Теми статей
Обрати теми

Продаємо металобрухт: кому і як?

Біляєва Олена, експерт з питань оплати праці
Ситуація. Після ліквідації автомобіля утворився металобрухт. Чи може підприємство продати цей металобрухт звичайній фізособі? Чи буде в цьому випадку пільга з ПДВ? Чи потрібно подавати звіт з пільг? Як документально оформити цю операцію (як правильно скласти ПН) і відобразити її в обліку? Ну що ж, давайте розбиратися.

Продаж фізособі: чи можливо? Щоб відповісти на поставлені запитання, звернемося до Закону про металобрухт*.

* Закон України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-XIV.

Власне металобрухт — це «непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність...».

Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону операції з металобрухтом (заготівля, переробка, металургійна обробка) можуть здійснюватися лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

Зрозуміло, що звичайна фізособа до таких підприємств жодного стосунку не має. Більше того, приймання брухту кольорових і чорних металів звичайними фізособами кваліфікується як кримінальне правопорушення за ст. 213 ККУ. Відповідно заготовлювати металобрухт звичайна фізособа права не має.

Як наслідок, якщо така заборона буде проігнорована, «на горизонті замаячить», зокрема, ст. 228 ЦКУ. У разі недотримання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Причому за наявності в сторони умислу — зі стягненням у цієї сторони отриманого за правочином до доходу бюджету.

Також не можна скидати з рахунків ч. 1 ст. 16410 КпАП. Ця стаття передбачає адмінвідповідальність (штраф у розмірі від 8500 до 17000 грн.) посадових осіб госпсуб’єкта, що здійснює операції з металобрухтом, за порушення «металобрухтного» законодавства. Сторона, що продає, як уявляється, не має стосунку до цієї статті. Але поведінку контролерів передбачити складно.

Можна заперечити (у тих же кримінальних справах фігурує така аргументація), що, купуючи металобрухт, фізособа абсолютно не обов’язково займається забороненими для неї заготівлею, прийманням металобрухту. Наприклад, метал може знадобитися фізособі для особистих побутових потреб на зразок будівництва будинку, спорудження захисних конструкцій (металевий куток, швелери тощо), вирішення якихось інших, не пов’язаних із перепродажем металобрухту побутових (!) завдань, яких у простої фізособи може бути безліч.

У цьому випадку порушення як такого формально немає. Але, знову ж таки, до таких ситуацій потрібно ставитися вкрай обережно. Правильно прописати предмет договору купівлі-продажу (у тому числі уникати наведення якихось вагових вимірів тощо). Краще взагалі визначити предмет купівлі-продажу як предмет з якимись корисними властивостями. Запчастини до автомобіля, наприклад. З іншого боку, такий підхід викличе низку облікових проблем.

Виходить, правильний шлях: якщо хочемо провести як продаж металобрухту, то слід продати його, як і належить, суб’єктові господарювання, що спеціалізується на скупці металобрухту. Інакше (продаж звичайній фізособі):

— або все одно показати все як продаж металобрухту, але розуміти, що це пов’язано з ризиками для обох сторін;

— або показати як продаж тих же автозапчастин і звалити на себе низку облікових проблем.

Обліковуємо. Обліковуйте металобрухт до моменту його реалізації на субрахунку 209 «Інші матеріали». Оприбуткування металобрухту в результаті ліквідації автомобіля відобразіть проводкою Дт 209 — Кт 746 «Інші доходи». Оцінку металобрухту, призначеного для подальшого продажу, здійснюйте за чистою вартістю реалізації (пп. 2.12, 2.13 Методрекомендацій № 2**, п. 4 П(С)БО 9).

** Методрекомендації з бухобліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

Продаж металобрухту нічим не відрізняється від продажу інших запасів: у момент відвантаження металобрухту в підприємства виникає дохід (Дт 36 — Кт 712) і одночасно списуємо собівартість переданого металобрухту (Дт 943 — Кт 209).

Податок на прибуток, ПДВ. Податковоприбутковий облік повністю «солідарний» з бухобліком. Жодних податкових різниць тут немає.

Що стосується ПДВ, то оприбуткування запчастин/металобрухту на баланс не вимагає нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) (п. 189.10 ПКУ). Надалі, якщо реалізація не відбуватиметься як реалізація металобрухту, то ПЗ нараховуємо в загальному порядку.

Важливо! Усе сказане далі стосуватиметься ситуації продажу саме металобрухту — наприклад, спеціалізованому підприємству (на приймальний пункт). ПЗ у такому разі не нараховують у силу дії звільняючого п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (до 01.01.2022 р.).

Зверніть увагу: пільга стосується тільки відходів і брухту чорних/кольорових металів, включених до Переліків, затверджених постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 15.

У них, серед іншого, є така позиція, як «Відходи та брухт чорних металів».

Роз’яснення щодо заповнення ПН представлені, зокрема, в п.п. 3.1.2 листа ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17, категорії 101.16 ЗІР:

1) у лівій верхній частині ПН у полі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» роблять відмітку «Без ПДВ»;

2) у розділі А заповнюють «загальний» рядок I і «звільняючий» рядок IХ. Інші рядки не заповнюють;

3) у розділі Б:

— у гр. 8 зазначають код ставки «903»;

— у гр. 9 — код «металобрухтної» пільги «14060465» (згідно з Довідником пільг № 94/2, що діє станом на 01.10.2019 р.);

— гр. 11 (сума ПДВ) не заповнюють;

— інші графи ПН (гр. 2 — 7, 10) заповнюють у звичайному порядку. Наприклад, якщо розцінка встановлена за кілограм, то в гр. 4 зазначають «кг», а в гр. 5 — код «0301».

Пільгове постачання металобрухту відображають у ряд. 5 декларації з ПДВ з розшифруванням підстави пільги (тобто п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) і обсягів операції в третій частині таблиці 1 додатка Д6.

Що стосується дотримання правила «мінбази» з п. 188.1 ПКУ, то податківці в консультації з категорії 101.16 ЗІР роз’яснюють, що «у разі здійснення платником податку операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ, за ціною, яка нижча за ціну їх придбання, на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання таких товарів додаткового нарахування податкових зобов’язань не здійснюється». Платник складає одну пільгову ПН виходячи з фактичної ціни постачання.

Не забудьте пільгове постачання металобрухту включити до Звіту про пільги. При цьому пам’ятайте, що сума пільги за розрахунком не повинна вийти від’ємною. Хоча вона може виявитися нульовою або у крайньому разі її можна показати у Звіті «в лоб» — за ціною зданого металобрухту***. Останній раз подаємо Звіт за підсумками 2019 року****.

*** Про порядок розрахунку ПДВ-пільги читайте в статті «Звіт про суми податкових пільг: «гарячі» запитання» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 43).

**** Детальніше в статті «Звіт про суми податкових пільг: збірник запитань» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 39).

І ще одне. «Розподільче» нарахування ПЗ за ст. 199 ПКУ в цьому випадку не діє. Усе завдяки п. 199.6 ПКУ, який виводить з-під ПДВ-розподілу операції з металобрухтом, що утворився, зокрема, внаслідок розбирання (демонтажу) ліквідованих основних фондів.

Тож якщо у вас це єдине пільгове постачання, подавати додаток Д7 і рахувати коефіцієнт розподілу «ЧВ» не потрібно.

Нараховувати «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ, на наш погляд, теж не потрібно. Нагадаємо: п.п. «б» п. 198.5 ПКУ вимагає нараховувати «компенсуючі» ПЗ за ситуації, коли товари/послуги починають використовуватися у звільнених операціях. Тобто в нашому випадку це має бути придбаний метал, суми ПДВ за яким включені до податкового кредиту. Підприємство ж металобрухт не купувало, а придбавало основні засоби. Отриманий металобрухт — це вже абсолютно інший товар.

Ну а оскільки реалізований металобрухт не отримувався з метою використання в неоподатковуваних операціях, то й підстав для нарахування ПЗ на його облікову вартість немає.

Але незважаючи на це, податківці при перевірках часто намагаються донарахувати «компенсуючі» ПЗ (з відповідними штрафними санкціями). Суди, зазвичай, стають на захист платників (див. постанову П’ятого апеляційного адмінсуду від 25.09.2019 р. у справі № 540/638/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/84524784; ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 09.04.2015 р. у справі № 808/3003/14 // reyestr.court.gov.ua/Review/43690120). Але є і рішення на користь фіскалів img 1 (див. постанову Київського апеляційного адмінсуду від 04.02.2016 р. у справі № 826/13658/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/55651193).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі