Необхідність відремонтувати основні засоби може виникнути у підприємства в будь-який момент, тому до такої ситуації треба бути готовим. І тут важливо не тільки мати потрібні запчастини і добрих майстрів, а й знати, яку суму витрачених коштів можна віднести до своїх витрат. Адже від цього в результаті залежить розмір податку на прибуток, який потрібно буде сплатити до бюджету за підсумками звітного періоду.
Щоб не сплохувати, варто вже зараз з’ясувати, в якому порядку «ремонтні» витрати відображаються в обліку підприємства. Тим більше що з 1 січня 2015 року цей порядок зазнав зміни.
Як було до 01.01.2015 р.?
Порядок обліку «ремонтних» витрат у податковому обліку. Витрати на проведення ремонтів та поліпшень основних засобів (далі — ОЗ) до 1 січня 2015 року платник податків міг:
— у межах 10 % «ремонтного» ліміту включити до складу податкових витрат (п. 146.12 ПКУ);
— у сумі, яка перевищила 10 % «ремонтний» ліміт, віднести на збільшення первісної вартості об’єкта, що ремонтується (поліпшується) (пп. 146.11 та 144.1 ПКУ). Ці витрати з місяця, наступного за місяцем проведення ремонту/поліпшень, підлягали амортизації.
Момент відображення «ремонтних» витрат. У податковому обліку витрати на ремонти/поліпшення, що вписалися в 10 % ліміт, підприємства відображали залежно від функціонального призначення об’єктів ОЗ.
При цьому вартість ремонтів, яка увійшла до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), потрапляла до податкових витрат лише в періоді реалізації такої продукції (робіт, послуг) одночасно з визнанням доходів від продажу (п. 138.4 ПКУ). Але моментом безпосереднього використання ліміту все одно потрібно було вважати момент фактичного здійснення «ремонтних витрат (тобто відображення за дебетом рахунків 23, 91).
Підлімітні витрати на ремонт ОЗ, які підприємство використовувало для адміністративних, збутових та інших господарських потреб,
визнавали згідно з п. 138.5 ПКУ в періоді їх здійснення за бухобліковими правилами
Якщо такий варіант платника не влаштовував, він з дозволу п. 14 П(С)БО 7 міг синхронізувати бухгалтерський облік ремонтів/поліпшень ОЗ з податковим. Для цього потрібно було лише закріпити «синхронізуючу» норму в наказі про облікову політику. У результаті підлімітну частину «ремонтно-поліпшувальних» витрат підприємство мало право не капіталізувати, а відносити до складу витрат і в бухобліку теж. І тут було неважливо, на що спрямовано такі витрати — на підтримання об’єкта в робочому стані чи на отримання в майбутньому додаткових економічних вигод.
Як стало з 01.01.2015 р.?
Порядок обліку «ремонтних» витрат. З 1 січня 2015 року для платників податку на прибуток орієнтиром у порядку відображення всіх господарських операцій, у тому числі й «ремонтних», став бухгалтерський облік. А все тому, що об’єкт обкладення податком на прибуток тепер залежить від фінансового результату, визначеного у фінансовій звітності згідно з НП(С)БО або МСФЗ. І лише платники з доходом за минулий рік (починаючи з 2015 року) 20 млн грн. і більше повинні за підсумками року відкоригувати цей результат на різниці (крім минулорічних збитків), розраховані відповідно до розд. III ПКУ. Про це зазначено в п.п. 134.1.1 ПКУ.
Нагадаємо, що порядок відображення в бухгалтерському обліку витрат на ремонт або поліпшення ОЗ регулює П(С)БО 7. Залежить він від того, як проведені ремонтні заходи впливають на майбутні економічні вигоди.
При цьому рішення про характер та ознаки виконаних робіт приймає керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу ситуації та істотності витрат (п. 29 Методрекомендацій № 561). Тобто підприємство самостійно визначає, на що спрямовані роботи:
— на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, добудова, реконструкція) об’єкта, що призведе в майбутньому до збільшення економічних вигод
або
— на підтримання об’єкта в придатному для використання стані та отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.
Для наочності порядок відображення «ремонтних» витрат у бухгалтерському обліку наведемо на рисунку.
* В окремих випадках, передбачених пп. 29 і 30 Методрекомендацій № 561, витрати на капремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями.
** Зрозуміло, що ремонтні витрати, які потрапили до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), відносяться до витрат відстрочено — лише в періоді реалізації продукції (робіт, послуг), одночасно з відображенням доходу від продажу.
Разом з традиційним варіантом відображення «ремонтних» витрат п. 14 П(С)БО 7 дозволяє використовувати альтернативний варіант — за податковими правилами.
Проте цей варіант більше не актуальний
Адже тепер податкові правила обліку ремонтів/поліпшень ОЗ будуються на бухобліковому фундаменті, а не навпаки.
Отже, тим підприємствам, які в обліково-ремонтних цілях користувалися податковим методом, про що зазначили в своєму наказі про облікову політику, доведеться відправити цей метод у відставку (докладніше див. на с. 19). Єдиним фаворитом для них, як і для решти всіх платників, стає традиційний підхід до обліку «ремонтних» витрат. От його і зафіксуйте в наказі про облікову політику.
Коли ремонт, а коли — поліпшення. Майте на увазі: хоча бухгалтерський облік тепер і задає всьому тон, він служить ще й основою для обчислення об’єкта обкладення податком на прибуток. І це дуже важливо. Тому зараз набагато відповідальніше слід підходити до розмежування понять «ремонт» і «поліпшення» ОЗ.
Допомогти в «розмежувальному» питанні можуть:
— щодо ремонту і технічного обслуговування ОЗ — ДСТУ 2860-94 «Надійність техніки. Терміни та визначення». Він поширюється на технічні системи, програмні засоби, споруди, машини, апаратуру або їх окремі компоненти, тобто майже на всі види ОЗ;
— щодо поліпшення ОЗ — наказ Держкомстату «Про затвердження форми одноразового державного статистичного спостереження № 1-амортизація» від 15.12.2003 р. № 444. Він розшифровує цей термін як витрати, пов’язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо об’єкта ОЗ, унаслідок чого збільшуються економічні вигоди, що первісно очікуються від його використання.
Невиробничі ОЗ. Платники-малодохідники можуть сміливо відображати в своєму обліку витрати на ремонт/поліпшення всіх ОЗ — як виробничих, так і невиробничих. Адже у них орієнтир один — бухоблік. Тут же, на щастя, — повна свобода дій.
А ось високодохідним платникам потрібно бути насторожі. У них виходячи з п.п. 138.3.2 ПКУ витрати на поліпшення невиробничих ОЗ в податковому обліку, як і раніше, не зможуть «зіграти» у зменшення об’єкта обкладення податком на прибуток.
Що втрачаємо, а що знаходимо?
Для наочності інформацію про те, що платник придбаває, а що втрачає з погляду «ремонтних» витрат у зв’язку з переходом на новий порядок обліку ОЗ, наведемо в таблиці.
Табл. Порядок обліку «перехідних» витрат на ремонт/поліпшення ОЗ
| № з/п | Витрати на ремонт/поліпшення, здійснені до 01.01.2015 р. | З 01.01.2015 р. | |||
| вид ремонтних робіт | вид обліку | як відображені в обліку | категорія платників | ||
| малодохідні | високодохідні | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Ремонт | Податковий облік | У сумі, що перевищує 10 % «ремонтний» ліміт, віднесені на збільшення первісної вартості ОЗ | Втрачаються. Не підлягають амортизації ☹ | Амортизуються в податковому обліку за звичайними правилами |
| Бухоблік | Включені до витрат звітного періоду | ||||
| 2 | Поліпшення | Податковий облік | У сумі, що перевищує 10 % «ремонтний» ліміт, віднесені на збільшення первісної вартості ОЗ | Амортизуються в бухобліку за звичайними правилами | Амортизуються і в податковому, і в бухгалтерському обліку |
| Бухоблік | Віднесені на збільшення первісної вартості ОЗ | ||||
| 3 | Поліпшення | Податковий облік | В межах 10 % «ремонтного» ліміту включені до витрат* | Платник у виграші. Витрати амортизуються в бухобліку. Тим самим зменшують об’єкт оподаткування ще раз ☺ | Амортизуються тільки в бухобліку. Виникає необхідність розрахунку різниць за ст. 138 ПКУ |
| Бухоблік | Віднесені на збільшення первісної вартості ОЗ | ||||
| 4 | Ремонт | Податковий облік | У межах 10 % «ремонтного» ліміту включені до витрат | Більше не обліковуються | Більше не обліковуються |
| Бухоблік | Включені до витрат звітного періоду | ||||
| * Точно кажучи, з доноворічного п. 146.12 ПКУ можна було зробити висновок: якщо платник у бухобліку на суму «ремонтних» витрат збільшив первісну вартість об’єкта ОЗ, то в податковому обліку він міг відображати витрати у міру нарахування бухгалтерській амортизації на об’єкт, що ремонтується/поліпшується (п. 14 П(С)БО 7, п. 8 П(С)БО 16). Якщо ви податкові витрати відобразили одномоментно, не всім податківцям це може сподобатися. Про всяк випадок будьте пильними. | |||||
От такі «ремонтні» новини. Успіхів вам у справах і лише позитивних емоцій!
висновки
-
Порядок відображення в бухобліку витрат на ремонт або поліпшення ОЗ залежить від того, як ремонтні заходи впливають на майбутні економічні вигоди.
-
Нині потрібно набагато відповідальніше підходити до розмежування понять «ремонт» і «поліпшення» ОЗ.
-
Платники-малодохідники можуть сміливо відображати в своєму обліку витрати на ремонт/поліпшення будь-яких ОЗ — як виробничих, так і невиробничих.
