Поряд з традиційними запитаннями з’явилися й ті, що навіяні реаліями сьогодення. Але почнемо зі звичних.
Позиковий пакет документів
Підприємство видає безпроцентну позику засновнику, що не значиться в штаті. Які потрібно підготувати документи?
Добре вже те, що бюрократичної тяганини тут небагато.
Усе починається із заяви, яку засновник як звичайна фізособа пише на ім’я керівника підприємства. У ній він викладає своє прохання видати грошову позику, зазначає суму позики, строки та порядок її повернення.
Далі на підставі заяви керівник підприємства приймає рішення про надання позики або про відмову в її видачі. У разі згоди:
— укладають договір позики, причому (див. ч. 1 ст. 1047 ЦКУ*)
оскільки позикодавцем виступає юрособа, договір обов’язково укладають письмово
— видають наказ про надання позики, рідше — обмежуються резолюцією керівника та головного бухгалтера на заяві.
* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
Важливо! Завіряти договір позики нотаріально не потрібно, хоча за бажання така процедура не забороняється. У договорі позики зазначте предмет договору, його суму, порядок передання та повернення грошей, строк повернення позики. Якщо позика повертатиметься частинами, то, як правило, до договору позики як додаток складається графік погашення позичальником отриманої ним грошової позики (у довільній формі).
Окремо зупинимося на ситуації, коли позичальник є директором підприємства-позикодавця. У цьому разі договір від імені підприємства повинна підписати інша особа, уповноважена на це керівником, наприклад, його заступник. Інакше такий договір може бути визнано недійсним (див. постанови ВГСУ від 02.02.2011 р. № 32/233-10, від 21.05.2012 р. № 5010/868/2011-9/37, а також ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 29.03.2013 р. у справі № 6-7341св13 та від 24.07.2013 р. у справі № 6-16338св13).
Передання/отримання грошей підтверджують касовими ордерами, платіжним дорученням (з відміткою банку про виконання та зазначенням у полі «Призначення платежу», що кошти перераховано саме за договором позики), випискою банку.
Видача — через касу, а повернення — через банк
У березні директору підприємства було видано безпроцентну позику через касу (оформлений ВКО). У серпні він повертає усю суму за договором. Можна внести гроші на поточний рахунок чи обов’язково «проганяти» їх через касу?
Якщо умовами договору не передбачено конкретний спосіб повернення позики, то жодних перепон немає. Єдине застереження: в призначенні платежу потрібно зазначити, що це погашення безпроцентної позики (із зазначенням реквізитів договору позики).
Тут же зауважимо, що в загальному випадку повернення грошової позики може здійснюватися шляхом:
— унесення грошових коштів до каси;
— перерахування на поточний рахунок підприємства;
— відрахувань із заробітної плати позичальника, якщо позику видано працівнику його роботодавцем і цей спосіб погашення позики зазначено в договорі позики. Сваволити в цьому питанні роботодавець-позикодавець не має права!
Мобілізований прострочив повернення позики роботодавцю
У лютому 2015 року працівнику було видано безпроцентну позику строком на 6 місяців. За умовами договору вся сума повертається підприємству у кінці строку дії договору позики. У березні працівника мобілізували. Йому нараховується середній заробіток за період військової служби за призовом у зв’язку з мобілізацією. Чи може підприємство утримувати суму позики частинами із суми такого середнього заробітку?
Для відповіді на це запитання потрібно вивчити умови погашення позики, прописані в договорі позики, укладеному з мобілізованим працівником. Якщо спосіб погашення позики шляхом утримань із зарплати працівника не прописаний у цьому договорі, роботодавець не має права робити такі відрахування, навіть якщо працівник прострочив встановлені договором строки погашення позики.
Інша річ, якщо такий спосіб погашення внесено до договору позики. Тоді повернення грошей можна здійснити шляхом утримання із середнього заробітку мобілізованого працівника. Жодні додаткові документи для цього не потрібні.
Позику повернено? Від податків звільнено!
Видаємо позику фізособі. Чи потрібно обкладати суму позики ПДФО та ВЗ?
Ні. Грошова позика (поворотна фінансова допомога) надається фізособі на поворотній основі. Тобто говорити про виникнення доходу у фізособи підстав немає. Це узгоджується з положеннями п.п. 165.1.31 ПКУ*, який виводить зі складу оподатковуваного доходу платника податків основну суму поворотної фінансової допомоги, яку він отримує.
* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Причому строк, на який видають позику для цілей розд. IV ПКУ, що встановлює порядок оподаткування прибутків фізосіб, значення не має.
На нашу думку, не буде доходу у позичальника й тоді, коли суму позики він погашає з порушенням строків, встановлених договором позики, проте в межах строку позовної давності. А от податківці у своїх судженнях неоднозначні. У консультації в розділі 103.04 БЗ вони зазначають: якщо «прострочити» строк повернення, то доведеться заплатити ПДФО. Але в той же час додають, що більш точну консультацію потрібно отримувати «на місці».
Ми ж вважаємо, що дохід у фізособи-боржника виникне, якщо підприємство-позикодавець:
— пробачить (анулює) суму позики (її частину), розмір якої перевищує в 2015 році 609 грн., за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності ( п.п. «д» п.п. 164.2.17 та п.п. 165.1.55 ПКУ);
— спише заборгованість, за якою минув строк давності, за договором позики, сума якої перевищує в 2015 році 609 грн. ( п.п. 164.2.7 ПКУ)**.
** Детально податкові наслідки прощення боргу за договором позики до закінчення строку позовної давності та списання заборгованості, за якою минув строк давності за таким договором, були розглянуті в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 23.
Якщо суму позики позичальник повернув, ні про який оподатковуваний дохід не може бути й мови.
З неоподатковуваної ПДФО суми позики ВЗ утримувати не потрібно. Підстава — пп. 1.2 і 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Повернення позики в 1ДФ не відображають
У серпні підприємство видало безпроцентну позику працівнику в сумі 5000 грн. Згідно з умовами договору працівник повертає позику частями з вересня по січень (по 1000 грн.). Як відобразити видачу і повернення в 1ДФ?
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображають тільки видачу фізособі безпроцентної позики. Роботодавець зобов’язаний зазначити суму позики в графах 3а і 3 розділу I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «153». У графах 4а і 4 проставляють нулі (при заповненні електронної форми Звіту) або прокреслення (якщо заповнюєте паперову форму).
У розділі II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ суму позики не відображають, оскільки вона не обкладається ВЗ.
Безпроцентна позика та ЄСВ
Позика видана працівникові підприємства. Чи потрібно стягувати із суми позики ЄСВ?
Сума позики не потрапить до бази стягування ЄСВ. Річ у тому, що така виплата вказана в п. 13 розд. I Переліку видів виплат, здійснюваних за рахунок засобів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.
А якщо борг за договором позики прощено до закінчення строку позовної давності або списано після закінчення цього строку? Тут усе трохи складніше.
На сьогодні є лист Держкомстату від 11.04.2005 р. № 9/2-2-9/116 (ср. ), в якому зроблено досить спірний, на наш погляд, висновок: позика або її частина, яка згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником (тобто анульована (прощена)), відноситься до фонду заробітної плати в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат, як виплати, що мають індивідуальний характер.
У той же час, на нашу думку, відносити борг, прощений за цивільно-правовим договором, до виплат, здійснюваних у рамках трудового договору, неправильно. Адже відносини, що виникають у рамках договору позики, регулюються цивільним, а не трудовим законодавством. Проте у зв’язку з наявністю зазначеного вище листа існує ймовірність, що податківці наполягатимуть на справлянні із суми прощеного боргу ЄСВ.
Тепер про ЄСВ-борг за договором позики, списаний після закінчення строку позовної давності. На нашу думку, його сума не потрапить до бази справляння ЄСВ. Аргументи ті самі: відносини, що виникають у рамках договору позики, не є трудовими.
Позовна давність
З якого моменту слід починати відлік строку позовної давності щодо непогашених сум за договором про надання безпроцентної позики?
Відносини, що виникають у рамках договору позики, регулюються ЦКУ. Тому і строки позовної давності щодо непогашених сум за договором позики необхідно обчислювати за правилами, встановленими ЦКУ. Зауважимо, що в загальному випадку «цивільно-правовий» строк позовної давності становить три роки ( ч. 1 ст. 257 ЦКУ).
Під час розгляду питання про обчислення строку позовної давності визначальним є момент, коли право позикодавця вважатиметься порушеним. Відповідно до ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі у такій само кількості, такого самого роду та такої самої якості, що й були передані позичальнику) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або він визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це.
Отже, якщо договором позики встановлено конкретний строк повернення позики, то строк позовної давності повинен обчислюватися починаючи з дня, що настає за днем, коли згідно з договором позика має бути повністю погашена.
Якщо ж строк повернення позики не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, то починати відлік позовної давності слід з 31 дня після отримання позичальником вимоги про повернення позики (за умови, звичайно, що протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги позичальник так і не повернув суму позики).
