Отже, розпочнемо з обговорення норм п. 9 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО, змінених Законом № 569 (див. їх на с. 46).
«Послужники» мають шанс узагалі не штрафуватися?
Абзац, у якому згадуються суб’єкти господарювання, які за надання послуг (робіт) приймають готівку в касу, сформульовано дуже невдало. Річ у тім, що фраза про таких суб’єктів (що надають послуги) відокремлена від другої частини (яка — про електронну «інтернет-торгівлю») крапкою з комою! І це створює враження, ніби для «послужників» штрафна преференція не обмежується 1липня ц.р. Та й узагалі жодною датою не обмежується! Це, щонайменше, дивно — адже можна було просто повернути «послуги» до п. 1 ст. 9 Закону про РРО і не плести для них такі «плетеники». На додачу до всього збиває з пантелику перше слово в назві самого підпункту 9 «Тимчасово звільняються від санкцій…», тобто все-таки тимчасово, а не постійно?
До того ж якщо проаналізувати цей абзац, то слова «суб’єкти господарювання» мають стосуватися і першої («послужники»), і другої («інтернет-торговці») групи суб’єктів, що фігурує там. Але ж тоді обмеження періоду нештрафування першим липня, так само, ймовірно, має поширюватися і на тих, і на інших.
А, можливо, це й не помилка законодавців — річ у тім, що в проекті цього Закону (№ 1088) в цьому місці спершу стояла кома
Адже для чогось депутати таки виправили її на крапку з комою?!
Почекаємо роз’яснень, хоча всі знають, якими вони будуть від фіскалів... Та все-таки сподіваємося, що ця крапка з комою допоможе комусь із «послужників» відбитися (принаймні, в суді) від санкцій згідно із Законом про РРО за розрахунки, проведені через касу. Хоча особливо сподіватися на це й не варто, а краще скористатися «доноворічним» відстроченням, прописаним у тому ж оновленому п. 9 розділу ІІ Закону про РРО (читайте про нього далі), або ж змінити форму розрахунків/роботи.
«Інтернет-торгівля» — запитання залишилися
А от для суб’єктів, що реалізують товари (роботи, послуги) через Інтернет, «нештрафна милостиня» точно скінчилася першим липня ц. р. Водночас у них так само є можливість отримати згадане відстрочення до кінця цього року, але з виконанням певних умов, зокрема укладенням договору на постачання РРО до 01.08.2016 р. (подробиці далі).
При цьому фіскали так досі й не вирішили (ні нормативно, ні хоча б «циркулярно») низку питань, що стосуються застосування РРО «інтернет-торговцями» (наприклад, як їм проводити через РРО операцію з «постоплатою», у тому числі з оплатою післяплатою). Детально про ці проблеми ми писали в спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 41.
Отже, з 1 липня погана справа з ситуаціями, коли покупець сплачує інтернет-магазину готівку безпосередньо, через його кур’єра або через суб’єктів підприємництва, що займаються доставкою товарів («Нова пошта», etc), у тому числі при постачаннях післяплатою. І якщо при цьому інтеренет-магазин від посередників у розрахунках («Нова пошта», etc) теж отримає готівку. Тоді штрафні «РРО-проблеми» для інтернет-магазинів вимальовувалися дуже серйозно. Тому перейдемо до обговорення вже згаданого нами варіанта відстрочення штрафів.
Договір укладаємо й спокійнісінько гуляємо
Отже, в досліджуваному нами п. 9 розділу ІІ Закону про РРО окремим абзацом зазначено таке. Санкції за порушення цього Закону в період з 1липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб’єктів господарювання, які до 1серпня 2015року уклали договори на постачання РРО, включених до Державного реєстру РРО, та ввели в експлуатацію такі реєстратори в порядку, визначеному Законом про РРО, до 1 січня 2016 року. Оскільки цей абзац стоїть ніби осторонь, то може скластися враження, що це «штрафне» звільнення поширюється на всіх. Тобто стосується і ФОП-єдинників з числа тих, хто, перевищивши «лимон», теж «потрапив» з 1 липня «під» РРО.
Проте це не так. Цей абзац за текстом явно прив’язаний до попереднього. На це вказує крапка з комою, а не крапка, що стоїть наприкінці. А також те, що він починається словами «При цьому…».
Тобто ця преференція може поширюватися тільки на тих юридичних осіб, які надають послуги з оплатою готівкою в касу, а також — на «інтернет-торговців» (як з числа юросіб, так і ФОП)
Тобто тільки на тих суб’єктів, про яких ідеться в попередньому абзаці. Отже, ФОП — єдинники-«лимонники» повз це послаблення «пролітають», мабуть, за винятком тільки тих із них, які займаються торгівлею через Інтернет і не мають при цьому готівкових надходжень від інших видів діяльності...
Отже, згідно з цією штрафною преференцією «послужники» та «інтернет-торговці» можуть до 2016 року отримати звільнення від штрафів, уклавши до 1 серпня ц. р. договір на придбання РРО (думаємо, не складно буде укласти такий договір і зараз — «заднім числом» — оскільки продавці РРО напевно зацікавлені у збільшенні збуту таких своїх товарів). І, крім цього, тим, хто забажає таку штрафну поблажку, потрібно встигнути цей РРО отримати та ввести його в «повноцінну» експлуатацію до 1січня 2016 року. При цьому буде сплачено за цей РРО постачальникові чи ні, значення не має.
Yes, yes, ПТКС!
В оновленій Законом № 569 редакції в згаданій нормі заслуговує уваги ще одна зі штрафних преференцій, що фігурують в останньому абзаці.
Там зазначено, що до кінця цього року також не повинні штрафуватися:
— суб’єкти господарювання при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків;
— суб’єкти господарювання при виконанні операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого їх переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС).
У зв’язку з цим розрахунки з підприємствами-«послужниками» та «інтернет-торговцями» (як, власне, і з рештою продавців) можна буде продовжувати проводити через ПТКС (шляхом внесення до ПТКС готівки або із застосуванням платіжних карток), оскільки такі розрахунки до 01.01.2016 р. не повинні вимагати від «господарів»/«керівників» ПТКС застосування РРО. Вважаємо, не потрібен РРО і одержувачам коштів, адже при таких розрахунках «послужники»/«інтернет-торговці» отримуватимуть на свої рахунки від покупців безготівкові кошти.
Ще раз акцентуємо: ця наша думка про те, що розрахунок через ПТКС не потребує застосування РРО не лише у самих комерційних агентів банків (до 01.01.2016 р.), а й в осіб, які одержують платежі, що здійснюються через ПТКС, поширюється і на розрахунки взагалі з будь-якими суб’єктами.
У той же час не виключаємо, що фіскали можуть усі перелічені вище штрафні послаблення трактувати інакше — тобто під якнайфіскальнішим кутом, тож, як кажуть: «перекази не давні, а віри їм не ймуть»...
На закінчення ще раз зауважимо, що для ФОП-єдинників норма, яку ми обговорювали, жодних штрафних вільгот не передбачає (хіба що тільки для тих із них, хто торгує за готівку виключно через «тирнет»).
Нагадаємо також, що в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 42, с. 21 ми публікували матеріал, присвячений вирішенню/обходу «РРО-проблем».
висновки
Новий текст п. 9 розділу ІІ Закону про РРО створює враження, що для «послужників» штрафна преференція застосовується й далі — без обмеження 1 липня ц. р. Втім, малоймовірно, що це підтвердять фіскали.
Санкції за порушення Закону про РРО в період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016року не застосовуються до суб’єктів господарювання, які за готівку надають послуги або торгують через Інтернет і до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання РРО, включених до Держреєстру РРО, та ввели їх в експлуатацію до 1 січня 2016 року. Ця поблажка не стосується ФОП — єдинників-«лимонників» (крім тих, що торгують виключно через Інтернет).
До кінця цього року також не повинні штрафуватися суб’єкти господарювання при виконанні операцій з купівлі-продажу інвалюти, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків, операцій комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС.
