(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/10
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Лютий , 2015/№ 15

Бухгалтеру про договір. 4. Переддоговірна робота

А тепер давайте поговоримо про те, на що звернути увагу перед укладенням договору.

Хто ваш контрагент? Відповісти на таке запитання доведеться в будь-якому разі кожній стороні перед підписанням договору. Адже, поза сумнівом, важливо: (1) визначити статус контрагента, (2) переконатися в його сумлінності, а також (3) установити повноваження осіб, які представляють контрагента.

Почнемо із статусу.

 

4.1. Визначаємо статус контрагента

Статус контрагента, перш за все, важливий для оподаткування. Адже від нього залежить чимало:

— утримувати чи ні податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО), єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) і військовий збір;

— яка сума обкладатиметься податком на прибуток;

— чи буде у вартості купівлі ПДВ;

— чи потрібно при оподаткуванні орієнтуватися на звичайні ціни тощо.

Зупинимося на основних характеристиках.

ПДВ-статус. Якщо ви — платник ПДВ, то напевно вас зацікавить ПДВ-статус вашого контр­агента. Тому перед укладенням договору поцікавтеся, чи є він платником цього податку. Адже не секрет, що співпраця з платником ПДВ виявиться взаємовигідною, оскільки, придбаваючи товари, роботи, послуги у платника ПДВ, суму «вхідного» ПДВ підприємство може віднести до податкового кредиту.

Не забудьте в договорі у вартості товарів, робіт, послуг виділити ПДВ

Тоді запитань у перевіряючих не виникатиме. Інакше вони можуть під час перевірки вимагати донарахувати ПДВ «зверху» договірної вартості. А це, зрозуміло, вам ні до чого. Отже, зважайте на такий момент.

А ось коли ви щось купуєте у неплатника, будьте готові, що «вхідного» ПДВ не буде. Тому про податковий кредит теж не йдеться.

Тепер уявіть іншу ситуацію. Навпаки, ви — неплатник ПДВ, але купуєте товари у продавця — платника ПДВ. Тоді вся вартість купівлі (з урахуванням ПДВ) у вас опиниться у витратах. А права на податковий кредит при цьому не виникне.

«Неприбутковий» статус. Інколи в договорі вкрай важливо вказати на неприбутковий статус вашого контрагента. Навіщо? Щоб це потім не стало неприємною несподіванкою. Адже п.п. 140.5.4 ПКУ зобов’язав збільшувати фінансовий результат звітного періоду на 30 % вартості товарів (у тому числі необоротних активів), а також робіт і послуг, які придбані в неприбуткових установ та організацій (крім бюджетних установ).

Крім того, збільшує фінансовий результат сума коштів, вартість товарів (робіт, послуг), перерахованих (переданих) протягом року неприбутковим організаціям, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (п.п. 140.5.9 ПКУ).

Хоча нагадаємо: чинне законодавство зобов’язало проводити такі коригування не всі підприємства, а тільки ті, в яких річний дохід, визначений за бухобліковими правилами, перевищує 20 млн грн. (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Контрольовані операції та пов’язані особи. Також важливе значення має:

1) чи підпадають договірні відносини під контрольовані (див. визначення контрольованих операцій з п. 39.2 ПКУ);

2) чи є сторони за договором пов’язаними особами (див. п.п. 14.1.159 ПКУ).

Нагадаємо, «пов’язаність» суб’єктів визначають за можливістю впливати через володіння корпоративними правами інших осіб або іншим чином на рішення, що приймаються іншими особами.

Чому це важливо? Тому, що

у податковому обліку прибуток за контрольованими операціями потрібно відображати з урахуванням принципу «витягнутої руки» (ст. 39 ПКУ)

У ПДВ-обліку за контрольованими операціями податкові зобов’язання визначають виходячи з договірної вартості, але не нижче від звичайних цін, а податковий кредит — не вище від рівня звичайних цін (пп. 39.1.4, 188.1, 198.3 ПКУ).

У свою чергу, для визначення операцій як контрольованих важливу роль відіграє «пов’язаність» контрагентів. Крім того, ПКУ передбачає коригування об’єкта оподаткування за операціями з пов’язаними особами і в інших випадках. Наприклад, у частині процентів за кредитами, отриманими від пов’язаних осіб — нерезидентів (п. 140.2 ПКУ).

Якщо контрагент — фізособа. Контрагентом за договором може бути фізична особа. У такому разі

з тексту договору повинно бути ясно, як саме діє така фізособа — як звичайний громадянин чи як підприємець

Адже від того, ким виступає в договорі контр­агент (підприємцем чи «простою» фізособою — звичайним громадянином), залежить оподаткування виплачуваної йому за договором суми, зокрема, необхідність утримання ПДФО, ЄСВ та військового збору.

Так, якщо за договором контрагент — проста фізособа (тобто нічого не зазначено про його підприємницький статус), то виплачувані йому доходи оподатковують за загальними правилами, установленими ПКУ і Законом про ЄСВ для фіз­осіб. У такому разі в договорі зазвичай наводять паспортні дані фізособи та її реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — ІПН).

Якщо ж контрагент — підприємець, то в договорі зазначають дату реєстрації та ІПН фіз­особи-підприємця. ПДФО і ЄСВ з виплачуваного підприємцю доходу не утримують. Проте (!) для їх неутримання підприємницький статус має бути підтверджено документально. Як? Дивимося табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Документи, що підтверджують підприємницький статус

Підприємці

Підтвердний документ

Для неутримання ПДФО

загальносистемники

ПДФО не утримують, якщо підприємець надасть копію документа, що підтверджує його держреєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності (п. 177.8 ПКУ, консультація в підкатегорії 104.13 БЗ*), а саме:
 — копію виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР);  
— копію свідоцтва про держреєстрацію — для підприємців, які зареєстровані до 07.05.2011 р. (тобто до дати скасування свідоцтв про держреєстрацію) і після цієї дати не вносили зміни до відомостей, що містяться в ЄДР

єдиноподатники

Для неутримання ПДФО (п.п. 165.1.36, п. 177.9, п.п. 2 п. 297.1 ПКУ)
достатньо перевірити наявність відомостей про підприємця-єдиноподатника в Реєстрі платників єдиного податку, розміщеному на сайті ДФСУ: http://www.sfs.gov.ua/rpep. Зауважте: про необхідність отримання паперової копії витягу з цього Реєстру контролери не говорять (див. підкатегорію 107.12 БЗ). Ви можете підстрахуватися і роздрукувати для себе інформацію з Реєстру

Для неутримання ЄСВ

загальносистемники

Для неутримання ЄСВ достатньо переконатися, що роботи/послуги, які виконуються/надаються підприємцем, відповідають відомостям, відображеним в ЄДР (ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).
Перевірити ці дані можна на сайті Державної реєстраційної служби: http://www.drsu.gov.ua/show/62.
Проте податківці в такому разі бажають все ж бачити підтвердним документом паперову копію витягу з ЄДР із зазначенням видів діяльності (див. консультацію в підкатегорії 301.02 БЗ, що діяла до 19.12.2014 р.)

єдиноподатники

* База знань, розміщена на офіційному сайті ДФСУ: http://zir.minrd.gov.ua.

 

Нерезидентний статус. А якщо підприємство збирається укласти договір з нерезидентом? У такому разі в договорі важливо уточнити, ким є нерезидент: юридичною чи фізичною особою. Адже

якщо нерезидент — юридична особа, то при виплаті йому доходів (зазначених у п.п. 141.4.1 ПКУ) утримують податок з доходів нерезидента

Це так званий податок на репатріацію. Для більшості видів доходів застосовують ставку 15 %. Хоча, якщо йдеться, наприклад, про договір автоперевезення вантажів, то з виплачуваної нерезиденту-перевізнику винагороди доведеться утримати податок на фрахт за ставкою 6 % (пп. 14.1.260 і 141.4.4 ПКУ).

Щоправда, якщо між Україною та країною нерезидента укладено міжнародний договір, оподаткування може відбуватися за правилами міжнародного договору. Але це тільки у разі, якщо ваш контрагент надав довідку про те, що він є резидентом країни, з якою Україною укладено такий міжнародний договір.

За бажання застереження про те, за якими правилами («українськими» чи «міжнародними») оподатковується виплачувана нерезиденту сума, можна також зробити в договорі.

До речі, правила міжнародних договорів можуть застосовуватися і до договорів, укладених з нерезидентами-фізособами. Різниця полягає в тому, що із сум, які виплачуються фізособам-нерезидентам, утримують не податок на репатріа­цію, а ПДФО (за правилами п. 170.10 і ст. 103 ПКУ). І не забудьте в такому разі в договорі з фізособою-нерезидентом зазначити ставку податку на доходи. Цього вимагає п.п. 170.10.3 ПКУ.

Право в договорах з нерезидентом. Ще один правовий аспект. Якщо підприємство планує укласти договір з нерезидентом, то

у договорі слід зазначити, право якої держави підлягає застосуванню до відносин сторін

Адже, дотримуючись міжнародних звичаїв, сторони договору в такому разі можуть обрати право (див. п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2709). Тобто визначити, право якої держави застосовуватиметься до правовідносин з іноземним елементом (його визначення див. у розділі 1.3 спецвипуску на с. 13).

Відповідно у цьому разі у сторін договору є такі варіанти поведінки:

1) зазначити в договорі, що їх відносини регулюються законодавством України. Це найбільш проста для бухгалтера ситуація. Адже в такому разі всі питання — про істотні умови договору, форму його укладення, строки позовної давності тощо, вирішуються згідно із законодавством України, з яким бухгалтер знайомий;

2) зазначити в договорі, що їх відносини регулюються законодавством країни нерезидента або третьої держави.

У такому разі підприємству потрібно бути готовим до того, що при виникненні спорів за договором доведеться вивчати положення іноземного законодавства. Крім того, розгляд спору в суді іншої держави може спричинити для підприємства додаткові матеріальні витрати.

Примітно також, що, скориставшись наданою можливістю (ч. 3 ст. 5 Закону № 2709),

сторони договору можуть поширити право третьої держави не на договірні відносини в цілому, а тільки на їх окремі елементи

Скажімо, на питання, пов’язані з позовною давністю.

А якщо в договорі немає вказівки на право держави, що регулює відносини сторін за договором? Тоді відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 2709 до них має застосовуватися законодавство держави тієї сторони договору, яка в ньому є:

1) продавцем — за договором купівлі-продажу;

2) дарувальником — за договором дарування;

3) одержувачем ренти — за договором ренти;

4) відчужувачем — за договором довічного утримання (догляду);

5) орендодавцем — за договором оренди;

6) позикодавцем — за договором позички;

7) підрядником — за договором підряду;

8) виконавцем — за договором про надання послуг;

9) перевізником — за договором перевезення;

10) експедитором — за договором транспортної експедиції;

11) зберігачем — за договором зберігання;

12) страховиком — за договором страхування;

13) повіреним — за договором доручення;

14) комісіонером — за договором комісії;

15) управителем — за договором управління майном;

16) позикодавцем — за договором позики;

17) кредитодавцем — за кредитним договором;

18) банком — за договором банківського вкладу (депозиту), за договором банківського рахунка;

19) фактором — за договором факторингу;

20) ліцензіаром — за ліцензійним договором;

21) правоволодільцем — за договором комерційної концесії;

22) заставодавцем — за договором застави;

23) поручителем — за договором поруки.

Виняток становлять такі випадки (ч. 2 ст. 44 Закону № 2709):

1) щодо договору про нерухоме майно застосовують право держави, в якій це майно знаходиться (а якщо таке майно підлягає реєстрації — право держави, в якій воно зареєстровано);

2) щодо договорів про спільну діяльність або виконання робіт — право держави, в якій здійснюється така діяльність або створюються передбачені договором результати;

3) щодо договорів, укладених на аукціоні, за конкурсом або на біржі, — право держави, в якій проводяться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

Щодо питань застосування строків позовної давності можливий ще один варіант розвитку подій. Це ситуація, коли сторони не зазначили в договорі, право якої держави поширюється на їх відносини, але місцем реєстрації сторін є держави — учасниці Конвенції про позовну давність у міжнародному купівлі-продажі товарів від 14.06.74 р. (ср. 025069200) Детальніше про це див. у розділі 1.7 на с. 33.

Рекомендуємо учасникам відносин з іноземним елементом або прямо визначати, право якої країни регулюватиме відносини сторін, або ще при укладенні договору з’ясувати для себе, яке право і яким чином їх регулюватиме за відсутності цього застереження.

І ще одна особливість відносин з іноземним елементом. Визначення в договорі підсуднос­ті спорів, що виникають між його сторонами, не впливає на те, на підставі права якої держави здійснюватиметься їх розгляд. Помилковим є переконання, що положення договору «усі спори сторін вирішуються судами України» автоматично означатиме, що всі спори розглядатимуться відповідно до законодавства України. Право, що підлягає застосуванню судом, визначатиметься за викладеними вище правилами.

 

4.2. Установлюємо сумлінність контрагента

Наступне завдання — переконатися в сумлінності контрагента і достовірному характері інформації, яку він надає. Адже непорядність контрагента за договором може обернутися для підприємства вельми негативними наслідками, у тому числі пов’язаними з його податковими зобов’язаннями.

У зв’язку з цим на підтвердження «реальності» і законності свого контрагента не зайвим буде отримати від нього копії установчих документів. Також можна попросити копію виписки або витягу з ЄДР.

Крім того, рекомендуємо отримати завірені копії документів, що підтверджують повноваження посадових осіб, які підписують договір (тобто копії наказу про призначення на посаду керівника, протоколу загальних зборів, довіреності тощо).

Якщо діяльність, що виконується за правочином, підлягає ліцензуванню, то обов’язково слід вимагати копію ліцензії контрагента. Адже за відсутності ліцензії договір може бути визнано недійсним (ст. 227 ЦКУ).

А якщо всього цього не зробити і в подальшому з’ясується, що на момент укладення договору запису про контрагента в ЄДР не було, або контрагент не був платником ПДВ, але виписав податкову накладну, або не мав чинної ліцензії на ту діяльність, яку здійснював за договором? Тоді підприємство може відчути на собі застосування наслідків недійсності договору (детальніше про них див. у розділі 1.8 на с. 38). Адже в такому разі, як ми вже зазначали, з позовом до суду про визнання договору недійсним можуть звернутися навіть податківці. Це, у свою чергу, може спричинити для підприємства такі податкові «неприємності», як зняття податкового кредиту з ПДВ.

Тому переконатися в порядності та сумлінності контрагента украй важливо.

Утім, сьогодні деякі відомості про контрагентів можна зібрати просто в Інтернеті, де вони відкриті для загального доступу. Для цього існує кілька пошукових сервісів (див. табл. 4.2 на с. 74):

Таблиця 4.2. Збираємо інформацію про контрагента

Існуючі реєстри (пошукові сервіси)

Де знайти

I. Розміщені на сайті державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», що належить до сфери управління Державної реєстраційної служби

Перевірка відомостей про контрагента в ЄДР

http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html або ті ж відомості можна знайти на сайті http://www.drsu.gov.ua/show/62 (перейшовши до розділу «Пошук відомостей з ЄДР»)

II. Розміщені на сайті ДФСУ

Реєстр платників ПДВ*

http://www.sfs.gov.ua/reestr

Реєстр анульованих платників ПДВ*

http://www.sfs.gov.ua/anulir

Реєстр платників єдиного податку*

http://www.sfs.gov.ua/rpep

Дізнайся більше про свого бізнес-партнера

http://www.sfs.gov.ua/businesspartner

III. Розміщені на сайті ВГСУ

Оприлюднення відомостей щодо справ про банкрутство**

http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/157

* Дані оновлюються на сайті щодня (пп. 183.13, 299.2, 299.13 ПКУ).
** Відомості про перебування юрособи в процесі припинення, порушення справи про банкрутство або на стадії санації містяться також в ЄДР (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html).

 

Так, зокрема, в ЄДР щодо суб’єкта господарювання можна перевірити відомості про (ч. 2 ст. 7, ст. 17 Закону № 755):

— найменування контрагента (повне та скорочене, за його наявності);

— ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків — підприємця*;

— дату державної реєстрації;

— місцезнаходження (місце проживання);

— види діяльності;

— засновників і розмір статутного капіталу;

— посадових осіб, які мають право підпису;

— відокремлені підрозділи тощо.

* Для фізичних осіб, які відмовилися від отримання реєстраційного номера з релігійних переконань, у ЄДР зазначають серію та номер паспорта.

Реєстр платників ПДВ (http://www.sfs.gov.ua/reestr) допоможе з’ясувати, чи є контрагент платником ПДВ. Зокрема, цей пошуковий сервіс дозволяє перевірити правильне найменування контрагента, його індивідуальний податковий номер, а також дату реєстрації платником ПДВ.

Реєстр анульованих платників ПДВ (http://www.sfs.gov.ua/anulir) також підкаже, чи є відомості про особу в базі «Реєстр платників ПДВ». Крім того, у ньому зазначають відомості про дату анулювання реєстрації платника ПДВ, причину та підставу для такого анулювання.

Реєстр платників єдиного податку (http://www.sfs.gov.ua/rpep) містить інформацію про групу єдиноподатника, ставку єдиного податку, дату переходу особи на єдиний податок.

Цікаво також, що на сайті ДФСУ розміщено сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» (http://www.sfs.gov.ua/businesspartner). Як пояснюють самі податківці, розділ має сприяти запобіганню негативним наслідкам підприємницької діяльності завдяки можливості у відкритому доступі оцінити податкові ризики діяльності свого бізнес-партнера. Зокрема, сервіс інформує про те, чи значиться / не значиться контрагент на обліку в податкових органах і чи має / не має податкового боргу.

Як користуватися сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»

Щоб отримати інформацію про контрагента, достатньо набрати його ідентифікаційний код (реєстраційний номер облікової картки платника податків) та/або найменування (прізвище, ім’я, по батькові) у відповідних полях інтернет-сторінки. При натисканні на «Пошук» система видає відповіді з текстами повідомлень зеленого і червоного кольору. Зеленими повідомленнями відзначають сумлінних платників — які перебувають на обліку в податкових органах і не мають податкового боргу (або вже ліквідованих платників). Червоні повідомлення можуть спливти, якщо платник має податковий борг і у фіскальних органів виникло право податкової застави на майно такого платника. Зібрані за допомогою цього сервісу дані допоможуть почуватися більш-менш впевнено щодо контрагента і уникнути ненадійних партнерів по бізнесу.

У зв’язку з викладеним доцільно підготувати роздруківки із сайтів, які б підтверджували, що контрагент на момент укладення договору:

— не перебуває в процесі припинення, щодо нього не порушена справа про банкрутство;

— зареєстрований як платник ПДВ (і інформації про нього в базі платників з анульованою ПДВ-реєстрацією немає);

— є платником єдиного податку тощо.

Врахуйте, що наявність інформації про відносини підприємства з суб’єктами господарювання:

— що мають ознаки фіктивності;

— реєстрація яких скасована в судовому порядку;

— які визнані банкрутами;

— які перебувають у розшуку;

— щодо яких встановлено факт неподання податкової звітності,

може стати підставою для включення такого підприємства до плану-графіка податкових перевірок (див., зокрема, п.п. 3.2.1 Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання, затверджених наказом ДПСУ від 27.06.2012 р. № 553).

Безумовно, за те, що підприємство не перевірило сумлінність свого контрагента перед укладенням договору, штрафні санкції не передбачені. Тут питання швидше в бажанні відчувати себе впевненіше, якщо виникне спір з податківцями. А він, скоріш за все, виникне, якщо контрагент все-таки виявиться несумлінним. Тому суб’єкту господарювання потрібно запастися доказами того, що він діяв максимально обачно і підстав не вступати у договірні відносини у нього не було.

Зауважте: з практики ВАСУ випливає, що порушення контрагентами підприємства своїх податкових зобов’язань може призвести до негативних податкових наслідків для такого підприємства. Так відбувається у разі, якщо фіскальний орган доведе, що (див. постанову ВАСУ від 29.04.2010 р. № К-30777/06):

— платник податків діяв без належної обачності та обережності і повинен був знати про порушення, які допускали його контрагенти;

— діяльність платника податків спрямована на здійснення операцій, пов’язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов’язань.

При цьому суди звичайно виходять з того, що платник податків не може вважатися несумлінним, якщо на момент укладення правочину запис про його контрагента був в ЄДР і Реєстрі платників ПДВ. Нести ж відповідальність за допущені контрагентом порушення вимог податкового законодавства суб’єкт господарювання не повинен.

 

4.3. Перевірка повноважень осіб, які діють від імені контрагента

Ще потрібно перевірити, чи наділені особи, які діють від імені контрагента, достатніми повноваженнями на підписання договору. Як це зробити? Розповімо далі.

До письмових договорів юридичних осіб висувають спеціальні вимоги.

Договір, який укладає юрособа, підписують особи, уповноважені на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207 ЦКУ)

Так, статутом можуть бути уповноважені виступати від імені товариства і підписувати договори одна або декілька осіб (наприклад, керівник (директор, президент) підприємства, голова правління тощо).

Повноваження таких осіб на укладення та підписання договорів від імені підприємства вважаються статутними. Тому довіреність для цього не потрібна. Зокрема, це підтверджує ч. 5 ст. 65 ГКУ. Там сказано: керівник підприємства без довіреності діє від імені підприємства і представляє його інтереси, у тому числі у відносинах з юридичними особами, громадянами, органами влади та іншими організаціями.

Водночас керівник підприємства може оформити довіреність, за якою надати іншим особам повноваження виступати від імені юридичної особи в договірних відносинах, у тому числі підписувати відповідні документи. Безумовно, можливість видавати такі довіреності має бути передбачена статутом або іншим установчим документом юрособи. Зокрема, на підставі довіреності юридичної особи повноваженнями з представництва юрособи перед іншими суб’єктами, вступу з ними у договірні відносини від імені та на користь юридичної особи і підписання договорів можуть наділятися керівники відокремлених підрозділів (філій). У такому разі пред’явлена довіреність допоможе підтвердити повноваження особи, яка підписує договір.

Зауважте: відповідна інформація про осіб, які мають право підпису (з довіреністю і без неї), міститься і в ЄДР. Там, зокрема, відображають такі відомості:

— щодо підприємств — прізвища, імена, по батькові та ІПН осіб, які уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, мають право здійснювати дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (ч. 2 ст. 17 Закону № 755);

— щодо філій (відокремлених підрозділів юрособи) — прізвища, імена, по батькові та ІПН осіб, які мають право здійснювати юридичні дії від імені юридичної особи на підставі довіренос­ті, у тому числі підписувати договори (ч. 2 ст. 28 Закону № 755).

До речі, відомості про осіб, які мають право підпису:

— відкриті для загального доступу та розміщені на сайті державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»*: http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html;

— наводяться у виписці та витязі з ЄДР (пп. 2.5.4, 3.8.3, 3.9.3 і 3.11.4 Порядку надання відомостей з ЄДР).

* Знайти відомості з ЄДР можна і через офіційний сайт Державної реєстраційної служби України за посиланням: http://www.drsu.gov.ua/show/62.

Отже, переконатися в повноваженнях підписантів можна одним із способів:

поглянувши в надану контрагентом виписку/витяг з ЄДР (їх копії) або перевіривши дані за контрагентом в ЄДР самостійно

Але ураховуйте такий момент. Саме по собі включення цієї інформації до ЄДР не наділяє посадових осіб відповідними повноваженнями. ЄДР тільки забезпечує доступ третіх осіб до цієї інформації. А підставою для наділення посадових осіб повноваженнями представляти юридичну особу у відносинах з третіми особами і здійснювати юридично значущі дії від її імені, як зазначалося, є волевиявлення найвищого органу юрособи (загальних зборів учасників), закріплене в установчих документах (статуті).

Тому в разі виникнення спору про те, чи могла конкретна посадова особа виступати від імені юрособи, суд звертатиметься саме до установчих документів. Якщо буде встановлено, що в ЄДР містилася недостовірна інформація про осіб, які уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами і мають право здійснювати дії від імені підприємства без довіреності, підписані такими особами договори можуть бути визнані недійсними. У такому разі сторона договору, що діяла сумлінно та орієнтувалася при укладенні договору на дані ЄДР, може вимагати відшкодування збитків від юр­особи, яка включила недостовірну інформацію до ЄДР або не забезпечила своєчасне внесення до нього змін.

Таким чином, суди не розглядають виписку з ЄДР як належний доказ наявності необхідних повноважень у певної особи (див. постанову ВГСУ від 09.10.2008 р. № 19/349-20/367). Такими доказами вони вважають виписку із статуту, в якому особі надано ці повноваження, протокол загальних зборів, наказ про призначення директором (п. 14 листа ВГСУ від 14.12.2007 р. № 01-8/973).

Урахуйте це, укладаючи договір. Можливо, що з якимось «свіжим» контрагентом доведеться зайвий раз підстрахуватися — вимагати виписку зі статуту на підтвердження повноважень підписантів. І якщо все гаразд, то можна сміливо підписувати договір.

Як бачимо, весь переддоговірний етап проходить під девізом: чим більше інформації ми зберемо про контрагента, тим краще. Адже це запорука добросовісного виконання договірних зобов’язань, що врешті-решт і потрібно кожній із сторін.

висновки

  • Перед підписанням договору важливо зібрати якомога більше інформації про контрагента. Зокрема, з’ясувати: чи є він платником ПДВ, «неприбутківцем», пов’язаною особою, нерезидентом тощо.

  • Щоб переконатися в сумлінності контрагента, перевірте відомості про нього в ЄДР та інших реєстрах, розміщених на офіційних сайтах ДФСУ та ВГСУ.

  • Перевірити повноваження осіб, які підписують договір, можна в ЄДР, а також попросивши у контрагента виписку з установчих документів і документ про призначення особи на відповідну посаду.

договір додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті