Роздаємо рекламні подарунки

Кінцевою метою роздачі рекламних подарунків є не їх безоплатне передання, а збільшення обсягів продажів та отримання суб’єктом господарювання доходу. Щоб так і було, роздачі рекламних подарунків потрібно правильно оформити. Конкретних вимог щодо такого оформлення законодавство не містить. Проте «стандартний» набір доказів рекламності підприємство повинне все ж мати. А це:

1) наказ керівника про проведення рекламного заходу (зазначте в ньому дату, місце, мету проведення, коло осіб, відповідальних за організацію та виконання, строки, кількість і найменування товарів, що роздаються безоплатно);

2) план підготовчих заходів (наприклад, спершу розміщення оголошення про акцію, а потім безпосередньо проведення акції — безоплатної роздачі товарів);

3) кошторис витрат на проведення рекламного заходу (зазначаються асортимент і кількість товарів, рекламних матеріалів та інших матцінностей, які передбачено роздавати/використовувати безоплатно);

4) накладні на відпуск товарів/матеріалів зі складу;

5) звіт про проведення рекламного заходу (складається особою, відповідальною за рекламну роздачу). Такий стандартний набір документів надасть вашим безоплатним роздачам товару господарської спрямованості. А вона поки що залишається однією з важливих умов відображення податкового кредиту у ПДВ-обліку.

ПДВ за рекламними роздачами

Рекламні товари. Оскільки безоплатна роздача товарів є постачанням ( п.п. 14.1.191 ПКУ) і підпадає під об’єкт обкладення ПДВ ( п. 185.1 ПКУ), то дарувальнику доведеться нарахувати ПДВ-зобов’язання. База оподаткування для нарахування податкових зобов’язань — договірна вартість товару, що передається безоплатно ( п. 188.1 ПКУ). При цьому вона не має бути менше:

— для купованих товарів, що передаються безоплатно в рекламних цілях, — їх ціни придбання;

— для самостійно виготовлених рекламних товарів — їх собівартості.

Як визначати показник мінімальної бази, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 14. Стисло нагадаємо, що у купованих товарів — це їх первісна вартість, а у самостійно виготовлених товарів, як пояснили податківці, — виробнича собівартість (див. лист ДФСУ від 07.04.2015 р. № 12082/7/99-99-19-03-02-17).

На підтвердження виникнення податкових зобов’язань доведеться скласти дві податкові накладні (ПН) ( п. 20 Порядку № 957). Першу (основну) ПН — на фактичну ціну постачання (тобто 0 грн.), а якщо отримувачем є неплатник ПДВ, то з типом причини «02». Другу (додаткову) ПН — на суму перевищення мінімальної бази над фактичною ціною постачання. У ній зазначають тип причини «15» або «17» і залишають у себе ( п. 20 Порядку № 957). А ось ПН з типом «13» (як при простих не рекламних безоплатних постачаннях) виписувати не потрібно — аргументи будуть нижче.

Імовірно, роздаючи рекламний товар неплатникам ПДВ, достатньо виписати тільки додаткову ПН, що складається на перевищення мінімальної бази над договірною вартістю рекламного товару. Податківці в такій ситуації не вимагали виписувати ПН на нульову договірну вартість товару (див. підкатегорію 101.02 БЗ).

Проте тут вирішувати вам. Додаткову податкову накладну, не склавши основну, без недоліків заповнити не вийде. Згідно з п.п. 2 п. 15 Порядку № 957 у графі 3 ПН після перерахування номенклатури рекламного товару/услуги слід дописати «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, зазначених у податковій накладній № ___». Тобто в додатковій ПН має обов’язково стояти порядковий номер основної ПН, складеної на фактичну договірну вартість таких товарів/послуг/необоротних активів.

Але буде там номер чи ні, це ніяк не вплине на ваші податкові зобов’язання і тим більше податковий кредит отримувача (в отримувача його просто не буде в будь-якому разі — отримає він зареєстровану в ЄРПН податкову накладну з нулем чи ні).

Майте на увазі! Додаткова податкова накладна на суму перевищення підлягає реєстрації в ЄРПН. Хоча якщо її не зареєструвати, штрафи за ст. 120¹ ПКУ не застосовуються (але є ризик штрафу за ст. 163¹ КУпАП).

Листівки, буклети. Сподіваємося, податківці не вимагатимуть нараховувати податкові зобов’язання при роздачі листівок, буклетів, проспектів, візиток, плакатів, тобто тих рекламоносіїв, що не мають самостійної цінності. Розповсюдження таких рекламних матеріалів не є операцією постачання. Така операція — швидше донесення до споживача інформації про продукт, що реалізовується, ніж постачання цих матеріалів.

Хоча в минулі часи податківці під постачання підганяли всі без винятку рекламні роздачі матеріалів — мали вони самостійну цінність чи ні.

Але в будь-якому разі

«вхідний» ПДВ за безоплатно розданими в рекламних цілях товарами зберігається

Усі вимоги для формування податкового кредиту, установлені в п. 198.3 ПКУ, дотримуються: операція є господарською (рекламна акція спрямована на розкручування торгової марки/збільшення збуту) та оподатковуваною ПДВ.

Такої позиції дотримуються й податківці: суми податку, сплачені при придбанні товарів/послуг для проведення рекламних заходів, уключаються до податкового кредиту платника податку, а податкові зобов’язання при безоплатному розповсюдженні товарів рекламного призначення не нараховуються (див. підкатегорію 101.02 БЗ).

Інша справа, якщо розповсюдження рекламних матеріалів буде спрямоване на просування неоподатковуваної діяльності, тоді податковий кредит збільшувати не можна. Якщо він був збільшений, доведеться визнати нарахування податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ. Але ж прийміть до уваги майбутні зміни! З 01.07.2015 р. весь «вхідний» ПДВ потрібно буде ставити в податковий кредит, і тільки потім за фактом невикористання товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності нараховувати податкові зобов’язання ( абз. сьомий п. 45 розд. I Закону № 71, п.п. «г» п. 198.5 ПКУ).

І ще один нюанс. Якщо рекламну роздачу матеріалів здійснює посередник (що спеціалізується на цій діяльності), то враховуйте лист ДПСУ від 04.02.2013 р. № 1673/6 / 15-3115. З нього випливає, що посередник не буде вдруге нараховувати ПДВ, якщо вартість рекламних матеріалів (які передаються споживачам рекламних послуг) включена до вартості рекламної послуги, що надається рекламодавцю, і обкладена ПДВ.

Бухоблік рекламних роздач

При безоплатній передачі товарів під час рекламної акції дохід збільшувати не треба, оскільки не дотримуються критерії його виникнення, визначені в п. 5 П(С)БО 15. По-перше, немає збільшення активу, по-друге не відбувається зменшення зобов’язання.

Оскільки операція має рекламний характер, то собівартість переданих товарів-рекламників потрібно віднести до складу витрат на збут ( п. 19 П(С)БО 16). Відображаються такі витрати в тому періоді, в якому рекламні товари було передано отримувачам і складено звіт про проведення рек­ламної акції ( п. 7 П(С)БО 16).

Рекламні товари/матеріали обліковуються так само, як і звичайні товари/матеріали на рахунках запасів. Потім при їх роздачі списуються з балансу проводкою: Дт 93 — Кт 209, 281, 26.

І ще один важливий момент. В бухобліку сума донарахованих податкових зобов’язань з ПДВ (виходячи з мінімальної бази за безоплатно переданими рекламними товарами) належить до інших витрат операційної діяльності і відображається записом: Дт 949 — Кт 641/ПДВ*. Тобто донараховані податкові зобов’язання з ПДВ, потрапивши до інших витрат, зменшать фінрезультат.

* Так рекомендував відображати в бухобліку донарахований ПДВ і Мінфін (див. лист Мінфіну від 07.05.2013 р. № 31-08410-07/23-1524/2/1696 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60, с. 21).

Так, розглянувши бухгалтерську сторону рекламної роздачі товарів, тепер можемо сміливо зазирнути і до податкового обліку. Адже тепер оподатковуваний прибуток платники визначають, орієнтуючись на бухгалтерський фінрезультат.

Податок на прибуток

За об’єкт обкладення податком на прибуток беремо фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінзвітності згідно з НП(С)БО або МСФЗ.

Причому високодохідні платники (з річним доходом більше 20 млн грн.) або малодохідні добровольці (з річним доходом не більше 20 млн грн.) додатково повинні (!) коригувати фінрезультат на різниці, перелічені у ст. 138 — 140 ПКУ. Одразу зауважимо, різниці при рекламній роздачі рекламних товарів у високодохідних платників не виникають, відповідно і коригувати фінрезультат не доведеться.

Малодохідні підприємства (з доходом за попередній календарний рік не більше 20 млн грн.), які прийняли рішення не застосовувати різниці, орієнтуються тільки на фінансовий результат.

Тож приємних і плідних вам рекламних кампаній!

висновки

• У бухобліку при рекламній роздачі товарів дохід не виникає, а собівартість безоплатно переданих рекламних товарів відносять до складу витрат на збут.

• Роздаючи безоплатно рекламний товар, доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з мінімальної бази.

• Рекламні роздачі товарів належать до госпдіяльності, тому дарувальник має право залишити у складі податкового кредиту «вхідний» ПДВ за таким товаром.

• Рекламні безоплатні роздачі для цілей визначення податку на прибуток у високодохідних платників не вимагають коригування бухгалтерського фінрезультату на різниці.