Дешевий продаж ОЗ: завершуємо старе постачання в 2015 році

Ситуація досить цікава. Підприємство ще минулого року задумало продати об’єкт основних засобів (ОЗ) та отримало від покупця часткову передоплату. Проте остаточне постачання і розрахунок за об’єкт ОЗ відбулися тільки цього року. І тільки на момент передачі об’єкта ОЗ згадали: виявляється, тепер важливу роль відіграє той факт, що договірна вартість у рази менша балансової вартості об’єкта ОЗ. Одразу ж виникли цікаві запитання:

— у якій сумі підприємству «світять» податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ?

— чи можна уцінити об’єкт ОЗ відповідно до П(С)БО 7*, щоб хоча б якимось чином зменшити загрожуючі «додаткові» ПЗ з ПДВ?

Розберемося з усім цим по черзі і почнемо, звісно, з передоплати.

Надходження грошей (частини оплати / авансу), отриманих платником у 2014 році у рамках договору купівлі-продажу об’єкта ОЗ, було першою подією для нарахування ПЗ у ПДВ-обліку, пов’язаних з постачанням об’єкта ОЗ ( п.п. «а» п. 187.1 ПКУ**). На дату першої події підприємство повинне нарахувати ПЗ виходячи з бази обкладення ПДВ.

Згадайте торішнє правило визначення бази оподаткування ПДВ, яке діяло у тому числі при продажу ОС:

до 01.01.2015 р., якщо операція постачання не входила до числа контрольованих, база для нарахування ПДВ визначалася виходячи з договірної вартості

Тобто підприємство зобов’язане було нарахувати ПЗ виходячи з суми авансу, що надійшла підприємству за об’єкт ОЗ.

Важливо! Якби підприємство отримало повну (100 %) плату за об’єкт ОЗ до 01.01.2015 р., то, передаючи об’єкт ОЗ після цієї дати за ціною нижче балансової вартості, донараховувати ПЗ взагалі не довелося б.

Перша подія відбулася, і вона припала на той період, коли при нарахуванні ПЗ з ПДВ орієнтуватися належало на договірну вартість. Друга подія — відвантаження — значення вже не має (ПЗ переглядатися не повинні).

Але в цьому випадку йдеться все ж про часткову передоплату, тому питання з ПЗ з ПДВ у підприємства ще не закрите.

З 01.01.2015 р. працюють нові правила визначення бази обкладення ПДВ під час продажу ОЗ. Згідно з  п. 188.1 ПКУ при постачанні ОЗ або невиробничих ОЗ база обкладення ПДВ визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, визначених згідно зі ст. 39 ПКУ*).

При цьому база обкладення ПДВ не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).

Тобто в частині, не покритій минулорічним авансом, при завершенні постачання: передачі об’єкта ОЗ або при повному розрахунку за об’єкт ОЗ (зважаючи на те, яка подія буде першою), базу ПДВ необхідно буде визначати вже виходячи з договірної вартості, але (!) не нижче балансової вартості такого об’єкта ОЗ.

Донарахувати ПЗ у цьому випадку підприємству потрібно не з усієї суми перевищення, а тільки в частині завершальної операції

У частині передоплати, що надійшла ще в 2014 році, не доведеться донараховувати «додаткові» ПЗ з ПДВ під час продажу та повного розрахунку за об’єкт ОЗ. Підстава: перша подія — передоплата, за якою виникло ПЗ з ПДВ, була тоді, коли діяли ще старі правила визначення бази обкладення ПДВ (виходячи з договірної вартості).

Розглянемо приклад.

Приклад. Підприємство прийняло рішення продати об’єкт ОЗ — деревообробний верстат за договірною вартістю 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). У грудні 2014 року підприємство отримало часткову передоплату за об’єкт (20 % вартості верстата) і видало покупцеві ПН на суму 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.).

27 липня 2015 року підприємство отримало решту оплати (80 %) — 9600 грн. (у тому числі ПДВ — 1600 грн.), склало податкову накладну (ПН) (порядковий номер 150) та відвантажило верстат покупцеві. Балансова вартість верстата за даними бухгалтерського обліку на початок липня становила 15000 грн.

У цьому випадку підприємству складанням однієї ПН не обійтися.

Першу (основну) ПН слід виписати для покупця на фактичну суму отриманої остаточної частини оплати (тобто виходячи з фактичної ціни постачання), зазначивши в графі 6 — дробове значення відповідної частини остаточного розрахунку — 0,8.

Фрагмент ПН № 150, складеної для покупця

Другу (додаткову) ПН доведеться скласти для себе (у найменуванні, ІПН, адресі, телефоні покупця зазначити свої дані; вид ЦПД і форма розрахунків не заповнюються) на суму перевищення мінімальної бази (балансової вартості) над фактичною ціною постачання.

Виходить, що загальна сума перевищення становить 5000 грн. (15000 грн. - 10000 грн.).

Але у нас ПЗ визначаються для частини постачання, відповідно й сума перевищення повинна визначатися виходячи з відповідної частини постачання. Тобто у цьому випадку сума перевищення, на яку слід донарахувати ПЗ і скласти додаткову ПН, становитиме 4000 грн. (5000 грн. х 0,8).

Фрагмент ПН, складеної на суму перевищення мінбази (тип «16»)

Уцінку провести можна. Але чи справдить вона ваші надії? По-перше, для переоцінки (уцінки) об’єкта ОЗ ви повинні будете запросити тільки професійного оцінювача (див. ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльності в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658). А його послуги не з дешевих.

По-друге, уцінивши об’єкт ОЗ, що продається, доведеться відразу ж переоцінити й інші об’єкти цієї групи. Причому однією переоцінкою тут не обійдеться. Далі вам треба буде регулярно проводити переоцінку всіх об’єктів цієї групи. Регулярність визначаєте самі, але вона має бути такою, щоб на дату балансу залишкова вартість об’єктів ОЗ істотно не відрізнялася від їхньої справедливої вартості (п. 16 П(С)БО 7).

Тому при дешевому продажу ОЗ спершу визначіть суму ПЗ з ПДВ, що донараховуються, а потім зважте для себе очікувані витрати на переоцінку. Котре лихо менше, те й вибирайте.

У цьому випадку, крім «затратної» уцінки, підприємство може вдатися до менш затратних бухоблікових прийомів, що дозволяють знизити залишкову вартість об’єкта ОЗ.

1. Провести зменшення корисності об’єкта ОЗ, що продається, керуючись пп. 5 — 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2004 р. № 817. Детальніше про проведення цієї процедури див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 59, с. 46.

Щоправда, зменшення корисності проводиться на дату річного балансу, відповідно і відобразити проведення цієї процедури належало б у річній фінзвітності. Але якщо баланс уже здали, а цим прийомом вкрай необхідно скористатися, то можна все обіграти так, ніби підприємство провело цю процедуру на кінець 2014 року, але просто забуло показати в річній фінзвітності. Виправити ситуацію можна через виправлення помилки у фінзвітності. Як виправити минулорічні помилки, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 42, с. 28.

2. Запровадити швидший метод амортизації / змінити строк корисного використання об’єкта ОЗ. Правила бухобліку дозволяють це зробити (пп. 25 і 28 П(С)БО 7). Якщо починаючи з 01.01.2015 р. використовувати для об’єкта ОЗ ефективніший метод амортизації або скоротити строк його корисного використання, то до моменту продажу його залишкова вартість вже точно зменшиться.

Причому обґрунтувати такі дії, підтвердити зміну очікуваного способу отримання економічних вигод від використання об’єкта ОЗ, в принципі, буде не важко, враховуючи намір підприємства продати об’єкт ОЗ. Щоправда, рішення для цього доведеться прийняти заднім числом — за місяць до початку нарахування амортизації по-новому*. Нагадаємо: зміну методу амортизації / строку корисного використання слід розглядати як зміну облікової оцінки (див. лист Мінфіну від 02.11.2009 р. № 31-34000-20-23-5535/5708). А це означає, що перераховувати показники фінзвітності за минулий рік не доведеться. Перерахувати потрібно буде тільки амортизацію цього року (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 3, с. 9 та 15).