Теми статей
Обрати теми

Округлення vs ПДВ: у податковій накладній і не лише

Казанова Марина, податковий експерт
Тема округлень у податковій накладній (ПН) і копійчаних розбіжностей між ПН та первинкою «не сходить з екранів». Тому в статті пропонуємо нагадати основні правила «ПН-округлень». Крім того, обговоримо консультацію податківців, у гривнях з копійками чи без копійок заповнювати додаток Д1 до ПДВ-декларації. А також нагадаємо, виходячи з якої ціни визначається база ПДВ при копійчаних округленнях у чеку РРО.

Округлення в ПДВ-звітності

Ніби як усе цілком зрозуміло. Є пряма норма п. 4 розд. III Порядку № 21*. У ній зазначено, що всі показники ПДВ-звітності заповнюються в цілих гривнях без копійок.

* Порядок заповнення і подання податкової звітності по ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Але невизначеність усе-таки є. Вона стосується заповнення, зокрема, показників у розрізі контрагентів у додатку Д1. Податківці в категорії 101.24 ЗІР говорять, що:

«усі показники податкової декларації та додатків до неї заповнюються в гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами».

Хоча раніше щодо того ж скасованого додатка Д5 (зараз його «замінює» додаток Д1) податківці зазначали, що показники в розрізі контрагентів повинні заповнюватися в гривнях з копійками. При цьому в підсумкових рядках «Усього» і «Усього за місяць» потрібно ставити гривні без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Так як же тепер нам заповнювати додаток Д1? Невже всі дані заповнювати в цілих гривнях? Тут відразу заспокоїмо. Програмне забезпечення податківців налагоджено таким чином, що показники в розрізі контрагентів у тому ж Д1 наводяться в гривнях з копійками. А ось підсумкові рядки «Усього» і «Усього за місяць» можна заповнити тільки в гривнях без копійок. Тобто усе, як і раніше!

І вважаємо, такий підхід є правильним. Адже він дозволяє мінімізувати відхилення в результаті округлень. Якщо не наводити показники в розрізі контрагентів у гривнях з копійками, то відхилення через округлення можуть бути досить істотними. Тому заповнюємо додаток Д1, як і раніше (показники в розрізі контрагентів наводимо в гривнях з копійками).

Якщо податківці декларацію прийняли, отже, вона пройшла тест на відповідність усім формальним вимогам, що висувалися до неї.

Тож хвилюватися через консультації в ЗІР, в якій сказано, що й усі показники додатків до декларації треба заповнювати в цілих гривнях, не слід.

Округлення в чеку РРО vs база ПДВ

Після вилучення з обороту монет дрібних номіналів (1, 2, 5, 25 копійок) суб’єкти господарювання повинні округлювати загальну суму готівкових розрахунків за товари/роботи/послуги в чеку РРО.

Округляється загальна сума розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) в чеку. Вартість кожного товару не округляється.

Правила округлення такі:

1) сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, округляється у бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

2) сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, округляється у бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

У результаті в чеку підсумкова сума до сплати йде з урахуванням округлень. І до Z-звіту потрапляє загальний підсумок розрахункових операцій, тобто сума з розрахункових документів після округлення.

Але, як зазначають податківці, база ПДВ у цьому випадку повинна розраховуватися виходячи із суми «до округлень» (див., наприклад, лист ДПСУ від 13.01.2021 № 148/ІПК/99-00-21-03-02-06):

«нормами ПКУ не передбачено врахування будь-яких заокруглень, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ».

Загалом логіка в цьому є, адже саме ціна, зазначена в чеку щодо кожної товарної позиції, і є договірною вартістю товару/роботи/послуги.

Наприклад, якщо в нас за чеком до сплати (усі товари з ПДВ) — 402,23 грн, то покупець (якщо розрахунок готівкою) платить 402,20 грн. ПДВ у цьому випадку в чеку відображається із суми 402,20 грн (ПДВ — 67,03 грн). А ось для нарахування податкових зобов’язань із ПДВ базу ПДВ ми повинні визначити виходячи з 402,23 грн (ПДВ — 67,04 грн).

А якщо, наприклад, за чеком загальна сума до сплати (усі товари з ПДВ) — 402,26 грн, то покупець, якщо він розраховується готівкою, повинен заплатити 402,30 (ПДВ — 67,05 грн). А база ПДВ у цьому випадку — 402,26 грн (ПДВ — 67,04 грн).

«Кошти, отримані понад вартість поставлених товарів/послуг у результаті заокруглень згідно з постановою № 25, до бази оподаткування ПДВ не включаються. При отриманні таких коштів податкова накладна не складається, їх сума у податковій звітності з ПДВ не відображається» (лист ДПСУ ось 13.01.2021 р. № 148/ІПК/99-00-21-03-02-06).

При такому підході дані підсумкових ПН можуть розходитися з Z-звітом. Проте хвилюватися через таку розбіжність не варто: податкові зобов’язання з ПДВ нараховуємо за даними, отриманими в ПН. Тож прив’язуватися до копійки до фіскальних чек РРО (складеним з урахуванням округлень при розрахунках) у такому разі не слід.

Округлення vs ПН

Ситуація. Були три аванси (передоплати) за один неподільний товар. І тепер, якщо скласти кількість товару за трьома ПН, через округлення не виходимо на 1 (кількість товару виходить 1,001). Чи допускається така похибка?

У цьому випадку взагалі хвилюватися не слід. Оскільки у вас різниця через округлення зовсім мізерна. Ба більше, податківці зазначають (див., наприклад, лист ДПСУ від 07.08.2020 № 3253/ІПК/99-00-05-06-02-06), що:

«Розбіжність між кількістю або ціною товару, зазначеними у видатковій та податкових накладних, яка виникла за рахунок арифметичних заокруглень, не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту (за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту)».

Також нагадаємо інші правила округлення в ПН.

Якщо була часткова передоплата (аванс) на товар/послугу. Податківці рекомендують «регулювати» округлення ПН за рахунок «кількісної» графи 6. Кількість знаків зазначається таке, щоб вийти на правильне значення гр. 10 і 11.

При цьому, як зазначають податківці, у кількісній графі можна вказувати до 15 знаків (див., наприклад, лист ДПСУ від 12.04.2021 № 1490/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Приклад 1. Відповідно до умов договору поставляється 1000 од. товару за ціною 20,40 грн (утому числі ПДВ, без ПДВ — 17 грн). Покупець перерахував за товар 12000 грн (у тому числі ПДВ, без ПДВ — 10000 грн; ПДВ — 2000 грн).

Визначаємо, яка кількість товару виявилася оплаченою:

12000 грн : 20,40 грн = 588,2353 од.

Якщо зазначимо в гр. 6 ПН тільки два знаки після коми, не вийдемо на потрібні суми обсягу постачання без ПДВ, ПДВ і загальну суму з ПДВ.

гр. 6

гр. 7

гр. 8

гр. 10

гр. 11

588,24

17,00

20

10000,08

2000,02

А ось округлення до чотирьох знаків після коми достатньо для того, щоб вийти на потрібну суму:

588,2353 од. х 17 грн х 1,2 = 12000 грн.

Але! Зверніть увагу: треба бути обережним із коригуванням кількості, якщо перша подія — відвантаження товарів. Адже якщо ми відвантажили за накладною 100 од. товару і зараз на це відвантаження складаємо ПН, то в ПН повинно бути зазначено саме 100 од. товару, а не, скажімо, 99,998. Адже дані ПН повинні відповідати даним первинки.

Якщо ми не можемо регулювати округлення за рахунок «кількісної» графи. Чи можна збільшити кількість знаків після коми в «ціновій» графі 7?

Загалом фіскали завжди акцентують увагу на тому, що вартісні показники ПН повинні містити не більше двох знаків після коми. Цього ж вимагає й Порядок № 1307** (див. його пп. 4 і 16).

** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Але фіскали самі зазначають, що:

(1) на сьогодні реалізована можливість реєстрації ПН, у гр. 7 яких зазначена ціна постачання одиниці товарів/послуг із більш ніж двома знаками після коми (див., наприклад, лист ДПСУ від 12.04.2021 № 1490/ІПК/99-00-21-03-02-06);

(2) зазначення при заповненні гр. 7 ПН ціни більш ніж двома знаками після коми не може стати єдиною підставою для невизнання ПН або відмови в її реєстрації (див. лист ДПСУ від 02.07.2021 № 2626/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Приклад 2. Підприємство відвантажило (перша подія) покупцеві 1000 од. товару 1 за ціною 125 грн за одиницю (у тому числі ПДВ). Загальна сума постачання, включаючи ПДВ, — 125000 грн (без ПДВ — 104166,67 грн; ПДВ — 20833,33 грн). Ціна за одиницю без ПДВ — 104,16666666… грн.

Якщо ми просто заповнимо в ПН усе, як є: гр. 6 — 1000; гр. 7 — 104,17, то в результаті не вийдемо на загальну суму постачання. Значення в гр. 10 у нас вийде — 104170 грн (замість потрібних 104166,67). Не зійдеться й сума ПДВ.

Оскільки перша подія — відвантаження, регулювати ПН за рахунок кількості ми не можемо, адже відвантажили ми покупцеві 1000 од. товару. Ні більше, ні менше. Тому як вихід — регулюємо округлення за рахунок гр. 7, зазначаючи в ній п’ять знаків після коми («104,16667»).

гр. 6

гр. 7

гр. 8

гр. 10

гр. 11

1000

104,16667

20

104166,67

20833,33

Чи варто хвилюватися за невідповідність знаків у ціні в ПН та первинці? Наприклад, якщо в ПН цінова графа буде заповнена з 5 знаками після коми, а в первинці — тільки двома знаками після коми? Адже показники ПН повинні відповідати первинним документам, складеним за госпоперацією.

Податківці говорять, що якщо в гр. 7 ПН зазначено більше ніж два знаки після коми, а в первинці — тільки два знаки після коми, то це не може стати єдиною підставою для невизнання ПН (див., наприклад, листи ДПСУ від 02.07.2021 № 2626/ІПК/99-00-21-03-02-06; від 12.04.2021 № 1490/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Також податківці не вважають порушенням розбіжності в 1 — 2 копійки між обсягом постачання та сумою ПДВ, зазначеними у видатковій накладній і ПН (див., наприклад, листи ДПСУ від 26.05.2021 № 2044/ІПК/99-00-21-03-02-06; від 10.11.2020 № 4639/ІПК/99-00-05-06-02-06.

Контроль округлень у гр. 10 і 11 при реєстрації ПН. Помилки в округленнях можуть призвести до того, що показники в гр. 10 і 11 не пройдуть автоматичну перевірку та з цієї причини ПН не зареєструють.

Йдеться ось про що. Показник гр. 10 ПН перевіряється автоматично шляхом множення гр. 6 і 7. Сума в гр. 10 вважатиметься розрахованою правильно, якщо в результаті множення гр. 6 і 7 другий знак після коми, зазначений у гр. 10, не збільшується на одиницю (див., наприклад, 101.16 ЗІР, лист ГУ ДПС у Закарпатській обл. від 02.06.2020 № 2276/ІПК/07-16-04-01-10).

«Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю)».

Розуміти це треба так. Якщо в гр. 10 вказано значення, наприклад, «1248, 62», а в результаті множення показників гр. 6 і 7 виходить:

1) значення «1248,624» — то розрахунок показника в гр. 10 вважається правильним;

2) значення «1248,625» — то розрахунок показника в гр. 10 вважається неправильним. Адже округлення цього значення до двох знаків після коми призводить до збільшення другого знака після коми на одиницю (виходить «1248,63» замість відображених у гр. 10 «1248,62»). Таку ПН програма не пропустить на реєстрацію.

Аналогічний підхід і до перевірки значення в гр. 11 (перевіряється шляхом множення гр. 10 ПН на ставку ПДВ).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі