Ліцензія і РРО для єдиноподатника — торговця пивом

Як отримати ліцензію?

Усі ми знаємо, що з 01.07.2015 р. пиво є алкогольним напоєм*, а для здійснення торгівлі алкогольними напоями, як відомо, потрібна ліцензія.

* Згідно зі змінами, внесеними відомим «податково-реформаторським» Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII до Закону № 481.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання ( ч. 19 ст. 15 Закону № 481), що складається в довільній формі (БЗ 115.05).

У такій заяві зазначають вид діяльності, адресу місця торгівлі, перелік РРО (КОРО), що знаходяться в місці торгівлі, а також інформацію про них (модель, модифікацію, заводський номер, виробника, дату виготовлення), реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО) і дату початку їх обліку в органах ДФС ( ч. 20, 21 ст. 15 Закону № 481). До заяви необхідно додати копію платіжного доручення про оплату квартальної вартості такої ліцензії з відміткою банку (БЗ 115.03).

Подають таку заяву до Головного управління ДФС або Центру обслуговування платників за місцем торгівлі (БЗ 115.03).

Видається ліцензія не пізніше 10 календарних днів з дня отримання вищезазначених документів. Після отримання ліцензію слід зареєструвати в органі ДФС (для сільської місцевості — в органі місцевого самоврядування) за місцем торгівлі.

Чи дадуть ліцензію, якщо немає торгового залу?

Щоб отримати відповідь на це запитання, давайте розберемося, які вимоги до приміщення, в якому здійснюється торгівля пивом, висуває Закон № 481.

Згідно зі ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі — місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розміщення, для тютюнових виробів і пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане РРО або де є КОРО, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Як бачимо, для торговця пивом площа торгового приміщення не обмежена, а про торговельну площу** взагалі не йдеться.

** Під торговельною площею розуміється площа торговельного залу згідно з листом Держкомпідприємництва від 23.05.2002 р. № 2-222/2816.

Тому

торгівля пивом може здійснюватися в торговому приміщенні необмеженої площі, з торговим залом або без нього

Водночас, слід попередити, що БЗ у категорії 115.03 містить роз’яснення, в якому податківці роблять висновок: продаж пива повинен здійснюватися в торговельних приміщеннях (спорудах), без обмеження торговельної (!) площі (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68 — 69, с. 30). Словосполучення «торговельна площа» може говорити про те, що податківці припускають обов’язкову наявність торговельного залу, хоча його площа і може бути менше 20 кв. м.

Ліцензія без РРО: місія здійсненна?

Серед платників податків поширена думка, що отримати ліцензію на торгівлю пивом без зареєстрованого РРО не вийде. Це не зовсім так.

Згідно з ч. 21 ст. 15 Закону № 481 в заяві на отримання ліцензії слід зазначити дані про РРО (КОРО). Як бачимо, наявність у заяві або даних РРО, або даних КОРО дійсно є обов’язковою.

Тому, якщо підприємець на законних підставах має право не застосовувати РРО, а використовувати при розрахункових операціях РК і КОРО (згідно зі ст. 10 Закону про РРО), такий підприємець зазначає в заяві тільки дані КОРО. У ліцензії також фігуруватимуть ці самі дані КОРО, дані про РРО будуть відсутні. Це цілком відповідає вимогам ст. 15 Закону № 481. Податківці в категорії БЗ 115.03 також підтверджують, що наявність РРО для отримання ліцензії у такому разі необов’язкова.

Якщо ж підприємець звільнений від застосування РРО і КОРО згідно зі ст. 9 Закону про РРО, але його діяльність не підпадає під дію ст. 10 цього ж Закону*, для отримання ліцензії такому підприємцеві дійсно необхідно зареєструвати РРО.

* А отже, немає підстави застосовувати РК і КОРО без РРО.

Тепер розберемося, в якому випадку торгівля пивом може здійснюватися без РРО, а коли без РРО не обійтися.

Пиво і РРО та/або КОРО?

Для того щоб визначити, чи треба застосовувати РРО і коли виникає такий обов’язок, слід розрізняти два види торгівлі пивом:

1) торгівля пивом у пляшках і бляшанках;

2) торгівля пивом на розлив.

Торгівля пивом у пляшках і бляшанках. Роздрібна торгівля пивом у пляшках і бляшанках прописана в п. 1 Переліку № 1336, розробленому на підставі ст. 10 Закону про РРО (ср. ). Причому такий вид діяльності можна здійснювати без РРО, але з використанням РК і КОРО, незалежно від річного обсягу розрахункових операцій.

Тому підприємець, який здійснює торгівлю таким пивом (за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів), отримує ліцензію на підставі заяви, в якій зазначає всі дані згідно з ч. 21, 22 ст. 15 Закону № 481 (за винятком даних про РРО). У такій заяві, як і в додатку до ліцензії, фігуруватимуть тільки дані КОРО.

Причому здійснювати торгівлю пивом у пляшках і бляшанках без РРО, на нашу думку, підприємець має право і після перевищення обсягу доходу в 1 млн грн. Адже ст. 10 Закону об РРО і Перелік № 1336 не передбачають обмежень обсягу доходу.

Проте податківці так не вважають. Вони не перестають стверджувати: усі підприємці-єдиноподатники, незалежно від виду діяльності, якщо їх дохід перевищує 1 млн грн., повинні застосовувати РРО (див. лист ДФСУ від 22.10.2015 р. № 3153/З/26-15-17-04-14, БЗ 109.02, 109.03).

Тобто, на думку фіскалів

якщо дохід перевищує 1 млн грн., обов’язок застосування РРО настає навіть при здійсненні видів діяльності, звільнених від РРО згідно з Переліком № 1336

Що ж тоді виходить? Стаття 10 Закону про РРО поширюється тільки на операції, що підпадають під звільнення згідно зі ст. 9 цього ж Закону? І, наприклад, для підприємців-загальносистемників не застосовна взагалі?.. Очевидне самоправство податківців у тлумаченні норм Закону про РРО.

Утім, не застосовувати РРО при доході понад 1 млн грн. може тільки єдиноподатник, готовий відстоювати свою правоту в суді. Адже позиція податківців визначена, а отже, саме вона буде застосована на практиці при проведенні перевірок. Пам’ятайте, штрафи у сфері РРО чималенькі!

Для платників податків, які починали торгувати пивом з використанням РК і КОРО і перевищили 1 млн, після чого вирішили дотримуватись рекомендацій податківців, зауважимо: до початку застосування РРО слід внести дані про нього в додаток до ліцензії. З цією метою підприємець подає заяву, в якій зазначає адресу місця торгівлі, дані РРО, дату його взяття на облік в податковій, а також дату, з якої РРО має бути внесений. До заяви додають ліцензію з додатком (БЗ 115.03).

Застосовувати РРО можна з дати внесення такого РРО, яку ви зазначили в заяві

За застосування РРО, не внесеного до ліцензії, загрожує штраф у розмірі 200 % вартості реалізованої через такий РРО продукції, але не менше 10000 грн. ( абзац шостий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

Торгівля пивом на розлив. Одразу зауважимо: для того щоб отримати ліцензію на торгівлю розливним пивом, в обов’язковому порядку потрібна наявність РРО, оскільки торгівля таким пивом не входить до Переліку № 1336, а отже, не підпадає під дію ст. 10 Закону про РРО. І хоча ч. 6 ст. 9 Закону об РРО та діючий у парі з нею п. 296.10 Податкового кодексу України звільняють від обов’язку застосування РРО при доході до 1 млн грн., РРО доведеться зареєструвати ще до початку здійснення діяльності. Дані РРО зазначають у заяві на отримання ліцензії, вони ж будуть зазначені в додатку до ліцензії на торгівлю розливним пивом.

Зауважимо також: згідно зі ст. 15³ Закону № 481 здійснювати торгівлю пивом на розлив зі споживанням на місці має право тільки суб’єкт господарювання зі статусом закладу ресторанного господарства (див. також БЗ 115.03). Проте цей висновок не стосується торгівлі пивом «на винесення».

висновки

• Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, зміст якої повинен відповідати вимогам ч. 20, 21 ст. 15 Закону № 481. До такої заяви додають копію квитанції про оплату квартальної вартості ліцензії.
• Торгівля пивом може здійснюватися в торговельному приміщенні необмеженої площі.
• Підприємці, які здійснюють діяльність, звільнену від застосування РРО згідно зі ст. 10 Закону про РРО, зазначають у заяві на отримання ліцензії виключно дані КОРО.
• Податківці вважають: єдиноподатник, який здійснює діяльність, зазначену в Переліку № 1336, повинен застосовувати РРО, якщо його дохід перевищує 1 млн грн.
• Для того, щоб отримати ліцензію на торгівлю пивом (на винесення і на розлив), необхідно зареєструвати РРО.

Документи статті

1. Закон № 481 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.
2. Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
3. Перелік № 1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.