Як визначити ставку дисконтування для безвідсоткових позик: рекомендації Мінфіну

* mof.gov.ua/storage/files/Інформаційне%20повідомлення_1.pdf

** Вам будуть цікавими статті: «Ти ж мене підманула…», або Говоримо «ні» ретроперерахунку дисконту!» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 17), «Дисконтування: коли можна «обійти»?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 7).

Рекомендації. Отже, головний постулат інформаційного листа — ставки дисконтування можуть бути різними в кожному конкретному випадку. Тобто немає єдиної ставки дисконту на всі випадки життя.

Відповідно спростовується позиція податківців, що як ставку дисконтування слід брати середню річну облікову ставку НБУ (про це, зокрема, говорилося в повідомленні Офісу великих платників податку ДПС***).

*** officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/397032.html

Як справедливо зазначає Мінфін — ставка дисконтування повинна базуватися на ринковій ставці відсотка, який використовується в операціях з аналогічними активами.

Акцент на слові «аналогічний» — тобто це має бути подібний (за валютою, строком, на який виданий) фінінструмент (кредит/позика). При цьому при визначенні ставки дисконтування враховуються і ризики, властиві конкретній довгостроковій заборгованості.

Якщо йдеться про безвідсоткову позику, то Мінфін рекомендує визначати ставку дисконтування так:

1. Якщо підприємство регулярно, постійно користується позиками фінансових і банківських установ — то для ставки дисконтування можна брати ставку, за якою підприємство отримує такі позики/кредити від банку. Але! При цьому отримана безвідсоткова позика має бути подібною до тієї, які ви отримуєте в банку (за строком, валютою, типом та іншими ознаками). По-хорошому, і період отримання позик тоді має бути один і той же.

Мінфін говорить, що про рівень ринкових ставок у певний період можуть свідчити також статистичні дані банків, оприлюднені на офіційному вебсайті НБУ (розділ — Статистика фінансових ринків). Але варто врахувати, що ставки, відображені на сайті НБУ, не дозволяють «відловити» умови, на яких були видані кредити, щоб оцінити, наскільки є подібною (аналогічною) отримана/видана позика.

2. Якщо в підприємства немає позик/кредитів від фінустанов. Тоді Мінфін рекомендує як ринкову ставку дисконтування приймати ставку, під яку підприємства могло б отримати подібну позику (кредит) у банку (ставка відсотка на можливі позики).

3. Якщо ринкову ставку вищезазначеними способами визначити неможливо, то підприємство може визначити ставку дисконтування, орієнтуючись на ставку, яка визначається на основі безризикової ставки на аналогічні строки та умови, скориговану на ризики, пов’язані з такою заборгованістю.

Мінфін рекомендує як безризикові ставки брати ставки дохідності за облігаціями внутрішньої державної позики або ставку відсотка за інвестиціями або банківськими депозитами.

4. Замість ставки на можливі позики (див. п. 2) можна взяти ставку, розраховану за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства. Така ставка показує середню дохідність, яку очікують власники (інвестори) підприємства, інвестуючи в нього кошти.

Обчислюється за такою формулою:

WACC = Ks х Ws + Kd х Wd х (1 - T),

де Ks — вартість власного капіталу;

Ws — частка власного капіталу (%) (за балансом);

Kd — вартість позикового капіталу;

Wd — частка позикового капіталу (%) (за балансом);

T — ставка податку на прибуток (%).

У будь-якому разі, як зазначає Мінфін, ставка дисконтування може відрізнятися від ставки, яку підприємство взяло за основу для розрахунку, на розмір ризиків.

Види, величина ризиків у кожному конкретному випадку різні і визначаються з урахуванням розмірів підприємства, структури його капіталу, ринку діяльності, наявності конкуренції, рівня рентабельності та прогнозованості отримання прибутків.

Додаткові моменти. І ще звернемо увагу на два моменти:

1. Мінфін в інформаційному повідомленні зазначає, що П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» підприємство може використовувати для оцінки та визнання фінінструментів. Що хотів сказати цим Мінфін — не до кінця зрозуміло.

Очевидно, таке застереження зроблено для того, щоб не дати приводу податківцям наполягати на тому, що дисконтуванню підлягали й усі безвідсоткові позики, отримані/видані до 29.10.2019 р. (тобто до внесення до П(С)БО 10 і П(С)БО 11 застережень про те, що всі довгострокові заборгованості повинні оцінюватися за теперішньою (дисконтованою) вартістю).

2. Мінфін зазначає, що зміни до П(С)БО 10 і П(С)БО 11, якими з 29.10.2019 р. установлено необхідність дисконтування всіх довгострокових заборгованостей, вносилися з метою привести ці стандарти у відповідність із МСФЗ для малих і середніх підприємств.

Тому Мінфін рекомендує «підглядати» методику обліку фінінструментів у розділі 11 МСФЗ для середніх і малих підприємств.