення власного капіталу (Дт 425). Інші — що вона повинна розцінюватися як звичайне фінансування (Дт 952). Але другий варіант є вкрай ризикованим і вже точно не сподобається фіскалам |
