Таблиця даних платника ПДВ: подання, відмова фіскалів ураховувати Таблицю

Коли і як подавати?

Таблиця даних платника податку на додану вартість (далі — Таблиця) допомагає попередити блокування ПН/РК при незбігу кодів придбання товарів/послуг і кодів постачання (виготовлення) товарів/послуг з УКТ ЗЕД / ДК 016-2010. Що, наприклад, характерно для виробничої діяльності. Тобто коли ризиковою виявляється сама операція і при цьому платника не рятує позитивна податкова історія.

Щоправда, варто врахувати, що Таблиця не врятує, якщо податківці включили вас в число ризикових платників (на підставі критеріїв ризиковості самого платника). У такому разі всі ПН/РК, які потрапляють під моніторинг, блокуватимуться, навіть якщо буде отримано рішення про врахування Таблиці.

Тому якщо вас включили до переліку ризикових платників, передусім потрібно вжити заходи щодо виключення із цього переліку*. Для цього, нагадаємо, доцільно відразу ж подати письмове звернення до регіональної ДПС з проханням виключити вас із числа ризикових платників. Звісно, для того, щоб таке звернення було результативним, — потрібно додати пояснення і документи, які характеризують вашу діяльність і підтверджують її реальність. По суті, це та ж інформація, яку платник надає фіскалам у разі подання Таблиці даних платника.

* Стаття «Ризиковість платника за п. 1.6 VS Блокування ПН» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 23).

Зазначимо основні моменти:

1. Таблицю можна подати ще до блокування ПН (ЗІР 101.17). При цьому отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів, відносно яких вона отримана.

2. У випадку якщо в платника відбувається «перелом» номенклатури або він починає здійснювати новий вид діяльності, доцільно подати Таблицю наперед.

3. Подають Таблицю за формою додатка 3 до Порядку № 117** в електронному вигляді обов’язково з поясненням, в якому зазначається діяльність з можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 31 Порядку № 117). Без пояснень Таблицю не приймуть.

** Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

Яка саме інформація повинна наводитися в поясненнях, у Порядку № 117 не прописано. Ну а вимоги податківців щодо пояснень давно відомі. Разом з Таблицею вони хочуть бачити інформацію (у вигляді сканованих копій документів) про наявність: (1) приміщень (власних, орендованих); (2) виробничих потужностей (власних, орендованих); (3) земельних ділянок (власних, орендованих); (4) найманого персоналу (основного, за сумісництвом); (5) доходу від провадження діяльності за попередній період; (6) залишків готової продукції (найменування); (7) залишків сировини (найменування).

Причому, як показує судова практика, в поясненнях фіскали хочуть бачити «розкриття» діяльності за кожним кодом УКТ ЗЕД/ДК 016:2010 (ср. ).

Щодо заповнення Таблиці податківці дають такі вказівки (ЗІР 101.17):

— у графі «Код згідно з КВЕД ДК 009:2010» — зазначаємо види економічної діяльності згідно з КВЕД. Причому зазначати код потрібно в кожному заповненому рядку. Тобто один і той же код КВЕД може бути зазначений кілька разів — стільки, скільки буде зазначено кодів товарів/послуг, що придбавалися і поставлялися (що виготовляються) в межах цього виду діяльності;

— у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016:2010 (придбання (отримання) товарів/послуг)» — зазначаємо коди ризикових товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди ризикових послуг, які на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку;

— у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016:2010 (постачання (виготовлення) товарів/послуг)» — зазначаємо коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг, які на постійній основі постачаються (виготовляються) платником.

Коди послуг згідно з ДК 016:2010 повинні містити від 5 (наприклад, 02.40) до 14 символів.

І ще варто врахувати: якщо ви вже зазначали в Таблиці певний код товарів/послуг на постачання і фіскали прийняли Таблицю, то в наступних Таблицях його вже не дублюйте — інакше може прийти відмова в прийнятті такої наступної Таблиці з обґрунтуванням, що такий код уже врахований фіскалами.

Важливо! Після подання Таблиці, надалі при складанні ПН/РК, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК — на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК буде призупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Відмова в урахуванні Таблиці даних

Подані платником Таблиці розглядає Комісія ДФС регіонального рівня. Підтвердить отримання податківцями Таблиці перша квитанція — квитанція про доставку.

На розгляд Таблиці і пояснень до неї регіональній Комісії відведено 5 робочих днів, що йдуть за днем її отримання. Після цього вам направлять другу квитанцію. У ній буде зазначений статус документа: прийнятий чи не прийнятий. А в електронному кабінеті протягом операційного дня стане доступним рішення Комісії про врахування/неврахування Таблиці.

Які можуть бути причини для відмови в урахуванні Таблиці? У самому Порядку № 117 прямо вони не названі. У його п. 34 тільки сказано, що в рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування. При цьому сама форма рішення містить такі причини: (1) наявність в органах ДФС податкової інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій; (2) виявлена невідповідність визначених у Таблиці видів діяльності наявним у платника основним засобам; (3) інше.

У більшості випадків платникові відмовляють в урахуванні Таблиці з першої причини — наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій.

Причому, як показує судова практика, часто ця причина є формальною :

Причиною відмови в прийнятті Таблиці може бути також, наприклад:

— дублювання даних у Таблицях. Тому якщо ви вже зазначали в Таблиці певний код товарів/послуг і фіскали прийняли Таблицю, то в наступних Таблицях його вже не дублюйте;

— недостатність (на думку Комісії) поданих до Таблиці пояснень. Хоча вимоги щодо «повноти» пояснень, які подаються, дуже умовні і теж є формальною причиною неприйняття Таблиці. У п. 31 Порядку № 117 сказано лише, що Таблиця даних подається з поясненням, в якому зазначається діяльність з можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. При цьому, як правильно зазначають суди (див., наприклад, рішення Запорізького окружного адмінсуду від 05.12.2018 р. у справі № 280/4508/18):

Автоматично (без розгляду її Комісією) зараховують Таблицю (тобто відразу надсилають рішення за формою додатка 4 до Порядку № 117):

1) сільгоспвиробникам, якщо вони вписуються в такі умови (повинні одночасно виконуватися всі умови): внесені до Реєстру одержувачів бюджетної дотації або були на 31.12.2016 р. на спецрежимі ПДВ, встановленому ст. 209 ПКУ; мають у власності/користуванні або орендують земельні ділянки загальною площею більше 200 га станом на 1 січня, відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року; в Таблиці зазначені «пільгові» групи товарів, що постачаються (виготовляються), перелік яких названий у п. 35 Порядку № 117;

2) іншим платникам, у яких одночасно (!): (1) показник податкового навантаження більше 2 %; (2) показник приросту нарахованого ПДВ за місяць порівняно з максимальною місячною сумою за останні 12 місяців менше 40 % і (3) обсяг постачань товарів/послуг, зазначених у поданій ними Таблиці, за останні 12 місяців становить більше 25 % загального обсягу постачань.

При цьому неприємним сюрпризом для платника виявляється те, що, отримавши позитивне рішення про врахування Таблиці (за формою 4), фіскали можуть потім змінити своє рішення (у тому числі і щодо Таблиці, яка була врахована в автоматичному порядку) і прийняти на підставі п. 36 Порядку № 117 рішення про неврахування вже прийнятої Таблиці.

Причому формально, виходячи з п. 36 Порядку № 117, єдиною підставою для «передумки» Комісії щодо вже раніше схваленої Таблиці може бути тільки «надання недостовірних даних платником». Хоча в самій формі рішення (додаток 5) знову ж таки бачимо ті ж причини для прийняття рішення про неврахування Таблиці, що і в додатку 4:

На практиці достатньо часто трапляється ситуація, коли платникові вслід за позитивним рішенням про врахування Таблиці (за формою додатка 4 до Порядку № 117) приходить рішення про те, що його Таблиця не враховуватиметься (за формою додатка 5 до Порядку № 117) з причини наявності інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій. При цьому варто врахувати, що суди акцентують увагу на тому, що п. 36 Порядку № 117 (на підставі якого направляється рішення за формою додатка 5 до Порядку № 117) не надає права Комісії ДПС не враховувати Таблицю даних платника в разі наявності в контролюючих органів податкової інформації, що свідчить про здійснення платником ризиковий операцій. Єдиною підставою для такого рішення може бути тільки надання недостовірних даних платником при поданні первісної Таблиці (яка раніше була врахована).

Що робити в разі відмови Комісії ДПС урахувати Таблицю?

1. Подати нову Таблицю. Якщо скасована Таблиця була врахована в автоматичному режимі, то надалі її розглядатимуть у звичайному «п’ятиденному» порядку.

2. Оскаржити рішення Комісії про неврахування Таблиці в адміністративному або судовому порядку.

Зазначимо, що нормами самого Порядку № 117 не передбачено оскарження рішення Комісії про неврахування Таблиці. Але в самій формі рішення (додатки 4 і 5 до Порядку № 117) сказано, що воно може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Що стосується адміністративного оскарження, то слід врахувати, що виходячи з абз. 2 п. 1 Порядку роботи комісій, Комісія центрального рівня розглядає тільки скарги, які стосуються рішень про відмову в реєстрації ПН, а скарги про неврахування Таблиці вона не розглядає. А отже, адміністративне оскарження рішення про неврахування Таблиці здійснюється в загальному адміністративному порядку, тобто за правилами ст. 56 ПКУ і Порядку № 916***. Що підтверджують і фіскали (роз’яснення в категорії 101.17 ЗІР).

*** Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. № 916.

Тобто скарга на рішення Комісії подається в орган вищого рівня. Для подання скарги платникові відводиться 10 календарних днів, що йдуть за днем отримання рішення Комісії ДФС (п. 56.6 ПКУ).

Скарга розглядається протягом 20 календарних днів, що йдуть за днем її отримання.