Спецрахунки з ПДВ: продовжуємо знайомство

Про наближення «підступних» спецрахунків ви вже знаєте з коментаря до Закону № 1621, що замислив з майбутнього року грандіозні зміни в частині ПДВ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9). От-от документ має «обрости» підзаконною нормативкою. Поки що на сайті ДФС розміщений другий варіант проекту постанови КМУ, яка виносить на обговорення Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі — Проект). Перший ми почали аналізувати в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 84, с. 36. Але в чаcтині регулювання ПДВ-спецрахунків вони практично ідентичні.

Підкреслюємо, це лише проект. Тому документ ще «сирий». І щодо впроваджуваної системи електронного адміністрування (далі — СЕА) залишає безліч запитань. Подивимося, що прийде до фіналу.

А поки що спробуймо змиритися з майбутніми реформами і потроху вникнути в механізм. Тим паче, що часу в запасі до повномасштабного їх застосування не так уже й багато. Сьогодні продовжимо розмову, яку розпочали в зазначених вище публікаціях. І надалі обіцяємо з темою спецрахунків/СЕА йти рука в руку, повертаючись до неї раз у раз за необхідності.

Кожному платникові 01.01.2015 р. відкриють свій спецрахунок

З приводу власне відкриття спецрахунків особливо хвилюватися не варто. Тут відразу заспокоїмо. Ніяких дій із цього приводу робити не потрібно. У СЕА все буде зроблено за вас. Оскільки 01.01.2015 р. кожному платникові ПДВ:

(1)автоматично (безкоштовно) відкриють «свій» спецрахунок;

(2)в окремому банку (під назвою ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках», хоча з урахуванням оновленого Проекту, швидше за все, це буде Держказначейство). Отже, спецрахунок буде відкрито не у вашому, а в особливому (!) банку (на підставі реєстрів платників податків, які до цього банку направить ДФС). Як наслідок

спецрахунки будуть відкриті всім без винятку платникам

Оскільки їм відводиться ключова роль у СЕА.

А от новоствореним платникам спецрахунки відкриють датою ПДВ-реєстрації. Причому вже починаючи з цієї дати новачки зможуть зараховувати гроші на спецрахунок. Ну й, само собою зрозуміло, у відповідь про відкриті спецрахунки банк зобов’язується повідомляти органи ДФС.

Важливо! Стартовою датою запуску роботи СЕА, у тому числі початку використання спецрахунків, є 01.01.2015 р.

Що це означає? Те, що в СЕА почнуть накопичуватися всі операції, за якими перша подія відбулася (тобто податкові зобов’язання (ПЗ) виникли), починаючи з 1 січня 2015 року. І, зокрема:

— у продавців — податкові накладні (ПН), виписані, починаючи з 01.01.2015 р.;

— у покупців — отримані ці ж ПН (тобто ті, що складені, починаючи з 1 січня 2015 року і є підтвердженням «вхідного» ПДВ).

А от перехідний «мінус», що виник до 01.01.2015 р. (чи то заявлений у вигляді бюджетного відшкодування, чи то який утворився в рядку 24 декларації за грудень/IV квартал 2014 року) в СЕА, на жаль, не потрапить. Йому виніс «вирок» розд. II «Перехідні положення» Закону № 1621, встановивши, що:

— заявлене до 01.01.2015 р. відшкодування буде відшкодовано в порядку, що діє до 01.01.2015 р., а

— задеклароване до 01.01.2015 р. в рядку 24 від’ємне значення враховуватиметься окремо в порядку, визначеному ДФС.

Отже, з 01.01.2015 р. ПДВ-облік ніби уривається. І відлік в СЕА починається «з нуля».

Нагадаємо стисло нововведення, що стосуються з нового року податкових накладних.

З 01.01.2015 р. всі ПН будуть (п. 201.1 ПКУ*):

— складатися в електронній формі;

— підлягати реєстрації в ЄРПН.

Отже, з 01.01.2015 р. ЄРПН-реєстрації підлягають абсолютно всі ПН (а не тільки ПН за підакцизними/імпортними товарами). Причому незалежно (!) від зазначеної в них суми ПДВ.

Як і раніше, відсутність ЄРПН-реєстрації не звільняє продавця від податкових зобов’язань (абзац одинадцятий п. 201.10 ПКУ). А покупцеві отримана, але незареєстрована ПН не дає права на податковий кредит (п. 198.6 ПКУ). Отже

ПК можна буде відобразити тільки за зареєстрованими (!) ПН

Причому після 01.01.2015 р. поскаржитися на продавця, який не зареєстрував ПН, для збереження ПК покупець уже не зможе. Адже п. 201.10 ПКУ з майбутнього року не передбачає можливості відображення за скаргою ПК. Отже, з урахуванням строку ЄРПН-реєстрації, на все про все у продавця є 15 днів. І якщо в цей строк продавець не зареєструє ПН (або його з ЄРПН-реєстрацією не поквапить покупець), то покупець може втратити ПК. Одне слово, печаль-журба ☹... Та будемо сподіватися, що партнери виявляться надійними і не підведуть.

А щоб уникнути можливих неприємностей (і укластися в 15-денний строк), сторонам як ніколи доведеться діяти злагоджено. Як варіант: спільно вибирати більш відповідну дату першої події, аж до того, що навіть «пересувати» намічену раніше оплату/постачання, переходити на передоплату тощо.

Ну і, напевно, ви вже чули, що з 01.01.2015 р. зміни стосуватимуться і п. 188.1 ПКУ. Запровадять нижній поріг бази обкладення. Так, ПДВ нараховуватиметься:

— за товарами/послугами — не нижче вартості їх придбання;

— за необоротними активами — не нижче їх залишкової вартості.

Це до того, що

з 01.01.2015 р. нарахувати ПДВ нижче ціни придбання/залишкової вартості не вийде

Отже, ПДВ «на виході» не може бути менше, ніж ПДВ «на вході». Хоча договірну вартість можна встановити будь-яку. Головне — не занизити зобов’язання.

Реєстрація ПН у ЄРПН — зважаючи на ліміт ΣНакл

Як наголошувалося, з майбутнього року всі ПН підлягають реєстрації в ЄРПН. А далі (приготуйтеся!) навколо ЄРПН-реєстрації зав’язується, либонь, найцікавіше…

Так, з 1 січня 2015 року для реєстрації ПН у ЄРПН запроваджуєься нова умова. Зареєструвати ПН у ЄРПН вдасться, якщо сума ПДВ у ПН не перевищує розрахункового значення ΣНакл. (абзац восьмий п. 201.10 ПКУ).

Формула ΣНакл. Формулу розрахунку цього показника знаходимо в п. 200¹.3 ПКУ. Розпишемо її складові (див. рис. 1 на с. 12):

Рис. 1. Розрахунок суми ПДВ (∑накл), на яку можна реєструвати пн у єрпн

Що збільшує ΣНакл? Як бачимо, три перші доданки збільшують (підвищують) можливість реєстрації ПН у ЄРПН. Тому чим більше було ПДВ «на вході» за отриманими ПН, зареєстрованими в ЄРПН (ΣНаклОтр), або при імпорті (ΣМитн) (причому, неважливо потрапляє чи ні і той, й інший «вхідний» ПДВ до ПК), тим на більшу суму платник податків може сам видати зареєстрованих ПН (ΣНаклВид).

Якщо ж цих складових для ЄРПН-реєстрації буде недостатньо, в запасі є останній крок — «закинути» гроші на спецрахунок (ΣПопРах). От для чого, виявляється, він, голубчик, потрібний!

Але врахуйте: забрати кошти зі спецрахунку назад не вийде. У коштів дорога (рух) тільки в один бік:

поточний рахунок ® платника спецрахунок ® бюджет.

І аж до анулювання ПДВ-реєстрації можливості повернення «спецрахункових» грошей немає (докладніше про це ще скажемо далі). Тому «аванси» на спецрахунок — це, мабуть, крайній захід. Адже відбувається відволікання і без того дефіцитних (!) оборотних коштів. А кошти, віддані на спецрахунок, по суті «заморожуються». Хоча потім з них і сплачуватиметься ПДВ до бюджету.

Міркуйте самі! Одна справа, скажімо, одноразово сплатити ПДВ за декларацією до 30 числа місяця, наступного за тим, в якому ви здійснювали постачання. Інша річ — для ЄРПН-реєстрації регулярно поповнювати спецрахунок у режимі реального часу!

Що зменшує ΣНакл? І навпаки, три завершальні компоненти формули знижують (зменшують) можливість реєстрації ПН у ЄРПН. Так, на противагу раніше відображеному «вхідному» ПДВ це, перш за все, видані і зареєстровані ПН (ΣНаклВид). А також частина «вхідного» ПДВ, яка повернеться у вигляді відшкодування (ΣВідшкод).

Один нюанс. Хоча в ΣНаклВид йдеться про зареєстровані «видані» ПН, велика ймовірність, що в цьому показнику враховуватимуться також і просто «складені» зареєстровані ПН (які не видаються покупцеві). У Проекті цей момент поки що не уточнено. Проте з часом він, поза сумнівом, вирішиться.

Крім того, у відповідь «вхідному» ПДВ все одно буде враховано виписані, але так і не зареєстровані ПН. Як уже наголошувалося, ПН без реєстрації не звільняють продавця від зобов’язань. Тоді виникне розбіжність (ΣПеревищ): ПЗ за деклараціями перевищить суми ПДВ у ПН, зареєстрованих у ЄРПН. І ця різниця також (!) візьме участь у розрахунку. Щоправда, на зменшення показника ΣНакл вона зможе вплинути відтерміновано — тільки після граничного строку подання декларацій (коли в СЕА визначиться ΣПеревищ).

Отже, нереєстрація ПН на якийсь час створює певний резерв для показника ΣНакл. І цим потрібно навчитися вміло користуватися. Наприклад, насамперед, реєструвати ПН, які видаються покупцеві (і за якими покупцеві вкрай важливо відобразити податковий кредит). А на завершення вже відкласти ЄРПН-реєстрацію ПН за операціями з неплатниками.

Таким чином, всю процедуру реєстрації ПН у ЄРПН з 01.01.2015 р. можна показати так (див. рис. 2 на с. 13):

Рис. 2. Реєстрація ПН у ЄРПН

Чи беруть участь у формулі РК і замінники ПН? Таке запитання рано чи пізно постає у кожного. Частково відповідь на нього дає Проект.

Хоча у формулі з п. 200¹.3 ПКУ йдеться тільки про ПН, насправді в ній враховуються також і розрахунки коригування (РК). Пряме уточнення щодо включення РК зроблене в п. 2 розд. III Проекту. Тому, кажучи ПН, матимемо на увазі також і РК.

Зареєстровані РК беруть участь у формулі з відповідним знаком «+» або «-»

Тобто, як і ПН, підвищують або зменшують загальний ліміт ΣНакл (можливість реєстрації в ЄРПН). І відповідно враховуються:

— у продавця (з «+» або «-») — через показник ΣНаклВид, а 

— у покупця (з «+» або «-») — через показник ΣНаклОтр.

Більше сьогодні про РК нічого говорити не будемо. Зазначимо лише, що їм відведені пп. 7—10 розд. III Проекту. І там винайдено «свій» цікавий механізм, коли зареєструвати РК зобов’язаний буде навіть (!) покупець. Саме так! Тут ще чекатимуть «пригоди». Отже, РК ми присвятимо окрему розмову.

До речі, Проект припускає, що на формулу впливатимуть і подані уточнюючі розрахунки (УР). Тобто значення ΣНакл перераховуватиметься з урахуванням даних УР (див. п. 2 розд. III Проекту).

А от доля документів-замінників ПН (чеків РРО, транспортних квитків, готельних рахунків, рахунків за послуги зв’язку) поки що залишається невідомою. У жодному випадку не переживайте! За ними, як і раніше, і без ПН можна буде відображати ПК (п. 201.11 ПКУ). Питання в іншому. Чи повинні і такі документи у формулі формувати суму «вхідного» ПДВ (тобто включатися до показника ΣНаклОтр)? Вважаємо, що повинні. Інакше «обмеження» їх «прав» було би незрозумілим. Та й покупцям довелося б завжди вимагати від продавців ПН.

Тим паче, що з майбутнього року платники вестимуть окремий Реєстр цих документів. Так званий Реєстр документів—замінників ПН (п. 201.111 ПКУ). Його потрібно буде щомісяця в електронному вигляді здавати податківцям. Сподіваємося, що дані цих Реєстрів якимось чином будуть пристосовані в СЕА, щоб вливатися в загальну суму «вхідного» ПДВ (через показник ΣНаклОтр). Утім, поки в Проекті із цього приводу ні слова — а отже, замінники ПН цілком можуть «випасти» із формули.

ΣНакл буде відомий в СЕА. Важливо! ΣНакл з 01.01.2015 р. розраховуватиметься наростаючим підсумком (див. п. 3 розд. III Проекту). Отже, у кожного платника (з урахуванням здійснених операцій — продажів, купівель, імпорту, відшкодування, доплати на спецрахунок) на кожен момент часу (!) цей показник буде свій.

До речі, завдяки такому «наростанню» «запас» ΣНакл з одного періоду, що залишився, припустимо, невикористаним, плавно перейде в іншій. Тобто якщо, наприклад, в одному періоді купівель було більше, ніж постачань, і це створило певний «резерв» ΣНакл, то він не пропаде, а перейде на наступний. Тому купівлі створюють «запас» на майбутнє і в наступному періоді дозволяють реєструвати ПН.

Утім, особливо хвилюватися щодо розрахунку показника ΣНакл не варто. Розраховувати його самостійно платникам не доведеться (хоча, як кажуть «вір, але перевір» ☺). І все-таки

на кожен момент часу значення ΣНакл буде відомо (уже пораховано) в СЕА

Звідти платники завжди зможуть дізнатися його самостійно (звернувшись у будь-який час доби) так само, як і отримати інформацію про стан свого спецрахунку (п. 5 розд. III Проекту). Сподіваємося, що проблем (тяганини) з цим не виникне, і доступ до інформації буде оперативним, у режимі on-line. До того ж, ДФС на сайті викладе сам алгоритм розрахунку цього показника (п. 3 розд. III Проекту). Загалом, «все для клієнта», якщо клієнт — платник ПДВ!

Тому нам з вами достатньо лише в цілому уявляти, як формується цей показник, щоб знати, як управляти його величиною. І зокрема, розуміти, що робити, якщо для реєстрації ПН показника ΣНакл виявилося недостатньо.

Якщо ΣНакл для ЄРПН-реєстрації недостатньо. У подібній ситуації «хитрий» п. 201.10 ПКУ радить вирішити проблему просто. Для збільшення ΣНакл — поповнити свій спецрахунок. Та ви б з радістю — були б фінанси!

Але що ж тоді можна зробити? Особливо якщо покупцю «горить» відобразити ПК?

Ще більше питання «загостриться» у січні, коли відлік піде «з нуля». І перші продажі (аванси та відвантаження) фактично змусять продавців поповнювати спецрахунок.

Порада! У такому разі, наприклад, можна:

щоб за рахунок «вхідного» ПДВ за отриманими і зареєстрованими (!) ПН або імпортними МД збільшити свій ліміт ΣНакл. Або як варіант дотримуватися принципу: «Cпершу купівлі — потім постачання». Хоча, змушені визнати, побудувати так операції з партнерами, на жаль, не завжди можливо;

А насамкінець уже приберегти решту ПН (наприклад, ПН за операціями з п. 198.5 ПКУ, ПН з неплатниками, підсумкові ПН тощо).

До речі, зауважте цікаву деталь. Навіть якщо таку «решту» ПН зареєструвати так і не вийде (на реєстрацію в ЄРПН не пропускатиме ΣНакл), то до декларації (у склад ПЗ) їх все одно включити доведеться. Причому, якщо за декларацією у результаті вийде ПДВ «до сплати», таку суму зобов’язань спишуть зі спецрахунку. І лише якщо коштів спец­рахунку буде недостатньо, платникові (до граничного (!) строку сплати ПДВ) потрібно буде поповнити свій спецрахунок (п. 3 розд. IV Проекту). А отже, гроші на спецрахунок підуть набагато пізніше.

Тому нереєстрація ПН фактично «відсуває» момент поповнення спецрахунку (до граничного строку сплати зобов’язань за декларацією). А також збільшує обсяг ПДВ, на який можна реєструвати ПН (тобто ΣНакл). Але це, якщо покупцеві, повторюємо, не важливо відобразити ПК.

Хоча, по правді кажучи, будь-які зареєстровані ПН (як з правом, так і без права на ПК) завжди цікаві покупцеві. Адже навіть за «неподатковокредитними», але зареєстрованими (!) ПН сума «вхідного» ПДВ збільшуватиме у покупця ΣНакл (ці ПН також увійдуть до показника ΣНаклОтр). Тому, скажемо прямо, отримання будь-якої зареєстрованої ПН покупець цінуватиме, як золото. Інша річ, що доведеться розставляти пріоритети і чимось жертвувати, а десь вибирати.

Проте зловживати нереєстрацією, звісно ж, не варто. Хоча відповідальності за нереєстрацію як такої й немає (хіба що адмінштраф за ст. 163¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х). З іншого боку, розбіжності даних ЄРПН з даними декларацій (тобто, по суті, наше ΣПеревищ) — зайвий привід податківцям до позапланової перевірки (абзац дванадцятий п. 201.10 ПКУ). У таких умовах спокійніше ПН, що залишилися незареєстрованими, взагалі виправити через певний час як помилку, подавши уточнюючий розрахунок (УР). Ціна розплати — можливий самоштраф;

Тобто реєструвати ПН у ЄРПН не відразу, а «відкладено». Адже на ЄРПН-реєстрацію відводиться 15 днів. Тому якщо, скажімо, реєстрацію провести «під завісу» 15-денного строку, можливо, на той час (за рахунок купівель/імпорту, що з’явилися) вже виникне потрібне значення ΣНакл. Отже відкладена ЄРПН-реєстрація до певної міри може перешкодити «достроковому» відтоку грошей на спецрахунок і «не заморозити» ваші кошти;

Якщо можливістю зареєструвати ПН у поточному періоді навіть і не пахне, сторони можуть переглянути договірні умови — відкласти постачання. Напевно, в такому перенесенні частіше буде зацікавлений покупець, який бажає відобразити ПК;

Ну це вже, так би мовити, найостанніший варіант — коли всі інші шляхи випробувані або неможливі.

Зауважте: хоча при варіантах 1—4, можливо, і доведеться для реєстрації ПН поповнити свій спецрахунок, але сума поповнення може бути вже набагато меншою.

Як бачимо, з 01.01.2015 року зареєструвати ПН у ЄРПН буде не так просто.

Ви запитаєте, до чого весь цей город городити? Глобальна ідея та сама — благородна. Боротьба з податковими ямами. Як наслідок — зростання надходжень ПДВ до бюджету.

Так, за допомогою запровадження спецрахунків збираються боротися з формуванням фіктивного ПК (незабезпеченого покупками) і зловживаннями при бюджетному відшкодуванні. Адже вимоги до ЄРПН-реєстрації стануть більш суворими — з’явиться додатковий бар’єр при видачі ПН.

Тільки подумайте: видати зареєстровану ПН удасться, якщо в СЕА будуть зареєстровані (!) суми «вхідного» ПДВ, або якщо право на ЄРПН-реєстрацію буде забезпечене доплатою на спецрахунок. Це повинно викоренити «фальшиві» ПН з можливістю формування за ними фіктивного ПК.

От тільки сумлінним платникам від цього не стане легше. У них до всього іншого з’явиться одвічна проблема пошуку оборотних коштів. Адже як не крути, а поповнювати спецрахунок час від часу доведеться. Ну що ж, подивимося, чи надовго приживуться спецрахунки?

Розрахунки з бюджетом — з 01.01.2015 р. через спецрахунок

Протягом періоду, як, ви, напевно, вже зрозуміли, щоб зареєструвати ПН, доведеться час від часу поповнювати спецрахунок. Тому до моменту, коли потрібно буде зробити платіж по декларації (сплатити ПЗ), певна сума вже сама собою буде на спецрахунку.

Але хто тоді сплатить ПДВ до бюджету? Платіж за вас перерахує банк, в якому відкрито спецрахунок. Так-так,

банк сам зі спецрахунку сплатить суму ПДВ до бюджету

Яким чином все відбуватиметься?

Не пізніше, ніж за 3 дні до закінчення граничного строку сплати, ДФС направить до банку реєстри ПДВ-платників (п. 200.2 ПКУ, п. 2 розд. IV Проекту). У них будуть зазначені суми, що підлягають перерахуванню до бюджету. Такі відомості зберуть за даними декларацій. А банк, у свою чергу, на підставі отриманих реєстрів (не пізніше останнього дня граничного строку сплати зобов’язань) сам перерахує суму ПДВ до бюджету (див. рис. 3 на с. 17).

Рис. 3. Розрахунки з бюджетом при використанні спецрахунків

Щоправда, якщо виявиться, що для ПДВ-платежу коштів на спецрахунку бракує, то до граничного строку сплати бажано поповнити свій спецрахунок. Тобто перерахувати на нього суми, яких не вистачає, з власного поточного рахунку. Щоб у результаті банк перерахував все належним чином і не виник борг.

Інакше боржників чекають неприємності. Їм важливо знати таке. Якщо виникає борг, то всі кошти, які боржник потім направить на спецрахунок, банк, насамперед, спише в погашення боргу (п. 3 розд. IV Проекту). І лише тоді, коли борг буде погашено, доплата на спецрахунок відкриє шлях до реєстрації ПН.

Зауважте для себе ще одну деталь. Розрахунки з бюджетом за УР, штрафними санкціями, пенею і ПЗ, донарахованими контролюючими органами (з підстав з пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 — 54.3.6 ПКУ), здійснюються в колишньому порядку. Тобто, як і раніше, ці суми платник сплачує до бюджету з власного поточного рахунку (п. 6 розд. IV Проекту). Отже, тут поки що без змін. Такі суми на спецрахунок перераховувати не потрібно, а їх платник сам «віддасть» до бюджету.

А може, краще… анулюватися?

Можливо, що в світлі таких новацій хтось вирішить попрощатися з ПДВ. Тим паче, що з 01.01.2015 р. граничні обсяги, що змушують реєструватися, вагомо зростуть — підвищиться поріг ПДВ-реєстрації. До кола обов’язкових ПДВ-платників потраплятимуть особи з обсягами оподаткувань за останні 12 місяців понад 1 млн грн. (зміниться п. 181.1 ПКУ, див. про це також «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9).

Тому якщо ви — платник ПДВ «зі стажем», і за 2014-й ваші обсяги не перевищили заповітний 1 млн грн., то, зустрівши Новий рік, подати заяву на ПДВ-анулювання (за формою № 3-ПДВ, див. додаток 3 до Положення № 26) ви вже можете починаючи з 2 січня (адже 1 січня як-не-як офіційно — свято ☺). Але «підготуватися» до цього (скажімо, продавши все «непотрібне») краще в грудні або вже зараз (коли покупець зможе без проблем відобразити ПК, та і ви не повинні будете нараховувати ПЗ за такими продажами з вартості придбання/залишкової вартості).

Нагадаємо: добровільно анулюватися (при невеликих обсягах за останні 12 місяців) дозволяє п.п. «а» п. 184.1 ПКУ. А право заявити про анулювання (у будь-який день — за умови, що закінчилися 12 календарних місяців з моменту реєстрації) надане платникам п. 5.2 розд. V Положення № 26.

Тут, щоправда, уточнимо один момент. Дослівно в цьому пункті зазначено, що заяву можна подати по закінченні 12 календарних місяців реєстрації особи платником ПДВ, починаючи з наступного дня після дня, що відповідає числу та місяцю реєстрації особи платником ПДВ. Цей нюанс важливо врахувати «молодим» платникам, щоб для ПДВ-розреєстрації вірно відлічити 12 місяців. Тобто визначити ту дату, з якої можна сміливо подавати заяву на анулювання та вихід з лав платників ПДВ. Тому якщо особа, скажімо, реєструвалася платником ПДВ 14.01.2014 р. (не з початку періоду), то заяву на ПДВ-анулювання вона може подавати, починаючи з 15.01.2015 р. (тобто після 12 місяців роботи платником ПДВ).

При анулюванні, звичайно, відразу ж постануть запитання: як це позначиться на спецрахунку? Якою буде його подальша доля? Як бути, якщо на ньому «зависли» кошти «з лишком» — значно більше за суму зобов’язань. Або навпаки, якщо коштів для платежів до бюджету залишилося недостатньо?

Пункт 200¹.8 ПКУ із цього приводу небагатослівний. У ньому лаконічно зазначено:

— після анулювання ПДВ-реєстрації платнику закривається спецрахунок, а

— залишок коштів зі спецрахунку перераховується до бюджету.

На щастя, в Проекті випадок анулювання прописано детальніше (див. п. 8 розд. IV). При цьому схематично ситуацію можна показати так (див. рис. 4 на с. 18):

Рис. 4. Закриття спецрахунку при анулюванні ПДВ-реєстрації

Приємно, що Проект вирішив питання із залишком коштів при анулюванні. І зокрема, визначив долю зайвих коштів, що потрапили на спецрахунок. Щоправда, спершу, не розбираючись, всю суму коштів зі спецрахунку (при закритті) направлять просто до бюджету. А вже потім платник зможе повернути «зароблене тяжкою працею». Для цього потрібно подати заяву на повернення в загальному порядку — не пізніше 1095 днів (п. 43.3 ПКУ).

Про те, що в новому п. 200¹.8 ПКУ із цього приводу немає жодних інструкцій, ми зазначали раніше (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9). Похвально, що в Проекті заповнили прогалину. Хоча б однією проблемою стало менше ☺.

висновки

• З 01.01.2015 р. всі ПН складатимуться в електронній формі і реєструватимуться в ЄРПН.

• Зареєструвати ПН у ЄРПН вдасться, якщо сума ПДВ у ПН не перевищує ліміт реєстрації (ΣНакл).

• Для реєстрації ПН у ЄРПН можна збільшити ліміт реєстрації (ΣНакл), зокрема, поповнивши свій спецрахунок. Хоча це можливо і за рахунок інших факторів: купівель/імпорту, відкладеної ЄРПН-реєстрації, перенесення першої події тощо.

• Не пізніше граничного строку платежу банк сам зі спецрахунку перерахує ПДВ до бюджету.

• При анулюванні ПДВ-реєстрації весь залишок коштів спецрахунку перераховується до бюджету. Проте платник може повернути суму надміру відданих до бюджету коштів, подавши заяву на повернення не пізніше 1095 днів.

Документи статті

1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.

3. Положення № 26 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 р. № 26.