(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 29
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
  • № 24
  • № 23
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/21
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Квітень , 2015/№ 30

Чи можна анулювати ПН (якщо помилилися в даті, номері чи укладачі)

Сьогодні знову поговоримо про ПН-помилки (деякі «помилкові» ситуації вже розглядалися в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 5). Цього разу вирішимо, як бути, якщо в ПН неправильно зазначили дату, номер або укладача. Поглянемо, що ж можна зробити в подібних випадках.

Нагадаємо, що можливість виправляти ПН-помилки з 01.01.2015 р. запровадив абзац другий п. 192.1 ПКУ. Він дозволив за допомогою РК виправляти ПН-помилки, у тому числі не пов’язані зі зміною суми компенсації. При цьому сам механізм виправлення таких помилок описано в п. 21 Порядку № 957 і листі № 5292. Там зазначено: для виправлення помилок, що не впливають на компенсацію, до «помилкової» ПН потрібно скласти «порожній» РК (його табличну частину не заповнювати, а до шапки вписати правильні дані).

Проте цей спосіб виправлень виручає не завжди. Адже далі п. 21 Порядку № 957 якнайсуворіше наказує:

не допускається виправляти дані щодо дати складання і порядкового номера ПН

Але розберемося: чому введено таку заборону? Річ у тім, що усунути помилки в даті/номері ПН тим способом, який описано вище, дійсно не можливо. Адже якщо, припустимо, до «помилкової» ПН скласти «порожній» РК, і до його шапки занести вже поправлені дані (скажімо, записати іншу дату складання або інший номер ПН), то вийде, що РК складено до «уявної» ПН, якої просто не існує!

Отже, переписати одним махом дату/номер ПН «на інші» в шапці «виправляючого» РК, на жаль, не вийде. Ось чому п. 21 Порядку № 957 суворо забороняє виправляти помилки в даті/номері ПН.

Але як же тоді бути? Як усунути помилку? Давайте перейдемо до конкретних ситуацій.

Помилка в даті

Припустимо, що при складанні ПН помилилися в даті: виписали ПН не тим числом (скажімо, за другою подією). ПН зареєстрували. Як далі бути?

Звичайно ж, ПН з неправильною датою — не дійсна. Вона не підтвердить у покупця податковий кредит (ПК) (оскільки у продавця податкові зобов’язання (ПЗ) насправді виникали на іншу дату). Хоча, зауважте: і у продавця, і у покупця в ліміті реєстрації вона врахується. Адже формула з  п. 2001 ПКУ вже працює!

Тому якщо помилка виявиться, напевно покупець стане просити продавця заново скласти ПН. Однак тоді через повторну реєстрацію дані в СЕА почнуть двоїтися?!

Який же вихід? Обнулити (анулювати) колишню неправильну ПН. Тобто скласти до неї «зменшуючий» РК (у ньому суми показати зі знаком «-»). Щоправда, зареєструвати такий РК доведеться покупцю*. Але, думаємо, що він не буде проти, бажаючи отримати для збереження ПК законну ПН. Загалом, ситуацію можна представити так (див. рис. на с. 6).

* Виняток: (1) РК до ПН, складених до 01.02.2015 р., і (2) РК, складені до ПН, що не видаються покупцям, — їх реєструє продавець (п. 22 Порядку № 957).

 

Хоча мусимо попередити: не все так гладко в цьому випадку. Одна справа, якщо помилку виявили миттю, обидві події (перша і друга) «родом» з одного періоду і з моменту першої події не минуло 30 календарних днів. Тоді «неправильну» ПН (як недійсну) можна не враховувати. А продавцю просто включити до ПЗ (покупцю — до ПК) правильну ПН.

Інакше своє підводне каміння «чекає» і продавця, і покупця. Адже, виправляючись,

продавцю важливо перевиписати ПН правильною датою (першої події)

Проте якщо з першоподієвої дати вже минуло 30 календарних днів, то ситуація для продавця стає штрафонебезпечною. У такому разі продавцю може загрожувати 20 — 50 % штраф (від суми ПДВ) зі ст. 1201 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію ПН. Причому, чим більше прострочення в ре- єстрації — тим більше штраф*.

* З 01.07.2015 р. запровадять також «мінімальний» 10 % штраф — за несвоєчасну реєстрацію ПН з 16 по 30 календарний день з моменту виписки ( п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Утім, зауважте: штрафи зі ст. 1201 ПКУ застосовні тільки до тих ПН, що видаються покупцям.

До того ж, якщо в періоді першої події продавцем через помилку були занижені ПЗ (відображені, скажімо, за другою подією в іншому періоді), то виправляючись, продавець нарахує 3 (5) % «самоштраф». У такому разі продавцю потрібно відновити ПЗ періодом першої події, подавши до цього періоду уточнюючий розрахунок (УР). Само собою, що через окремий УР продавцю доведеться «зняти» ПЗ, показані за другою подією в іншому періоді.

Швидкість виявлення помилки важлива й покупцю (щоб не втратити ПК). Адже за зареєстрованою із запізненням ПН визнати ПК вийде в періоді її запізнілої реєстрації, за умови, що з дати складання ПН не пройшло (!) 180 календарних днів ( п. 198.6 ПКУ)**.

** «Касовикам» можна відобразити ПК не пізніше 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка ( п. 198.6 ПКУ).

У протилежному випадку,

якщо помилку виявити занадто пізно (коли минуло 180 днів), то покупець може назавжди втратити право на ПК

А ось «помилковий» ПК (задекларований у періоді другої події за «помилковою» ПН) покупцю в будь-якому разі потрібно відкоригувати. Якщо в такому періоді це призведе до заниження ПЗ, то самовиправляючись через УР, покупець нарахує 3 (5) % «самоштраф».

Як бачимо, ця ситуація для покупця зовсім нерадісна. Виявлена із запізненням помилка коштує дорого. Хоча, сподіваємося, що до цього справа не дійде і викрити помилку вийде без особливих зволікань. Тоді перевиписка ПН збереже покупцю право на ПК.

На жаль, потрібно визнати, що цей випадок залишився не охопленим «коригувальною» статтею 192 ПКУ. Та і в Порядку № 957 (ср. 025069200) прямо не зазначено, що потрібно виписувати до недійсної ПН «зменшуючий» РК. Але по-іншому ситуацію просто не виправити. Інакше виникають проблеми з формулою, в якій дані врахуються двічі (тобто почнуть двоїтися). Тому без складання «зменшуючого» РК тут не обійтися. До того ж, історія знає приклади, коли в ситуаціях, далеких від  ст. 192 ПКУ, контролери самі рекомендували складати РК.

Помилка в номері

Наступна ситуація — помилка в номері ПН. Хоча, правду кажучи, вона повинна зустрічатися рідше. Адже з нумерацією ПН тепер усе стало простіше. Облік (нумерацію) складених ПН ведуть у довільній формі та порядку (п. 5 Порядку № 957). Тому нумерація ПН більше суворо не прив’язана до Реєстру виданих та отриманих ПН. Останній, нагадаємо, податківцям уже не подають (хоча платники за бажанням можуть продовжувати використовувати форму цього Реєстру для обліку ПН і документів- замінників ПН, див. лист № 5292). У таких умовах, за великим рахунком, навіть пропуск номера (скажімо, виписку ПН № 5 після ПН № 3) — не можна вважати чимось крамольним і розцінювати помилкою в заповненні ПН. Отже, виправлятися в цьому випадку особливої потреби немає.

Єдине, зафіксоване в п. 5 Порядку № 957 обмеження: не допускається складання однією датою (тобто в один день) декількох ПН з однаковим номером. Утім, навіть за великим бажанням, зареєструвати такі близнюки-ПН (з однією датою і під одним і тим самим номером) просто не вийде. Їх не пропустить ЄРПН, розпізнавши помилку ще до реєстрації ПН. Отже, і ця помилка навряд чи можлива.

Швидше за все (як більш правдоподібний випадок),

помилка в номері може зустрічатися у «сільгоспників» і філій

Коли, скажімо, через необачність не заповнили, або з помилками заповнили поля у другій або третій частині порядкового номера ПН (що проставляються через дріб).

Нагадаємо, що за правилами п. 5 Порядку № 957:

— «сільгоспники» у другій частині порядкового номера ПН (тобто після першого дробу) зазначають код спецрежиму («2» — якщо обраний спецрежим згідно зі ст. 209 ПКУ або «3» — якщо спецрежим не обраний згідно з  п209.18 ПКУ. Зауважте, що з 01.01.2015 р. коду «4» для переробників більше немає, оскільки строк ПДВ-режиму з  п1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ для них закінчився);

— філії (яким делеговано права з виписки ПН) у третій частині порядкового номера ПН (тобто після другого дробу) проставляють числовий номер філії (п. 1 Порядку № 957). Такий числовий номер підприємство присвоює самостійно кожній філії, про що повідомляє податківців у додатку 2 до Порядку № 966*.

* Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 23.09.2014 р. № 966 (у редакції наказу від 23.01.2015 р. № 13).

Так от, припустимо, що в порядковому номері ПН (у другій або третій частині) забули зазначити код спецрежиму або номер філії. Ну або, припустимо, нашвидкуруч зазначили не той номер/не той код. Що робити в цій ситуації?

Оскільки порядковий номер — обов’язковий реквізит ПН ( п.п. «а» п. 201.1 ПКУ), напевно, покупець не захоче зайвий раз ризикувати ПК. Тому, щоб уникнути з цього приводу всіляких причіпок контролерів, він звернеться до продавця з проханням переписати ПН.

Тоді діють за тією схемою, що розглядалася вище. Тобто продавець:

— до ПН з неправильним номером (щоб її «обнулити») складе «зменшуючий» РК, потім

— такий «зменшуючий» РК надішле покупцю для реєстрації і, нарешті,

— складе та зареєструє правильну (з правильним порядковим номером) ПН.

Отже,

порядок виправлення помилки тут буде таким самим, як і в попередній ситуації

До речі, якщо помилку виявлено «з часом», то продавцю загрожують ті самі штрафонебезпечні наслідки за реєстрацію ПН, що запізнилася ( ст. 1201 ПКУ). Ну а для покупця, як у попередньому випадку, головне — укластися з виправленням помилки у 180 календарних днів.

Помилка в укладачі

І на закуску ще один делікатний випадок — коли не співпадають підписи укладача і ЕЦП в ПН (тобто ПН складено однією особою, а ЕЦП належить іншій). Податківці чіпляються до таких ПН. На підставі п. 201.1 ПКУ і п. 5 Порядку № 1246** вони вважають, що підпис, який скріплює ПН, і ЕЦП, що накладається при реєстрації ПН в ЄРПН, мають належати одній особі, якій делеговано право підпису ПН.

** Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Причому такі вимоги з вуст податківців звучали неодноразово (див., наприклад, лист № 5292; консультації у відомчому виданні ДФСУ «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 8, с. 15, а також у підкатегорії 101.19 БЗ). Тоді як, по-хорошому, на це можна було б закрити очі. Адже відомості про укладача — не обов’язковий реквізит ПН (п. 201.1 ПКУ).

На щастя, судова практика в цьому питанні стоїть горою за платників (див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 р. у справі № 816/4246/14; ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 р. у справі № 826/15830/14; ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 р. у справі № 806/5621/1). І скажемо більше — деколи навіть без прізвища укладача суди визнають ПН дійсними (постанова ВАСУ від 24.10.2013 р. № К/800/7300/13; детальніше про судову практику при незначних помилках у заповненні ПН див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 90, с. 30 і № 44, с. 38)*.

* Цікава позиція судів, які при цьому зазначають: у законодавстві немає вимог про те, що ЕЦП, що накладається при реєстрації ПН в ЄРПН, і підпис особи, яка склала ПН, мають належати одній і тій самій особі. Тому цілком можлива ситуація, коли у платника різні особи будуть уповноважені на складання та електронний підпис документів. Головне, щоб підприємство визначило коло відповідальних осіб і повноважень підписантів. Тому вимоги податківців суди вважають помилковими та безпідставними.

Та все ж, аби зайвий раз не привертати увагу перевіряючих (і не поставити під сумнів ПК), спокійніше такі вимоги контролерів просто взяти до відома. Тож, на майбутнє врахуйте:

краще, щоб у ПН підпис укладача і ЕЦП належали одній особі

Тому в усіх ПН зазначайте того працівника, який реєструватиме ПН в ЄРПН (і накладатиме при цьому ЕЦП).

Але як же бути, якщо все таки вийшло, що в ПН «не той» укладач? Вважаємо, у цьому випадку можна скористатися загальним правилом виправлення помилок з п. 22 Порядку № 957. Тобто вважати віднайдений недолік помилкою, що не вплинула на компенсацію. Тоді до «помилкової» ПН (з неправильним укладачем) продавець може скласти «порожній» РК:

— у його шапку перенести дані ПН;

— табличну частину РК не заповнювати, а

— під табличною частиною власне і провести всі виправлення — зазначити правильні прізвище та ініціали укладача (тобто тієї особи, чия ЕЦП була накладена при реєстрації ПН в ЄРПН).

Зауважте, що такий «виправляючий» РК реєструє продавець, оскільки сума компенсації не змінюється (п. 22 Порядку № 957). Детальніше про цю ситуацію і виправлення несумових помилок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 5.

Хоча, звичайно, покупець, який переймається, може (як і в попередніх випадках) просити продавця переписати ПН. Що ж, можна все виправити і таким шляхом. Тоді діють так, як описувалося раніше (тобто продавець складе «зменшуючий» РК, надішле його покупцю для реєстрації, після чого перевипише правильну ПН).

Але пам’ятайте: цей варіант підійде, якщо з дня виписки ПН не пройшло 180 календарних днів. Інакше перший варіант з «порожнім» РК, що не обмежує часовими рамками, здасться набагато привабливішим.

висновки

  • Помилки в даті/номері ПН можна виправити перевиписуванням ПН. Для цього колишню «неправильну» ПН потрібно обнулити «зменшуючим» РК (щоб уникнути задвоєння в СЕА).

  • За перевиписаною ПН покупець зможе відобразити ПК, якщо з дати складання ПН (тобто першої події) не пройшло 180 календарних днів.

  • Дані про укладача ПН можна виправити через «порожній» РК. У шапку таких РК переносять дані ПН, табличну частину РК не заповнюють, а нижче вписують правильні прізвище та ініціали укладача.

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957 (у редакції наказу від 14.11.2014 р. № 1129).

  3. Лист № 5292 — лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17.
податкова накладна, анулювання додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті