(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 3
  • № 1-2
  • № 104
  • № 103
  • № 102
  • № 101
  • № 100
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Січень , 2015/№ 4

ПДВ-2015, або Що змінив Закон № 71

Ніби в якомусь детективі, до самого кінця минулого року доля ПДВ була непередбачуваною. Запровадять спецрахунки, відкладуть «на пізніше» чи скасують взагалі — не знав ніхто. Адже пропозиції від законодавців щодо цього лунали різні. Зрештою, все вирішив Закон № 71. Ну ж бо поглянемо, що він приготував, і яким буде ПДВ в 2015 році.
ПДВ-2015
  • * Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

    Спершу одна ремарка. Закон № 71 (див. п.п. 17 п. 2 розд. II) частково замінив Закон № 1621** (який ще з літа всіх «готував» до спецрахунків). Утім, хоча більшість норм останнього так і не набрали чинності, вони багато в чому виявилися враховані в Законі № 71. Отже, по суті, положення про спецрахунки в Законі № 71 просто «допрацювали». Подивимося, що з цього вийшло.

    ** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII (ср. 025069200).

    Одразу мусимо попередити — змін у питанні ПДВ назбиралося більш ніж досить. І всі вони, без перебільшення, надзвичайно важливі. Почнемо, мабуть, з того, що хвилює найбільше — питання про спецрахунки з ПДВ.

    Спецрахунки вводять поступово

    Звичайно, основне запитання: чи вводять спецрахунки? Та вводять, але поступово. Дивіться, як:

     

     

     

    Щоправда, перехідний період «випробування спецрахунків» можуть дещо скоротити. Як протікає проміжний етап запровадження СЕА, оцінить КМУ. З урахуванням цього ВРУ (не пізніше 1 липня 2015 року) може зменшити перехідний період (див. п. 7 розд. II Закону № 71). Отже, триматимемо руку на пульсі і стежитимемо за ситуацією. Чи введуть спецрахунки «на повну» з другого півріччя або, можливо, навіть раніше — покаже час.

    А поки що з 1 лютого*** до 1 липня 2015 року всіх чекає перехідний період (п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ****), протягом якого:

    — ПН/РК можна реєструвати в ЄРПН без поповнення (!) спецрахунку (тобто «ліміт реєстрації» з п2001.3 ПКУ, по суті, перші півроку не працює). А значить, поповнювати спецрахунок поки доведеться не так часто — лише перед щомісячною (щоквартальною) сплатою ПДВ (п.п. «б» п. 2001.4 ПКУ). І судячи з усього, вперше — для сплати ПДВ за січень (подивимося, що про це скажуть податківці)*****;

    10 % штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (у наступні 15 днів за 15-денним строком реєстрації — тобто з 16-го по 30-й календарний день з моменту виписки ПН) до платників не застосовується. Так-так, вам не вчувається. Хоч як це сумно, але

    Закон № 71 запроваджує відповідальність за порушення строку реєстрації ПН/РК у ЄРПН (див. ст. 1201 ПКУ)

    *** Січень, мабуть, усім залишили, щоб «підтягти хвости» — налагодити електронну систему (СЕА), доустановити потрібне ПЗ, вникнути, що до чого, можливо, анулюватися тощо.

    **** Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

    ***** За грудень 2014 року сплачувати ПДВ будуть з поточного рахунку.

    І тут підхід простій. Що більший строк прострочення в реєстрації — то більший штраф. Причому розмір санкцій може коливатися від 10 % і до 50 % суми ПДВ (!), зазначеної в ПН/РК. Але, на щастя, «мінімальний» 10 %-й штраф поки (до 01.07.2015 р.) не накладатимуть.

    Що це означає? Що реєструвати ПН/РК, не побоюючись штрафів, у перехідний період можна аж протягом 30 календарних днів з моменту виписки ПН/РК (15 «загальних» днів, відведених на реєстрацію + наступні за ними «нештрафонебезпечні» 15 днів). Проте більше прострочення в ЄРПН-реєстрації вже може коштувати «дорого». Розплата: 20 % — 50 % штраф.

    Вважаємо, що за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) ПН/РК, складених у січні (до 1 лютого), такі штрафи накладатися не повинні. Адже перехідний період стартує тільки з лютого.

    А от з 01.07.2015 р. (другого півріччя) планується застосовувати спецрахунки вже у повну силу. При цьому крок назустріч ПДВ-платникам усе ж таки зроблять. Так, 1 липня 2015 року «автоматом» усім платникам збільшать ліміт реєстрації Накл (на суму середньомісячного ПДВ, що сплачується до бюджету протягом останніх 12 місяців). Таким чином, кожному з платників створять певний «свій заділ» на реєстрацію. Тому поповнювати спецрахунок, щоб зареєструвати ПН, доведеться тільки з його перевищенням. Причому такий показник «автоматичного поповнення ліміту реєстрації» всім платникам поквартально оновлюватимуть і перераховуватимуть (за правилами п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Але це все почнеться лише з липня.

    Наступне приємне нововведення, внесене Законом № 71. Тепер

    передбачена можливість повернення (за заявою платника) зайвих грошей із спецрахунку на поточний рахунок (пп. 2001.5,2001.6 ПКУ)

    От за це Закону № 71 потрібно подякувати.

    Ну і ще один важливий момент, який також повинен запрацювати з другого півріччя. У планах законодавців — також з 01.07.2015 р. трохи перекроїти звичну систему ПДВ. Що тут мається на увазі? Поки що стисло опишемо «уявне» майбутнє.

    Планується, що весь «вхідний» ПДВ з 01.07.2015 р. потраплятиме до податкового кредиту (зрозуміло, якщо ПН зареєстровані). Тому «використання в госпдіяльності» (як неодмінна умова для відображення ПК) за текстом просто виключать. Адже ПДВ у будь-якому разі (!) уготовано шлях до ПК. А тому:

    — скасують п. 198.4 ПКУ (що робить «безподатковокредитними» купівлі, призначені для неоподатковуваних та пільгових операцій);

    — по-іншому підійдуть до розподілу «вхідного» ПДВ (п. 199.1 ПКУ).

    Але як же бути, якщо товари, скажімо, купуватимуться все-таки для пільгових (або неоподатковуваних) операцій або для одночасного використання і в оподатковуваній, і в пільговій діяльності? Рецепт від нормотворців простий. Ідея та сама, що і в п. 198.5 ПКУ. «Вхідний» ПК доведеться компенсувати через нарахування ПЗ. Ось такі фокуси!

    У будь-якому разі саме такі зміни (щодо формування ПК) задумано внести з 1 липня 2015 року до пп. 198.3, 198.4, 198.5, 199.1 ПКУ (див. абзац четвертий п. 1 розд. I Закону № 71). Отже, тут усім доведеться кардинально перебудуватися і змінити свої «податковокредитні» звички. Але, як кажуть, поживемо — побачимо. Втім, усі ці зміни намічаються лише в майбутньому, тому присвятимо їм окрему розмову пізніше. Поки ж (до 01.07.2015 р.) не переживайте: ПК необхідно відображати по-старому (тобто з оглядкою на використання в оподатковуваній госпдіяльності). Хоча, як ми вже зазначали, перехідний період може бути скорочений.

    А тепер — щодо інших змін.

    Поріг ПДВ-реєстрації — 1 млн грн.

    Як і планувалося, з 01.01.2015 р. підвищено поріг ПДВ-реєстрації — з 300 тис. грн. до 1 млн грн. (змінили п. 181.1 ПКУ). Отже, з 01.01.2015 р. до числа обов’язкових ПДВ-платників потрапляють «мільйонники» — особи, у яких обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню, за останні 12 календарних місяців перевалив за 1 млн. А от

    платники, які вже діють, з меншими обсягами (до 1 млн грн.) можуть або (за бажанням) зберегти свій ПДВ-статус, або анулюватися*

    * Що при цьому слід мати на увазі, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 98, с. 5.

    До речі, згодні з цим і податківці (див. п. 1 листа ДФСУ від 10.12.2014 р. № 14618/7/99-99-19-03-01-17).

    Утім, як і раніше, неплатниками ПДВ можуть залишатися спрощенці, яких, зауважте, з 01.01.2015 р. стало всього 3 групи (про це докладніше читайте в одному з наступних номерів). З них тільки єдиноподатники (юрособи та підприємці) групи 3 (на ставці 2 %) тепер сплачують ПДВ (п. 293.3 ПКУ).

    Позитив у тому, що реєструвати платників ПДВ почнуть ще швидше: строки реєстрації скорочено з 5 до 3 днів (з моменту подання реєстраційної заяви, див. п. 183.9 ПКУ). Приємно, що заразом у п. 183.9 ПКУ вирішили навести лад і дату ПДВ-реєстрації визначили вже чіткіше — під кожний випадок, коли особа стає платником ПДВ.

    База оподаткування — не нижче ціни придбання

    Як і раніше, база оподаткування визначається виходячи з договірних цін (для контрольованих операцій — не нижче звичайних цін згідно зі ст. 39 ПКУ). Щоправда, тепер уже з однією поправкою — що вона не може бути нижчою за ціну придбання (підкоригований п. 188.1 ПКУ). А якщо говорити точніше, то базу оподаткування з 01.01.2015 р. визначають так:

    Табл. База оподаткування ПДВ з 01.01.2015 р.

    Базу оподаткування визначають

    виходячи з договірної вартості, проте (!):

    — для товарів /послуг

    не нижче ціни придбання

    — для самостійно виготовлених товарів (готової продукції) / послуг

    не нижче собівартості

    — для необоротних активів

    не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку на початок звітного періоду, протягом якого здійснювалася така операція (а за відсутності обліку необоротних активів, як, наприклад, у підприємців — виходячи зі звичайних цін)

    Виняток із цих правил: — товари (послуги) з держрегульованими цінами; — постачання газу населенню

     

    Докладніше про це ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 102, с. 5.

    Виправлення помилок — за допомогою РК

    Все повертається на круги своя. РК можна виписувати не тільки у разі зміни суми компенсації (поверненнях, змінах ціни, кількості тощо), а й при виправленні помилок, допущених під час складання ПН. Причому будь-яких помилок, навіть не пов’язаних зі зміною суми компенсації (до п. 192.1 ПКУ додали абзац другий).

    Тому тепер за допомогою РК, скажімо, легко вдасться «відмінусувати» ПН, помилково зареєстровану в ЄРПН. І задвоєнь у СЕА через помилки не виникатиме!

    Виписка/реєстрація ПН

    З 01.01.2015 р. усі ПН складають в електронній формі та реєструють в ЄРПН (пп. 201.1, 201.10 ПКУ). Нагадаємо, що під електронний варіант форму ПН з 1 січня поновлено наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1129 (докладніше про нього див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 1 — 2, с. 13). Причому зауважте: реєструвати потрібно абсолютно всі ПН (з будь-якою сумою ПДВ), у тому числі «пільгові» ПН (ст. 197 ПКУ) та ті, що не видаються покупцям (п. 201.10 ПКУ).

    Щоправда, «перехідний» п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ вимагає загальної реєстрації ПН тільки починаючи з 1 лютого. Ми ж радимо, не відкладаючи справу у довгу шухляду, реєструвати ПН вже починаючи із січня*. Особливо ті ПН, що видаються покупцям. Адже тільки зареєстровані ПН тепер дають покупцеві право на податковий кредит (п. 198.6, абзац другий п. 201.10 ПКУ). І ці норми запрацювали вже з 01.01.2015 р.! А значить, в отриманні саме зареєстрованих ПН украй зацікавлений покупець (інакше можна втратити ПК). Отже, покупців краще не підводити. Тим паче, що для реєстрації ПН спецрахунок поки що поповнювати не потрібно і з цим особливих проблем не повинно виникати.

    * Причому в обов’язковому порядку в січні повинні реєструватися в ЄРПН податкові накладні, якщо сума ПДВ перевищує 10 тис. грн, а також з імпортними та/або підакцизними товарами незалежно від суми.

    Строк реєстрації в ЄРПН. Строк ЄРПН-реєстрації залишився тим самим — 15 календарних днів від дати складання ПН. Але запроваджується таке нововведення:

    зареєструвати ПН у ЄРПН можна «із запізненням», тобто через 15 календарних днів

    Це, насамперед, плюс для покупця. Чому? У періоді «запізнілої» реєстрації ПН покупець зможе відобразити ПК. Головна умова для цього — щоб продавець зареєстрував ПН не пізніше (!) 180 днів з моменту виписки (у касовикі — не пізніше 60 днів з дати сплати, п. 198.6 ПКУ). Отже, тепер у покупця на крайній випадок є півроку, щоб показати податковий кредит (якщо, звичайно, продавець зареєструє ПН). А от звичного для всіх 365-денного строку для відображення ПК більше немає (з п. 198.6 ПКУ цю норму виключили).

    Утім, не все так просто в цьому випадку для продавця. У перехідній період йому не загрожує тільки 10 % штраф (абзац другий п. 1201.1 ПКУ). А от реєстрація запізнілої ПН — з 31 календарного дня, наступного за днем виписки ПН і пізніше (як, утім, і взагалі — нереєстрація ПН), вже у будь-якому випадку (!) для продавця є штрафонебезпечною. Тому з ЄРПН-реєстрацією краще не зволікати (і пізніше 30 днів ПН не реєструвати).

    Ну і ще кілька моментів, пов’язаних з ПК:

    — скаргою-додатком Д8 з 01.01.2015 р. більше не можна врятувати ПК (хіба що таким чином на продавця можна накликати перевірку);

    — з 1 січня ПК з послуг нерезидента виникає одразу ж у періоді нарахування ПЗ (пп. 198.2, 201.12 ПКУ). Тобто ПЗ з ПК визнають в одному періоді. При цьому «перехідні» грудневі ПН з послуг нерезидента (ПЗ виникли в грудні) включають до ПК січня (див. п. 5 листа ДФСУ від 10.12.2014 р. № 14618/7/99-99-19-03-01-17);

    — на підставі низки документів — замінників ПН з п. 201.11 ПКУ (касових чеків, готельних рахунків, транспортних квитків тощо), як і раніше, можна відобразити ПК;

    — вважаємо, що ПН 2014 року (як зареєстровані, якщо вони до 01.01.2015 р. підлягали реєстрації, так і незареєстровані, якщо реєстрація не вимагалася) в 2015 році можна включати до податкового кредиту як такі, що спізнилися. В усякому разі підстави так вважати дають п. 7 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1129, п5 листа ДФСУ від 10.12.2014 р. № 14618/7/99-99-19-03-01-17, а також усні консультації податківців.

    Реєстр документів — замінників ПН

    Реєстр отриманих та виданих ПН з 01.01.2015 р. більше вести не потрібно. Підкоригований п. 201.15 ПКУ того вже не вимагає. Хоча, можливо, хтось за бажанням вирішить його використовувати й надалі (не для здавання податківцям, а «для себе» — щоб було легше складати ПДВ-звітність).

    Зате тепер п. 201.111 ПКУ приписує платникам вести Реєстр документів-замінників ПН (з пп. «а» — «в» п. 201.11 ПКУ). Причому, що цікаво:

    — по-перше, затвердженої форми цього Реєстру досі немає. Невже вирішать його вести в якійсь довільній формі?

    — а по-друге, зауважте, п. 201.111 ПКУ аж ніяк не вимагає здавати цей Реєстр податківцям. Виходить, його достатньо вести просто «для себе». Хоча, можливо, приймаючи поспіхом Закон № 71, цей момент законодавці уточнити забули. Ну що ж, дочекаємося з цього приводу думки контролерів.

    Бюджетне відшкодування

    З 01.01.2015 р. «мінус», що виник одразу — вже в першому періоді (за наявності оплат), можна заявляти до БВ (п. 200.4 ПКУ). Причому тут у платника є право вибору:

    — або заявити БВ на поточний рахунок (за заявою, п.п. «б»);

    — або спрямувати цю суму до ПК наступного періоду (п.п. «в»), тобто перенести далі до наступної декларації.

    Крім того, зауважте, що Закон № 71 підкоригував критерії платників, які мають право на автоматичне БВ.

    Старі «мінус» та БВ

    Нарешті вирішено долю «старого» БВ та від’ємного значення — заявлених/задекларованих за звітні періоди до 01.02.2015 р. (а отже, в декларації за січень 2015 року/IV квартал 2014 року і раніше). Зверніть увагу, що Закон № 71 з такими перехідними сумами «посунувся» на місяць, додавши до них ще БВ і «мінус» січня.

    Так-от, такі суми можна (п. 33 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ):

    — або, як і раніше, отримати як відшкодування на поточний рахунок (у «старому» порядку, що діяв до 01.01.2015 р.);

    — або включити до складу податкового кредиту (тобто фактично «повернути» їх знову до декларації). Причому, що тішить: одночасно на таку суму платникові збільшать «ліміт реєстрації». Щоправда, у такому разі можуть перевірити податківців, але не за «бюджетно-відшкодувальними» правилами ст. 200 ПКУ, а в загальновстановленому порядку.

    Свій вибір платник відображає в заяві, яку подає разом з декларацією.

    Сільгосп-ПДВ

    У загальному порядку взаємодії податкових органів та органів казначейства проводитиметься і акумуляція спецрежимних сум ПДВ на спецрахунках сільгосппідприємств. Підставою для проведення такої операції органами казначейства стане отриманий ними від податківців реєстр — носій інформації. Такий порядок регламентовано змінами до абзацу другого п. 209.2 ПКУ.

    Як ми розуміємо, в умовах СЕА сільгосппідприємствам треба лише відстежувати і за необхідності поповнювати спецрахунки в СЕА, тим самим створюючи можливість проведення акумуляції сум сільгосп-ПДВ на їх спецрахунки.

    На цьому огляд ПДВ-змін на сьогодні завершуємо. Але невдовзі ми обов’язково знову повернемося до теми спецрахунків.

    висновки

    • З 01.01.2015 р. ПН складають в електронній формі та реєструють в ЄРПН.

    • З 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р. вводиться перехідний період, протягом якого реєструвати ПН/РК можна без поповнення спецрахунку.

    • З’явилися штрафи за несвоєчасну реєстрацію (нереєстрацію) ПН/РК. Протягом перехідного періоду «мінімальний» 10 % штраф (за реєстрацію з 16-го по 30-й день з моменту виписки) не накладається.

    • Покупець може відобразити ПК за ПН, зареєстрованою не пізніше 180 днів з моменту виписки.

    • Зайві гроші зі спецрахунку (за заявою) можна повернути на поточний рахунок.

    • «Старе» БВ можна або отримати як відшкодування на рахунок, або включити до складу ПК за декларацією.
  • ПДВ додати теги змінити теги
    Додайте свої теги до статті
    Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
    або Закрити
    Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
    • Добре
    • Нормально
    • Погано
    Поділитися:
    Коментарі до статті