Автомобіль на підприємстві. 1. Придбаваємо автомобіль

Коли ви купуєте автомобіль, перед вами постає низка як організаційних, так і облікових моментів. Звичайно, в першу чергу необхідно сплатити всі супутні придбанню транспортного засобу податки та збори, а також правильно сформувати його первісну вартість. Автомобіль є доволі специфічним об’єктом обліку, тому спектр питань, які ми розглянемо в цьому розділі спецвипуску, досить широкий.

Отже, почнемо!

1.1. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу (далі — транспортний збір) належить до загальнодержавних податків та зборів (п.п. 9.1.5 ПКУ). Він справляється разово — тільки при першій реєстрації транспортного засобу в Україні.

Якщо ви купуєте «уживаний» автомобіль, який уже було зареєстровано на території України, жодних податкових наслідків у цьому випадку не виникає

Під першою реєстрацією розуміють реєстрацію транспортного засобу, яку вперше здійснюють уповноважені державні органи України щодо цього транспортного засобу (п.п. 14.1.163 ПКУ). Вона здійснюється у випадку придбання:

— нового транспортного засобу вітчизняного виробництва. При цьому до нових транспортних засобів належать транспортні засоби, що не мають актів державної реєстрації уповноважених органів, які дають право на його експлуатацію (п.п. 14.1.124 ПКУ);

— транспортного засобу (як нового, так і такого, що був в експлуатації), який ввезений із-за кордону та не проходив в Україні реєстрацію*.

Транспортний збір сплачується перед проведенням першої реєстрації транспортного засобу в Україні (п. 237.1 ПКУ) за місцем його реєстрації за ставками, що діють на день сплати (п. 239.1 ПКУ). Якщо місцезнаходження юридичної особи та місце реєстрації транспортного засобу не збігаються (наприклад, стоянка транспортних засобів розташована за місцезнаходженням філій або представництв юридичної особи), то транспортний збір має бути сплачено за місцем реєстрації транспортних засобів (за місцезнаходженням такої стоянки). У такому випадку за місцезнаходженням юридичної особи транспортний збір не сплачується. На це звертають увагу і працівники фіскальної служби (див. консультацію, розміщену в категорії 111.06 БЗ).

Підтвердженням сплати збору будуть квитанції або платіжні доручення про таку сплату з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення (п. 239.3 ПКУ).

Протягом 10 днів з моменту першої реєстрації автомобіля платник має подати до ДПІ за місцем своєї реєстрації та за місцем реєстрації транс­портного засобу розрахунок транспортного збору (п. 239.2 ПКУ). Зазначений розрахунок складають за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 05.12.2013 р. № 767.

До розрахунку обов’язково потрібно додати копії реєстраційних документів, засвідчені органом, який здійснював реєстрацію автомобіля

Пам’ятайте: якщо ви не дотримаєтеся 10-денного строку податківці загрожують штрафами за ст. 120 ПКУ (див. консультації в категоріях 111.05 і 111.06 БЗ).

Платники збору

Платники транспортного збору стосовно транс­портних засобів, які відповідно до ст. 232 ПКУ є об’єктами оподаткування, перелічені у ст. 231 ПКУ. До них належать:

— фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортного засобу, що є об’єктом оподаткування;

— юридичні особи (підприємства, установи, організації, іноземні юридичні особи, нерезиденти (у значенні пп. «а» і «б» п.п. 14.1.122 ПКУ)), які зареєстровані в установленому законом порядку та здатні від свого імені реалізувати право на першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що є об’єктом оподаткування.

У цьому спецвипуску нас, зрозуміло, більше цікавитиме друга категорія платників.

Автомобілі належать до категорії колісних транспортних засобів (далі — КТЗ). Але не всі КТЗ обкладаються транспортним збором. Є низка винятків. «Необ’єктні» КТЗ перелічено у п.п. 232.1.1 ПКУ. Зокрема, не є об’єктом обкладення транс­портним збором:

— транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані (товарна позиція 8709 УКТ ЗЕД);

— транспортні засоби швидкої медичної допомоги;

— машини та механізми для сільськогосподарських робіт (товарні позиції 8432 і 8433 УКТ ЗЕД);

— причепи (напівпричепи).

«Пільгові» КТЗ зазначено у ст. 235 ПКУ. Проте звичайні підприємства навряд чи знайдуть там підстави для звільнення від сплати транс­портного збору. Причому якщо «пільгові» КТЗ відчужуватимуться власниками, переліченими в п. 235.1 ПКУ, новим власникам цих автомобілів доведеться сплатити транспортний збір.

Визначаємо суму транспортного збору

Відповідно до ст. 233 ПКУ база обкладення транспортним збором визначається (окремо для кожного транспортного засобу):

а) для мотоциклів, легкових автомобілів (окрім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів, інших КТЗ) — за об’ємом циліндрів двигуна у куб. см;

б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, — за потужністю двигуна у кВт.

Ставки транспортного збору встановлені в ст. 234 ПКУ. Востаннє вони індексувалися Законом № 1166 (читайте про нього в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 11). Наведемо їх на с. 8.

Таблиця 1.1. Ставки транспортного збору для легкових автомобілів (окрім обладнаних електродвигуном)

Таблиця 1.2. Ставки транспортного збору для вантажних та вантажопасажирських автомобілів

Таблиця 1.3. Ставки транспортного збору для інших КТЗ (окрім мотоциклів)

Наведені ставки збору застосовують (п. 234.4 ПКУ):

— для нових КТЗ — з коефіцієнтом 1;

— для КТЗ (окрім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, і тракторів), що використовувалися до 8 років, — з коефіцієнтом 2;

— для КТЗ (окрім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, і тракторів), що використовувалися понад 8 років — з коефіцієнтом 40.

Як визначити строк використання автомобіля? Відповідь на це запитання знайдемо в консультації, наведеній у категорії 111.06 БЗ.

Датою початку використання (введення в експлуатацію) транспортних засобів, що були у використанні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, встановлена в реєстраційних документах, які видані уповноваженими державними органами і дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. За відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортного засобу датою початку його використання вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). Якщо ж таку календарну дату визначити неможливо, то цією датою вважається 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах (див. п.п. 14.1.220 ПКУ).

Приклад 1.1. Підприємство придбало новий автомобіль BMW X5 (об’єм двигуна — 2993 куб. см).

Ставку збору для легкових автомобілів установлено в п.п. 234.1.2 ПКУ (див. табл. 1.1).

Цей автомобіль потрапляє до групи 5 (ставка збору — 31,82 грн. за 100 куб. см). Коефіцієнт для нових транспортних засобів — 1.

Сума збору складає: 2993 куб. см : 100 х 31,82 грн./куб. см = 952,37 грн.

Докладніше про транспортний збір ви можете прочитати в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 41, с. 25.

1.2. Пенсійний збір для легкових автомобілів

Підставу для справляння пенсійного збору знаходимо в п. 7 ст. 1 Закону № 400. Ця норма говорить про те, що платниками «автомобільного» пенсійного збору є підприємства всіх форм власності, а також фізичні особи, які отримують право власності на легковий автомобіль, що підлягає першій реєстрації в ДАІ.

Таким чином, обов’язок зі сплати пенсійного збору з’являється у юридичної особи при одночасному дотриманні двох умов:

1) підприємство одержує у власність легковий автомобіль. Таке право власності може бути отримане шляхом купівлі, міни, дарування та на інших підставах, передбачених законодавством (п. 12 Порядку № 1740);

2) автомобіль підлягає першій реєстрації в ДАІ. А отже, якщо ви купуєте (отримуєте в дарунок чи в обмін) «уживаний» автомобіль, який уже було зареєстровано на території України, зобов’язань зі сплати пенсійного збору не виникає.

Базою для обчислення збору є вартість автомобіля, зазначена в будь-якому документі, що може її підтвердити: у договорі купівлі-продажу, довідці-рахунку, договорі міни, довідці органів митної служби, акті експертної оцінки вартості автомобіля тощо. До речі, таку позицію вже давно підтримує і Пенсійний фонд, який вказує, що документ визначається залежно від способу придбання автомобіля (лист ПФУ від 13.06.2008 р. № 10031/-3-20).

Однак в одних документах вартість може бути зазначено з урахуванням ПДВ, в інших — без (наприклад, акт експертної оцінки). Тому виникає запитання: суму збору слід «накручувати» на вартість автомобіля з урахуванням ПДВ чи без? Пенсійний фонд роз’яснив цей момент, дозволивши сплачувати збір з вартості автомобіля без урахування ПДВ (див. лист ПФУ від 25.06.2011 р. № 13034/03-30).

Ставка пенсійного збору залежить від вартості автомобіля і становить (п. 8 ст. 4 Закону № 400, п. 13 Порядку № 1740):

— 3 %, якщо вартість легковичка не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для праце­здатних осіб, установленого законом на 1 січня звітного року (у 2014 році — 200970 грн.);

— 4 %, якщо вартість автомобіля перевищує 165 розмірів прожитмінімуму для працездатних осіб, але не більше 290 прожитмінімумів (у 2014 році — 353220 грн.);

— 5 %, якщо вартість автомобіля перевищує 290 розмірів прожитмінімуму для працездатних осіб.

Збір сплачується на рахунки загального фонду держбюджету за місцем першої реєстрації автомобіля. Без документального підтвердження його сплати органи ДАІ не зареєструють ваш автомобіль (пп. 14 і 15 Порядку № 1740).

Усе ще відкритим залишається питання про необхідність сплати пенсійного збору при гарантійній заміні автомобіля. Із цього приводу є позитивне роз’яснення Пенсійного фонду (див. лист ПФУ від 28.09.2005 р. № 11910/03-30). Проте малоймовірно, що Державтоінспекція зважатиме на це, і вам, швидше за все, доведеться сплатити пенсійний збір удруге. Ми ж можемо констатувати лише те, що при гарантійній заміні автомобіля раніше сплачений покупцем пенсійний збір продавцем не компенсується. Такий висновок можна зробити виходячи з позиції Верховного Суду (див. ухвалу ВСУ від 22.11.2006 р. у справі № 6-2979св06).

Можливо, вас зацікавить, як сплата пенсійного збору позначиться на первісній вартості придбаного автомобіля?

Саме про це ми сьогодні й поговоримо в загальному фарватері теми про первісну вартість автомобіля.

Після того, як ми розібралися з двома специфічними особливостями, що супроводжують придбання автомобіля, звернемося до того, як в обліку формується його первісна вартість. Тут теж виникає багато запитань, і ми разом будемо шукати на них відповіді.

У бухгалтерському та податковому обліку автомобіль відображають як основний засіб

Він цілком відповідає визначенню об’єкта основних засобів (далі — ОЗ) з п. 4 П(С)БО 7 і п.п. 14.1.138 ПКУ. Відповідно до п. 7 П(С)БО 7 ОЗ (у тому числі й автомобіль) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

У бухобліку первісна вартість автомобіля формується на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Згодом, при введенні в експлуатацію, вона списується до дебету субрахунку 105 «Транспортні засоби». У податковому обліку автомобілі входять до складу однойменної групи 5 (п. 145.1 ПКУ).

Склад первісної вартості об’єкта ОЗ для бухоблікових цілей визначено п. 8 П(С)БО 7. Він уключає такі витрати:

— суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без урахування непрямих податків);

— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт ОЗ;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платникові);

— витрати на страхування ризиків доставки ОЗ;

— витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження ОЗ;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Фінансові витрати до складу первісної вартості ОЗ можуть потрапити лише в разі придбання (створення) кваліфікаційних активів, тобто активів, що потребують тривалого (понад 3 місяці) часу для їх створення (абзац дев’ятий п. 8 П(С)БО 7).

Аналогічно формуємо первісну вартість ОЗ і в податковому обліку (п. 146.5 ПКУ).

Однак при купівлі автомобіля можуть виникати специфічні витрати, прямо не зазначені в наведеному вище переліку. Про те, які з них потраплять до первісної вартості транспортного засобу, ви зможете дізнатися з табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Особливості включення витрат до первісної вартості автомобіля

У цьому випадку ми говоримо про витрати, які підприємство нестиме у зв’язку з придбанням автомобіля. У подальшому ви, можливо, захочете дообладнати свій автомобіль (наприклад, установити GPS-навігатор, парктронік, чохли на сидіння, бризковики тощо). Докладно про це читайте на с. 59 цього спецвипуску.

Закінчимо цей підрозділ прикладом, що ілюструє порядок формування первісної вартості автомобіля.

Приклад 1.2. Підприємство придбало у кредит автомобіль BMW X5, призначений для використання в госпдіяльності в оподатковуваних операціях. Ціна автосалону — 457566,00 грн. (у тому числі ПДВ — 76261,00 грн.), доставка — 7200,00 грн. (у тому числі ПДВ — 1200,00 грн.). Сплачено збір за першу реєстрацію транспортних засобів (952,37 грн.), плату за послуги ДАІ (770,00 грн.) і збір до Пенсійного фонду (5 %). Нараховано відсотки за користування кредитом у жовтні — 7600,00 грн. та комісію банку — 500,00 грн.

Податковий та бухгалтерський облік придбання автомобіля наведемо в табл. 1.5.

Таблиця 1.5. Облік придбання автомобіля

Підприємство прийняло рішення придбати автомобіль у фізичної особи? У такій ситуації цілком правомірно виникає запитання щодо порядку оподаткування доходу, що виплачується фізичній особі — продавцю. Для відповіді на нього звернемося до ПКУ.

Автомобіль — це рухоме майно (ч. 2 ст. 181 ЦКУ). До загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на підставі п.п. 164.2.4 ПКУ включають, зокрема, частину доходів від операцій з майном. Чому ця частина дорівнює? Зараз розберемося.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з продажу* чи обміну об’єктів рухомого майна регулюється ст. 173 ПКУ. Причому в разі купівлі-продажу автомобіля важливо, легковий це автомобіль або ні. Пояснимо чому.

Купуємо легковий автомобіль. Якщо фізична особа вперше у звітному році продає належний їй легковий автомобіль, то отриманий нею дохід від продажу не підлягає оподаткуванню.

А от дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року двох чи більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 % (абзац другий п. 173.2 ПКУ).

Зауважте: із формулювання наведеної норми ПКУ випливає, що в разі продажу протягом року двох легкових автомобілів доходи від реалізації як першого, так і другого автомобіля необхідно обкладати податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). Отже, у разі продажу другого об’єкта платник втрачає право на пільгу, надану для продажу першого об’єкта.

Однак податківці в цьому випадку зайняли лояльну позицію (див. роз’яснення фахівця ДФСУ в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 38). Так, на їх думку,

якщо протягом року фізична особа продає два чи більше легкові автомобілі, то оподаткуванню підлягає дохід від другого і подальших продажів

Інформацію про черговість продажів автомобіля фізична особа — продавець має вказати в окремій заяві або відобразити у відповідному пункті договору купівлі-продажу (п. 173.3 ПКУ).

Як визначають дохід від продажу легкового автомобіля? Виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче (за вибором платника податку):

— середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу

або

— оціночної вартості відповідного транспортного засобу, визначеної відповідно до закону.

Середньоринкову вартість визначає щокварталу Мінекономіки для кожної марки, моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів (див. Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджений постановою КМУ від 10.04.2013 р. № 403). Оголошується вона до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Інформацію про середньоринкову вартість можна знайти на офіційному веб-сайті Мінекономіки (http://new.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice).

Оціночну вартість автомобіля визначають професійні оцінювачі відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мін’юсту і Фонду держмайна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092.

Купуємо автомобіль, що не є легковим. У цьому випадку вся сума доходу від продажу буде для фізичної особи оподатковуваним доходом. Його суму визначають виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче за оціночну вартість автомобіля.

Усю суму такого доходу обкладають ПДФО за ставкою, установленою в п. 167.2 ПКУ, тобто 5 %.

Оскільки в нашому випадку автомобіль у фізичної особи купує суб’єкт господарювання — податковий агент, то він має:

1) нарахувати і сплатити ПДФО до бюджету за своїм місцезнаходженням, якщо отриманий від продажу транспортного засобу дохід підлягає оподаткуванню. При перерахуванні доходу з банківського рахунка ПДФО сплачується в день виплати доходу (п.п. 168.1.2 ПКУ), а при виплаті з каси — на наступний день після виплати (нарахування) (п.п. 168.1.4 ПКУ);

2) відобразити дохід фізичної особи від продажу автомобіля в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «105». Якщо дохід неоподатковуваний (у звітному році це перший продаж легкового автомобіля), то графи 4а і 4 не заповнюєте (у паперовому варіанті форми № 1ДФ ставите прокреслення). Дохід від продажу транспортного засобу підлягає оподаткуванню? У зазначених графах Податкового розрахунку відображаєте суму ПДФО (див. роз’яснення фахівця ДФСУ в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 38).

Якщо договір купівлі-продажу посвідчується нотаріусом, останній також звітує про такий правочин до ДПІ шляхом подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

А як бути у випадку, коли фізична особа — продавець самостійно сплатила ПДФО до моменту укладення договору купівлі-продажу? Чи потрібно в такій ситуації суб’єкту господарювання – податковому агенту ще раз утримувати ПДФО з нарахованого такому продавцеві доходу?

Так, потрібно. Той факт, що фізична особа сплатила ПДФО, не дає права підприємству-покупцю не утримувати податок з виплачуваного їй доходу. Підприємство для уникнення фінансових санкцій має утримати і перерахувати ПДФО до бюджету за своїм місцезнаходженням, а також відобразити дохід фізичної особи від продажу автомобіля в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

У свою чергу, фізична особа зможе, на наш погляд, повернути надміру сплачений ПДФО, подавши річну декларацію про майновий стан і доходи. Незважаючи на те, що для цього випадку повернення податку не передбачене розд. ІV ПКУ, іншого способу повернути фізичній особі надміру сплачені нею до бюджету кошти немає. Разом з декларацією такій особі потрібно надати договір, який засвідчує, що покупцем виступав суб’єкт господарювання, і документи, які підтверджують фактичну сплату податку (платіжні доручення, квитанції банку або відділення зв’язку).

Пенсійний збір підприємству, яке купує легковий автомобіль у фізичної особи, сплачувати не потрібно

Як ми вказували раніше (див. с. 9), такий збір сплачують підприємства та фізичні особи, які придбавають права власності на легкові автомобілі, що підлягають першій держреєстрації (п. 7 ст. 1 Закону № 400). А в нашому випадку автомобіль уже пройшов першу держреєстрацію.

Також не потрібно із суми доходу від продажу автомобіля справляти ЄСВ та утримувати військовий збір. Адже цю виплату нараховано фізичній особі не за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором (див. п. 1 ст. 7 Закону № 2464, роз’яснення в категорії 132.02 БЗ, роз’яснення фахівця ДФСУ в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 46).

висновки

• При купівлі автомобіля, не зареєстрованого раніше в Україні, сплачується збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Якщо такий автомобіль є легковим, то сплачується також пенсійний збір.

• До первісної вартості автомобіля включають витрати на сплату загальнообов’язкових зборів, а також реєстраційні збори ДАІ.

• Фінансові витрати до первісної вартості автомобіля не включають.

• Якщо фізична особа вперше у звітному році продає належний їй легковий автомобіль, то отриманий нею дохід від продажу оподаткуванню не підлягає.

• Дохід від продажу вантажного автомобіля обкладається ПДФО за ставкою 5 %.

• Підприємство-покупець є податковим агентом та зобов’язане утримати і перерахувати до бюджету ПДФО з оподатковуваного доходу продавця — фізичної особи.