Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, зі змінами і доповненнями, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2013 році — 1610 грн., у 2014 році — 1710 грн.).
У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір, питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.
Таким чином, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.
За матеріалами підкатегорії 103.08.04 БЗ
коментар редакції
Виплата авансу і ПДФО-наслідки
Два попередні роз’яснення податківці присвятили ПДФО-питанням, пов’язаним з виплатою працівникам авансу за першу половину місяця. Перше з цих питань стосується необхідності нарахування та перерахування до бюджету ПДФО при виплаті авансу. На думку податківців, з якою важко не погодитися, при виплаті авансу ПДФО за першу половину місяця має бути перерахований до бюджету. На це прямо вказує п.п. 168.1.2 ПКУ. Причому зробити це потрібно одночасно з виплатою авансу. Більше того, за відсутності розрахункового документа на перерахування ПДФО банк не прийме платіжні документи на виплату самого авансу. Тобто тут хочеш не хочеш, а перераховуючи працівникам аванс за першу половину місяця (або отримуючи готівку для такої виплати в банку), сплатити доведеться і ПДФО із суми авансу.
Перерахувати ПДФО з суми авансу доведеться і в тому випадку, якщо виплата здійснюється готівкою з виручки. Строк сплати — протягом банківського дня, наступного за днем виплати авансу (п.п. 168.1.4 ПКУ). Тут, як ви розумієте, банк вас уже не проконтролює. Але забувати про перерахування ПДФО до бюджету в такому разі ми все ж не рекомендуємо. Адже це може загрожувати штрафами.
Нагадаємо: згідно з п. 127.1 ПКУ* розмір штрафу становитиме 25 % суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. При повторному порушенні протягом 1095 днів накладають штраф у розмірі 50 % несплаченої суми ПДФО, а при вчиненні такого порушення протягом 1095 днів втретє і більше — 75 % такої суми. Крім того, можуть поплатитися за таку помилку і винні посадові особи підприємства (ст. 1634 КУпАП). Для них штраф становитиме від 2 до 3 нмдг** (від 34 до 51 грн.), а за вчинення цього порушення особою, яка протягом року вже піддавалася адміністративному стягненню за таке саме порушення, — від 3 до 5 нмдг (від 51 до 85 грн.).
* Детальніше про застосування цього штрафу див. у спецвипуску журналу «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 49, с. 52.
** Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Отже, перераховувати до бюджету ПДФО при виплаті працівникам авансу треба. Тепер щодо того, чи потрібно в такому разі зменшувати базу оподаткування на єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) і податкову соціальну пільгу (далі — ПСП). Відповідь однозначна — ні. Чому? Ну, по-перше, згідно з п. 164.6 ПКУ зазначене зменшення потрібно здійснювати під час нарахування доходу. Аванс же, як правило, виплачують без нарахування в бухобліку. Він є тільки частиною загального місячного доходу працівника у вигляді заробітної плати.
Крім того, п.п. 169.2.1 ПКУ регламентовано, що ПСП застосовують до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати. Тут знову йдеться про нарахований дохід, та до того ж ще й місячний. Тобто з граничним розміром доходу, що дає право на ПСП, потрібно порівнювати загальну місячну суму зарплати працівника, а не її частину, що виплачується як аванс. Під час виплати авансу ми, як правило, не можемо точно знати, яку суму заробітної плати працівник фактично отримає за підсумками місяця. І навіть якщо ви впевнені, що в деяких працівників база оподаткування місячної заробітної плати буде менша або дорівнюватиме сумі застосовуваної до неї ПСП (тобто наприкінці місяця сума податку дорівнюватиме нулю), при виплаті авансу слід перерахувати ПДФО без урахування ПСП. І тільки в кінці місяця при нарахуванні зарплати ви розрахуєте суму податку щодо кожного працівника з урахуванням ПСП (за наявності права на неї).
При виплаті заробітної плати за другу половину місяця ви перерахуєте різницю між загальною сумою утриманого ПДФО і сумою податку, що була сплачена при виплаті авансу. У разі переплати ПДФО (сума утриманого з місячної заробітної плати ПДФО менше суми ПДФО, перерахованої при виплаті авансу) надмірно сплачену суму податку ви можете або зарахувати в рахунок майбутніх платежів з цього податку, або повернути в порядку, передбаченому ПКУ.
Не можемо обійти увагою і «кровного родича» ПДФО — військовий збір. Його також доведеться сплатити до бюджету при виплаті авансу. Причиною тому — п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. У ньому зазначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) ВЗ здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПКУ. Тобто перераховувати ВЗ до бюджету потрібно за тим самим принципом, що й ПДФО. Його ми описали вище. А ось питання про зменшення бази обкладення ВЗ на ЄСВ і ПСП при виплаті авансу взагалі не виникає. Адже база обкладення цим збором у будь-якому разі визначається без жодних відрахувань. Більше про це ви можете дізнатися на с. 105.
