Теми статей
Обрати теми

Енциклопедія бухобліку (частина 2). 5. Транспортно-заготівельні витрати

редактор Вороная Наталія, податкові експерти Білова Наталя, Дзюба Наталія, Чернишова Наталія
У процесі придбання (отримання) запасів практично будь-яке підприємство — чи то торговельна фірма, чи то виробнича компанія — несе супутні витрати, серед яких значну частку займають витрати із заготівлі та доставки цінностей до місця їх використання. Іменують такі витрати транспортно-заготівельними (ТЗВ). Про них і йтиметься у цьому розділі спецвипуску.

Складові ТЗВ

img 1

Нагадаємо, що ТЗВ є однією із складових первісної вартості запасів. Так, зазначені витрати беруть участь у формуванні первісної вартості ТМЦ:

— придбаних за плату ( п. 9 П(С)БО 9);

— внесених до статутного капіталу підприємства ( п. 11 П(С)БО 9);

— отриманих безоплатно ( п. 12 П(С)БО 9);

— придбаних (отриманих) у результаті обміну запасів (див. лист Мінфіну від 14.04.2005 р. № 31-04200-30-25/6582).

Що являють собою ТЗВ

В укрупненому вигляді, тобто без установлення детального переліку витрат, склад витрат, що формують ТЗВ, визначено абзацом п’ятим п. 9 П(С)БО 9. Згідно з цією нормою ТЗВ уключають витрати на:

— заготівлю запасів;

— оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи;

— транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, уключаючи витрати із страхування ризиків транспортування запасів.

Детальнішу розшифровку витрат, що належать до ТЗВ, дає п. 20 Методрекомендацій № 373. Ви їх можете побачити на рис. 5.1 на с. 77.

img 2

При цьому пам’ятайте, що не відносять до складу ТЗВ витрати на:

— відрядження, пов’язані з узгодженням технічних умов та оформленням договорів на постачання запасів (п. 20 Методрекомендацій № 373);

— утримання відділів постачання, а також інших відділів (служб) підприємства з аналогічними функціями, що займаються забезпеченням підприємства запасами ( п. 2.3 Методрекомендацій № 2).

Тобто такі витрати не потраплять до первісної вартості запасів. Вони належать до витрат того періоду, в якому були здійснені, і є складовими адміністративних витрат підприємства.

Крім того, не потрапляють до ТЗВ, хоча зрештою включаються до первісної вартості запасів, такі витрати ( п. 9 П(С)БО 9):

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству відповідно до чинного законодавства;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат відносять, зокрема, суми втрат ТМЦ (нестача, псування) у межах установлених норм природного убутку в дорозі, виявлених при оприбуткуванні придбаних запасів*.

* Більше про нестачі, виявлені при прийманні запасів, див. у підрозділі 2.7 на с. 27.

До первісної вартості запасів уключають виключно суми ТЗВ, пов’язані з їх придбанням (отриманням)

Тобто ніякого відношення до формування первісної вартості запасів не мають витрати:

— понесені у зв’язку з внутрішніми перевезеннями запасів територією підприємства або між його структурними підрозділами;

— що виникли при поверненні запасів постачальнику;

— на навантаження, транспортування, перевалку та страхування готової продукції (товарів);

— транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з реалізацією продукції (товарів).

Наведені витрати відносять до витрат періоду.

Умови договору й ТЗВ

Залежно від умов договору, укладеного між продавцем і покупцем, вартість доставки може бути:

— уключена до ціни запасів;

— установлена понад ціну запасів;

— покладена на покупця.

Це дуже важливий момент, оскільки від установленого в договорі способу доставки залежить, потрапить вартість такої доставки до ТЗВ чи ні. Так, якщо доставка запасів покупцю входить до обов’язків постачальника, то в покупця витрати на транспортування увійдуть до ціни запасів, що придбаваються, навіть якщо вартість доставки зазначена продавцем у розрахункових і супровідних документах окремо від вартості самих запасів. Тобто для покупця такі транспортні витрати постачальника (уключені до ціни запасів, що продаються, або ж установлені понад ціну) разом з вартістю запасів є нічим іншим, як «сумами, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю)...», але ніяк не ТЗВ.

Як ТЗВ розцінюються тільки ті транспортні витрати, що здійснені безпосередньо покупцем запасів при самостійній їх доставці на підприємство

Зверніть увагу: транспортні витрати, понесені покупцем у зв’язку з придбанням запасів, відносять до ТЗВ незалежно від того, здійснювалася їх доставка сторонніми організаціями та/або власними силами самого підприємства (власними чи орендованими транспортними засобами). При цьому роботи, пов’язані з транспортуванням запасів власним транспортом, уключають до ТЗВ за виробничою собівартістю послуг допоміжних (підсобних) виробництв (господарств) підприємства з перевезення таких запасів (див. лист Мінфіну від 04.03.2005 р. № 31-04200-30-10/3778).

Способи обліку ТЗВ

Пункт 9 П(С)БО 9 передбачає два можливі способи обліку ТЗВ. Так, зазначені витрати можна:

1) одразу включити до первісної вартості одиниці (найменування, групи, виду) придбаних запасів при їх оприбуткуванні. Цей спосіб доцільно використовувати, якщо можна достовірно визначити суми ТЗВ, що безпосередньо відносяться до придбаних запасів ( п. 5.5 Методрекомендацій № 2). У такому разі ТЗВ відображають за дебетом відповідних субрахунків рахунка 20, рахунків 21, 22 і 28;

2) облікувати на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, що спеціально вводиться для цього, з подальшим розподілом за середнім відсотком.

Конкретний варіант обліку ТЗВ підприємство встановлює на свій розсуд і закріплює в наказі про облікову політику підприємства

При цьому щодо різних одиниць обліку запасів (найменувань чи однорідних груп, видів) П(С)БО 9 не забороняє встановлювати свої способи обліку ТЗВ. Так, наприклад, підприємство, що придбаває товар у нерезидента і купує товар на території України, має право визначити різні способи обліку ТЗВ, понесених при придбанні імпортних товарів і вітчизняних. Головне пам’ятайте: оскільки встановлення порядку обліку та розподілу ТЗВ є одним з елементів облікової політики, змінити його можливо тільки у виняткових випадках, прямо встановлених у п. 9 П(С)БО 6. Про нюанси визначення та зміни облікової політики підприємства ви можете прочитати у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 85.

Розглянемо обидва способи обліку ТЗВ детальніше.

При першому способі обліку ТЗВ немає жодних складнощів, якщо здійснюється доставка одного виду ТМЦ. Проте зазвичай доставляють запаси не одного, а декількох найменувань (інколи декількох десятків). У цьому випадку загальну суму транспортних витрат потрібно розподілити між усіма найменуваннями запасів, що доставляються.

Зрозуміло, що залежно від обраної бази (пропорційно вартості запасів, їх кількості або ваги) результат розподілу витрат на одиницю запасів буде різним. На наш погляд, логічніше розподіляти транспортні витрати пропорційно вартості отриманих запасів, ніж їх кількості, особливо в ситуації, коли в одному супровідному документі постачальника зазначено запаси з різним кількісним виміром.

Очевидно, що застосування цього способу обліку ТЗВ виправдано при невеликій номенклатурі запасів. Як він працює на практиці, покажемо на прикладі.

Приклад 5.1. Підприємство придбало 800 кг товару А на суму 9600,00 грн. (у тому числі ПДВ 1600,00 грн.), а також 1000 кг товару Б на суму 26400,00 грн. (у тому числі ПДВ — 4400,00 грн.).

Вартість послуг транспортної організації з доставки товару становить 1800,00 грн. (у тому числі ПДВ 300,00 грн.).

У цьому випадку первісну вартість придбаних товарів з урахуванням ТЗВ можна розрахувати таким чином:

1) визначаємо загальну вартість придбаних товарів без урахування ПДВ:

8000,00 + 22000,00 = 30000,00 (грн.);

2) розраховуємо вартість транспортування 1 грн. товару:

1500,00 : 30000,00 = 0,05 (грн.);

3) визначаємо вартість транспортування:

— товару А: 8000,00 х 0,05 = 400,00 (грн.);

— товару Б: 22000,00 х 0,05 = 1100,00 (грн.);

4) розраховуємо первісну вартість з урахуванням ТЗВ 1 кілограма:

— товару А: (8000,00 + 400,00) : 800 = = 10,50 (грн./кг);

— товару Б: (22000,00 + 1100,00) : 1000 = = 23,10 (грн./кг).

У бухгалтерському обліку потрібно зробити такі записи (див. табл. 5.1):

Таблиця 5.1. Облік ТЗВ за прямим методом

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Оприбутковано товар А, отриманий від постачальника

281/А

631/1

8000,00

2

Відображено податковий кредит з ПДВ з вартості товару А (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)

641/ПДВ

631/1

1600,00

3

Оприбутковано товар Б, отриманий від постачальника

281/Б

631/1

22000,00

4

Відображено податковий кредит з ПДВ з вартості товару Б (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)

641/ПДВ

631/1

4400,00

5

Уключено до первісної вартості товару А суму витрат на його доставку

281/А

631/2

400,00

6

Уключено до первісної вартості товару Б суму витрат на його доставку

281/Б

631/2

1100,00

7

Відображено податковий кредит з ПДВ з вартості послуг з транспортування товарів (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)

641/ПДВ

631/2

300,00

8

Перераховано оплату постачальнику за товари

631/1

311

36000,00

9

Оплачено послуги транспортної організації з транспортування товару

631/2

311

1800,00

Тепер що стосується другого способу обліку ТЗВ. Його застосовують у тих випадках, коли ТЗВ пов’язані одночасно з декількома найменуваннями, групами, видами запасів і їх неможливо віднести безпосередньо до конкретних одиниць бухгалтерського обліку запасів. У цьому випадку облік ТЗВ можна вести за окремими групами запасів на субрахунку (наприклад, 200 «Транспортно-заготівельні витрати на запаси»), що спеціально вводиться, або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, 2011 «Транспортно-заготівельні витрати на сировину та матеріали») до відповідного рахунка обліку запасів ( п. 5.5 Методрекомендацій № 2).

Скільки субрахунків вводити для обліку ТЗВ і до яких груп запасів їх створювати, підприємство вирішує самостійно

При цьому ступінь деталізації облікових груп ТЗВ залежить від багатьох факторів, у тому числі від відмінностей у питомій вазі ТЗВ у розрізі груп однорідних запасів, а також від завдань управління та економічної доцільності проведення таких детальних облікових робіт.

Підприємствам роздрібної торгівлі для відображення сум ТЗВ додатком до П(С)БО 9 (приклад 2) запропоновано субрахунок 289 «Транспортно-заготівельні витрати».

В основу другого способу обліку ТЗВ (за середнім відсотком) покладено принцип усереднення. Відповідно до нього сума ТЗВ протягом місяця накопичується на окремому субрахунку рахунка обліку запасів. Наприкінці місяця за спеціальною формулою визначається сума ТЗВ, яка підлягає списанню на збільшення вартості запасів, що вибули. Як наслідок, ТЗВ розподіляють не між кожною конкретною одиницею запасів, а між запасами, що вибули, і залишком запасів на кінець звітного місяця за окремими однорідними групами усереднено.

Суми ТЗВ, які враховуються методом розподілу за середнім відсотком і відносяться до вартості запасів, що вибули, списують на ті самі рахунки бухгалтерського обліку, в кореспонденції з якими відображено вибуття відповідних ТМЦ.

Про механізм розподілу ТЗВ за середнім відсотком розповімо далі.

Розподіляємо ТЗВ за середнім відсотком

Узагальнена на окремому субрахунку обліку запасів сума ТЗВ має бути розподілена. Розподіл здійснюють щомісячно між тими запасами, які залишилися на кінець звітного місяця, і тими, що вибули (використані у виробництві, реалізовані, безоплатно передані тощо) протягом цього місяця. Як це зробити?

Спочатку знаходимо середній відсоток ТЗВ. Для цього визначаємо відношення суми залишку величини ТЗВ на початок звітного місяця і суми ТЗВ, понесених за місяць, до суми вартості залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли протягом місяця. Отримане в результаті значення, помножене на 100, і дає середній відсоток ТЗВ.

У вигляді формули визначення середнього відсотка ТЗВ можна зобразити так:

img 3

де ТЗВпоч — залишок ТЗВ на початок звітного місяця;

ТЗВнад — сума ТЗВ, понесених у звітному місяці;

Зпоч — вартість залишку запасів на початок звітного місяця;

Знад — вартість запасів, що надійшли у звітному місяці.

Далі визначаємо суму ТЗВ, яка припадає на запаси, що вибули. Для цього вартість запасів, що вибули протягом місяця, множать на середній відсоток ТЗВ і ділять отримане значення на 100. У вигляді формули це виглядає так:

ТЗВвиб = Звиб х Сер. % ТЗВ : 100 %,

де ТЗВвиб — сума ТЗВ, яка припадає на запаси, що вибули у звітному місяці;

Звиб — вартість запасів, що вибули.

Зверніть увагу: у загальному випадку для розподілу ТЗВ застосовують купівельну вартість запасів. Виняток становлять підприємства роздрібної торгівлі, що оцінюють товари за цінами продажу, які у процесі розподілу ТЗВ використовують продажну вартість товарів, тобто ту, яку обліковують на субрахунку 282 «Товари в торгівлі».

Крім того, пам’ятайте: в обов’язковому порядку з розрахунків заздалегідь виключають (за надходженням і видатками за звітний місяць) внутрішні обороти з переміщення запасів зі складу до іншого місця зберігання.

Застосування способу обліку ТЗВ за середнім відсотком розглянемо детальніше на прикладі.

Приклад 5.2. Підприємство, що займається виробничою діяльністю, мало на початок звітного місяця залишок матеріалів у сумі 30000,00 грн. (сальдо за дебетом субрахунку 201). Сума ТЗВ, що припадає на цей залишок, становить 1800,00 грн. (сальдо за дебетом субрахунку 2011).

Протягом звітного місяця підприємством придбано матеріали вартістю 210000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 35000,00 грн.). Транспортному підприємству за доставку матеріалів було сплачено 7680,00 грн. (у тому числі ПДВ — 1280,00 грн.).

У цьому ж місяці матеріали були:

— відпущені основному виробництву на суму 180000,00 грн.;

— передані для адміністративних цілей на суму 2500,00 грн.;

— реалізовані на сторону на суму 10000,00 грн. (продажна вартість становить 15000,00 грн. з урахуванням ПДВ).

Усього вибуло матеріалів обліковою вартістю 192500,00 грн. (без ПДВ).

Розподіл ТЗВ між запасами, які вибули, та тими, що залишилися на складах, ви можете побачити в табл. 5.2.

Таблиця 5.2. Розрахунок ТЗВ за середнім відсотком

№ рядка

Найменування показників

Вартість матеріалів, грн.

Сума ТЗВ, грн.

Разом, грн. (гр. 3 + гр. 4)

1

Залишок на початок звітного місяця на складах та інших місцях зберігання

30000,00

1800,00

31800,00

2

Надійшло за звітний місяць

(без внутрішнього обороту)

175000,00

6400,00

181400,00

3

Разом (ряд. 1 + ряд. 2)

205000,00

8200,00

213200,00

4

Середній відсоток ТЗВ ((ряд. 3 гр. 4 : ряд. 3 гр. 3) х 100 %)

х

х

4 %

5

Вибуло за звітний місяць

(без внутрішнього обороту)*, у тому числі:

192500,00

7700,00

200200,00

— відпущено основному виробництву

180000,00

7200,00

187200,00

— передано для адміністративних цілей

2500,00

100,00

2600,00

— реалізовано на сторону

10000,00

400,00

10400,00

6

Залишок на кінець звітного місяця (ряд. 3 - ряд. 5)

12500,00

500,00

13000,00

* Для графи 4 цей показник розраховують так: ряд. 5 гр. 3 х ряд. 4 гр. 5 : 100 %.

Як видно з таблиці, фактична собівартість запасів, які вибули у звітному періоді, становить 200200,00 грн., а тих, що залишилися на кінець місяця на складах, — 13000,00 грн.

У бухгалтерському обліку наведені операції відображають так (див. табл. 5.3):

Таблиця 5.3. Облік ТЗВ за середнім відсотком

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Оприбутковано матеріали, отримані від постачальника

201

631/1

175000,00

2

Відображено податковий кредит з ПДВ з вартості матеріалів (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)

641/ПДВ

631/1

35000,00

3

Підписано акт наданих транспортних послуг

2011

631/2

6400,00

4

Відображено податковий кредит з ПДВ з вартості послуг із транспортування матеріалів (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)

641/ПДВ

631/2

1280,00

5

Перераховано оплату постачальнику за матеріали

631/1

311

210000,00

6

Оплачено послуги транспортної організації з доставки матеріалів

631/2

311

7680,00

7

Відпущено матеріали у виробництво

23

201

180000,00

8

Списано суму ТЗВ, що припадає на вартість матеріалів, відпущених у виробництво

23

2011

7200,00

9

Передано матеріали для адміністративних цілей

92

201

2500,00

10

Списано суму ТЗВ, що припадає на вартість матеріалів, переданих для адміністративних цілей

92

2011

100,00

11

Відображено реалізацію матеріалів на сторону

377

712

15000,00

12

Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ

712

641/ПДВ

2500,00

13

Відображено облікову вартість матеріалів, реалізованих на сторону

943

201

10000,00

14

Списано суму ТЗВ, що припадає на вартість реалізованих матеріалів

943

2011

400,00

висновки

  • ТЗВ є однією із складових первісної вартості запасів.

  • При прямому способі обліку ТЗВ загальну суму транспортних витрат розподіляють між усіма найменуваннями запасів, що доставляються, залежно від обраної бази розподілу.

  • Облік ТЗВ за середнім відсотком ведуть за окремими групами запасів на субрахунку, що спеціально вводиться, або на окремому додатковому субрахунку до відповідного рахунка обліку запасів.

  • Узагальнену на окремому субрахунку суму ТЗВ щомісячно розподіляють між тими запасами, які залишилися на кінець звітного місяця, і тими, що вибули протягом цього місяця. Для цього розраховують середній відсоток ТЗВ.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі