Судова практика, що стосується дисконтування довгострокових заборгованостей, вражає різноманітністю судових вердиктів. Що, до речі, й не дивно, зважаючи на недостатнє врегулювання методики дисконтування в нацстандартах.
Нещодавно ВС виніс, можна сказати, «революційне» рішення, яке порадує тих, хто складає звітність за НП(С)БО, — мова йде про постанову ВС від 28.04.2021 р. у справі № 640/13685/19.
У ній суд дійшов такого висновку — оскільки методика дисконтування в НП(С)БО не визначена, то підприємство не повинне її визначати самостійно. А отже, у тому, що підприємство, яке звітує за НП(С)БО, не дисконтує довгострокові заборгованості, — порушень немає:
«оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов’язань, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відсутні будь-які роз’яснення з боку контролюючих органів або практика такого дисконтування, Позивач, як особа, облік якої не базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, не зобов’язаний був визначати методологію оцінки фінансових зобов’язань самостійно».
Зауважимо, що подібні аргументи судів звучали й раніше. Але після внесення змін у частині дисконтування до НП(С)БО 10 і НП(С)БО 11 були сумніви в їх обґрунтованості. Зокрема, це підтверджувалося й різношерстою судовою практикою.
Але нинішній висновок ВС дійсно має під собою всі підстави. Добре, немає формули дисконтування в нацстандартах (формули як такої немає й у МСФЗ). Але НП(С)БО фактично обмежуються тільки вказівкою, що довгострокова заборгованість відображається в балансі за її теперішньою (дисконтованою) вартістю. При цьому як визначати цю дисконтовану вартість, на яку ставку дисконтування орієнтуватися, й головне — як здійснювати подальший облік заборгованостей, визнаних за теперішньою (дисконтованою) вартістю, у нацстандартах, на відміну від МСФЗ, не сказано.
У НП(С)БО 13 сказано, що на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю. Але як її розраховувати для довгострокових заборгованостей — не сказано. Немає ані слова про подальший облік заборгованостей, визнаних за теперішньою (дисконтованою) вартістю і в НП(С)БО 10 і 11.
І Мінфін, окрім інформаційного повідомлення щодо визначення ставки дисконтування для безвідсоткових позик (mof.gov.ua/storage/files/Інформаційне%20повідомлення_1.pdf)*, більше нічого в частині дисконтування так і не роз’яснив.
* Детальніше — у статті «Як визначити ставку дисконтування для безвідсоткових позик: рекомендації Мінфіну» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 34).
Деякі суди зауважували, що, оскільки нацстандарти не визначають методику дисконтування, підприємства повинні використовувати методику з МСФЗ. Зокрема, у постанові ВС від 29.07.2020 р. у справі № 640/4003/19 аргументи підприємства про те, що в НП(С)БО відсутня методологія нарахування дисконтування, суд визнав безпідставними, аргументуючи це тим, що
«існують загальні методи здійснення розрахунку дисконтування, а саме Міжнародні стандарти для розрахунку дисконту».
Але тут виникає запитання: з якого дива підприємство, що звітує за НП(С)БО, повинне використовувати методику з МСФЗ? На цьому акцентує увагу й ВС у постанові від 28.04.2021 р., де зазначено:
«термінологічне визначення національних стандартів, наведене у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не дає можливості та правових підстав для застосування міжнародних стандартів обліку у разі відсутності певних правил в національних стандартах».
Так само ВС звертає увагу на те, що й у НП(С)БО 15 нічого не сказано про визнання доходу від дисконтування.
Але чи означає це рішення суду, що тепер підприємствам, які звітують за НП(С)БО, можна не дисконтувати довгострокові заборгованості? Тут слід урахувати, що податківці поки що не відступають від необхідності дисконтування довгострокових заборгованостей (поготів, після внесених змін до НП(С)БО 11 і НП(С)БО 10). Тому при перевірках вони й далі будуть керуватися доведеним «зверху» листом ДФСУ від 18.06.2018 р. № 18311/7/99-99-14-03-03-17 і перевіряти, чи визнало підприємство дохід від дисконтування. Так у листі зазначено:
«при проведенні перевірок платників податків доцільно досліджувати питання відображення фінансового доходу від дисконтування довгострокової кредиторської заборгованості в момент її виникнення і здійснення амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу».
Тому якщо вирішили не дисконтувати довгострокову заборгованість, то потрібно бути готовими обстоювати свою позицію в суді.
Це рішення суду відразу не вирішує проблему дисконтування. Висновки, викладені в цьому рішенні, можна використовувати як додатковий аргумент у спорах з податківцями тим платникам, які не дисконтували (або, на думку перевіряючих, недодисконтували) борги.
Обережна позиція — поки не відмовлятися від дисконтування. У принципі, зважаючи на відсутність у нацстандартах методики дисконтування, — методика дисконтування, яку ви самостійно визначите, буде цілком обґрунтованою. Головне, щоб вона взагалі була прописана в обліковій політиці або в окремому внутрішньому положенні підприємства. Але щоб мати менше проблем, краще все-таки дотримуватися «класичної» методики дисконтування довгострокових заборгованостей.
Детально про методику дисконтування ви можете прочитати в статті «Дисконтування довгострокових заборгованостей: продовження» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 46).
