Теми статей
Обрати теми

Що потрібно знати про резерв сумнівних боргів

Ковенко Марина, податковий експерт
Донедавна питанням формування резерву сумнівних боргів не приділяли особливої уваги. Відверто скажемо, мало хто його нараховував. Але після переходу податкового обліку на бухгалтерські рейки ситуація змінилася. Тепер значення резерву сумнівних боргів різко зросло. Тому не зайвим буде нагадати бухгалтерам, що це за резерв і під яку заборгованість його створюють.

Постулати

Перш за все резерв сумнівних боргів (РСБ) необхідний бухгалтеру для того, щоб відобразити у підсумку балансу суму поточної дебіторської заборгованості не в сумі номіналу, а за чистою реалізаційною вартістю. Цей обов’язок закріплено в  п. 7 П(С)БО 10 і в п. 2.8 розд. ІІ П(С)БО 25. Нагадаємо, що визначають величину чистої реалізаційної вартості як різницю між сумою поточної дебіторської заборгованості підприємства і РСБ. При цьому під поточною дебіторською заборгованістю розуміють заборгованість, що виникла під час нормального операційного циклу або буде погашена впродовж 12 місяців з дати балансу ( п. 4 П(С)БО 10).

Водночас не під будь-яку дебіторку може бути створений вищеназваний резерв. Нормами П(С)БО 10 таку процедуру передбачено тільки під ту поточну дебіторську заборгованість, яка відповідає всім нижче переліченим вимогам одночасно:

1) є фінансовим активом, тобто контрактом, що дає право отримати грошові кошти/інший фінансовий актив від іншого підприємства ( п4 П(С)БО 13);

Увага! Дебіторська заборгованість за виданими авансами не вважається фінансовим активом. Тому підприємство не має права формувати резерв за «авансовими» боргами

2) не придбана підприємством і не призначена для продажу;

3) не вважається безнадійною, тобто поточною дебіторською заборгованістю, за якою існує впевненість в її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності ( п4 П(С)БО 10). Детально про безнадійну заборгованість читайте у статті на с. 5.

Як бачимо, під резервування переважно потрап­ляє дебіторська заборгованість, за якою мають бути отримані грошові кошти та їх еквіваленти. А ось для товарної дебіторки резерв не створюють. У разі визнання такої заборгованості безнадійною вона списується з балансу з відображенням її суми у складі інших операційних витрат ( абз. 2 п. 11 П(С)БО 10).

Важливо! Під резервування підпадає не вся «грошова дебіторка», а тільки так званий сумнівний борг (але не безнадійний). Інакше кажучи, резерв сумнівних боргів створюється власне для того, щоб показати ту частину дебіторської заборгованості, яка класифікується як сумнівна, і виділити її із загальної величини поточної дебіторської заборгованості.

Визначення терміна «сумнівний борг» знаходимо в  п. 4 П(С)БО 10, де сказано, що таким боргом визнається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість в її погашенні боржником. Тобто коли виникає сумнів у поверненні коштів, звичайна дебіторська заборгованість набуває статусу сумнівної.

Так, в ситуації, коли строк існування дебіторської заборгованості не перевищує строку її погашення за договором, жодних побоювань щодо такої заборгованості не буде. Проте, якщо борг не повернений у встановлений договором строк (припустимо, прострочення за договором становить три місяці і більше), то в підприємства виникає невпевненість у погашенні такої заборгованості. У цьому випадку вона може бути визнана сумнівною.

До речі, Мінфін у  листі від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021 звертає увагу на те, що віднесення дебіторської заборгованості до сумнівної залежить від обставин і підтверджується професійною думкою. Як приклади такої думки він наводить факт порушення справи про банкрутство боржника (див. приклад 4 до П(С)БО 10, лист МФУ від 13.01.2005 р. № 31-04200-30-10/484).

Важливо! Для того, щоб у податково-бухгалтерському обліку була ясність, платник може встановити в наказі про облікову політику чіткі тимчасові критерії визнання поточної дебіторської заборгованості сумнівним боргом — це, наприклад, прострочення погашення боргу протягом 3 або 6 місяців. Серед інших критеріїв визнання заборгованості сумнівною можна встановити такі, як відсутність відповіді на претензію чи її відхилення, факт порушення справи про банкрутство боржника тощо.

Очевидно, що якщо підприємство бажає мінімізувати суму РСБ, то критерії сумнівної заборгованості мають бути вкрай «жорсткими» (наприклад, визнання дебітора банкрутом). У тих же випадках, коли РСБ потрібно створювати «по максимуму», критерії мають бути найбільш «м’якими». Наприклад, прострочення виконання заборгованості на визначений строк.

І ще один момент. Не слід плутати прострочену заборгованість з відстроченою, тобто тією заборгованістю, за якою строк виконання зобов’язань ще не настав з причини його перенесення (пролонгації). Під відстрочену поточну дебіторську заборгованість резерв сумнівних боргів не створюють. Крім того, немає сенсу створювати резерв і під «забезпечену» дебіторську заборгованість, тобто заборгованість, до якої застосовуються такі способи забезпечення, як порука, гарантія, застава, утримання, завдаток, передбачені главою 49 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Деякі особливості РСБ

Підставою для визнання в бухгалтерському обліку резерву сумнівних боргів є складений підприємством первинний документ (розрахунок резерву) із зазначенням реквізитів, передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV. При цьому залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більше, ніж сума дебіторської заборгованості на цю саму дату ( п. 8 П(С)БО 10).

Як правило, РСБ створюють за такими статтями балансу:

1) «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги» — ряд. 1125 ф. № 1;

3) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» — ряд. 1135, «у тому числі з податку на прибуток» — ряд. 1136 ф. № 1;

4) «Інша поточна дебіторська заборгованість» — ряд. 1155 ф. № 1.

Для кожної статті заборгованості має бути створений окремий РСБ. У зв’язку з цим при розрахунку РСБ аналізують показники тільки за тією статтею заборгованості, за якою він створюється.

Майте на увазі! Розрахунок РСБ дозволяє підкоригувати деякі облікові показники і навіть зекономити на податках

Як приклади можна навести такі показники:

1) податок на прибуток. Суму РСБ показують у складі витрат підприємства, а отже, зменшують величину його податково-бухгалтерського прибутку. Але це не стосується тих, хто коригує фінрезультат на різниці;

2) прибуток і дивіденди. Оскільки витрати на створення РСБ зрештою зменшують бухгалтерський прибуток (списуються через рах. 79 «Фінансові результати» на рах. 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»), то за рахунок цього знижується сума дивідендів, належних до виплати.

Обов’язковість створення РСБ і відповідальність

Як ви вже зрозуміли, РСБ створюють на підприємстві, по-перше — для достовірного відображення дебіторської заборгованості в балансі (за чистою реалізаційною вартістю), по-друге — для списання безнадійної заборгованості (якщо вона виникне) за рахунок такого резерву. Причому роблять це в обов’язковому порядку. До речі, на це звертав увагу і Мінфін у листі від 15.10.2010 р. № 31-34020-20-16/28057.

А ось ті підприємства, які ведуть облік відповідно до  МСФЗ, можуть самі обирати — створювати чи не створювати резерв (§ 63 МСФО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»). Тому якщо створення резерву не передбачено обліковою політикою підприємства, то безнадійну дебіторську заборгованість списують прямо на витрати. Водночас для визнання суми дебіторської заборгованості в балансі таким підприємствам необхідно протестувати заборгованість на предмет знецінення, для цього:

— списати безнадійну заборгованість;

— виявити сумнівну заборгованість (тобто заборгованість, відносно якої є достовірність несплати).

Якщо є ознаки знецінення, то балансова вартість дебіторської заборгованості повинна бути знижена (до рівня суми, що відшкодовується) — або шляхом списання «проблемної вартості», або через створення оціночного резерву (§ 63 МСФО 39).

Якщо ви не входите до числа підприємств, які ведуть облік  відповідно до МСФЗ, то ігнорування обов’язку зі створення резерву сумнівних боргів може обернутися для посадових осіб підприємства одразу двома адміністративними штрафами:

— перший штраф — за порушення порядку ведення бухгалтерського обліку в розмірі від 136 грн. до 255 грн. (ст. 1642 КУпАП). Щоправда, притягнути до зазначеної відповідальності можуть тільки контролери з Держфінінспекції, причому не всіх підряд суб’єктів господарської діяльності, а виключно тих, хто перелічений у  ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII (тобто одержувачів бюджетних коштів);

— другий штраф — за порушення порядку ведення податкового обліку в розмірі від 85 грн. до 170 грн. ( ст. 1631 КУпАП). Його можуть «організувати» фіскали. Щоправда, тут потрібно врахувати один нюанс: завдяки п. 3 розд. II Закону № 71 у деяких платників до перевірок податківців є імунітет. До лав щасливців потрапили малооборотні платники (з доходом у межах 20 млн грн.), які не є імпортерами і не продають підакцизні товари. Їх можна перевіряти тільки з дозволу Кабміну, за рішенням суду або у випадках, установлених Кримінальним процесуальним кодексом України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Інші платники можуть чекати фіскалів «на чай».

На додачу до всього, у великих платників (з доходом більше 20 млн) виникнуть ще більші проблеми. Якщо вони не сформують РСБ, то не зможуть «пропустити» його через різниці в податковому обліку (як того вимагає п.п. 139.2.1 ПКУ). У результаті вони отримають перекручення податку на прибуток і штрафи за заниження податкового зобов’язання. Тому з нарахуванням РСБ жартувати не варто.

висновки

  • Резерв сумнівних боргів (РСБ) необхідний бухгалтеру для того, щоб відобразити у підсумку балансу суму поточної дебіторської заборгованості за чистою реалізаційною вартістю.

  • Створення РСБ входить до обов’язків суб’єкта господарської діяльності.

  • Під резервування підпадає не вся поточна дебіторська заборгованість, а тільки сумнівний борг, за яким мають бути отримані грошові кошти та їх еквіваленти.

  • Питання формування резерву сумнівних боргів на підприємстві можуть перевіряти органи Держфінінспекції та фіскали.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі