Теми статей
Обрати теми

Повідомлення про прийнятих працівників: наші відповіді на ваші запитання

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці
Про перипетії набрання чинності Повідомленням про прийняття на роботу ми вас інформували в «Податки та бухгалтерський облік», № 56, с. 7. Там ми розглянули і порядок його заповнення. Проте запитання щодо Повідомлення і далі надходять до нашої редакції. Ми зібрали ті з них, що найчастіше трапляються, і об’єднали в десятку «злободенних» запитань. Відповіді сьогодні пропонуємо до вашої уваги.

Запитання

Відповідь

1

2

Чи потрібно подавати Повідомлення на фізосіб, які виконуватимуть роботи (надаватимуть послуги) за цивільно-правовими договорами?

Вимога щодо обов’язку роботодавця інформувати податківців про прийняття працівника на роботу встановлена в ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП). Цей Кодекс регулює відносини, що виникають у межах трудового договору.

У свою чергу, відносини, що виникають між фізичною особою (підрядником/виконавцем) та юридичною особою (замовником) у межах цивільно-правового договору, регулюються іншим кодексом, а саме Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. № 435-IV (див.гл. 61 — щодо договорів підряду та гл. 63 — щодо договорів послуг).

Висновок: роботодавець не повинен інформувати податківців про укладення цивільно-правових договорів на виконання робіт (надання послуг), оскільки положення КЗпП не поширюються на такі договірні відносини

Приймаємо на роботу сумісника. Чи подавати на нього Повідомлення?

Так, потрібно подати, причому незалежно від того, зовнішній він сумісник чи внутрішній*.

Річ у тім, що робота за сумісництвом (у тому числі і на тому ж підприємстві, де й основне місце роботи) виконується на підставі окремого трудового договору, укладення якого оформлюють наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу. А отже, на сумісника необхідно буде заповнити Повідомлення, проставивши в графі 4 категорію особи «2» — наймані працівники без трудової книжки

* Якщо працівник працюватиме на умовах сумісництва на тому ж підприємстві, яке є його основним місцем роботи, то це внутрішнє сумісництво, якщо на іншому — то зовнішнє.

Працівника переводимо з основного місця роботи на сумісництво. Чи потрібно заповнювати на нього Повідомлення?

У такій ситуації трудові відносини з працівником не припиняються. Отже, заповнювати на нього Повідомлення не потрібно

Чи потрібно заповнювати Повідомлення на директора підприємства, адже про нього податківців повідомить держреєстратор?

Так, навіть на директора необхідно заповнювати Повідомлення. Адже цим Повідомленням ми не тільки інформуємо податківців про укладення трудового договору з особою, яка приймається на директорську посаду. Інформація, що міститься в Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб (див. ч. 3 постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413)

Підприємством управлятиме особисто власник. Чи потрібно подавати на нього Повідомлення?

Якщо в статуті підприємства зафіксовано, що їм управлятиме особисто власник (без укладення трудового договору / контракту), то подавати на нього Повідомлення не потрібно. Підстава — відсутні трудові відносини

Чи обов’язково тепер укладати з усіма працівниками трудовий договір у письмовій формі?

У ч. 3 ст. 24 КЗпП зазначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) роботодавця, та повідомлення фіскального органу про прийняття працівника на роботу в порядку, установленому КМУ.

За загальним правилом трудовий договір може укладатися як у письмовій, так і в усній формі. Разом з тим додержання письмової форми обов’язкове ( ч. 1 ст. 24 КЗпП):

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору на роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3) при укладенні контракту;

4) якщо працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім*;

6) якщо роботодавець — фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Оскільки в наведеній вище ч. 3 ст. 24 КЗпП не зазначено, що трудовий договір має бути укладено виключно в письмовій формі, то діють загальні правила.

Важливо! Незалежно від форми трудового договору (усна чи письмова) обов’язковим є наказ (розпорядження) про прийняття на роботу

* Згідно зі ст. 6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III неповнолітньою вважається дитина віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Працівниця виходить з відпустки для догляду за дитиною до 6 років. Чи зазначати в Повідомленні дату початку роботи після такої відпустки?

На період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6 років за працівницею зберігається місце роботи (посада) (див. ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР). Тобто трудові відносини з нею не перериваються.

Повідомлення подається виключно для інформування про укладення нового трудового договору. Отже, на працівницю, що виходить з відпустки для догляду за дитиною, його формувати не потрібно

У яких випадках подається «скасовуюче» Повідомлення?

На жаль, КМУ не спромігся зазначити в постанові від 17.06.2015 р. № 413 порядок подання «початкового» та «скасовуючого» Повідомлень. Тому в цьому питанні нічого не залишається, як орієнтуватися на положення трудового законодавства (зокрема КЗпП) і «виправну» практику, що склалася, в звітності.

На нашу думку, «скасовуюче» Повідомлення однозначно можна подати лише в двох випадках. Озвучимо їх.

Перший випадок. У раніше поданому Повідомленні виявлено помилку в персональних даних працівника, категорії особи, реквізитах наказу про прийняття на роботу та/або даті прийняття на роботу. У цьому випадку формуєте два Повідомлення. Одне — з типом документа «скасовуюче» з помилковими даними на працівника, друге — з типом документа «початкове» з правильними відомостями на нього.

Другий випадок. Працівник і роботодавець дійшли згоди розірвати трудовий договір до дня початку роботи за ним. У результаті наказ про прийняття на роботу було анульовано*

* Наприклад, згідно з наказом від 13.07.2015 р. № 56-ос громадянин Івченко К. К. прийнятий фрезерувальником 6 розряду до ремонтно-механічного цеху з 20.07.2015 р. На нього було сформовано Повідомлення і подано в податковий орган 15.07.2015 р.

Проте 17.07.2015 р. (тобто до дня початку роботи за трудовим договором) Івченко К. К. подав директору підприємства заяву з проханням визнати трудовий договір розірваним. Останній погодився задовольнити прохання Івченка К. К. та видав наказ від 17.07.2015 р. № 57-ос щодо анулювання наказу про прийняття на роботу від 13.07.2015 р. № 56-ос.

У цій ситуації, на наш погляд, роботодавець має право заповнити й подати «скасовуюче» Повідомлення з даними на цього громадянина. Головне — мати на руках документи, що підтверджують таку домовленість сторін.

Зазначений у Повідомленні працівник не вийшов на роботу. Чи можна подати на нього «скасовуюче» Повідомлення?

Вважаємо, що ні. У цьому випадку почався перший робочий день працівника (хоч і без нього). Отже, просто анулювати трудовий договір на тій підставі, що працівник відсутній, не вийде.

Такий трудовий договір тепер можна розірвати тільки з підстав, передбачених КЗпП*

* Наприклад, якщо з’ясується, що працівник просто прогуляв роботу, при відповідному документальному оформленні його можна звільнити у зв’язку з прогулом без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Якщо ж причина нез’явлення на роботу поважна (наприклад, хвороба, що підтверджено листком непрацездатності або довідкою лікувальної установи), то питання зі звільненням взагалі не виникає. Докладніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 56, с. 30.

Хто накладатиме штраф за допуск до роботи без Повідомлення?

Допуск до роботи без повідомлення податкового органу — це порушення вимог трудового законодавства, а саме ч. 3 ст. 24 КЗпП. За таке порушення роботодавцю загрожує штраф у розмірі 1 мінзарплати (абзац четвертий ч. 2 ст. 265 КЗпП). Накладати його буде Державна інспекція України з питань праці (далі — Держпраці) (а не податківці), але тільки після того, як КМУ розробить та затвердить відповідний порядок. Поки його немає.

Крім того, за порушення законодавства про працю посадовим особам роботодавця «світить» адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн. ( ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X).

Притягнення до адмінвідповідальності винних осіб здійснюються в судовому порядку на підставі протоколів, складених Держпраці

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі