(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/10
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Квітень , 2015/№ 27

Анулювання реєстрації і доля від’ємного значення з ПДВ

Підприємство добровільно анулює свою реєстрацію як платника ПДВ (переходить на ЄП без ПДВ). За результатами останнього звітного періоду воно заявляє бюджетне відшкодування на банківський рахунок (заповнено ряд. 23.2 декларації). Водночас у нього є залишок від’ємного значення, який переходить до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (заповнено ряд. 23.3). Чи нададуть підприємству бюджетне відшкодування? Що буде із залишком від’ємного значення, яке переходить у податковий кредит наступного звітного періоду? Якщо в підприємства є переплата на спецрахунку з ПДВ, то чи можна її повернути?

Останній звітний період для підприємства, яке бажає залишити лави платників ПДВ, визначається особливим чином і є дещо скороченим. Так, згідно з  п. 184.6, п.п. «б» п. 202.1 ПКУ починається він з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем анулювання реєстрації. Наприклад, якщо ПДВ-реєстрація особи анулюється 27 березня, то в такому разі останній звітний період у неї охоплюватиме проміжок часу з 1 по 27 березня 2015 року. За цей останній звітний період платник ПДВ зобов’язаний у звичайному порядку нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) і відобразити податковий кредит (ПК), якщо це необхідно. Крім цього, йому доведеться врахувати вимоги п184.7 ПКУ і нарахувати в останньому звітному періоді (але не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації) ПЗ щодо певних товарів, робіт, послуг і необоротних активів, виходячи зі звичайних цін. Так, під оподаткування потраплять перелічені активи, для яких виконуються дві умови одночасно:

1) вони не були використані в госпдіяльності в межах оподатковуваних операцій;

2) при придбанні/створенні таких активів сплачений (нарахований) ПДВ був відображений у складі податкового кредиту.

Детально про облікові наслідки анулювання ПДВ-реєстрації можна прочитати в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 17, с. 21.

Якщо після нарахування всіх ПЗ в останньому звітному періоді сума ПК все ж таки їх перевищить, то виникне від’ємне значення ПДВ. Суму такого від’ємного значення можна використовувати на погашення податкового боргу. А якщо такого боргу немає, то на власний вибір: або зарахувати до складу ПК наступного звітного періоду, або заявити бюджетне відшкодування (БВ) на банківський рахунок (так би мовити, «живими грошима»).

Увага! У ситуації, коли платник заявляє про відшкодування грошима (ряд. 23.2) за результатами останнього звітного періоду, БВ надають йому на загальних підставах (незалежно від того, буде він платником ПДВ на момент отримання БВ чи ні). Про це прямо зазначено в  п184.9 ПКУ. До речі, про те, що ці кошти не пропадуть, а надійдуть колишньому платнику ПДВ у загальному порядку, нагадували й фіскали в підкатегорії 101.18.01 БЗ. Про строки отримання БВ читайте у статті на  с. 11 цього номера .

А ось з від’ємним ПДВ у рахунок ПК майбутнього періоду (ряд. 23.3) усе набагато гірше. Повернути цю суму з бюджету, на жаль, не вийде. Пов’язане це перш за все з тим, що подібний порядок повернення не прописано в законодавстві. Тому суми від’ємного ПДВ з ряд. 23.3 (у межах ліміту) і, відповідно, з підсумкового ряд. 24 просто пропадуть. Підтвердження цьому знаходимо в консультації з підкатегорії 101.18.01 БЗ. У ній на запитання про можливість повернення сум ПДВ, задекларованих у рахунок зменшення ПЗ наступних податкових періодів, контролери відповіли відмовою. Причина проста — такої можливості не передбачено ПКУ. І хоча в цій консультації використовується термінологія минулого (2014-го) року, вона вважається діючою. А це означає, що контролери враховують її висновки до цього дня.

Тому якщо хочете врятувати від’ємний ПДВ, доведеться заявляти його до відшкодування грошима (але тільки в сумі, що не виходить за межі ліміту реєстрації). Понадлімітний залишок повернути вже не вийде.

Що стосується останнього питання про долю переплати на спецрахунку, то тут ситуація така: після анулювання реєстрації платника залишок коштів на його рахунку в СЕА перерахують до бюджету, а сам рахунок закриють ( п. 2001.8 ПКУ і п. 7 Порядку № 569). Але це ще не означає втрату переплати. Повернути гроші дозволяє п. 27 Порядку № 569. Відповідно до нього якщо залишок коштів на електронному рахунку після перерахування до бюджету перевищує суми ПЗ останнього звітного періоду, то такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ. Виходячи з цього, для повернення грошей з бюджету вам доведеться подати заяву в довільній формі із зазначенням поточного рахунка платника. Причому зробити це потрібно протягом 1095 днів з дня виникнення переплати.

На підставі такої заяви податківці підготують висновок про повернення переплати з бюджету і передадуть його Казначейству. Тільки після цього Казначейство перерахує переплату на ваш поточний рахунок. Виходить, що з дня подання заяви грошей доведеться чекати, як мінімум, три тижні.

від’ємне значення, ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті