ПК з ПДВ: хто не встиг, той запізнився! («місяць у місяць»/«квартал у квартал»)

Нагадаємо, що загальний огляд серйозних змін, які «намудрували» законодавці у сфері ПДВ за допомогою Закону № 71**, ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 4, с. 5.

Сьогодні ж, любий читачу, давайте разом оцінимо зміни, що відбулися з 01.01.2015 р. в деяких «податково-кредитних» нормах, що мають значення для нашої теми. А потім подумаємо, як діяти з відображенням ПК у нових умовах і — про шляхи «розрулювання» тих ситуацій, у які ці нові норми можуть заштовхнути платників ПДВ.

Почнемо з п. 198.2 ПКУ. Цей пункт усе так само визначає дату виникнення у платника права на включення ПДВ до ПК за першою подією між датою списання коштів з банківського рахунка на оплату товарів/послуг і датою їх отримання. Але при старій редакції цього пункту можна було стверджувати, що дата відображення ПК у другому випадку (за отриманням товарів/послуг) може «розтягуватися» до періоду, в якому фактично надійде податкова накладна. Зараз такий варіант відпадає! Бо законодавці прибрали з тексту завершальні слова — «що підтверджено податковою накладною».

У принципі, зміна виглядає цілком логічною. Адже оскільки випадки тривалого запізнення електронної податкової накладної — це нонсенс, то платник повинен встигати по електронних мережах отримати все своєчасно.

Водночас, зміна, проведена законодавцями в п. 198.6 ПКУ, схоже, покликана тепер загнати платників у глухий кут.

По-перше, ще раз нагадаємо, що з цього пункту вилучено норми, що дозволяли платнику, який не включив у відповідному звітному періоді до ПК суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, скористатися правом на включення цього ПДВ до ПК — протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. А для тих, хто обчислював ПДВ за касовим методом — протягом 60 днів з дня списання коштів.

По-друге, ці норми тепер підмінили на такі:

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складання податкової накладної;
для платників податків, що застосовують касовий метод, — ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку…

Активно звертаємо вашу увагу на те, що «відтягування» до 180/60 днів тепер передбачається тільки для випадків, коли постачальник порушив строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН! Якщо ж він вписався з реєстрацією у приписані Кодексом граничні 15 днів, то жодних відстрочень щодо включення ПДВ до ПК уже бути не може. Тобто ПК має бути відображений чітко в дати, установлені п. 198.2 ПКУ.

Виходить: хто не встиг, той запізнився!? Тобто тепер свої ПДВшні показники платники зрушенням дати відображення ПК особливо не порегулюють!

Таким чином, починаючи з 01.01.2015 р., якщо ПН зареєстрована в ЄРПН своєчасно, то платник може її поставити собі в ПК тільки за декларацією за той звітний місяць (квартал), в якому він сплатив передоплату або отримав товари/послуги.

Жодних «розтяжок» для права включення ПДВ до ПК до 180 (а тим паче — до 365) днів ПКУ для такої (правильної) ситуації не передбачає

Усі «січневі» ПН — тільки до декларації за січень! І далі — місяць в місяць…

Винятком з цього правила можуть бути «перехідні» ситуації - коли відвантаження товарів і виписку ПН постачальник здійснив в одному місяці, а покупець отримав ці товари в наступному.

При цьому не має значення, в якому місяці (звітному чи наступному) податкова накладна була фактично зареєстрована постачальником в ЄРПН. Головне, щоб це сталося своєчасно — щоб він вписався в належні 15 днів. А ПК покупець все одно має відобразити в періоді передоплати або отримання товарів/послуг.

Ну а ось коли постачальник «схибить» — тобто не «впишеться» з реєстрацією в ЄРПН у граничні 15 днів, тільки тоді покупець отримає зазначене відстрочення на включення ПДВ до ПК до 180 (60) днів.

Але, зверніть увагу, що нова редакція п. 198.6 ПКУ вимагає відображення ПК у «прострочених» випадках у тому звітному періоді, в якому постачальник здійснив запізнілу реєстрацію ПН у ЄРПН.

Тому не виключаємо, що «відтяжка» дати відображення на більш тривалий період, ніж період запізнілої реєстрації ПН (хоча і в межах 180 днів) особливо настирливими фіскалами не схвалюватиметься. Вони можуть сказати, що 180 днів — це граничний строк для відображення ПК саме за датою (у періоді) її запізнілої реєстрації. Але — не в пізнішому звітному періоді, навіть якщо він і вписується в ці 180 днів. Мовляв, у такому разі у п. 198.6 ПКУ просто написали б «протягом 180 днів», як це було раніше про 365.

Утім, сподіваємося, що роз’яснення із цього приводу будуть ліберальними…

Що зі «старими» ПН?

Неабияку цікавість викликає у платників ПДВ і питання про «легітимність» «старих» податкових накладних «зразка» 2014 року, що є в них на 01.01.2015 р. і що надходять до них після цієї дати . Причини для занепокоєння (особливо у світлі викладеного вище) зрозумілі — право скористатися правом ☺ на ПК протягом 365 днів з моменту виписки ПН з 01.01.2015 р. «наказало довго жити». У світлі цього комусь стали ввижатися можливі проблеми з ПК за такими ПН, відображеними в податкових періодах 2015 року…

У зазначеній статті («Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 4, с. 5) ми вже трішки заспокоїли платників. Нагадаємо, що аргументи на користь «правоздатності» «старих» ПН, крім усього іншого, можна знайти в п. 7 Порядку заповнення податкової накладної (у редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1129).

До того ж, якби законодавці хотіли відмовити у праві на ПК за «старими» ПН або обмежити строк їх «використання», вони б обов’язково внесли це до розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас, будьте обачні і стежте за ПДВшними нормативами та консультаціями податківців — а раптом вони передумають (тьху, тьху, тьху…) і зі «старими» ПН підкладуть платникам свиню? Наприклад, напишуть, що всі «старі» ПН потрібно провести січнем, або придумають для них ще якесь «ноу-хау», щоб більше закачати до бюджету ПДВ…

Як рятувати ПК за «новими» ПН?

На наш погляд, ті платники, які не встигли вписатися зі включенням до ПК за своєчасно зареєстрованими «новими» ПН у той єдиний місяць (квартал), не повинні назавжди розпрощатися з цим ПК.

Ми вважаємо, що таке невключення ПДВ до ПК «місяць у місяць» («квартал у квартал») слід розцінювати як помилку платника

А згідно з п. 50.1 ПКУ платник має повне право таку свою помилку виправити. Тобто подати уточнюючий розрахунок до декларації за той період, у якому слід було відобразити ПК згідно з п. 198.2 (або 198.6) ПКУ. І таким чином відновити в податковому обліку статус-кво за «вхідним» ПДВ з «пропущеної» податковоі накладної. Причому, на нашу думку, таке виправлення можна провести протягом передбаченого в ПКУ строку давності — 1095 днів*.

Водночас, не виключені фіскальні заперечення на кшталт — правом на ПК не скористався — право втратив. Або, мовляв, оскільки це «право», то «правом не скористався» — помилкою не вважається…

Але це все несерйозно. Адже право на ПК — це зовсім не те право, яке у загальному вжитку розуміється як «право». Це, швидше, те право, яке є обов’язком, — ми робили акцент на цьому моменті в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 74, с. 3. Тому якщо платник таким «обов’язковим» правом не скористається, він порушить норми ПКУ. Тобто свідомо (або не дуже) зробить помилку. А помилки платникам, як ми вже зазначили, ПКУ дозволяє виправляти.

Варіант легально тимчасово розвести (до півроку) строки на відображення ПК по ПН зараз є — постачальник повинен навмисно (або не навмисно) запізнитися з реєстрацією в ЄРПН. І хоча згідно зі ст. 120¹ ПКУ постачальник може дістати штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН у ЄРПН, але, як ми згадували, ця санкція до 01.07.2015 р. застосовуватиметься тільки за прострочення реєстрації в ЄРПН більш, ніж на 30 днів (15 + 15). Отже, доки продавці можуть чинити ласку покупцям, перевищуючи тільки на 1 — 14 днів граничний строк реєстрації в ЄРПН, щоб покупці змогли поставити собі ПДВ до ПК хоча б у наступному місяці. А можливо, податківці ліберально дозволять «погратися» протягом півроку з правом на ПК за такою «простроченою» ПН…

Проте не кожен постачальник піде своїм покупцям на такі «поступки». А з 01.07. 2015 р. — коли запрацюють штрафи вже за будь-яке прострочення — ця «контора» взагалі прикриється.

Загалом, тепер категорично не рекомендуємо затримувати ПК, якщо на те немає законних (у ПКУ) підстав — може собі дорожче вийти…

«Ось так вони й жили — спали окремо, а діти були …»

висновки

• Зміни, унесені до ПКУ, тепер не дозволяють «зрушувати» дату відображення ПК за ПН. Починаючи з 01.01.2015 р. якщо ПН зареєстрована в ЄРПН своєчасно, то платник може її поставити собі в ПК тільки за декларацією за той звітний місяць (квартал), в якому було сплачено передоплату або отримано ним товари/послуги. Тобто тепер зрушенням дати відображення ПК особливо ПДВ не порегулюєш!

• Нова редакція п. 198.6 ПКУ вимагає відображення ПК за несвоєчасно зареєстрованими ПН у тому звітному періоді, в якому постачальник здійснив запізнілу реєстрацію ПН в ЄРПН.

• «Старі» податкові накладні («зразка» 2014 року), судячи з усього, можуть відображатися в ПК протягом 365 днів з моменту їх виписки.

• На нашу думку, невідображення в установленому періоді ПК за «новими» ПН має розцінюватися як помилка в податковому обліку. А це дозволяє застосувати алгоритм виправлення помилки, викладений у п. 50.1 ПКУ.