«Ой снігу-снігу білого насипала зима…»: облік витрат на прибирання снігу і льоду

Для того, аби прибирати сніг і лід, потрібні спеціальне обладнання і засоби. У деяких випадках — також і спорядження. Розглянемо їх облік.

Снігоприбиральні машини та інвентар

Розпочати, мабуть, слід із тих інструментів, які ви плануєте застосовувати для прибирання снігу та льоду. Окрім снігоприбиральних машин, вам знадобляться і простіші знаряддя праці — лопати, ломи тощо.

Податковий облік. Снігоприбиральна машина як за строком служби, так і за вартісними критеріями, підпадає під визначення основних засобів (п.п.  14.1.138 ПКУ). Відображатиметься вона у складі основних засобів групи 4, мінімальний строк експлуатації — 5 років (п. 145.1 ПКУ). Оприбуткування машини слід оформити відповідним актом (ф. № ОЗ-1). Її амортизацію слід включати до загальновиробничих, адміністративних чи збутових витрат, залежно від харктеру площі, яку прибирають..

Користуючись нагодою, скажемо декілька слів і про живлення машини. Якщо ваша снігоприбиральна машина працює на електриці — нема питань, бо відповідні витрати ви будете списувати на підставі рахунка за комунальні послуги.

А от якщо ви придбали снігоприбиральну машину, яка працює на бензині або на дизельному паливі — постає питання щодо норм витрати палива. Для снігоприбиральних машин, як і для більшості сучасної техніки, яка працює на паливі (бензопили, дизель-генератори тощо) таких норм немає*. Зважаючи на це, ви маєте право самостійно вирішити, як списувати пальне, витрачене на роботу власного агрегата.

Зрозуміло, що можна встановити певні обмеження на витрату палива, орієнтуючись на технічні характеристики виробника. Цей варіант рекомендуємо тим, хто не хоче осуду з боку податківців. Водночас, не існує жодних перешкод для того, щоб списувати використане пальне у фактично витраченому обсязі. Фіксується таке списання актом довільної форми.

Витрати на пальне, на якому працює снігоприбиральна машина відображають за напрямами використання снігоприбиральної машини. А точніше: залежно від характеру використання площі, яку прибирають. Щодо інших, більш простих інструментів, то тут все простіше й в обліку. Основними засобами вони за визначенням не є. Залежно від строку експлуатації лопати, ломи та інший господарський інвентар відображають або як МНМА (група 11) або як МШП. Якщо зазначений інвентар визнано МНМА — він амортизується або методом «50 на 50» або «100 % вартості у першому місяці» (п.п. 145.1.6 ПКУ). Якщо ж такий інвентар віднесено до МШП — його вартість списується на витрати в періоді введення в експлуатацію (п. 138.5 ПКУ).

Бухгалтерський облік. В бухобліку снігоприбиральні машини теж відображаються як основні засоби (п. 4 П(С)БО 7). Їх первісна вартість збирається на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а при введенні в експлуатацію вони за первісною вартістю зараховуються на субрахунок 104 «Машини та обладнання». Амортизація машини списується в дебет рахунка 92 «Адміністративні витрати» (якщо йдеться про прибирання усього підприємства) або за напрямами використання будівель, біля яких прибирається сніг (якщо машиною прибирається лише сніг довкола будівель певного призначення, наприклад лише виробничі). В останньому випадку амортизація списуватиметься в дебет рахунків 91, 92, 93 залежно від напряму використання будівель. Лопати, ломи та решта інвентарю для прибирання снігу відображається або на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» або на рахунку 22 «Малоцінні швидкозношувані предмети». У першому випадку нараховується амортизація МНМА*, причому на додачу до податковооблікових методів можуть використовуватися також прямолінійний та виробничий (п. 27 П(С)БО 7). У другому випадку МШП списуються на витрати того періоду, коли їх введено в експлуатацію. В подальшому організується кількісний облік у місцях експлуатації та за особами, які будуть працювати лопатами, ломами і т. п. (п. 23 П(С)БО 9).

У будь-якому випадку (прямо або через амортизацію) вартість лопат та іншого подібного обладнання списується на витрати із використанням рахунка 92

Засоби «проти ковзанки»

Очищувати територію підприємства та дахи будівель від льоду в зимовий період — це одна із засадничих вимог охорони праці. Її встановлено у багатьох галузевих нормативних документах з охорони праці (див, наприклад, пп. 2.4, 3.22 розд. IV і п. 17 розд. Х Правил охорони праці в металургійній промисловості, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 22.12.2008 р. № 289).

Існує чимало засобів, які допоможуть вам уникнути слизької льодової поверхні у безпосередньо на території та біля вашого підприємства. Найпрос­тіші з них — це пісок та сіль. На додачу до них зараз використовуються спеціальні хімічні засоби, які забезпечують плавлення льоду. Як же їх обліковувати?

Податковий облік. У податковому обліку такі засоби розглядаються як запаси. Списуються вони на витрати у періоді фактичного використання (п. 138.5 ПКУ). У податковому обліку вони включаються до складу загальновиробничих витрат як витрати на охорону праці (п.п. «є» п. 138.8.5 ПКУ) або ж за напрямками використання будівель, довкола яких засипають лід.

У вас може виникнути запитання: а чи існують якісь норми витрат піску, солі і подібних матеріалів. Чи можна сипати ці засоби у необмеженій кількості або ж навпаки «економити» їх на власний розсуд?

Певна нормативна документація з цього приводу є. Перш за все, це Технічні правила ремонту і утримання міських вулиць та доріг КТМ 204 України 010-94, затверджені Держжитлокомунгоспом від 27.12.94 р. Якщо ви вирішили засипати піском — можете користуватися нормою, визначеною у п. 7.42 зазначених Правил, а якщо звичайною сіллю — п. 7.41 цих же Правил, а якщо іншими реагентами — п. 7.32 Правил. Якщо ж ви вирішили боротися з ожеледдю за допомогою хімічних реагентів, не зазначених у Правилах — вам знадобиться спеціальний дозвіл санепідемслужби (п. 11.11 Правил).

Також при використанні піску можете скористатися Нормами витрат матеріалів на експлуатацію вулично-дорожньої мережі, затвердженими наказом Мінрегіонбуду від 30.11.2012 р. № 601. Проте слід зауважити, що обидва зазначених нормативних акти мають обов’язкову дію лише для обмеженого кола підприємств. Решта можуть їх використовувати як орієнтир, а не в імперативному порядку.

У податковому обліку обережним платникам радимо відображати витрати на пісок, сіль і подібні засоби лише в межах зазначених норм. Але виходячи з того, що зазначені норми не є обов’язковими для всіх підприємств, не бачимо також проблеми у тому, аби відображати витрати виходячи з фактичної кількості засобів, якими ви засипали лід на території підприємства.

Бухгалтерський облік. В бухобліку пісок, сіль та інші засоби обліковуються на субрахунку 201 «Сировина та матеріали». В періоді, коли матеріали фактично використовуються, їх списують за напрямами використання будівель, довкола яких засипають лід — у дебет рахунків 91, 92 чи 93. При цьому застосовується стандартна накладна за ф. № М-11.

Настили на східці

Взимку як ніколи виникає потреба в тому, аби східці і входи були покриті захисним настилом. Цей настил, по-перше, робить неможливим ковзання, а по-друге, затримує сніг і бруд, який неминуче наноситься взуттям.

Податковий облік. Загальні технічні вимоги до конструкції сходів наведено у ДСТУ Б В.2.6-62-2008 «Конструкції будинків і споруд. Марші та сходові площадки залізобетонні. Технічні умови.». У цьому документі про настили на східці нічого не сказано.

Тим не менш, наявність такого настилу передбачено деякими галузевими вимогами охорони праці (див, наприклад, п. 4.48 Правил безпеки при виробництві вуглеграфітових матеріалів і виробів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 17.06.2008 р. № 143).

В обліку такі настили оприбутковюється як МШП або МНМА. Витрати на їх придбання теж слід розглядати як витрати на охорону праці (п.п. «є» п.п. 138.8.5 ПКУ). Це означає, що у податковому обліку вони (прямо або через амортизацію) включаються до складу або до складу загальновиробничих витрат, або відображаються за напрямами використання будівель, на входах до яких встановлено настили. Тобто облікова логіка тут така сама, як і щодо засобів на усунення ожеледі. На витрати вони списуються у періоді, коли їх вводять в експлуатацію (п. 138.5 ПКУ).

Бухгалтерський облік. У бухобліку настили на східці розглядають як МШП і оприбутковують їх на рахунок 22. Списують вартість настилів у дебет рахунків 91, 92, 93 залежно від напряму використання будівлі, до якої належать східці. В подальшому організують кількісний облік настилів у місцях експлуатації (п. 23 П(С)БО 9).

Обігрів даху та система «антиожеледь»

Говорячи про роботу підприємства у зимовий період, не можна забувати про такі важливі складові, як дах і водостічні системи. Водостоки взимку не можуть використовуватися за прямим призначенням, але це не означає, що про них можна забувати. У сонячні дні а також у разі частої зміни температури з мінусової на плюсову й навпаки на даху і у водостоках утворюється льодовий шар та бурульки. У разі раптового потепління лід і бурульки можуть різко обвалитися. Це створює загрозу не лише обриву водостоків, але і травмування людей, які ходять внизу.

Аби уникнути цієї проблеми, було винайдено системи обігріву даху та антиожеледі для водостоків. Припустимо, ви вирішили раз і назавжди позбутися проблем з бурульками й прибиранням снігу з даху. Ви встановили таку систему обігріву. Поглянемо, як її обліковувати.

Податковий облік. Системи підігріву даху й «антиожеледі» мають поважний термін експлуа­тації, цілком співставний з експлуатацією власне будівлі — лише гарантія на них становить до 15 років. На нашу думку, це дозволяє розглядати їх як поліпшення будівлі, на яку зазначені системи встановлюються. А значить, відображати витрати на встановлення систем обігріву даху й антиожеледі водостоків треба за правилами пп. 146.11, 146.12 ПКУ*.

Оскільки витрати на встановлення такої системи позабавляють проблем з обвалами бурульок і сходження снігу — їх цілком можна розглядати як пов’язані з господарською діяльністю.

Бухгалтерський облік. В бухобілку підхід до систем обігріву аналогічний. Їх вартість спочатку збирається на субрахунку 152, а коли система почне експлуатуватися — уключається до вартості будівлі, на субрахунку 103 «Будівлі та споруди». Спеціальне спорядження для робіт

Інколи підготуватися до зими буває не зовсім просто. Особливо це стосується робіт, які виконуються на дахах (перевірка систем опалення, вентиляції, очищення водостічних жолобів і таке інше).

Виконання таких робіт потребує певного спорядження (див., наприклад, п.п. 7.2.12 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від від 27.03.2007 р.). Припустимо, ви вирішили виконати ці роботи власними силами підприємства, без залучення спеціалізованих організацій.

Тут слід зауважити, що будівельна діяльність у загальному випадку підлягає ліцензуванню (п. 11 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ). Тож чи не вимагатимуть у вас «будівельну» ліцензію у разі самостійного прибирання снігу і льоду, а також інших робіт із застосуванням риштувань або спорядження для висотних робіт? Цього статися не повинно. Бо навіть якщо назвати вищезазначені «підготовчо-очисні» роботи будівельними, здійснюємо ми їх для себе, тож отримувати ліцензію, імовірно, не повинні (детальніше про «будівельну» ліцензію читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 70, с. 17).

Тепер переходимо до основного питання: як обліковуватиметься спорядження?

Податковий облік. Якщо ви вирішили придбати стандартний комплект спорядженням для так званого «промислового альпінізму» — облік витрат буде практично аналогічним до обліку лопат, ломів та інших інструментів для наземного прибирання. Простіше кажучи, спорядження промислового альпініста обліковується або як МНМА, або як МШП. Залежно від того, більше чи менше року воно експлуатуватиметься.

Тому ми більш детально зупинимось на іншій ситуації. Це коли ви для виконання таких (а можливо й інших) робіт вирішили придбати будівельні риштування. Це буде так само об’єкт основних засобів, але вельми особливий. Його потрібно буде відносити до групи 12 «Тимчасові (не титульні) споруди», мінімальний термін експлуатації — 5 років (п. 145.1 ПКУ).

Щодо цієї групи існує обмеження на методи амортизації — можна використовувати лише прямолінійний або виробничий (п.п. 145.1.6 ПКУ). Відповідно, якщо ви оберете виробничий метод — амортизація нараховуватиметься лише допоки риштування перебуватимуть у зібраному стані й братимуть участь у роботах. Якщо ж оберете прямолінійний метод — простій риштувань сам по собі не означатиме, що амортизацію потрібно припинити. Тут вже потрібно буде наказом вивести риштування з експлуатації (докладніше читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 42, с. 44).

Вартість спорядження та риштувань прямо або через амортизацію відображається у складі загальновиробничих витрат, як витрати на охорону праці (п.п. «є» п. 138.8.5 ПКУ) або ж за напрямками використання тих будівель, на яких ми здійснюємо «підготовчо-очисні» роботи.

Бухгалтерський облік. В бухобліку спорядження для підготовчих до зими робіт розглядаємо аналогічно. Тобто набір промислового альпініста відображатиметься або на субрахунку 112, або на рахунку 22. В свою чергу, вартість риштувань спочатку збирається на субрахунку 153, а потім  відображається на субрахунку 113.

При цьому спорядження, яке визнано МШП, потрапляє до витрат у періоді введення в експлуатацію (Дт 91, 92, 93 — Кт 22), а спорядження, визнане МНМА а також риштування — через амортизацію (Дт 91, 92, 93 — Кт 132).

«А сніг іде, а сніг іде…»: хто ж прибере?

«Под голубыми небесами, великолепными коврами, блестя на солнце снег лежит…» Гарна картина для споглядання, чи не так? Проте коли кучугури снігу розташовано на території підприємства, і продиратися до входу або до їдальні потрібно через замети, з’являється, як мінімум, відчуття дискомфорту. Добре, коли на підприємстві є прибиральники територій, до чиїх трудових обов’язків входить прибирання снігу. А що робити, якщо таких немає або наявної кількості працівників недостатньо? Давайте розбиратися.

Ідемо «трудовим» шляхом. Відразу попереджаємо, що роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не передбаченої трудовим договором. Це прямо передбачено ст. 31 КЗпП. Працівник зобов’язаний виконувати розпорядження роботодавця в межах переліку обов’язків, які передбачені посадовою інструкцією та за які він отримує заробітну плату.

Постановити працівнику виконання додаткових обов’язків за іншою посадою (професією) можливо, за наявності:

— по-перше, такої посаді у штатному розписі (вона має бути вакантна або працівник, який її посідає, має бути відсутнім). Введення посади оформляють виданням наказу про внесення змін до штатного розпису, в якому мають бути зазначені причини внесення таких змін і перелік таких змін. Детальніше про це читайте в статті «Штатний розпис на підприємстві: складаємо та вносимо зміни» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 95, с. 29;

— по-друге, письмової згоди працівника.

У разі дотримання вищезгаданих умов можна оформити суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Потрібно видати відповідний наказ (розпорядження) керівника, на якому працівник поставить «погоджувальний запис». За додаткові обов’язки працівнику доведеться заплатити. Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, спецвипуск № 9.

Тимчасове переведення на іншу роботу з відома працівника (ст. 33 КЗпП) у нашому випадку навряд чи буде доречним. Ідеться про «дві— три» години нещоденної роботи, заради яких затівати «тимчасове переведення» не варто.

Важливо! З працівниками, які прибиратимуть сніг, необхідно провести цільовий інструктаж з охорони праці (п. 6.7 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15).

Ще один «трудовий» варіант — строковий трудовий договір за сумісництвом. При цьому варіанті основна робота точно не постраждає, адже сумісник повинен справлятися у вільний від основної роботи час. Однак і тут є незручність для роботодавця — потрібна вакантна посада, до посадових обов’язків якої входить прибирання території, і роботу за сумісництвом доведеться оплачувати.

Користуємося добротою працівників. Ідеться про роботу на громадських засадах. Припустимо, працівники, виявили бажання розчистити територію підприємства для свого ж блага та блага колег у позаробочий час. Радість роботодавцю! Оформляти нічого не потрібно, оплачувати не потрібно. Максимум — заготовити лопати для прибирання снігу. Адже все відбулося на громадських засадах.

Головне, щоб працівники не посковзнулися та не «навернули» один одного лопатою. Адже, як не крути, прибирання снігу здійснювалося на користь підприємства. Тому тут висока ймовірність того, що доведеться мати справу з «нещасним випадком на виробництві», незважаючи на «громадські засади». Не виключено, що потерпілий і зовсім може забути про прояв доброї волі при прибиранні снігу, стверджуючи, що доручення надійшло від роботодавця. А це ще гірше, оскільки це загрожує візитом представників органів Держпраці.

Хоча навряд чи все це налякає економних роботодавців. З вірою на краще сніг прибереться безкоштовно.

«А чи є ще якісь варіанти?» — запитають обережні роботодавці, які не мають бажання морочитися з «трудовим оформленням». Адже цілком імовірно, що ваші працівники не зрадіють перспективі махати лопатою в мороз і «доброту душевну» не виявлять. Вихід є — укласти цивільно-правовий договір про виконання робіт з прибирання снігу.

Оформляємо з прибиральником снігу цивільно-правові відносини. «Дивлячись правді в очі», визнаємо, що це найбільш прийнятний варіант для виконанні робіт разового характеру. Звичайно, у цьому випадку працівникам потрібно буде виплатити винагороду за виконані роботи. Додаткові витрати для роботодавця — це мінус.

Однак є й плюс — стосовно підрядника не потрібно дотримуватись вимог трудового законодавства, яких чимало. До речі, усе про цивільно-правові договори ви можете довідатися з тематичного номера «Працюємо з фізсобами» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 83, с. 6, 15.

Отже, організувати прибирання снігу на території підприємства задарма, дотримуючись вимог законодавства, неможливо. Або доведеться витратитися, або всі сподівання на людяність ваших працівників...

Для наочності, закріпимо наші знання щодо обліку витрат на підготовку до зими числовим прикладом.

Відобразимо зазначені операції в обліку підприємства.

Що ж, тепер ви знаєте, як обліковувати найбільш розповсюджені засоби для прибирання снігу та льоду. Бажаємо вам без проблем підготуватися до зими!

висновки

• Снігоприбиральні машини обліковуються як основні засоби. Системи обігріву дахів і водостоків обліковуються як поліпшення основних засобів — будівель, на які їх встановлюють.

• Лопати та інший інвентар для прибирання снігу й льоду зазвичай обліковуються як МНМА.

• Засоби для уникнення ковзанки взимку обліковуються як запаси і використовуються відповідно до визначених норм.

• Риштування, які застосовуються при виконанні робіт з висотного прибирання снігу та льоду, обліковуються як тимчасові (нетитульні) споруди.

• Якщо ви хочете, щоб працівники прибирали сніг, то найкращий варіант — укласти з ними цивільно-правовий договір.