Виявили бухоблікову помилку? Виправляємо без проблем

Фінансова звітність, складена на основі даних бухгалтерського обліку, має бути достовірною. Цю непорушну істину закріплено в  ч. 1 ст. 3 Закону про бухоблік. Там зазначено, що метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

При цьому п. 3 розд. III НП(С)БО 1 підкреслює, що

інформація, наведена у фінзвітності, є достовірною, якщо не містить помилок і перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів звітності

Повторимо: з 1 січня 2015 року дані фінансової звітності, а точніше, визначений у ній згідно з НП(С)БО або МСФЗ фінансовий результат, слугують основою для розрахунку об’єкта обкладення податком на прибуток. Тому будь-яка бухгалтерська помилка, що вплинула на фінрезультат, незалежно від її характеру та обсягу доходів платника, нині позначається на розмірі податку на прибуток. Отже якщо ви виявили неточність самостійно, виправте, не відкладаючи набезрік. А ми вам у цьому із задоволенням допоможемо.

Спершу давайте уточнимо, що вважають помилками у фінансовій звітності (або бухгалтерськими помилками).

Що вважають бухгалтерськими помилками?

На жаль, чіткого визначення поняття «помилки у фінансовій звітності» у вітчизняних нормативних документах ми не знайдемо, хоча воно фігурує там дуже активно. Наприклад, у П(С)БО 6.

А що із цього приводу говорять міжнародні стандарти бухобліку? Зазирнемо до МСБО (IAS) 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» (далі — МСБО 8). У ньому йдеться тільки про помилки попередніх періодів. Під ними параграф 5 цього МСБО має на увазі пропуски або перекручення у фінансових звітах суб’єкта господарювання за один чи декілька попередніх періодів, що виникають через невикористання або зловживання достовірною інформацією, яка:

(а) була, коли фінансові звіти за ті періоди затвердили до випуску;

(b) за обґрунтованим очікуванням могла бути отримана та врахована при складанні та поданні цих фінансових звітів.

Такими помилками можуть бути помилки:

1) у математичних розрахунках;

2) у застосуванні облікової політики;

3) через неуважність;

4) у результаті неправильної інтерпретації фактів господарської діяльності;

5) у результаті шахрайства.

Одразу попередимо: зміна облікової політики (наприклад, зміна методу оцінки вибуття запасів) та зміни в облікових оцінках (наприклад, зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу МНМА, або строків корисного використання (експлуатації) необоротних активів), бухгалтерськими помилками не вважаються.

А ось описки, арифметичні помилки, методологічні неточності (наприклад, актив з очікуваним строком корисного використання більше одного року віднесли не до ОЗ, а до МШП) — це, звичайно ж, бухгалтерські помилки.

Цікаво, як їх виправити? Адже жодних уточнюючих розрахунків, подібних тим, які підприємства подають при самовиправленні податковооблікових помилок, у бухгалтерському обліку не існує.

Не турбуйтеся, усе під контролем — тут діє свій механізм. Він залежить від того:

(1) у якому періоді допущено помилку і (2) в якому періоді її виявлено

Ураховуючи, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік* ( ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік), помилки в бухобліку фактично ділять на два типи:

— що належать до поточного року (допущені та виявлені в одному й тому самому звітному році або після закінчення звітного року, але до затвердження (подання) фінзвітності);

— що належать до минулих років (допущені при складанні фінансових звітів за попередні роки, а виявлені в поточному звітному періоді).

Принагідно зауважимо, що в бухоблікових помилок немає строку давності. Ви можете переконатися в цьому самі, зазирнувши до пп. 4, 5 П(С)БО 6 і до п. 9 Методрекомендацій № 356 (ср. ). Там ідеться просто про виправлення помилок, допущених у попередніх роках. А про обмеження строками давності немає жодного слова. Отже, старим помилкам не поспішайте говорити «Goodbye!».

Як виправити помилки поточного року?

Ви вже зрозуміли, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік ( ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік). Тому помилки, допущені в поточному календарному році, зараховують до помилок поточного періоду. Відповідно до помилок, допущених за попередні періоди, відносять ті, які здійснені в попередніх календарних роках стосовно моменту їх виявлення.

Виправити помилки, допущені в одному й тому самому звітному році, що впливають тільки на фінзвітність за цей період, дуже просто — потрібно лише внести виправлення до первинних облікових документів і регістрів бухгалтерського обліку поточного звітного періоду. Щоб зробити це правильно, достатньо врахувати поради п. 4 Положення № 88** і п. 9 Методрекомендацій № 356.

Тут, виявляється, усе залежить від того, встигла помилка залишити свій слід у Головній книзі чи ні. Інакше кажучи,

виявили ви її до того, як закрили місяць (вписали підсумкові показники за місяць до Головної книги), чи після

Якщо неправильний запис у первинному документі або обліковому регістрі ви виявили своєчасно, доки справа до Головної книги не дійшла, скористайтеся коректурним способом. Бухгалтерську довідку не складайте. Вона тут зайва.

А ось якщо помітили, що помилка закралася в облікові регістри (записи) попередніх місяців поточного року і вже торкнулася Головної книги, виправте її:

— або методом «червоне сторно» (застосовують у випадках, коли в облікових регістрах зазначена неправильна кореспонденція рахунків або завищена сума операції). Наприклад, підприємство під час надходження товару помилково завищило суму заборгованості перед постачальником — замість 1000 грн. показало 10000 грн. Придбаний товар продовжує значитися на балансі. У цьому випадку робимо два записи: (1) прибираємо неправильну суму методом «червоне сторно»: (Дт 281 — Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» — 10000 грн.) і (2) вписуємо правильну суму звичайним записом: Дт 281 — Кт 631 — 1000 грн.;

— або способом додаткових бухгалтерських записів (застосовують, коли кореспонденція рахунків не порушена, а тільки занижена сума операції. Наприклад, підприємство під час надходження товару помилково занизило заборгованість перед постачальником — замість 10000 грн. показало 1000 грн. Придбаний товар продовжує значитися на балансі. У цьому випадку робимо один додатковий запис на різницю: Дт 281 — Кт 631 — 9000 грн. (10000 грн. - 1000 грн.).

Тут уже для виправлення вам знадобиться бухгалтерська довідка. Наведіть у ній зміст помилки, суму та кореспонденцію рахунків бухобліку, за допомогою якої вносите зміни. Дата складання довідки буде тією датою, якою ви відобразите виправлення у своєму обліку.

Намотайте на вус: при виправленні помилок, допущених і виявлених у поточному звітному році, нерозподілений прибуток (непокриті збитки) безпосередньо не коригують, тобто

рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» не зачіпають

Ви виявили, що неправильно відобразили господарську операцію поточного періоду до закінчення звітного року? Внесіть виправлення записами за відповідними рахунками бухгалтерського обліку в тому місяці звітного періоду, в якому виявили неточність.

Помітили помилку після завершення звітного року, але до затвердження (подання) річної фінзвітності за цей період? Тоді виправляючі записи в бухобліку зробіть останнім числом грудня минулого року, оскільки згідно з п. 1 розд. II НП(С)БО 1 баланс складають на кінець останнього дня звітного періоду, тобто в нашому випадку — на 31 грудня.

Наприклад, до затвердження фінзвітності та подання її органам статистики ви виявили, що за об’єктом ОЗ, придбаним та введеним в експлуатацію протягом року, не нарахували амортизацію. У цьому випадку груднем звітного року донарахуйте амортизацію та відкоригуйте дані фінзвітності.

Повідомляти користувачів фінзвітності про виправлення помилок поточного періоду, допущених і виявлених в одному й тому самому звітному році, і повторно подавати вже нову (правильну) фінзвітність не потрібно.

Як виправити помилки минулих років?

Про те, як виправити помилки, що були допущені при складанні фінансових звітів за попередні роки, інструктує П(С)БО 6. Щоправда, цей стандарт не настільки вже багатослівний — коригуванням у ньому присвячено всього три пункти: 4, 5 і 20.

Цікаво, що порядок виправлення помилок минулих років залежить від того, вплинули вони на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) і, відповідно, зачепили фінрезультат чи ні.

А як щодо істотності помилок? — запитаєте ви. Адже, як свідчить ч. 3 розд. I НП(С)БО 1, істотною вважається інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Виходить, що неістотна інформація не впливає на рішення користувачів, а отже, неістотні огріхи можна не виправляти. Чи так це насправді?

Вважаємо, що виправляти варто всі неточності, у тому числі й неістотні. У всякому разі П(С)БО 6 не надає в цій справі альтернативи. Придивіться: цей стандарт, на відміну від МСБО 8, не розділяє помилки на істотні та неістотні. Та й жодне вітчизняне П(С)БО поріг істотності для розкриття інформації про виправлення помилок не встановлює. Місія визначати істотність інформації покладено на керівника підприємства. До такого виводу підводить п. 3 розд. I НП(С)БО 1.

Зовсім інший коленкор — славнозвісний МСБО 8. Він зобов’язує виправляти ретроспективно істотні помилки, а ось на неістотні огріхи просто не поширюється. Тому, якщо ви, будучи МСФЗшником, вирішили, що сума помилки неістотна, можете вчиняти з нею на власний розсуд — або взагалі відкинути, або виправити.

Але враховуючи «вагомість» вітчизняних бухстандартів, ми радимо виправляти всі (і неістотні) неточності, допущені в минулорічній фінзвітності

Адже, як-то кажуть, із копійки рублі робляться. Дивіться самі.

Припустимо, підприємство отримало від контр- агента послуги на суму 12300 грн., але помилково відобразило заборгованість перед ним у сумі 13200 грн. Здавалося б, сума помилки в 900 грн. (13200 грн. - 12300 грн.) не така вже й істотна (утім, для кого як). Однак погасити заборгованість перед контрагентом потрібно у правильній сумі. Тому виправити помилку потрібно, незалежно від її істотності.

Інша справа, що після виправлення неістотних помилок відкориговану фінзвітність, виходячи з п.п. 20.3 П(С)БО 6, дозволяється повторно не оприлюднювати. Це підтверджує й Мінфін, зокрема в листах від 22.09.2003 р. № 31-04220-20-10/2515 і від 13.01.2005 р. № 31-04200-20-10/508. Але оприлюднення фінзвітності — це вже окреме питання. До того ж, перейматися ним повинні далеко не всі.

Нагадаємо, що оприлюднювати річну фінзвітність шляхом розміщення на своїй веб-сторінці з публікацією в періодичних або неперіодичних виданнях зобов’язані ( ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік):

— публічні акціонерні товариства;

— підприємства — емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю;

— професійні учасники фондового ринку;

— банки;

— страховики;

— інші фінансові установи.

Так от, при виправленні неістотних помилок цим суб’єктам господарювання теж дозволено не морочитися з повторним оприлюдненням виправленої фінзвітності. Хоча в  Законі про бухоблік про це ані слова.

Ну а з істотними помилками все чітко — при їх виправленні перелічені підприємства повторно оприлюднюють відкориговану фінзвітність у тому самому порядку, в якому оприлюднювали помилкові фінзвіти (див. лист Мінфіну від 28.02.2011 р. № 31-34010-07-25/5584).

Щоб ви легко впоралися з виправленням минулорічних помилок, у наступній статті надамо вам покрокову інструкцію.

висновки

• Бухоблікові помилки не мають строку давності.

• Механізм виправлення бухпомилок залежить від того: (1) в якому періоді допущено помилку і (2) в якому періоді її виявлено.

• При виправленні помилок, допущених і виявлених у поточному звітному році, нерозподілений прибуток (непокриті збитки) безпосередньо не коригують.

• Порядок виправлення минулорічних помилок залежить від того, вплинули вони на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) чи ні.

Документи статті

1. Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

2. НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73.

3. П(С)БО 6 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99 р. № 137.

4. Методрекомендації № 356 — Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356.