Помилка у графі 5 ПН — не бійтесь за ПК
Підприємство-покупець отримало ПН, у підграфі 5.1 «умовне позначення (українське)» якої зазначено «шт», а підграфа 5.2 «код» помилково залишилася не заповненою. Чи треба складати РК на виправлення помилки, якщо підприємство планує відобразити податковий кредит на підставі такої ПН?
Із самого початку 2015 року графа 5 податкової накладної (ПН) «Одиниця виміру» набула нового формату. Тепер вона складається з двох підграф: 5.1 і 5.2. Кожну з них треба заповнювати згідно з держстандартами. Тобто з урахуванням скорочень і кодування з Класифікатора ДК 011-96. Цього вимагає п. 15 Порядку № 957. У нашому випадку графу 5 ПН слід було заповнити таким чином: у підграфі 5.1 написати «шт», а в підграфі 5.2 — «2009». Помилково підграфу 5.2 залишили порожньою.
Поспішаємо вас заспокоїти. Реквізити графи 5 ПН (з її теперішніми підграфами) не є обов’язковими реквізитами ПН ( п. 201.1 ПКУ). А неточності в заповненні необов’язкових реквізитів ПН не вважаються істотними помилками* і ніяк не впливають на дійсність ПН. Тобто ви маєте право поставити таку ПН до податкового кредиту без складання розрахунку коригування на виправлення помилки.
* Про те, які помилки податківці вважають істотними, можна дізнатися з відповіді на запитання 7 Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127 («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17, с. 9).
До речі, цей висновок підтверджує і ВАСУ в ухвалі від 28.01.2014 р. № К/9991/31157/11 (ср. ). На його думку, відсутність у ПН, зокрема, одиниці вимірювання не призводить до неможливості ідентифікувати факт і зміст госпоперації. Це означає, що право на ПК за ПН з незначним дефектом зберігається (див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 10, с. 38).
Для тих, хто все ж таки хоче досягти ідеального виду ПН, можна її виправити шляхом виписування РК ( ст. 192 ПКУ), де:
— одним рядком зняти неправильний запис, відобразивши в табличній частині цінові показники з мінусом; у цьому рядку графу 5.2 залишити порожньою;
— другим рядком занести правильний запис, у тому числі заповнити графу 5.2, відобразивши в ній — «2009».
Такий РК реєструє в ЄРПН продавець. Детальніше про виправлення помилок у ПН, у тому числі несумових, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 5.
Послуги в ПН: «послуга» чи «грн»
Як правильно відображати в податковій накладній у колонках 5.1 і 5.2 надану послугу, якщо інша одиниця вимірювання не передбачається? Зараз у ПН позначають і «послуга» і «грн», і головне, що всі праві! Хто посилається на Кодекс, хто на пояснювальний лист ДФС. А податкова потім заднім числом «щипатиме пір’їнки»...
Згідно з останньою версією податківців, викладеною в листах ДФСУ від 28.01.2015 р. № 2394/7/99-99-19-03-02-17 і від 20.03.2015 р. № 5834/6/99-99-19-03-02-15, а також у консультації БЗ (підкатегорія 101.19), алгоритм дій із заповнення податкової накладної з «невимірними» послугами має бути таким (варіант «А»):
— у графі 5.1 зазначається «послуга»;
— у графі 5.2 нічого не відображаємо (залишаємо порожньою).
Спочатку після оприлюднення такої позиції від контролерів програмне забезпечення не пропускало для реєстрації ПН, оформлені за таким алгоритмом. І тоді вихід для платників був один — використовувати варіант «Б»: у графі 5.1 ставили «грн», а у графі 5.2 — «2454». На сьогодні програмне забезпечення налагоджено, проте варіант «Б» («грн»/«2454»)* від цього не став незаконним. Головний аргумент: реквізити графи 5 ПН «Одиниця вимірювання товару/послуг» (з її підграфами) не є обов’язковими реквізитами ПН ( п. 201.1 ПКУ). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 10, с. 38.
* Згідно з Класифікатором ДК 011-96.
Про варіанти відображення одиниці вимірювання рекламних послуг читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 14, с. 17.
Одиниці вимірювання немає у Класифікаторі
У нашого товару/послуги є одиниця вимірювання, але такої ми не знаходимо у Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96. Як у такому разі нам заповнити графи 5.1 і 5.2 податкової накладної?
Дійсно, згідно з п.п. 4 п. 15 Порядку № 957, підграфи 5.1 «умовне позначення (українське)» і 5.2 «код» графи 5 «Одиниця вимірювання товару/ послуги» заповнюються згідно з Класифікатором ДК 011-96.
Проте, як показує практика, він не охоплює все розмаїття того, що продається. Гідний вихід із ситуації знайшли податківці (БЗ, підкатегорія 101.19): вони дозволили у графі 5.1 ставити умовне позначення одиниці вимірювання «нестандартного» товару, що використовується для обліку та відображається в первинних документах, а графу 5.2 — не заповнювати, за аналогією з «невимірними» послугами (див. відповідь вище).
Так, на запитання: як заповнюються графи 5.1 і 5.2 податкової накладної, якщо застосовується позасистемна одиниця вимірювання, наприклад «Кіловар-година», вони відповіли: «…при постачанні реактивної енергії у графі 5.1 податкової накладної зазначається умовне позначення «кВАр.год».
Якщо такий варіант заповнення ПН не пропускатиме програмне забезпечення, то є сенс діяти так само за аналогією з «невимірними» послугами (у той період, доки не налагодили ПО): ставити у 5.1/5.2 — «грн»/«2454».
ПН при безоплатній передачі
Як правильно оформити податкову накладну при безоплатній передачі товару контрагенту?
Як ви знаєте, з 01.01.2015 р. операції постачань, зокрема товарів, отримали нову базу для розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ. Вона визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче мінімального порогу, установленого п. 188.1 ПКУ.
По-перше, безоплатна передача вписується у визначення постачання згідно з п.п. 14.1.191 ПКУ. Отже, нові правила розрахунку бази повинні застосовуватися при даруванні.
По-друге, договірна вартість при цьому дорівнює нулю, таким чином, потрібно визначати податкові зобов’язання виходячи з мінімальної бази. Для товарів, що перепродаються, мінбаза — не нижча за ціну придбання.
Якщо говорити про податкову накладну (далі — ПН), виписану на контрагента, то це може бути тільки ПН з нульовою вартістю. Адже ПН з мінімальною базою залишається у продавця (дарувальника) і не має відношення до обдаровуваного товариша.
Здавалося б, продавця, утім, як і його товариша, не повинна була цікавити ПН з нульовою вартістю. Адже від неї нікому ні холодно ні жарко: ані податкові зобов’язання не нараховують, ані податковий кредит не відображають, ані до формули для ліміту реєстрації не йде. Та й до 01.01.2015 р. (у період відсутності звичайних цін для неконтрольованих операцій) податківці не вимагали виписування такої «нульовки».
Що ж зараз? Хотілося б теж не робити зайвих рухів. Проте виписати ПН на нульову договірну вартість змушує п.п. 2 п. 15 Порядку № 957, що вимагає у графі 3 податкової накладної з мінімальною базою поряд з номенклатурою дописати фразу «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № _______». Тобто в ПН з мінімальною базою треба зазначити номер ПН з ціною постачання, яка в нашому випадку дорівнює нулю.
Ось і виходить, що потрібно виписати три види ПН:
— на контрагента з нульовою вартістю. Усі реквізити шапки заповнюються у звичайному порядку згідно з даними продавця/покупця*; у рядку «Форма проведених розрахунків» ставимо «без сплати» (БЗ, підкатегорія 101.19);
— самому собі на перевищення мінімальної бази над договірною нульовою вартістю (тип причини 15 — для купованих товарів). У рядках такої ПН, відведених для заповнення даних покупця, продавець (дарувальник) зазначає свої реквізити (п. 20 Порядку № 957), детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 40;
— самому собі на компенсацію податкового кредиту за «вхідним» ПДВ, якщо такий було відображено (тип причини — 13). У рядку для індивідуального податкового номера покупця ставимо — «400000000000», в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, продавець (дарувальник) зазначає власні дані (п. 12 Порядку № 957), детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 36.
Залишається питання з реєстрацією ПН з нульовою вартістю, яку дарувальник віддає контрагенту. Звичайно, для краси обліку можна її спробувати зареєструвати в ЄРПН, виконуючи вимогу про суцільну реєстрацію всіх ПН ( п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). З іншого боку, якщо ви цього не зробите, то штраф за ст. 1201 ПКУ не загрожує, адже він розраховується від суми ПДВ у податковій накладній, а вона дорівнюватиме нулю.
Що стосується обов’язковості реєстрації ПН з типами причини 15 і 13, то з одного боку, закон вимагає суцільної реєстрації всіх ПН — і цих у тому числі (див. п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Але з іншого боку, фінсанкції згідно зі ст. 1201 ПКУ за їх нереєстрацію не загрожують, теоретично можна нарватися на адмінштраф за ст. 1631 КпАП.
Номер телефону в ПН і в ЄДР
Чи повинен збігатися номер телефону в податковій накладній і виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (ЄДР)?
Номер телефону — це довідкові дані про платника ПДВ, які навіть не фігурують у Реєстрі платників ПДВ. Такі дані вносяться до електронної копії реєстраційної заяви і під час її розгляду звіряються з відомостями з ЄДР (п. 2.2 Порядку реєстрації платника податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1130).
Крім того, номер телефону ви не знайдете серед інформації, що міститься у виписці з ЄДР (п. 13 розд. II Порядку № 466/5*). Звичайно, особливо прискіпливі можуть заперечити, що «інформація про здійснення зв’язку з юридичною особою» (зокрема номер телефону) є в доступному доступі на сайті Мінюсту України: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch (пп. 1, 3 п. 3 розд. IV Порядку № 466/5).
Однак прискіпливим заперечимо, що такого звіряння законодавством з ПДВ не передбачено. Мало того, номер телефону не є обов’язковим реквізитом податкової накладної ( п. 201.1 ПКУ). Отже, ніяких правових, податково-фіскальних наслідків невідповідності номера телефону даним ЄДР бути не може.
ПН: скільки знаків після коми…
Скільки знаків після коми в ціні товару потрібно ставити в податковій накладній, і в якому законодавчому документі це конкретно зазначено?
Графу 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ» податкової накладної необхідно заповнювати у гривнях, зазначаючи цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. Виняток — для тих випадків, коли інше прямо встановлено законодавством, наприклад, коли ціни встановлюються урядом.
Вимога «двох знаків» випливає з п. 7 Порядку № 957, де зазначено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками. А як ви знаєте, копійка — це сота частина гривні.
Податківці так само говорять про зазначення ціни за одиницю — два знаки після коми (див. лист ДФСУ від 20.03.2015 р. № 5834/6/99-99-19-03-02-15, а також БЗ 101.19).
Графа 6 «Кількість (об’єм, обсяг)». Тут податківці дають повну свободу. Необхідною кількістю знаків після коми в кількісному показнику вони вважають таку кількість, яка достатня для правильного розрахунку вартісного показника у графах 8 — 13 ПН. Цю безрозмірність графи 6 можна використовувати для потрібного округлення загальної вартості. Установіть ціну не за одну одиницю товару, а, наприклад, за 1000. У цьому випадку при продажу 500 одиниць ви у подграфах 5.1/5.2 графи 5 «Одиниця виміру товару/послуги» просто впишете «тис. шт»/«2013», а у графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» — «0,5».
Графи 8 — 13. Тут податківці допускають наявність більше двох знаків після коми. Зокрема, вони вважають, що розрахунок вартісного показника, в якому внаслідок множення показників граф 6 і 7 ПН виходить число з кількістю знаків після коми більше двох, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на «1» (одиницю).
Щебінь у ПН — це звучить гордо
За передоплатою видали ПН на «Щебінь 5*20», а відвантажувати його будемо як «Щебінь гранітний фр. 5*20». Як бути? Це зміна номенклатури чи тільки назви?
Уважно перечитайте статтю в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 98, с. 12, щоб ставитися до назви товару з належним пієтетом.
Почнемо з того, що давати найменування продукції підприємства — це аж ніяк не компетенція шанованого головного бухгалтера! А якщо на нього звалили ще й це — нехай нарікають на себе. ☹
Зауважимо також, що найменування продукції, подібної до вашої, присвоюється не як кому заманеться, а згідно з відповідними документами — у вашому випадку це ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови».
Так от, згідно з п. 3.2 цього документа щебінь — це великий заповнювач, що отримується зокрема дробленням гірських порід (у вас це, мабуть, граніт). Щебеню присвоюються марки за: дробністю — від 200 до 1400 (п. 4.4), морозостійкістю — від F15 до F400 (п. 4.6) і зерновим складом (Додаток А). Очевидно, що ви зазначили зерновий склад.
Як бачите, у вас є привід замислитися про перейменування. ☹ Але врахуйте: якщо зважитеся на це, то оберіть зручний момент — наприклад, 1 січня. І ще майте на увазі, що це ваше рішення спричинить за собою серйозну паперову тяганину (інвентаризація, картки складського обліку тощо)…
До речі, щебінь відповідає коду УКТ ВЕД 2517 10.
Це був заспів, а тепер — пісня…
Найголовніше: у п.п. «е» п. 201.1 ПКУ таку характеристику, як номенклатура товару, визначено як обов’язковий реквізит податкової накладної (ПН). Цим пояснюється «трепетно суворе» ставлення фіскалів щодо дотримання порядку заповнення відповідного реквізиту ПН — графи 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця». До речі, номенклатура — це перелік назв (найменувань).
Не станемо витрачати ваш час на перерахування судових прецедентів як за, так і проти платників ПДВ, у яких назва товару у графі 3 ПН відрізнялася від його написання в товаросупровідному документі (наприклад, була зазначена не державною мовою). Хочете підставити (читай: втратити назавжди) покупця — можете ризикнути, тобто допустити різнобій у назвах вашого щебеню між графою 3 ПН і видатковою накладною. ☹
Не хочете? Тоді у вас один варіант: не очікуючи дати фактичного відвантаження щебеню з новим найменуванням (якщо, звичайно, ви не напоумите керівництво відіграти назву «назад» ☺) оформити розрахунок коригування (РК) до кожної виданої (зареєстрованої) ПН. У цьому РК:
1) рядок/рядки з колишнім найменуванням щебеню заповнити з мінусовими значеннями колишніх сумових показників і тут же
2) рядок/рядки з новим найменуванням і колишніми (тобто позитивними) значеннями сумових показників.
Ці РК зареєструвати в ЄРПН (оскільки сума не змінюється — це справа ваша, а не покупця) і передати щасливим покупцям. Це — для свіжих ПН (лютневих і пізніше), а РК до долютневих і до10тисячних ПН реєструвати не потрібно, причому за такими минулорічними ПН до того ж допускаються паперові РК — усі подробиці в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 5.
До речі, не нехтуйте «новими» назвами в договорі і навіть у рахунку-фактурі: адже і його реквізити теж зазначаються в шапці ПН («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 81, с. 12; консультація в категорії 101.19 БЗ). Але… оскільки назва «Щебінь 5*20» достатньою мірою характеризує товар, можливо, саме так його й відвантажите?..
І все буде добре… ☺