(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Лютий , 2015/№ 12

Податковий компроміс, або Як «відскочити» за 5 %?..

«С восторгом предаюсь
в руки родной милиции,
надеюсь на нее и уповаю!»
(З к/ф «Іван Васильович змінює професію»)
Справжня податкова реформа, як правило, передбачає періоди особливо лояльного ставлення до двох «маргінальних» категорій платників.
Тим, хто думає занадто погано і кому не під силу одразу ж розібратися в нових правилах оподаткування, надають відстрочення від штрафів. Наприклад — відстрочення на рік штрафів за порушення з податку на прибуток за підсумками 2015 року.
Тим же, хто думав занадто добре — так добре, що «надумав» істотні суми ухилення від сплати податків і тепер побоюється приходу добре думаючих перевіряючих, — дають можливість розкаятися та уникнути покарання. Як? Сплатити невелику частину сум заниження. І почати з нового аркуша. Мається на увазі — з чистого…
І називається ця процедура податковим компромісом.
поділися і спи спокійно

Її винуватець — Закон № 63*. Саме він уніс до розд. ХХ ПКУ** правила так званого податкового компромісу (див. новий підрозд. 92).

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25.12.2014 р. № 63-VIII.

** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI.

Що таке податковий компроміс?

Позбавимо вас необхідності самостійних розкопок у ПКУ і процитуємо його визначення:

Податковий компроміс — це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу

Ха! — скажете ви, але схожий механізм звільнення від юридичної відповідальності за заниження колишніх податкових зобов’язань відомий! Він регламентований ст. 50 ПКУ і давно працює! Бухгалтери й зараз виправляють свої гріхи — зокрема, заниження податкових зобов’язань — двома варіантами одного шляху: чи то подаючи уточненку (п.п. «а» п. 50.1 ПКУ), чи то показуючи недоплату в поточній декларації (п.п. «б» п. 50.1 ПКУ). Зрозуміло — з одночасною «доплатою недоплати» у першому випадку і відповідним збільшенням на цю суму підсумкових зобов’язань у такій декларації —у другому. А також зі сплатою трьох- або п’ятивідсот­кового самоштрафу…

Головне, що є спільним в обох випадках:

1) ініціатором виступає виключно сам платник податків;

2) розкаюватися можна як за вже перевірені звітні періоди, так і за неперевірені (п. 11 підрозд. 92
розд. ХХ ПКУ
).

А тепер дивіться, в чому полягають головні відмінності.

1. Податковий компроміс (скорочено — компроміс) можливий щодо минулих занижень тільки за двома податками — з податку на прибуток, причому, якщо причина цього полягала саме в завищенні суми витрат, і з ПДВ, якщо причина — в завищенні суми податкового кредиту! Утім, податківці підійшли до цього питання щодо ПДВ-компромісу «ширіше» — див. про цю їх «фішечку» далі.

2. Хоча в обох випадках можливість «пригадати» заниження обмежена — так би мовити, по максимуму — загальним строком «податкової давності» в 1095 днів, проте для компромісу такий строк обмежений у цьому ж сенсі ще й «по мінімуму» — датою 1 квітня 2014 року. Крім того, останній день (90-й — згідно з п. 12 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ), коли платник зможе розпочати процедуру компромісу шляхом подання спеціального уточнюючого розрахунку (далі — компроуточненка) із заявою про компроміс або заяви про компроміс за неузгодженими сумами — це 16 квітня 2015 року.

3. Якщо компроміс досягнуто, то звільнення від усіх видів юридичної відповідальності (фінансової, адміністративної, кримінальної) прямо гарантує платнику як сам ПКУ, так і спеціальні норми, внесені наразі до адміністративного та кримінального законодавства Законом № 63. При самовиправленнях подібне звільнення (через відсутність вини платника), так би мовити, розуміється.

4. На відміну від самовиправлення, коли вимагається фактично погасити недоплату (плюс сплата «самоштрафу»), а також нарахувати і сплатити пеню, компроміс задовольняється сплатою (до бюджету) тільки «компромісних» у вигляді 5 % від суми заниження відповідного податку. Інші 95 % прощаються (п. 2 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ) і забуваються. ☺ Водночас і виникнення в результаті компромісу додаткових підстав для повернення податків платнику згідно зі ст. 43 ПКУ прямо виключено (п. 1 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ).

5. Якщо самовиправлятися під час документальної перевірки прямо заборонено п. 50.2 ПКУ, то ініціювати компроміс платник має право: (1) якщо його просто замучила совість ☺ — назвемо його добровольцем, (2) на будь-якій стадії документальної перевірки і навіть після складання її акта, (3) після отримання повідомлення-рішення, і навіть на етапах (4) адміністративного або (5) судового оскарження — якщо відповідні податкові зобов’язання не узгоджено (п. 7 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ).

6. У разі самовиправлення п. 50.3 ПКУ дає підстави фіскалам для документальної позапланової перевірки тільки при поданні платником уточненки саме за вже перевірений раніше період, тоді як у процедурі компромісу у фіскалів є таке право щодо неперевірених періодів (п. 3 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ).

Якщо прочитане заінтригувало вас настільки, щоб почати компромісувати, уточнимо деталі.

Компроміс і компромат

Перш ніж обговорювати конкретику процедури компромісу (до речі, детально викладену в Методрекомендаціях № 13*), звернемо вашу увагу на підводне каміння.

* Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджені наказом ДФСУ від 17.01.2015 р. № 13.

Строки для покаяння. Ініціювати компроміс (шляхом подання до своєї податкової компро­уточненки із заявою про компроміс або заяви про компроміс за неузгодженими сумами) ви можете хоч сьогодні — аби не пізніше 16.04.2015 р. До речі, у заяві про компроміс платник повинен дозволити перевірку. У разі компромісу за неузгодженими сумами наведіть у заяві інформацію про оспорюване повідомлення-рішення та інстанцію, де розглядається спір. Уся процедура повинна зайняти не більше 70 днів, якщо рахувати з дня, що йде за поданням (але дотримання цього строку більше залежить від фіскалів, ніж від платника). Головне для вас — встигнути зі сплатою 5 % «компромісних», адже саме після цього компроміс вважається досягнутим (п8 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ).

Грішні періоди. Для наочності ще одна цитата з п. 11 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ:

Податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року

Не станемо спекулювати на недбалому використанні терміна «правовідносини». Очевидно, що малися на увазі конкретні граничні строки подання декларацій, у яких фігурують завищення витрат з податку на прибуток та/або податкового кредиту з ПДВ.

Що ж до загального строку податкової давності в 1095 днів, то у нас немає сумнівів, що відлічувати його потрібно за звичайними правилами ст. 102 ПКУ  тобто назад від дати ініціації компромісу. А отже, з податку на прибуток і квартального ПДВ ви можете зачепити максимум IV квартал 2011 року, а з «нормального» ПДВ — максимум січень 2012 року. Це в загальному випадку. Але, як відомо, ст. 102 ПКУ містить виняток: якщо до декларації подано уточнюючий розрахунок (п. 102.1 ПКУ) або вона взагалі не подавалася тощо (п. 102.2 ПКУ).

Проте у п. 4.3* Методрекомендацій № 13 красується «квітень 2011 року»!☹ Вочевидь, фіскали відлічили 1095 днів від згаданого «1 квітня 2014 року». Що тут скажеш? Якщо вже ви «не спіймані» — немає сенсу розщедрюватися за період, уже закритий для перевірок фіскалів! А якщо ви «у процесі» за такі періоди 2011 року і готові відбутися «компромісними» — квітень вам у руки! ☺

* Узагалі-то, цей пункт стосується тільки ПДВ.

Компроуточненка з винятками. Згідно з абзацом четвертим (див. пп. 1 — 3) п. 1 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ в компроуточненці до декларації за період до 1 квітня 2014 року не враховуються плюсові звичайні уточненки, подані після цієї дати, якщо вони призвели до зменшення податкового зобов’язання (збільшення від’ємного значення ПДВ). Це щоб компроміс гарантовано привів до сплати «компромісних», але ні в якому разі — до росту сум переплати!

Ми розуміємо досить чітко викладений п.п. 3 зазначеного абзацу саме так, незважаючи на бездарну (а головне — абсолютно непотрібну) спробу фіскалів «розтлумачити» його в п. 3.3 Методрекомендацій № 13…

Уникайте помилок в компроуточненці. Звертаємо вашу особливу увагу на п. 6 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ. Повторимо: якщо компроуточненку подано за не перевірений раніше період, то фіскали мають право провести позапланову документальну перевірку. А виявивши там додатково порушення — якщо ваше розкаяння виявилося неповним — скласти податкове повідомлення-рішення за результатами цієї перевірки. Мета — збільшити суму належних з вас «компромісних» ☹. Так-от, якщо спробуєте оскаржити таке повідомлення-рішення, процедура компромісу буде припинена. Але це не означає, що й ваша спецуточненка буде анульована та забута! Увага! Це означає, що вам доведеться не тільки погасити недоплату в повному розмірі, але і пройти усі кола пекла (п. 3.9 Методрекомендацій № 13). Тобто нібито заниження було виявлено звичайною податковою перевіркою! Отже, будь ласка, просимо вас обійтися без «мудрості по шкоді»… ☹

Мистецтво компромісу

Для наочності процедуру компромісу з ініціативи платника (варіанти 1,2) представлено на рис. 1 (див. на с. 30).

 

Рис. 1. Процедура компромісу для випадків 1, 2

 

Стислі коментарі.

Тут важливі такі моменти часу.

1. Дата подання компроуточненки із заявою про компроміс (строк обмежено 16.04.2015 р.) слугує точкою відліку 70 днів, упродовж яких може бути досягнуто компроміс за вашою компроуточненкою.

2. Дата узгодження зобов’язань за компроуточненкою (і фактично розміру «компромісних») — згідно з п. 5 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ це день отримання платником рішення про відмову контролерів від перевірки, а якщо перевірка проводилася, то це день отримання:

— довідки, що такою перевіркою порушень не виявлено або

— повідомлення-рішення з новою сумою зобов’язань згідно з результатами перевірки, якщо порушення були виявлені.

Зауважимо, що на ухвалення самого рішення про перевірку фіскалам дається 10 днів (починаючи з наступного після подання компроуточненки), причому перевіряти вони можуть виключно ті суми та госпоперації, які платник зачепив у компромісних цілях. Нагадаємо, що такий вид перевірки регламентовано ст. 78 ПКУ, а її строк згідно зі ст. 82 ПКУ обмежено залежно від «розміру» платника — 5, 10 або максимум 15 днями. Цікаво зауважити: якщо компроміс ініційовано платником під час його податкової перевірки, то компромісні питання ніби виносяться за дужки такої перевірки і в разі досягнення компромісу її результати оформляються без урахування компромісних сум, а якщо компроміс не досягнуто — то на повну (пп. 3.10, 3.11 Методрекомендацій № 13).

3. Граничний строк сплати «компромісних» — 10 днів з того дня, який іде за датою узгодження (п. 5 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ). Цей строк украй важливий, оскільки тільки після такої сплати компроміс вважається досягнутим (п. 8 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ). З цієї миті вже ані платник не має права оспорити свої компромісні зобов’язання, ані фіскали не зможуть їх (і компроуточнені операції) ще раз перевірити (пп. 8, 9 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ) .

Насамкінець декілька слів про папірці.

До затвердження спеціальних форм компроуточненок фіскали радять у розд. 4 Методрекомендацій № 13 (див. витяг на с. 11) складати їх:

— з податку на прибуток — на чинних формах декларацій (поки що на папері) для відповідних категорій платників (зрозуміло, з необхідними додатками), дописуючи в заголовній частині під словом «Уточнююча» слова «Податковий компроміс» з проставлянням позначки «Х» зліва від них;

— з ПДВ — за формою уточнюючого розрахунку, затвердженою наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 966*, проставляючи у графі 2 і реквізиті 0110 «Загальна» заголовної частини позначку «ПК». За кожною компроуточнюваною декларацією подавати окремо! Зауважимо, що з 01.01.2015 р. звітність з ПДВ — виключно електронна і поки що невідомо, чи погодиться програма з такою вільніс­тю. Можливо, фіскали таки дозволять платникам компромісувати на папері…

* За усталеною практикою (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 94, с. 11) ця форма уточненки буде застосовуватися до 01.03.2015 р., а з цієї дати — якщо, звісно, раніше не затвердять спеціальну компроформу — доведеться подавати вже нову форму уточненки, у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2015 р. № 13 (читайте про це на с.3). Цю думку підтверджено на сайті ДФСУ: http://sfs.gov.ua/anonsi/8688.html

Щодо ПДВ-компромісу є одна «фішечка»: фактично всупереч п. 1 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ в абзаці сьомому п. 4.3 Методрекомендацій № 13 фіскали дозволяють компроміс щодо не тільки завищеного податкового кредиту, а й занижених податкових зобов’язань! Тут є ризик, що таким чином вони витягнуть з вас таку «явку з повинною» і компроміс не узгодять (киваючи на формальне обмеження ПКУ), а отже — накрутять штрафів на такі заниження за повною програмою… ☹ Але якщо таки узгодять — тоді завдяки п. 9 підрозд. 92 розд. ХХ ПКУ можете сподіватися, що все залишиться тишком-нишком…

До речі, не забудьте про перелік (опис), в якому в довільній формі за кожною компроуточнюваною операцією зазначте: реквізити платника, реквізити відповідного госпдоговору, номенклатуру операції, звітний період, у якому вас біс поплутав, суми неправомірного завищення витрат (податкового кредиту) і спричиненого цим заниження податку, реквізити відповідної ПН… ☹

Що стосується варіантів (3, 4 і 5), що передбачають подання заяви про компроміс щодо неузгоджених сум (процедуру див. на рис. 2 на с. 32), то вони вимагають щільної роботи з фіскалами, тому доцільніше узгоджувати всі питання безпосередньо. Звертаємо вашу увагу ще на одну «заморочку» від фіскалів: у передостанньому абзаці п. 3.12 Методрекомендацій № 13 вони (всупереч ПКУ) зумовили сплату «компромісних» при цих варіантах процедури компромісу — увага! — «упродовж 10 календарних днів з дня подання» заяви! ☹ А якщо потім вони відмовляться узгоджувати компроміс? Думається, що сплачувати до отримання позитивного рішення про таке узгодження дуже ризиковано.

 

Рис. 2. Процедура компромісу для випадків 3, 4, 5

 

Надихаємо вас приказкою: «У дяка здачі не буває»…

висновки

  • Податковий компроміс ініціює платник з метою «відпущення» йому 95 % сум колишніх занижень податкових зобов’язань, допущених, в основному, з 2012 року до І кварталу 2014 року включно.

  • Така процедура може бути застосована тільки щодо занижень податкових зобов’язань з податку на прибуток і ПДВ, спричинених відповідно неправомірними завищеннями витрат і податкового кредиту.

  • Податковий компроміс допускається як за невиявленими порушеннями, так і на будь-якій стадії документальної перевірки і після складання її акта, після отримання повідомлення-рішення, і навіть на етапах адміністративного або судового оскарження — якщо відповідні податкові зобов’язання не узгоджено.

  • Попереджаємо: якщо компроміс зірветься, то за показані в компроуточненці заниження доведеться в усіх сенсах заплатити «по повній програмі».
податковий компроміс додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті