Розпочнемо з того, що говорити в цій статті ми будемо про інтернет-банкінг. Його не слід ототожнювати/плутати з інтернет-еквайрингом (інтернет-еквайринг передбачає приймання банківських платіжних карток продавцем у дистанційному режимі). За останнім маємо невтішну (для платників) позицію Верховного Суду, з якою у будь-якому випадку доведеться рахуватися*.
* Детальніше про що ви могли прочитати в статті «Інтернет-еквайринг та РРО: Верховний Суд ставить крапку» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 23).
До речі, висновок Верховного Суду ще раз підтверджує — безготівковий характер операції не означає автоматичний відхід від Закону про РРО. Чи, інакше кажучи, той факт, що платіж є безготівковим, ще не означає, що застосовувати РРО/ПРРО не треба! Стаття 3 Закону про РРО вимагає проводити через РРО/ПРРО розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі** при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг.
** Із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо.
Ключовим є те, застосовується чи ні при безготівкових розрахунках банківська картка / електронний платіжний засіб покупця.
Інтернет-банкінг
Він є сучасним програмним комплексом, що дозволяє контролювати стан своїх рахунків і здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.
Про застосування картки при платежах через інтернет-банкінг не повинно бути й мови — картка усього лише виконує роль інструменту для доступу до рахунку в банку.
Але ДПСУ традиційно дотримувалася іншої думки: у категорії 109.02 ЗІР досі бачимо роз’яснення, в якому вона стверджує, що при здійсненні розрахунків за товари (послуги) треба застосовувати РРО/ПРРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням інтернет-банкінгу 
.
Позитивна тенденція?
У низці свіжих ІПК ДПСУ стверджує, що при отриманні оплат, здійснених виключно в безготівковій формі (у тому числі через онлайн-банкінг), РРО та/або ПРРО можуть не застосовуватися.
«Першою ластівкою» була ІПК від 20.05.2021 р. № 1945/ІПК/99-00-07-05-01-06, в якій прозвучало формулювання (останній абзац відповіді на перше запитання ІПК), згідно з яким при отриманні «оплат, здійснених виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом унесення коштів через касу банку (у тому числі онлайн-банкінг), <…> РРО та/або ПРРО можуть не застосовуватися».
Але якщо ці висновки могли цілком бути списані на описку (оскільки формулювання украй невиразне), то далі — більше.
Схожі висновки (також не завжди чіткі й логічні) зустрічаються і в ІПК ДПСУ від 29.06.2021 р. № 2548/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 02.07.2021 р. № 2594/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 14.07.2021 р. № 2754/ІПК/99-00-07-05-01-06 і навіть в одному з роз’яснень у категорії 109.02 ЗІР.
А в ІПК від 14.06.2021 р. № 2391/ІПК/99-00-07-05-01-06 головне податкове відомство робить такий висновок: «у разі використання як способу оплати реквізитів рахунку товариства в стандарті IBAN, розрахунок за якими з клієнтами може здійснюватися тільки у відділенні банку або за допомогою інтернет-банкингу, товариство втрачає обов’язок застосовувати РРО при обробці виписок про рух коштів на рахунках в установі банку».
Індивідуальна податкова консультація захищає тільки того, хто її отримав!
Тобто простежується певний прогрес. Але позитивна тенденція в ІПК*** податківців — ще не привід розслаблятися.
*** Детальніше про захист, який забезпечує ІПК, ви могли прочитати в статті «ІПК: чи буде вона захищати платника з 01.01.2021 р.?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 25).
Нагадаємо: ІПК має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надана така консультація (п. 52.2 ПКУ). Так, обставинами, які звільняють (!) від фінансової відповідальності, є, зокрема, «здійснення діяння… особою, що діє відповідно до ІПК, наданою такому платникові податків…» (згідно з п.п. 112.8.2 ПКУ).
Тобто, само собою зрозуміло, що на підставі однієї тільки позитивної тенденції у висновках податківців в ІПК щодо інтернет-банкінгу розраховувати на «недоторканість» платникові, у якого такої ІПК немає, явно не варто.
Тому радимо отримати письмову (паперову або електронну) ІПК для себе. При цьому у зверненні на отримання ІПК не треба ставити загальні питання про тлумачення вимог Закону про РРО. Треба максимально детально описати конкретно свою фактичну ситуацію (описати вид діяльності і як саме проводяться розрахунки) і запитати роз’яснення щодо застосування РРО/ПРРО саме в такій (у вашій) ситуації.
Нагадаємо, що одним з обов’язкових елементів запиту на отримання ІПК є: «зазначення, у чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин)».
Інші обов’язкові «атрибути» звернення на отримання ІПК наведені в п. 52.1 ПКУ.
Також нагадаємо, що платник податків може оскаржити до суду надану йому в паперовій або електронній формі ІПК як правовий акт індивідуальної дії, який, на думку такого платника, суперечить нормам або змісту відповідного податку або збору.
Скасування судом ІПК є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
