(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
  • № 41
  • № 40
  • № 39
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2015/№ 46

Відсутність за місцезнаходженням: що робити, якщо присвоїли «9-й стан»?

У цивільному законодавстві є таке поняття, як зловживання правом. Якщо стисло, то це ситуація, коли особа використовує надані їй можливості на шкоду іншим. Так от, наскільки б легше всім нам жилося, якби таке ж поняття було прописане і в податковому законодавстві, причому з конкретною відповідальністю. Оскільки часто податківці при використанні наданих їм прав завдають бізнесу дуже серйозної шкоди. Це цілком застосовне і до їх права встановлювати фактичне місцезнаходження платника.

Це відома проблема, і коріння її тягнеться ще з доподатковокодексних часів. Водночас, вона заграла новими фарбами — і, перш за все, через запровадження з 1 січня 2015 року суцільної реєстрації податкових накладних (далі — ПН). Складнощі в такому разі виникають і з багатьох інших питань, але про це ми поговоримо пізніше. Зараз же пропонуємо поглянути на правові наслідки невідповідності юридичної та фактичної адреси.

Адреса де-юре ≠ адреса де-факто: наслідки згідно із законом

При створенні підприємства до ЄДР вноситься і його місцезнаходження*. Воно вважається податковою адресою ( п. 45.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ) і зазначається в податкових деклараціях і ПН.

* До речі, віднедавна до установчих документів господарських товариств дані про їх місцезнаходження включати не потрібно ( ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII).

При цьому важливо, щоб ця адреса збігалася з фактичним місцем ( ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV):

— ведення його діяльності;

— розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю підприємства (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління/обліку.

Простіше кажучи, фактична адреса повинна відповідати юридичній. Чому так суворо? Річ у тім, що при роботі з підприємством держоргани (у тому числі й податківці) орієнтуються саме на юридичну адресу — тобто ту, що зафіксована в ЄДР. Якщо прив’язуватися до податківців, то вони використовують її, зокрема, при:

— виході на виїзну перевірку — документальну чи фактичну;

— надсиланні запитів, пов’язаних з: проведенням зустрічних звірок, поданням контрагентами скарг Д8, розбіжностями між даними ПДВ-звітності та ЄРПН, іншими підставами з  п. 73.3 ПКУ;

— надсиланні листів та інших документів**;

— виконанні інших службових обов’язків.

** Про наслідки запрошення податківцями посадових осіб підприємства читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 30, с. 37.

Якщо під час таких заходів вони виявлять, що підприємства за цією адресою немає, то спробують з’ясувати його фактичне місцезнаходження, у тому числі за допомогою податкової міліції***. Якщо ж і тоді вони зазнають фіаско (або виявиться, що фактична адреса не відповідає юридичній), то надішлють держреєстратору повідомлення про відсутність юрособи за місцезнаходженням. Запам’ятайте:

*** Цей процес урегульовано Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом ДПАУ від 17.05.2010 р. № 336.

на цьому етапі податківці вже присвоять підприємству «стан 9», який, до речі, так і називається «Надіслано повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»*

* Перелік можливих станів наведено, зокрема, в додатку 26 до Комплексної системи запобігання та протидії тінізації економіки.

Тільки ось законодавство не пов’язує з цією подією жодних негативних наслідків (на відміну від податківців — але про це дещо пізніше).

Після того, як держреєстратор отримає від податківців таке повідомлення, він у 5-денний строк надішле юрособі повідомлення з проханням подати реєстраційну картку за формою 6**. Надати її потрібно протягом місяця з дня отримання такого повідомлення***. Якщо цю вимогу проігнорувати, то можливий один із двох варіантів ( ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV, далі — Закон № 755):

— ви отримали повідомлення, але не відповіли на нього — у такому разі держреєстратор внесе до ЄДР запис про відсутність підтвердження відомостей про юрособу. Податківці після цього присвоять їй «стан 7»;

— поштове відправлення з повідомленням повернулося назад держреєстратору — у цьому випадку він внесе до ЄДР запис про відсутність юрособи за місцезнаходженням. Податківці ж присвоять юрособі «стан 8»****.

** Не ігноруйте вимоги до заповнення та подання реєстраційної картки. Інакше держреєстратор може залишити її без розгляду ( ч. 13 ст. 19 Закону № 755).

*** Зауважте: відлік цього строку прив’язується до дати отримання повідомлення підприємством, а не до дати його надсилання держреєстратором.

**** Пам’ятайте, що обидва ці наслідки чекають на вас і у випадку, якщо не подати щорічну форму 6, а потім ще й проігнорувати повідомлення від держреєстратора.

Запам’ятайте: тільки після того, як це станеться, для підприємства відповідно до закону мають наставати перші негативні наслідки

Це може бути: ПДВ-розреєстрація ( п.п. «ж» п. 184.1 ПКУ), відмова в реєстрації ПН ( п.п. 1 п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 29.12.2010 р. № 1246), неприйняття податкової звітності тощо. Як бачите, приємного мало. Щоправда, вирішується ця проблема дуже просто: підтвердженням свого місцезнаходження перед держреєстратором. Тобто поданням форми 6.

Інша справа, що до ЄДР подібні відомості часто вносяться з порушеннями. Вони бувають найрізноманітнішими, але серед них можна виділити:

— порушення з боку податківців. Перш ніж подати повідомлення держреєстратору, контролери, як ми вже зазначали, повинні спробувати встановити фактичне місцезнаходження платника. Буває, вони цим нехтують. Що, у свою чергу, дає вам право оскаржити рішення, прийняті на підставі такого запису: зокрема, рішення про ПДВ-розреєстрацію (див. ухвалу ВАСУ від 06.08.2014 р. у справі № К/9991/21691/12);

— порушення з боку держреєстратора або пошти. Вони, як правило, полягають у порушенні строків і порядку здійснення тих чи інших дій. Наприклад, інколи держреєстратори помилково змінюють в ЄДР дані щодо підприємства до закінчення місячного строку, який відводиться на подання форми 6. У подібному випадку ви також маєте право вимагати скасування відповідних рішень податківців — навіть незважаючи на те, що вони взагалі можуть не мати жодного стосунку до цієї помилки (див. ухвалу ВАСУ від 24.11.2014 р. у справі № К/800/27263/14).

 

Як все відбувається на ділі

На жаль, практика йде іншим шляхом. Готуватися до зазначених проблем потрібно вже з моменту присвоєння підприємству «9-го стану». Тобто після того, як податківці надсилають держреєстратору повідомлення про відсутність підприємства за місцезнаходженням. Зауважте: про те, що податківці в такому разі повинні відмовляти в реєстрації ПН, свідчить їх внутрішній документ — Комплексна система запобігання та протидії тінізації економіки. Причому чиновників, мабуть, зовсім не турбує незаконність цього висновку.

Ну нічого, як-то кажуть, «що маємо, те маємо». Питання в іншому: як із цим боротися? Є декілька рівнів такої боротьби.

Профілактика. Тут можна виділити декілька базових заходів:

— переконайтеся в тому, що адреса, унесена до ЄДР, збігається з фактичним місцезнаходженням підприємства (в більшості своїй, це стосується органів, які здійснюють управління/облік). Також не забувайте регулярно перевіряти ці відомості на сайті Мін’юсту: usr.minjust.gov.ua;

— не ігноруйте запити/листи/інші документи від податківців. Якщо не погоджуєтеся з ними, краще надіслати їм мотивовану відмову.

Але, на жаль, навіть це не завжди рятує від присвоєння «9-го стану». Більше того, як показує практика, нерідко податківці роблять це й без фактичного здійснення пошукових заходів. Як же бути, якщо вам уже присвоїли цей «стан»?

Вирішення конкретних проблем. Пам’ятайте, що заковика не в самому «9-му стані» (як ми вже казали, сам по собі він ні на що впливати не повинен), а в незаконних діях податківців. Водночас, доки ви його з себе не знімете, вони їх не припинять.

Але зробити це, так би мовити, «в лоб», подавши безпосередньо вимогу податківцям, не вийде

Принаймні, законодавство такого механізму не передбачає. Тому вихід один: дочекатися повідомлення від держреєстратора і не зволікаючи подати йому форму 6*. У такому разі податківці будуть зобов’язані зняти з вас «9-й стан». Тільки, на жаль, цих дій, як правило, буде недостатньо.

* Якщо ви знаєте, що на вас повісили «9-й стан», то, у принципі, можете подати держреєстратору форму 6, навіть не чекаючи фактичного надходження повідомлення.

По-перше, у деяких випадках податківці навіть не спромагаються надіслати держреєстратору повідомлення (див. ухвалу ВАСУ від 16.09.2013 р. у справі № К/9991/78267/12). У результаті: за підприємством запис в ЄДР хороший, і держреєстратор навіть не думає надсилати вам запит, а за фактом ані ПН, ані податкову звітність не приймають.

По-друге, у проміжку часу між присвоєнням «9-го стану» і до внесення держреєстратором змін до ЄДР (на підставі форми 6) вам може знадобитися, наприклад, зареєструвати ПН, подати податкову звітність тощо. А, як ми вже зазначали, податківці цього не допустять.

Що ж робити? Не залишається нічого іншого, як вирішувати кожну з цих проблем окремо. Припустимо, податківці блокують реєстрацію ПН. Це погано і для постачальника, і для покупця. Для першого — це штраф згідно зі ст. 1201 ПКУ і  1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (ці статті не враховують причину, з якої ПН не зареєстрована), для другого — неможливість відобразити податковий кредит. Те саме, до речі, стосується і реєстрації РК. Тільки там розподіл негативних наслідків залежатиме від того, який він — «збільшуючий» чи «зменшуючий».

Тому доки проблему з «9-м станом» не буде вирішено, від операцій, що потребують реєстрації ПН, краще утриматися. Якщо ж це неможливо, то вам потрібно змусити податківців зареєструвати ПН. У цій справі вам допоможе адмінсуд. Позовну вимогу варто сформулювати так: «визнати протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних» (див. інформаційний лист ВАСУ від 24.10.2013 р. № 1486/12/13-13**).

** Із цього приводу також читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 102, с. 34.

Через адмінсуд відстоювати свої інтереси доведеться і в інших випадках: зокрема, при відмовах у прийнятті податкової звітності, ПДВ-розреєстрації тощо.

І ще один момент. «9-й стан» призводить до проблем не тільки для тих, на кого його, так би мовити, повісили, а й для їх контрагентів. Річ у тім, що нерідко податківці визнають договори між ними нікчемними. Робити вони це можуть, головним чином, для того, щоб зняти податковий кредит з ПДВ (що стосується витрат, то сьогодні підхід податківців із цього приводу в разі визнання операцій нікчемними передбачити складно). Як із цим боротися? Пам’ятайте, що акти перевірок, в яких вони фіксують подібні висновки, оскаржити не можна (пов’язано це з тим, що сам по собі акт не впливає на права/зобов’язання платника). Тому в такому разі не залишається нічого іншого, як оскаржити ППР, винесене за підсумками перевірки. При цьому додатковим аргументом на вашу користь буде те, що порушення, вчинені вашим контрагентом, за загальним правилом, не повинні призводити до жодних негативних наслідків для вас.

платник, місцезнаходження додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті