Одержуємо позику від нерезидента: що потрібно знати?
Перш за все, знайте: у суб’єкта ЗЕД є право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, які прямо або у виключній формі заборонені законами України. На це вказує ч. 4 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.
Більш того, п. 1.1 гл. 1 розд. I Положення № 270 дозволяє отримувати від нерезидентів в іноземній валюті позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу (далі — ПФД).
Якщо ви домовилися про одержання нерезидентської фіндопомоги, майте на увазі, що:
— резиденти-позичальники повинні отримувати і погашати кредити тільки в безготівковій формі (п. 1.4 гл. 1 розд. I Положення № 270);
— договори позики з нерезидентом підлягають реєстрації в НБУ, — до фактичного одержання позики ви як позичальник маєте зареєструвати договір у територіальному управлінні НБУ за місцезнаходженням обслуговуючого банку (пп. 1.7, 1.8 гл. 1 розд. I Положення № 270);
— одержання позики від нерезидента без реєстрації договору загрожує штрафом у сумі, еквівалентній 1 % розміру такої позики з подальшою обов’язковою реєстрацією цього договору. Про це попереджає ст. 2 Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.99 р. № 734/99.
Для підприємств, що співпрацюють у будь-якій сфері із закордонними партнерами, на сьогодні є ще одна важлива умова: 75 % сум, що їм надійшли, в іноземній валюті 1 групи Класифікатора інвалют та в російських рублях підлягає обов’язковому продажу на міжбанку. Ця умова закріплена в п. 2 постанови № 515.
Такий обов’язковий продаж уповноважений банк здійснює: (1) без доручення клієнта та (2) виключно наступного робочого дня після дня зарахування надходжень в інвалюті на розподільчий рахунок.
Як не прикро, але така «продажна» умова поширюється й на інвалютні позики
Виняток передбачено лише для інвалютних кредитів і позик:
— залучених відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
— від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна;
— від міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, що надається іншим міжнародним фінансовим організаціям.
Тому будьте готові до того, що з фіндопомоги, яка надійшла в інвалюті, на ваш валютний рахунок потрапить лише чверть закордонних грошей, а решта три чверті осяде на вашому поточному рахунку в гривнях.
І хоча постанова № 515 діє тільки до 21.11.2014 р., регулятор, скоріш за все, продовжить вимогу про обов’язковий продаж інвалютних надходжень у певних обсягах ще на деякий час.
Докладніше про операції купівлі-продажу валюти ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 52, с. 19; № 66, с. 20 № 89, с. 13.
А от і приємний момент. Будь-яких часових обмежень щодо інвалютних позикових коштів на кшталт 90-денного строку, встановленого ст. 1 і 2 Закону № 185, а також п. 1 Положення № 515 для розрахунків за експортними та імпортними операціями, немає. Тому ви можете спокійно розпоряджатися нерезидентською фіндопомогою стільки часу, скільки дозволяє вам договір із закордонним позикодавцем.
Нерезидентська ПФД в податковоприбутковому обліку
Курсові різниці. Фіндопомога, яка надійшла підприємству від нерезидента, набуває статус заборгованості. А заборгованість, виражена в іноземній валюті, згідно з п.п. 153.1.3 ПКУ підлягає перерахунку за правилами, передбаченими П(С)БО.
Нагадаємо, що в бухобліку курсові різниці перераховують за монетарними статтями балансу. До них п. 4 П(С)БО 21 відносить грошові кошти, а також активи і зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Чи є заборгованість за позикою (ПФД) монетарною статтею? Однозначно, так. Адже позичальник погашатиме її грошовими коштами.
Тому за одержаною від нерезидента ПФД підприємство-позичальник повинно визначати курсові різниці
А робити це потрібно так, як наказує абз. перший п. 8 П(С)БО 21:
— на дату балансу. Для цього застосовують курс НБУ на кінець дня (тобто курс, установлений НБУ з 14 години дати балансу — «вечірній»);
— на дату здійснення господарської операції, тобто на дату погашення заборгованості (у розмірі суми погашення). Для цього застосовують курс НБУ на 0 годин поточної доби — «ранковий». До речі, у разі часткового погашення монетарної заборгованості (тобто при поверненні фіндопомоги частинами) підприємство може самостійно вибрати, в межах якої суми здійснювати перерахунок такої заборгованості — в межах господарської операції (тобто у розмірі суми погашення) або за всією сумою заборгованості.
Важливо! Незалежно від вашого податковоприбуткового статусу — квартальник чи річник — курсові різниці на дату балансу вам доведеться розраховувати щокварталу, якщо тільки ви не суб’єкт мікропідприємництва чи «нульовик».
Хоча до річників контролери поставилися з розумінням і дозволили їм визначати курсові різниці в податковому обліку за підсумками року (див. консультацію в підкатегорії 102.06.03 БЗ). Докладніше про «курсові» питання див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 50, с. 12.
Курсові різниці, які виникають за ПФД (залежно від зміни валютного курсу), позичальник обліковує так:
— позитивне значення курсових різниць відносить до доходу і записує в ряд. 03.19 додатка IД до декларації з податку на прибуток, а також до ряд. 03 самої декларації;
— від’ємне значення курсових різниць включає до витрат і записує до ряд. 06.4.12 додатка IВ до декларації, а також до ряд. 06 самої декларації.
У бухобліку для відображення курсових різниць за позиками застосовують відповідно субрахунки:
— 714 «Дохід від операційної курсової різниці» — для позитивної курсової різниці;
— 945 «Втрат від операційної курсової різниці» — для від’ємної курсової різниці.
Доходи і витрати за ПФД, неповернутою на кінець звітного періоду. Ви, звичайно, пам’ятаєте, як потрібно чинити в податковоприбутковому обліку, якщо ПФД (її частина), одержана від неплатника податку на прибуток (а нерезидент, певна річ, входить до цієї категорії), залишилася у вас неповерненою після закінчення звітного періоду? Ми про це розповіли вам на с. 6 цього номера.
Ви відображаєте і податкові доходи (у тому кварталі/році, коли допомогу було одержано), і податкові витрати (у тому кварталі/році, коли допомогу було повернуто) — залежно від вашого статусу в році одержання/повернення допомоги — річник або квартальник.
Майте на увазі: описаний порядок обліку позикових коштів поширюється тільки на безпроцентні позики (тобто на ПФД). Якщо ви одержали від нерезидента процентну позику, то вона класифікуватиметься вже як фінансовий кредит (п.п. 14.1.258 ПКУ) або позика (п.п. 14.1.267 ПКУ). А порядок їх оподаткування — «парафія» пп. 153.4.1, 153.4.2 та ст. 141 ПКУ.
Цікаво, за яким курсом потрібно визначати податкові доходи і витрати, якщо ПФД одержано в інвалюті? На жаль, ПКУ про це мовчить.
Ми вважаємо, що розмір доходів у цій ситуації позичальник повинен визначати
шляхом перерахунку суми неповерненої позики за курсом НБУ, який діяв на дату одержання такої позики
А що з витратами при поверненні позики нерезиденту? Їх, на наш погляд, слід визначати з урахуванням того ж курсу НБУ, за яким раніше було відображено доходи.
Тепер все сказане проілюструємо прикладом.
Приклад. Підприємство (резидент України, річний платник податку на прибуток) 27.08.2014 р. одержало ПФД від нерезидента (що не є засновником) у сумі $10000 на шість місяців.
Фіндопомогу буде повернуто нерезиденту 27.02.2015 р.
Табл. Облік одержання ПФД від нерезидента
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, $/грн. | Податковий облік | ||
Дт | Кт | доходи | витрати | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Одержання ПФД (курс НБУ на 27.08.2014 р. — 13,890974 грн./$) | ||||||
1 | Одержано ПФД від нерезидента ($10000 х 13,890974 грн./$) | 314 | 685 | $10000 138909,74 | — | — |
Визначення курсової різниці на дату балансу (курс НБУ на 30.09.2014 р. — 12,949185 грн./$) | ||||||
2 | Відображено позитивну курсову різницю на дату балансу ($10000 х (12,949185 грн./$ - 13,890974 грн./$)) | 685 | 714 | 9417,89 | 9417,89* | — |
* Курсову різницю, що утворилася, відображаємо в ряд. 03.19 додатка ІД до декларації. | ||||||
Визначення курсової різниці на дату балансу (курс НБУ на 31.12.2014 р. — 15,280695 грн./$ (умовно)) | ||||||
3 | Відображено від’ємну курсову різницю на дату балансу ($10000 х (15,280695 грн./$ - 12,949185 грн./$)) | 945 | 685 | 23315,10 | — | 23315,10* |
4 | Відображено в податковому обліку дохід у сумі не поверненої на кінець звітного періоду ПФД ($10000 х 13,890974 грн./$) | — | — | — | 138909,74** | — |
* Курсову різницю, що утворилася, відображаємо в ряд. 06.4.12 додатка IВ до декларації. | ||||||
Повернення ПФД (курс НБУ на 27.02.2015 р. — 15,958465 грн./$ (умовно)) | ||||||
5 | Повернено нерезиденту суму ПФД ($10000 х 15,958465 грн./$) | 685 | 312 | $10000 159584,65 | — | 138909,74* |
6 | Відображено від’ємну курсову різницю на день повернення ПФД ($10000 х (15,958465 грн./$ -15,280695 грн./$)) | 945 | 685 | 6777,70 | — | 6777,70** |
* У періоді повернення ПФД, одержаної від неплатника податку на прибуток/пільговика, позичальник за правилами п.п. 135.5.5 ПКУ збільшує податкові витрати (ряд. 06.4.36 додатка IВ до декларації з податку на прибуток). Причому, на наш погляд, їх слід відображати в сумі гривневого еквівалента заборгованості, на яку раніше були збільшені доходи. У цьому випадку — на суму 138909,74 грн. |
Такі інвалютні нюанси нерезидентської позики. Як бачите, нічого складного. Потрібно лише бути напоготові щодо деяких важливих моментів. Далі переходимо до «позикових» секретів у єдиноподатників.
висновки
-
До фактичного одержання позики позичальник зобов’язаний зареєструвати договір у територіальному управлінні НБУ за місцезнаходженням обслуговуючого банку.
-
На сьогодні 75 % суми позики в інвалюті, що надійшла підприємству, підлягає обов’язковому продажу на МВРУ.
-
Заборгованість за фіндопомогою, одержаною від нерезидента, є монетарною статтею, тому за нею позичальник визначає курсові різниці.
- Якщо позика залишилася неповерненою на кінець звітного періоду, податкові доходи за нею визначаємо за курсом НБУ, що діяв на дату одержання грошей. При поверненні грошей витрати показуємо з урахуванням того ж курсу НБУ, за яким раніше відобразили доходи.