(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 94
  • № 93
  • № 92
  • № 91
  • № 90
  • № 89
  • № 88
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
16/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2014/№ 95

Позичили грошей чи надали оподатковуваний дохід?

Підприємство надало працівнику безвідсоткову позику. Чи потрібно суму такої позики обкладати ПДФО?

Грошову позику (поворотну фінансову допомогу) надають фізособі на поворотній основі. Тому немає підстав говорити про виникнення в такої фізособи доходу на суму отриманої позики. Цей висновок узгоджується з положеннями п.п. 165.1.31 ПКУ. У ньому чітко прописано:

основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податків, не включається до складу його оподатковуваного доходу

Причому строк, на який видають позику, для цілей розд. IV ПКУ, що встановлює порядок оподаткування доходів фізосіб, значення не має.

Урахуйте: підприємство, що видає безвідсоткову позику фізособі, зобов’язане відобразити суму позики в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «153».

Не буде доходу у фізособи й тоді, коли сума позики погашається нею з порушенням строків, установлених договором позики (графіком погашення), але в межах строку позовної давності*. «А коли ж він виникає?» — запитаєте ви. Коли підприємство-позикодавець:

— анулює (простить) за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, борг фізособи до закінчення строку позовної давності (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ);

або

— спише заборгованість зі строком давності, що минув, за договором позики, сума якої перевищує суму, що дорівнює 50 % МПМ** (у 2014 році — 609 грн.) (п.п. 164.2.7 ПКУ).

* Про строки позовної давності див. на с. 39

** Тут і далі — місячний прожитковий мінімум, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року.

Поговоримо про кожен випадок детально.

Підприємство прийняло рішення анулювати борг фізособи за договором позики до закінчення строку позовної давності. У такій ситуації непогашена сума позики стане для фізособи оподатковуваним доходом у вигляді додаткового блага. А ось порядок сплати ПДФО з цього доходу безпосередньо залежить від виконання позикодавцем вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ. Що це за вимоги? Перерахуємо їх. Позикодавець зобов’язаний:

по-перше, повідомити фізособі-боржнику про анулювання (прощення) боргу рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення про анулювання (прощення) боргу боржнику під розписку особисто;

по-друге, відобразити у формі № 1ДФ, сформованій за період, в якому прощено борг, у графах 3а і 3 суму прощеного боргу (без «натурального» коефіцієнта) з ознакою доходу «126» — як дохід у вигляді додаткового блага, а у графах 4а і 4 проставити нулі.

Позикодавець, який виконав вимоги п.п. «д» п. п 164.2.17 ПКУ, не повинен нараховувати та сплачувати ПДФО із суми прощеного боргу позичальнику

У цьому випадку функції позикодавця як податкового агента з ПДФО по суті зводяться до інформування фізособи-боржника та податкових органів про суму прощеного боргу. Податок з такого доходу зобов’язана розрахувати та сплатити фізособа самостійно, за результатами річного декларування.

А якщо позикодавець вирішить проігнорувати вимоги п.п. «д» п. п 164.2.17 ПКУ? У цьому випадку йому необхідно буде виконати обов’язки податкового агента в повному обсязі:

— нарахувати позичальнику дохід у вигляді додаткового блага. До бази оподаткування такий дохід має потрапити збільшеним на «натуральний» коефіцієнт;

— утримати з такого доходу ПДФО за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 % і 17 %), і перераху­вати до його бюджету;

— відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід фізособи (з урахуванням «натурального» коефіцієнта) з ознакою доходу «126», а також суму нарахованого/сплаченого з нього ПДФО.

Позичальнику, якого забули проінформувати про анулювання боргу, удруге сплачувати ПДФО із суми прощеного боргу не потрібно.

Позикодавець списав заборгованість зі строком позовної давності, що минув. Якщо сума заборгованості фізособи за договором позики, за якою минув строк позовної давності, не перевищує суму, що дорівнює у 2014 році 609 грн., то дохід у фізособи не виникає. А ось якщо сума боргу перевалила за 609 грн., то сума перевищення над цією величиною потрапить до оподатковуваного доходу фізособи. Проте

підприємство, що списало заборгованість фізособи зі строком позовної давності, що минув, не повинне нараховувати та сплачувати ПДФО із суми такої заборгованості

Чому? Річ у тім, що на момент надання фізособі фіндопомоги об’єкт оподаткування був відсутній, а на момент списання заборгованості в підприємства відсутнє джерело, за рахунок якого потрібно сплатити ПДФО. Підтвердження цьому — п.п. 164.2.7 ПКУ.

Зверніть увагу: підприємство, що списало борг фізособи зі строком позовної давності, що минув, зобов’язане відобразити суму такого доходу, що перевищує у 2014 році 609 грн., у графах 3а і 3 форми № 1ДФ з ознакою доходу «107», а у графах 4а і 4 проставити нулі.

А хто ж сплачуватиме ПДФО з такого доходу? Фізособа, заборгованість якої за договором позики була списана після закінчення строку позовної давності. Так-так, саме вона зобов’язана буде самостійно за підсумками звітного року:

1) відобразити суму оподатковуваного доходу в декларації про майновий стан і доходи;

2) сплатити до бюджету суму податкових зобов’язань, зазначену в декларації.

позика, оподатковуваний дохід додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті