(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2015/№ 49

Кодекс відповідальності. 3. Санкції, що накладаються органами ДФСУ (ч. 4)

3.6. Пеня: нарахування та сплата

Правила нарахування та розрахунку пені за порушення податкового законодавства установлює гл. 12 ПКУ, а роз’яснення про практичну реалізацію її положень надає Інструкція № 953.

Із положень зазначених документів випливає, що нарахування пені загрожує в таких випадках:

— платник податків не сплачує узгоджене податкове зобов’язання в установлені строки;

— виявлено заниження податкового зобов’язання;

— податковий агент не перераховує податкове зобов’язання, визначене ним самостійно при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків — фізичних осіб або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Порядок розрахунку пені в кожному з перелічених випадків розглянемо детальніше.

Пеня за несплату узгодженого податкового зобов’язання у встановлені строки

У такому разі пеню нараховують у день фактичного погашення податкового боргу (його частини). Нарахування відбувається за кожен календарний день прострочення платежу з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (визначеного платником податків самостійно або вказаного в податковому повідомленні-рішенні) по день його погашення ( п.п. 129.1.1 ПКУ).

Ви вже знаєте: якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останній день строку сплати податків не переноситься (див. с. 51). Проте це не означає, що якщо, наприклад, останнім днем сплати податкового зобов’язання була субота і платник не перерахував податок напередодні в п’ятницю, то за неділю вже буде нараховано пеню. Щоб уникнути такої ситуації, і ПКУ, і Інструкція № 953 установлюють, що пеня нараховується з першого робочого дня, який настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання. Проілюструємо це на прикладі.

Приклад 3.8. Строк сплати податкового зобов’язання, самостійно визначеного підприємством у податковій декларації з акцизного податку за квітень 2015 року, припадає на 30.05.2015 р. (субота). У зв’язку з цим сплатити таке податкове зобов’язання слід було не пізніше 29.05.2015 р. (п’ятниця), але підприємство цього не зробило.

У цьому випадку нарахування пені має початися не з 31.05.2015 р. (неділя) і навіть не з 01.06.2015 р. (цей день є неробочим, оскільки неділя 31 травня 2015 року була святковим днем — Трійця), а з 02.06.2015 р. (вівторок).

Нараховують пеню на суму податкового боргу (уключаючи штрафні санкції за їх наявності та без урахування пені) з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення залежно від того, яка зі ставок вище ( п. 129.4 ПКУ).

Для розрахунку пені зручно використовувати таку формулу:

Y = Sпогаш. х Кдн. х UНБУ : 100 % х 1,2 : 365 (366),

де Y — сума пені, що нараховується на фактично погашену суму податкового боргу (завжди округляється до другого знака після коми);

Sпогаш. фактично погашена сума податкового боргу;

Кдн. — кількість днів затримки сплати податкового зобов’язання;

UНБУ — більша з облікових ставок НБУ, що діяли на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення (у відсотках);

1,2 — коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних UНБУ;

365 (366) кількість днів у календарному році.

Порядок розрахунку пені у цьому випадку покажемо на прикладі. При цьому керуватимемося рекомендаціями податківців про правила нарахування пені, наведеними в додатку 1 до Інструкції № 953.

Приклад 3.9. Згідно з поданою підприємством декларацією податкове зобов’язання з акцизного податку за січень 2015 року становить 10000,00 грн. Граничний строк сплати цього податкового зобов’язання — 2 березня 2015 року. Підприємство — платник податків порушило зазначений строк і фактично сплатило зазначену суму тільки 15 травня 2015 року.

Розмір облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення податкового боргу, становив 19,5 %, а на день його погашення — 30 %.

У цій ситуації пеня розраховується за період з 3 березня по 14 травня 2015 року (включно)*. Кількість днів прострочення сплати податкового зобов’язання — 73. З урахуванням наведених вище даних сума пені становитиме:

* Як випливає з прикладу, наведеного в додатку 1 до Інструкції № 953, розрахунок пені здійснюється по день, що передує дню фактичного погашення податкового боргу.

10000,00 грн. х 73 дн. х 30 %** : 100 % х 1,2 : : 365 дн. = 720,00 грн.

** Для розрахунку пені використовуємо облікову ставку НБУ на день погашення податкового боргу (30 %), оскільки вона більше облікової ставки НБУ на день виникнення податкового боргу (19,5 %).

Зверніть увагу: пеню нараховують у тому числі й за несплату авансових внесків з податку на прибуток, які відповідно до абзацу дев’ятого п. 57.1 ПКУ вважаються узгодженою сумою грошових зобов’язань при їх зазначенні в річній податковій декларації. Це випливає, зокрема, з роз’яснення Міндоходів від 01.07.2013 р. та Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом Міндоходів від 22.11.2013 р. № 698 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 98, с. 6.

Приклад 3.10. У червні 2015 року контролюючим органом було виявлено, що авансовий внесок з податку на прибуток за березень 2015 року в розмірі 9000,00 грн. було сплачено платником податків 27.04.2015 р. При цьому граничний строк сплати авансового внеску за цей місяць — 30.03.2015 р. Розмір облікової ставки НБУ, що дія­ла і на момент виникнення податкового боргу, і на момент його сплати, — 30 %.

У цьому випадку діємо так само, як і у прикладі 3.9. Тобто спочатку визначаємо кількість днів прострочення сплати авансового внеску. Період прострочення становить 27 днів (з 31.03.2015 р. по 26.04.2015 р.). Тепер розраховуємо безпосередньо суму пені:

9000,00 грн. х 27 дн. х 30 % : 100 % х 1,2 : : 365 дн. = 239,67 грн.

Зверніть увагу: якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в суді і суд приймає рішення на користь такого контролюючого органу,

пеню нараховують за весь період, уключаючи період судового оскарження (див. роз’яснення з категорії 138.02 БЗ)

Пеня за заниження податкового зобов’язання

Підставою для нарахування пені в разі виявлення заниження податкового зобов’язання є п.п. 129.1.2 ПКУ. Згідно з цим підпунктом пеню нараховують у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого конт­ролюючим органом або платником податків, на суму заниження такого зобов’язання і за весь період заниження. Розмір пені визначають із розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження податкових зобов’язань.

При цьому, на думку податківців (див. додаток 2 до Інструкції № 953), пеню слід нараховувати з останнього дня строку сплати податкового зобов’язання за період, в якому було допущено помилку, що призвела до заниження податкового зобов’язання. Причому у цьому випадку в п.п. 129.1.2 ПКУ уже немає застереження, що перший день нарахування пені має бути робочим. Із цього випливає, що

у випадках, коли граничний строк припадає на вихідний день, пеню за заниження податкового зобов’язання податковий орган нараховуватиме і за цей день також

У свою чергу, згідно з тим самим додатком 2 до Інструкції № 953 нарахування пені закінчується в день, що передує настанню граничного строку сплати зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні*.

* На наш погляд, такий підхід є не зовсім правильним, оскільки згідно з п. 129.3 ПКУ і п. 2.3 Інструкції № 953 пеня припиняє нараховуватися в день сплати податкового зобов’язання, донарахованого податковим органом за податковим повідомленням-рішенням. А це може статися й раніше дня, що передує граничному строку сплати згідно з п. 57.3 ПКУ.

Якщо ж у 10-денний строк суми податкового зобов’язання та штрафу, відображені в податковому повідомленні-рішенні, сплачені не будуть, то з 11-го календарного дня вони стають податковим боргом і на них пеня нараховується вже на підставі п.п. 129.1.1 ПКУ (див. вище).

Крім того, податківці неодноразово нагадували, що пеня на підставі п.п. 129.1.2 ПКУ нараховується і в разі самостійного виявлення платником податків заниження суми податкового зобов’язання (див., зокрема, листи ДПАУ від 03.06.2011 р. № 15666/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 55, с. 18; від 29.08.2011 р. № 15691/6/15-3415-26 і від 20.10.2011 р. № 1646/5/20-3116). У наведених листах зазначено, що в разі самостійного виявлення помилки, пов’язаної із заниженням податкового зобов’язання, платник податків повинен не тільки сплатити суму заниженого податкового зобов’язання та самоштрафу, а й нарахувати пеню (із дня настання строку погашення податкового зобов’язання по день фактичної сплати). Таку думку фіскали підтверджують і в роз’ясненні, наведеному в категорії 138.02 БЗ.

Крім того, врахуйте, що пеня при самостійному виправленні помилки, пов’язаної з донарахуванням податкових зобов’язань, нараховується незалежно від того, значилася на момент заниження в особовому рахунку платника переплата чи ні.

І ще цікавий момент. У разі подання уточнюючої декларації після граничного строку її подання, але до граничного строку сплати сум податкових зобов’язань пеня не нараховується (див. консультацію, розміщену в категорії 138.02 БЗ).

Для обчислення пені за заниження податкового зобов’язання варто використовувати ту саму формулу розрахунку, що і при розрахунку пені за несплату узгодженого податкового зобов’язання в установлені строки (див. с. 54).Тільки замість фактично погашеної суми податкового боргу та кількості днів затримки сплати податкового зобов’язання підставляємо в неї фактично занижену суму податкового зобов’язання і кількість днів заниження відповідно. Ну й облікову ставку НБУ беремо ту, що діяла на день заниження податкових зобов’язань.

Наведемо приклад розрахунку пені за заниження податкових зобов’язань, заснований на рекомендаціях податківців, викладених у додатку 2 до Інструкції № 953.

Приклад 3.11. За результатами проведеної органом ДФСУ документальної перевірки платника податків виявлено заниження податкового зобов’язання з екологічного податку за ІV квартал 2014 року в сумі 5000,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов’язання з екологічного податку платник отримав 10.06.2015 р. і зобов’язаний сплатити його протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання (до 20.06.2015 р.). Облікова ставка НБУ, що діяла на день заниження податкових зобов’язань (станом на 19.02.2015 р.), — 19,5 %.

У цій ситуації пеня розраховується за період з 19.02.2015 р. (останній день строку сплати податкового зобов’язання за IV квартал 2014 року) по 19.06.2015 р. (включно). Кількість днів існування заниження податкового зобов’язання — 121.

З урахуванням наведених вище даних сума пені становитиме:

5000,00 грн. х 121 дн. х 19,5 % : 100 % х 1,2 : : 365 дн. = 387,86 грн.

Зауважте: таку пеню нараховують у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження рішення органу ДФСУ. Виняток становлять дні, на які за рішенням керівника відповідного органу ДФСУ продовжується строк розгляду скарги. Нагадаємо: у разі початку платником податків процедури адміністративного оскарження для прийняття рішення органу ДФСУ відводиться 20 календарних днів, що настають за днем отримання відповідної скарги. Якщо ж керівник контролюючого органу (його заступник, інша уповноважена посадова особа) приймає рішення про продовження цих строків згідно з п. 56.9 ПКУ, то

пеню протягом таких додаткових строків не нараховують незалежно від результатів адміністративного оскарження ( ст. 130 ПКУ)

Крім того, пеня за період заниження грошового зобов’язання (його частини) скасовується в разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання (його частини) в порядку адміністративного та/або судового оскарження ( п. 129.2 ПКУ).

Пеня за неперерахування податкового зобов’язання податковим агентом

Цей спосіб нарахування пені застосовують у тих випадках, коли має місце виплата доходів фізичним особам без одночасної сплати (перерахування) до бюджету ПДФО та військового збору.

Так, згідно з п.п. 129.1.3 ПКУ і п.п. 2.1.3 Інструкції № 953 нарахування пені у цьому випадку починається в день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків — фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Що ж до моменту закінчення періоду нарахування пені, то тут, на нашу думку, безпечніше включати день сплати податкового зобов’язання до розрахунку такого періоду.

При цьому нарахування пені здійснюють виходячи із 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків — фізичних осіб.

На жаль, Інструкція № 953 не містить прикладу визначення пені у цьому випадку. Ризикнемо припустити, що розрахунок виглядатиме таким чином.

Приклад 3.12. При виплаті фізичній особі орендної плати за надане в оренду нерухоме майно 20 квітня 2015 року підприємство не перерахувало до бюджету ПДФО в сумі 1500,00 грн. Зазначене порушення було виявлено платником податків самостійно 10.06.2015 р., і цього ж дня недоплату з ПДФО було погашено. Облікова ставка НБУ, що діяла на день виплати доходу, — 30 %.

У цій ситуації пеня розраховується за період з 20.04.2015 р. по 10.06.2015 р. (включно). Кількість днів існування недоплати — 52. Таким чином, сума пені дорівнює:

1500,00 грн. х 52 дн. х 30 % : 100 % х 1,2 : : 365 дн. = 76,93 грн.

Загальні правила нарахування пені

Отже, вище описано випадки нарахування пені, передбачені ПКУ. Водночас слід знати, коли нарахування пені згідно із законодавством не відбувається. Так, відповідно до п. 2.10 Інструкції № 953 пеню не нараховують:

— на пеню;

— за несвоєчасне перерахування або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, якщо це сталося внаслідок порушення банком строків зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 2346.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку саме банк сплачує пеню за кожен день прострочення, уключаючи день сплати, штрафні санкції, а також несе іншу відповідальність, визначену ПКУ (п. 4.1 Інструкції № 953). При цьому

платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів і державних цільових фондів, уключаючи нараховану пеню або штрафні санкції

Ще один важливий момент. Пам’ятайте, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує платник податку, перш за все зараховуються в рахунок сплати податкового зобов’язання ( п. 131.2 ПКУ, п. 3.2 Інструкції № 953). Після повного погашення суми податкового боргу кошти платника зараховуються в рахунок погашення штрафів, а вже в останню чергу — у рахунок погашення пені. Якщо платник податків не виконує зазначену черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням установленого порядку), орган ДФСУ самостійно здійснює розподіл такої суми в зазначеному вище порядку.

Сплачені суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законодавством зараховуються податки, через заборгованість за якими нараховано пеню ( п. 131.3 ПКУ).

Наведемо приклад, що ілюструє описану вище послідовність погашення податкового боргу, а також пені.

Приклад 3.13. За березень 2015 року податкове зобов’язання підприємства з акцизного податку становить 15000,00 грн. Граничний строк сплати цього податкового зобов’язання 30 квітня 2015 року. Підприємство — платник податків порушило зазначений строк, і станом на 01.05.2015 р. у нього виник податковий борг у сумі 15000,00 грн. У зв’язку з відсутністю грошових коштів підприємство здійснювало погашення податкового боргу в декілька етапів:

15 травня 2015 року у сумі 8000,00 грн.;

18 травня 2015 року у сумі 7000,00 грн.

25.05.2015 р. підприємство погашає решту суми боргу та пеню.

На день виникнення податкового боргу та на день його погашення діяла ставка НБУ в розмірі 30 %.

У цьому випадку перерахована 15.05.2015 р. сума (8000,00 грн.) відповідно до вимог законодавства в повному обсязі спрямовується на погашення податкового боргу.

Одночасно на фактично погашену платником податків частину суми податкового боргу (8000,00 грн.) нараховуються штраф за несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов’язання, установлений п. 126.1 ПКУ, і пеня.

Сума штрафу та пені становитимуть:

— штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу — 800,00 грн.;

— пеня — 78,90 грн. (8000,00 грн. х 10 дн.* х х 30 % : 100 % х 1,2 : 365 дн.).

* Оскільки перший робочий день після граничного строку сплати грошового зобов’язання настає тільки 05.05.2015 р., нарахування пені здійснюється за період з 05.05.2015 р. по 14.05.2015 р.

Таким чином, після сплати 15.05.2015 р. частини податкового боргу частина боргу, що залишилася, становитиме 7800,00 грн. (у тому числі штраф — 800,00 грн.) і пеня — 78,90 грн.

Сума 7000,00 грн., перерахована 18.05.2015 р., у повному обсязі спрямовується на погашення податкового зобов’язання. При цьому одночасно на фактично погашену платником податків частину суми податкового боргу (7000,00 грн.) нараховують штраф згідно з п. 126.1 ПКУ та пеню:

— штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу — 700,00 грн.;

— пеня — 89,75 грн. (7000,00 грн. х 13 дн. х х 30 % : 100 % х 1,2 : 365 дн.).

Таким чином, станом на 25.05.2015 р. платник податків повністю погасив податковий борг з акцизного податку в сумі 15000,00 грн. Проте на його особовому рахунку в органі ДФСУ усе ще значиться борг у вигляді штрафу згідно з п. 126.1 ПКУ в розмірі 1500,00 грн. (800,00 грн. + 700,00 грн.) і пені в сумі 168,65 грн. (78,90 грн. + 89,75 грн.).

Порядок нарахування пені, що був розглянутий вище, застосовують до усіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД ( п. 129.5 ПКУ).

Нарахування пені здійснюється без урахування строків давності, визначених п. 102.1 ПКУ

Про це податківці інформують у своїй консультації, розміщеній у категорії 138.02 БЗ.

Насамкінець зауважимо, що за несплату пені відповідальність чинним законодавством не передбачено. Водночас не сплачена у встановлений строк пеня, нарахована на суму грошового зобов’язання, є податковим боргом відповідно до п.п. 14.1.175 ПКУ.

3.7. Відповідальність у сфері готівкового обігу

Як ми вже зазначали, крім іншого, на органи ДФСУ покладено функції контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері готівкового обігу ( п.п. 191.1.4 ПКУ). При проведенні перевірок операцій з готівкою податківці керуються нормами Положення № 637. У разі встановлення порушень порядку ведення касових операцій органи ДФСУ застосовують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачених Указом № 436**.

** У межах цього спецвипуску не розглядаються штрафи за порушення законодавства про РРО та електронні платіжні засоби. Про них ви можете дізнатися з нашого попереднього спецвипуску (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 41, с. 80).

Суб’єктами фінансової відповідальності за порушення у сфері готівкового обігу є (ст. 1 Указу № 436):

— юридичні особи усіх форм власності;

— фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності;

— постійні представництва нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність.

Зверніть увагу: фінансові санкції, установлені Указом № 436, застосовують як до юридичних осіб, так і до фізичних осіб — підприємців. Проте в останньому випадку притягнення до відповідальності здійснюється з урахуванням деяких особливостей, передбачених чинним законодавством для цієї категорії суб’єктів господарювання:

— підприємцям ліміт каси та строки здавання готівки до банку не встановлюються (п. 2.7 Положення № 637);

— підприємці не зобов’язані виписувати видаткові та прибуткові касові ордери (див. лист НБУ від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354), а також вести касову книгу (п. 4.2 Положення № 637);

— оприбутковування готівки підприємцями, які мають право приймати готівкові кошти без РРО або розрахункових книжок (далі — РК), — це проведення ними обліку готівки у книзі обліку доходів (або книзі обліку доходів і витрат).

Інших вимог про дотримання порядку розрахунків готівкою, установлених Положенням № 637, фізособи — суб’єкти підприємницької діяльності повинні дотримуватися.

Посадові особи органів ДФСУ застосовують штрафні санкції, передбачені Указом № 436, на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань Держфінінспекції та органів МВС у встановленому законодавством порядку. При цьому штрафи накладають у розмірах, що діють на день завершення перевірок або на день отримання органами ДФСУ зазначених подань (ст. 2 Указу № 436).

Крім фінансових санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарювання відповідно до Указу № 436, за порушення у сфері готівкового обігу до працівників підприємств і підприємців можуть бути застосовані заходи адміністративної відповідальності згідно зі ст. 16315, 1642 і 1644 КУпАП.

Інформацію про санкції, що застосовуються до порушників законодавства у сфері готівкового обігу, наведемо в табл. 3.7.

Таблиця 3.7. Санкції за порушення у сфері готівкового обігу

№ з/п

Вид порушення

Санкція за порушення

Нормативно-правовий акт

Фінансові санкції згідно зі ст. 1 Указу № 436

1

Перевищення установлених лімітів залишку готівки в касі

200 % суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день

Абзац другий ст. 1 Указу № 436

Нагадаємо: підприємства мають право тримати в неробочий час у своїх касах готівку в межах, що не перевищують установлений ними ліміт каси. У разі перевищення ліміту готівку в сумі такого перевищення необхідно здавати до банку для її зарахування на банківські рахунки. Інакше зазначена готівка вважається понадлімітною, а до підприємства застосовують відповідні штрафні санкції. Зверніть увагу: готівкові кошти (у тому числі що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні) не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони (п. 5.9 Положення № 637): — були здані в сумі, що перевищує установлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або — були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього їх здавання до банку й одночасного отримання з каси банку на певні потреби) на наступний робочий день на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства. Крім того, у касі підприємства понад ліміт можна зберігати (п. 2.10 Положення № 637): — готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), — протягом 3 робочих днів (уключаючи день одержання в банку). Для проведення таких виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів можливий строк зберігання готівки збільшується до 5 робочих днів; — готівкову виручку для здійснення виплат, що належать до фонду оплати праці, — протягом 3 робочих днів із дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату грошей.

Майте на увазі: застосувати цей штраф можуть у тому числі у разі виявлення при перевірці каси не підписаних одержувачем видаткових документів. Адже в такому разі сума готівки за цими видатковими документами додається до залишку готівки в касі у день, в якому зазначені документи оформлено (п. 7.24 Положення № 637). І якщо залишок готівки в касі цього дня з урахуванням такої «добавки» перевищить ліміт каси, штрафу суб’єкту господарювання не уникнути (див. роз’яснення в категорії 109.21 БЗ). Зверніть увагу: якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт вважається нульовим (п. 5.8 Положення № 637). У цьому випадку уся готівка, що перебуває в касі такого підприємства на кінець робочого дня і не здана до банку згідно з вимогами Положення № 637, вважатиметься понадлімітною зі всіма штрафними наслідками, що звідси випливають.

2

Неоприбуткування (неповне або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки

500 % неоприбуткованої суми

Абзац третій ст. 1 Указу № 436

Згідно з п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має бути своєчасно (у день одержання готівкових коштів) і в повній сумі оприбуткована: — у касовій книзі — на підставі прибуткових касових ордерів; — у книзі обліку розрахункових операцій — на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Зазначений штраф застосовують за кожен факт неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного оприбуткування) готівки в касах. Для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які мають право приймати готівкові кошти без РРО або РК, під неоприбутковуванням готівки розуміють відсутність запису про отриману готівку у книзі обліку доходів або книзі обліку доходів і витрат (див. лист НБУ від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354). Важливо! Якщо під час перевірки контролюючим органом у касі будуть виявлені суми готівкових коштів, не підтверджені прибутковими касовими ордерами, їх визнають неоприбуткованими (п. 7.19 Положення № 637). Зауважте: органи ДФСУ не мають права застосовувати штрафні санкції за неоприбуткування готівки на підставі порівняльного аналізу даних податкового та бухгалтерського обліку і поданої податкової звітності (див. роз’яснення, наведене в категорії 109.21 БЗ).

3

Перевищення установлених строків використання виданої під звіт готівки, а також видача готівкових коштів під звіт без повного звіту за раніше видані кошти

25 % виданих під звіт сум

Абзац п’ятий ст. 1 Указу № 436

Нагадаємо, що Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт), згідно з п.п. 170.9.2 ПКУ подається до закінчення 5-го банківського дня, що настає за днем, в якому платник податку завершує: — відрядження; — виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням і за рахунок особи, яка видала кошти під звіт. За наявності надмірно витрачених грошових коштів (тобто сум, витрачання яких не підтверджене документально) платник податку повинен повернути їх до каси або перерахувати на банківський рахунок особи, яка надала їх, до або під час подання Звіту.

Крім того, граничні строки використання підзвітних коштів установлено Положенням № 637.

Так, видача готівки під звіт дозволяється (п. 2.11 Положення № 637): — на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторсировини, крім металобрухту, — на строк не більше 10 робочих днів із дня такої видачі; — на всі інші виробничі (господарські) потреби — на строк не більше 2 робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видано готівку як на відрядження, так і для вирішення в ньому виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі в населення сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видано готівку, може бути продовжено до закінчення відрядження. Таким чином, суму надмірно витрачених коштів необхідно повертати до каси підприємства або перераховувати на його банківський рахунок до або під час подання Звіту з дотриманням строків видачі готівки під звіт чи на відрядження, установлених п. 2.11 Положення № 637. Також пам’ятайте: видати відповідній особі готівкові грошові кошти під звіт можна тільки за умови її повного звіту за раніше видані суми (абзац четвертий п. 2.11 Положення № 637). Порушення цього правила також спричинить відповідальність, установлену абзацом п’ятим ст. 1 Указу № 436.

4

Проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів

У розмірі сплачених грошових коштів

Абзац шостий ст. 1 Указу № 436

На перший погляд ця санкція передбачена для продавця, який не видав необхідний документ покупцю. Проте, за роз’ясненнями податківців, викладеними в листі ДПАУ від 30.12.2005 р. № 13363/6/23-8019, зазначений штраф застосовують до підприємств, які зарахували (виплатили) підзвітним особам суми готівки, не підтверджені відповідними розрахунковими документами.

Оскільки у преамбулі Положення№ 637 прямо зазначено, що його дія поширюється і на приватних підприємців, цю штрафну санкцію перевіряючі можуть застосувати й до них.

Адміністративна відповідальність

1

Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою

Штраф у розмірі

від 100 до 200 нмдг

(від 1700 до 3400 грн.)

Ч. 1 ст. 16315 КУпАП

Ті самі дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке саме порушення

Штраф у розмірі

від 500 до 1000 нмдг

(від 8500 до 17000 грн.)

Ч. 2 ст. 16315 КУпАП

Нагадаємо, що граничні суми розрахунків готівкою встановлено постановою № 210 у такому розмірі: — для розрахунків підприємств (підприємців) між собою — 10 тис. грн. протягом одного дня; — для розрахунків фізособи з підприємством (підприємцем) за товари (роботи, послуги) — 150 тис. грн. протягом одного дня;

— для розрахунків фізосіб між собою за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню, — 150 тис. грн. Зверніть увагу: за перевищення граничних сум розрахунків готівкою до адміністративної відповідальності можуть притягувати посадових осіб підприємств і фізосіб-підприємців, які є як платниками, так і одержувачами готівки. При цьому звичайні фізичні особи відповідальності за недотримання готівкових обмежень не несуть. Про це податківці зазначили у своїй консультації, розміщеній у категорії 109.21 БЗ. Зазначений штраф накладають органи ДФСУ. Від їх імені розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівники фіскальних органів та їх заступники ( ст. 2342 КУпАП).

2

Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів

Штраф у розмірі

від 8 до 15 нмдг

(від 136 до 255 грн.)

Ч. 1 ст. 1642 КУпАП

Ті самі дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке саме порушення

Штраф у розмірі

від 10 до 20 нмдг

(від 170 до 340 грн.)

Ч. 2 ст. 1642 КУпАП

Цей штраф накладають органи Державної фінансової інспекції України. Від їх імені розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право начальник Державної фінансової інспекції України та його заступники, а також інші посадові особи, уповноважені керівником цього органу ( ст. 2341 КУпАП).

3

Здавання виторгу торговельними підприємствами усіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій

Штраф у розмірі

від 17 до 88 нмдг

(від 289 до 1496 грн.)

Ч. 1 ст. 1644 КУпАП

Ті самі дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке саме порушення

Штраф у розмірі

від 43 до 175 нмдг

(від 731 до 2975 грн.)

Ч. 2 ст. 1644 КУпАП

Зазначений штраф накладають на осіб, відповідальних за здавання виторгу. Роблять це органи внутрішніх справ. Від їх імені розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів внутрішніх справ та їх заступники ( ст. 222 КУпАП).

Зазначимо, що на сьогодні до суб’єктів господарювання не застосовують штрафні санкції, установлені абзацами четвертим і сьомим ст. 1 Указу № 436.

Нагадаємо: згідно з абзацом четвертим ст. 1 Указу № 436 суб’єкти господарювання та підприємці несуть відповідальність за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, пов’язані з оплатою праці за наявності податкової заборгованості, у розмірі здійснених виплат.

Однак Положення № 637 не містить жодних обмежень щодо виплат з виручки. У зв’язку з цим НБУ в листах від 01.04.2005 р. № 11-113/1077-3214 і від 18.12.2006 р. № 11-115/4668-13627 роз’яснив, що стосовно виплат, які здійснюються після 14.02.2005 р., штраф, установлений абзацом четвертим ст. 1 Указу № 436, не застосовують. Те саме зазначають і фіскали (див. лист ДПАУ від 15.06.2006 р. № 6563/6/23-8019 та роз’яснення, наведене в категорії 109.21 БЗ).

У свою чергу, абзац сьомий ст. 1 Указу № 436 установлює відповідальність за використання отриманих в установах банків коштів не за цільовим призначенням. За це згідно з Указом передбачено штраф у розмірі витраченої готівки.

Водночас Положення № 637 не встановлює жодних обмежень щодо цільового витрачання коштів, отриманих суб’єктами господарювання зі свого банківського рахунка. Про те, що не обов’язково використовувати готівкові кошти, отримані з банківського рахунка за грошовим чеком, виключно за цільовим призначенням, зазначає і НБУ у своїх листах від 26.01.2005 р. № 11-111/226-703 і від 01.04.2005 р. № 11-113/1077-3214. А заповнення відповідного реквізиту у грошовому чеку, за словами НБУ, здійснюється для аналізу грошових потоків за напрямами та вивчення тенденцій готівкового обігу.

Водночас фіскали вважають, що зазначений штраф можна застосовувати й зараз (див. роз’яснення, наведене в категорії 109.21 БЗ). Але при цьому вони своєрідно трактують визначення «за цільовим призначенням». На їх думку,

нецільовим використанням готівкових грошових коштів є їх витрачання на цілі, не пов’язані з веденням господарської діяльності

Таким чином, якщо ви, наприклад, отримали кошти для видачі працівнику на відрядження, а використали на інші господарські потреби, штраф до вас не застосовуватиметься.

Також зауважимо, що наразі не передбачено адміністративної відповідальності за порушення правил ведення касових документів (див. роз’яснення в категорії 109.21 БЗ). Проте розслаблятися не варто. Адже відсутність, наприклад, підпису одержувача на видатковому касовому ордері може призвести до негативних наслідків для суб’єкта господарювання у вигляді штрафу згідно з абзацом другим ст. 1 Указу № 436 (див. табл. 3.7 на с. 59).

І нарешті, ще один важливий момент. Незважаючи на те що штрафи, передбачені Указом № 436, є адміністративно-господарськими (див. лист НБУ від 10.08.2007 р. № 11-113/3036-8220), строки давності, установлені ст. 250 ГКУ, до них не застосовуються*. Адже згідно з ч. 2 ст. 250 ГКУ на штрафні санкції, розмір та порядок стягнення яких визначено ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на ДФСУ, норми ст. 250 ГКУ не поширюються.

* Нагадаємо, що згідно з ч. 1 ст. 250 ГКУ адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік із дня його вчинення, крім випадків, передбачених законом.

На думку НБУ (див. лист від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354),

штрафні санкції, установлені Указом № 436, застосовують у строки, передбачені ст. 102 ПКУ, тобто протягом 1095 днів із дня вчинення порушення

А ось що стосується адміністративного стягнення, то воно може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення ( ч. 1 ст. 38 КУпАП).

висновки

  • Функції контролю за дотриманням податкового законодавства покладено на органи ДФСУ.

  • Узгоджена сума податкових зобов’язань, не сплачена платником податків у строки, установлені ПКУ, набуває статусу податкового боргу.

  • Рішення органу ДФСУ можуть бути оскаржені платником податків в адміністративному або судовому порядку.

  • За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДФСУ, може бути застосована фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність.

  • Строки давності для застосування штрафних санкцій, установлених ПКУ, становлять 1095 днів (2555 днів — у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ).

  • У випадках якщо платник податків не сплатив узгоджене податкове зобов’язання в установлені строки, виявлено заниження податкового зобов’язання або податковий агент не перерахував податкове зобов’язання при виплаті доходів фізичним особам, нараховується пеня.

  • За порушення у сфері готівкового обігу до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані фінансові санкції згідно зі ст. 1 Указу № 436, а до посадових осіб підприємств і підприємців — адміністративні штрафи.

санкції додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті