* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Текст прийнятого законопроекту, розміщений на офіційному порталі ВРУ, відрізняється від того, який ми використовували під час написання згаданої статті. У відкритому доступі є текст законопроекту № 2173а від 26.06.2015 р. і є стенограма засідання ВРУ, на якій Закон приймався.
Деякі норми Закону, прив’язані до конкретних дат (наприклад, про перерахунок реєстраційного ліміту станом на 01.07.2015 р., про його збільшення на суму переплат до 10.07.2015 р.), та й сама дата набрання ним чинності (01.07.2015 р.) виглядають знущально, адже ці дати вже давно минули. Проте ми не можемо залишити осторонь цю важливу тему і зобов’язані розповісти про цей Закон читачам.
Чим усе-таки новий законопроект відрізняється від старого?
Давайте домовимося ці документи так і називати: новий та старий законопроекти.
Чого не було в старому законопроекті
Найважливіше в цьому законопроекті (і в старому, і в новому) — це оновлений підхід до розрахунку регліміту. Саме з нього й почнемо. Але раніше поспішаємо сказати про найголовніше — обнулення ліміту станом на 01.07.2015 р. залишилося. Більш того, новий законопроект припускає й інші послаблення.
Початок відліку. Згідно з ПКУ початком відліку для формули регліміту було 01.02.2015 р. З обнуленням ліміту цілком логічно, що Закон змінив цю дату: тепер початок відліку — 01.07.2015 р. (цього в попередній редакції законопроекту не було, хоча й так випливало). Тобто по суті маємо зміщення всіх наслідків з 01.02.2015 р. на 01.07.2015 р.**
** Можемо припустити, що після набрання чинності новим законопроектом податківці просто віднімуть від поточної суми регліміту ту суму, яку повинні були «закинути» за старими правилами (на 1 липня і пізніше, на 10 липня (у частині переплати)), та додадуть наново перераховану згідно з новим законопроектом.
РК до старих ПН. Як відомо, у формулі розрахунку регліміту не беруть участі РК, складені до ПН, виписаних до 01.02.2015 р. (п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569, хоча в тексті ПКУ про це немає жодного слова). У новому законопроекті цей стан речей істотно підкоригували: при розрахунку показників ∑НаклОтр та ∑НаклВид ураховуватимуться РК, складені починаючи з 01.07.2015 р. (і зареєстровані) до тих ПН, що складені до 01.07.2015 р. Важлива деталь — йдеться тільки про ПН, що підлягають наданню покупцям — платникам податку. Судячи з такого формулювання, РК до ПН, складених до 01.02.2015 р., мають бути враховані у формулі (звісно, за умови реєстрації в ЄРПН), хоча раніше вони випадали з регліміту. ПН, складені до 01.07.2015 р., у розрахунку регліміту участі не беруть.
«Овердрафт». Однією зі складових формули є показник середньомісячного ПДВ — так звана 1/12 (1/4 для квартальників) сум ПДВ, задекларованих до сплати до бюджету та погашених.
Новий законопроект уточнює: цей показник розраховуватиметься тільки тим, хто пропрацював
12 місяців
Причому збільшення здійснюється протягом першого числа кварталу, що настає за кварталом, у якому строк реєстрації досяг 12 місяців (4 кварталів).
Завищення від’ємного значення. Ще однією складовою формули розрахунку регліміту є від’ємне значення, сформоване за декларацією за червень 2015 року. Воно складається з сум від’ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 24 декларації), та сум непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 31 декларації). Так от, якщо сталося так, що це від’ємне значення завищене (а отже, регліміт так само завищений), то крім штрафу, який зазвичай застосовується в таких випадках згідно зі ст. 123 ПКУ, буде застосовано штраф у розмірі 10 % від суми завищення. Суму ж регліміту буде зменшено за податковим повідомленням-рішенням (сподіваємося, що ліміт зменшуватимуть «на майбутнє», а не заднім числом, інакше це може призвести до катастрофічних наслідків).
Перерахунок за необоротними активами. Заплутаний і трудомісткий перерахунок вхідного ПДВ у разі придбання необоротних активів (за підсумками одного, двох, трьох років, наступних за роком, у якому вони почали використовуватися) згідно зі ст. 199 ПКУ повинен піти у небуття. Старий законопроект ніяк не виділяв особливості перерахунку тих об’єктів, які вже почали брати участь у перерахунках. Новий же законопроект містить перехідну норму, що продовжує проведення цих перерахунків за підсумками одного, двох, трьох років, наступних за роком початку використання, для тих необоротних активів, які були придбані/виготовлені до 01.07.2015 р.
Тобто старі об’єкти й далі перераховуються по-старому
Крім того, уточнено, що у разі зняття платника податків з обліку (у тому числі за рішенням суду) необхідно провести перерахунок ЧВ виходячи з операцій, здійснених з початку року до дати зняття з обліку.
ПН на неоподатковувані (негосподарські) операції. Якщо ви використовуєте товар у неоподатковуваних (негосподарських) операціях (йдеться про повне використання згідно з п. 198.5 ПКУ), то за кожним фактом використання виписувати ПН не треба, адже саме так передбачав старий законопроект. Новий говорить — можна скласти одну зведену ПН.
Несвоєчасна реєстрація ПН. Дата 1 липня 2015 року багато кого заскочила зненацька. Тому часто виходило, що ПН, виписані в липні, виявилися не зареєстрованими через мінусовий ліміт. У новому законопроекті пропонується продовжити строки реєстрації ПН, виписаних з 01.07.2015 р. по 31.08.2015 р.:
— ПН, виписані з 1 по 15 день (включно), можна зареєструвати протягом усього місяця виписки. Якщо розглядати норму як послаблення, то воно вельми спірне, оскільки для ПН, виписаної, наприклад, 15.07.2015 р., жодної поблажки немає;
— ПН, виписані з 16 дня і до закінчення місяця, можна зареєструвати по 15 число (включно) наступного місяця.
Самі ж штрафи за несвоєчасну реєстрацію повинні застосовуватися тільки у тому випадку, коли після зазначеного граничного строку (15 день) пройдуть згадані в п. 1201.1 ПКУ строки (як мінімум, 15 календарних днів).
Втім, скоріш за все, з цим штрафом буде ще ліберальніше. На пленарному засіданні «з голосу» вносилися поправки. Так, було сказано, що штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН не застосовуватимуться до 01.10.2015 р.
Відшкодування за червневою декларацією. Як відомо, відшкодування може бути надане тільки в межах реєстраційного ліміту (визначається на момент подання декларації в спецполі ряд. 22.1 декларації). Новий законопроект установлює, що це правило не застосовуватиметься до червневої (II квартал) декларації. Скористатися нормою «в лоб» неможливо (декларацію за червень уже подано). Проте ніщо не заважає подати УР і вимагати відшкодування без урахування регліміту.
«Запізнілі» ПН. Законодавець вирішив реанімувати практику відображення «запізнілих» ПН (коли ПН відображається у складі ПК не в місяці її складання/реєстрації). Початкова редакція законопроекту припускала обмежити таке право трьома календарними місяцями. Як ми тоді й гадали, остаточна редакція законопроекту продовжує цей строк до 365 днів. З одного боку, це можна вітати, оскільки не потрібно буде вдаватися до трудомісткої процедури виправлення помилок. З іншого — на сьогодні врахувати таку ПН (хай і з допомогою УР) можна протягом набагато тривалішого строку — 1095 днів.
Втім однозначну відповідь можна буде дати після того, як з’ясується розуміння фіскалами нової редакції пп. 198.1 — 198.3 ПКУ. Річ у тім, що вони нині не припускають, що ПК є правом платника податків. Не виключено, що вони можуть зіграти на такому логічному ланцюжку: оскільки ПК — це обов’язок, то будь-яке невідображення ПН у ПК дає помилку, а її (помилку) можна виправити тільки через УР. Тоді всі ці нововведення лише погіршать становище платника податків.
Реєстрація ПН. На сьогодні строк реєстрації ПН становить 180 днів з дати складання (податківці стверджують, що після закінчення цього строку ПН не реєструватиметься). Новим законопроектом цей строк збільшено до 365 днів. «Касові» строки — без змін.
Що прибрали зі старого законопроекту
Цікаво, що деякі положення зникли зі старого законопроекту. У нашій статті ми згадували й про них. Перелічимо їх:
1. Старий законопроект передбачав уведення нових причин для невизнання декларації. І якщо одна з причин на сьогодні вже не актуальна* (декларування збільшення регліміту більше, ніж сума від’ємного значення), то друга (декларування бюджетного відшкодування з порушенням п.п. «б» п. 200.4 ПКУ) цілком робоча.
* Нове збільшення ліміту на суму від’ємного значення за червневою декларацією, судячи з усього, проводитиметься автоматично, без участі платника податків.
Хай там як, у тексті нового законопроекту відсутні ці додаткові підстави для невизнання декларації
2. Стара версія законопроекту припускала скасування мораторію на деякі перевірки (камеральні, перевірки від’ємного значення, перевірки за скаргою на ПН/РК). Тепер такої норми немає. Тобто мораторій на ці перевірки не скасовується (питання може стосуватися хіба що камеральної перевірки, навряд чи без неї можна взагалі обійтися).
Сільгоспники
Важливу норму було озвучено на пленарному засіданні ВРУ під час голосування за новий законопроект. Стосується вона тих, хто працює у сфері сільського господарства і продає зернові (це взагалі один з каменів спотикання законопроекту).
Річ у тім, що новий законопроект містить норми, які скасовують:
— пільгу при експорті зернових ( п. 197.21 ПКУ, п. 15 2 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);
— спецрежим для сільгоспників ( ст. 209 ПКУ)!
Щоправда, скасування спецрежиму планувалося не з дати набрання чинності Законом, а з 01.01.2016 р. У будь-якому разі воно достатньо серйозно могло вдарити по сільському господарству. Тому не дивно, що «з голосу» було зазначено: всі норми, які стосуються аграрного сектору, виключені. Інакше кажучи, при експорті зернових працюватиме пільга (а не нульова ставка), а самі аграрії можуть використовувати спецрежим і після 01.01.2016 р. До речі, для них СЕА дещо вдосконалили: виділено окремий електронний рахунок, а у розрахунку «овердрафту» буде брати участь ряд. 25.2 декларації.
Ще раз нагадаємо: у цій публікації ми звернули увагу на основні відмінності старого законопроекту від нового, а не на всі зміни. Тому згадана стаття в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 52, с. 4 в іншій частині актуальна. Проте для остаточних висновків потрібно дочекатися появи остаточного тексту прийнятого Закону. Якщо пригадати епопею зі змінами до РРОшного закону (законопроект № 1088), то це може затягтися надовго. У будь-якому випадку ми триматимемо вас у курсі.
висновки
Регліміт на 01.07.2015 р. обнуляється, новий регліміт розраховуватимуть починаючи з цієї дати.
Податковий кредит стає не правом, а обов’язком платника податків.
У разі використання товарів/послуг у неоподатковуваних/негосподарських операціях виписується одна зведена ПН.
«Овердрафт» належить тільки тим, хто пропрацював не менше 12 місяців (4 кварталів).
Експортери зернових та спецрежимники можуть працювати за старими правилами.
