Як нас «РРОшать» фіскали (продаж ОЗ, внески до СК)

Павленко Олексій, податковий експерт
Останнім часом РРО-теми стали особливо популярні. Тому почастішали й наші статті про це. Сьогодні хочемо обговорити декілька спірних роз’яснень фіскалів, пов’язаних з питаннями (не)застосування РРО. Робимо це з тією метою, щоб наші читачі в деяких ситуаціях на РРО-перевірках не втрапили в халепу. Як-то кажуть, попереджений — значить озброєний. Раптом при перевірці фіскали стануть цитувати зручну їм консультацію — а ви їм вкажете на їх же сайті на протилежну…

«Провідмінюємо» декілька чинних консультацій з Бази знань (БЗ), пов’язаних із застосуванням РРО за деякими операціями. Ми їх опишемо-прокоментуємо, а ви, дорогий читачу, далі самі вирішуйте, як їх використовувати.

 

№ з/п

Позиція фіскалів

Наші коментарі

1

2

3

1

При продажу ОЗ за готівку не потрібно застосовувати РРО

 

Підкатегорія: 109.02

 

Запитання: Чи потрібно при продажу ОЗ, що значилися в бухобліку на рахунку «Основні засоби», застосовувати РРО?

 

Податківці зазначили, що в разі продажу за готівкові кошти ОЗ, які вилучені з активів (списані з балансу) у результаті їх продажу та які обліковувалися на рахунку 10 «Основні засоби», суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки в касах з оформленням прибуткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку, або в безготівковій формі через банківські установи

Такий, «безРРОшний», висновок фіскалів, звичайно, підтримуємо. Але при цьому нас бентежить таке. По-перше, див. нижче про інші консультації в БЗ, з яких перевіряючі можуть «витягувати» і протилежну відповідь на це запитання. А по-друге, уже давно застосовуються норми П(С)БО 27*, і будь-який об’єкт ОЗ перед його продажем повинен спочатку переводитися на субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» рахунка 28 «Товари». І вже з цього субрахунку списуватися «під» продаж. Податківці не можуть цього не знати. І якщо раптом перевіряючі стануть стверджувати, що на ОЗ, які перед продажем перевели на рахунок «Товари» (субрахунок 286), ця консультація не поширюється, не звертайте на них … уваги. Такі твердження некоректні через низку причин. Адже, як ми зазначили, перед продажем будь-які ОЗ апріорі проводяться через субрахунок 286. До того ж, у відповіді не зазначено, що ОЗ повинні висіти на рахунку 10 і на момент продажу (важливо, щоб вони там, у принципі, раніше обліковувалися). Ну і, крім того, згадка рахунка 10 у відповіді «запозичена» автором консультації з тексту запитання. Тому в цьому місці консультацію слід розуміти так: «у разі продажу … ОЗ, які … до переведення на рахунок 28 значилися на рахунку 10»

* Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, призначені для продажу, і припинена діяльність», затверджене наказом Мінфіну від 07.11.2003 р. № 617.

2

При продажу ОЗ потрібно застосовувати РРО?..

Підкатегорія: 109.03

Запитання: При здійсненні яких операцій (не пов’язаних з реалізацією товарів) суб’єкт господарювання має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій?

Податківці в цій консультації наводять визначення/перелік позареалізаційних надходжень з п. 1.2 Положення № 637*, як такі, що не потребують РРО. І якщо скоротити висновок консультації, то він виглядатиме так: «При здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (уключаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва) … /тут наведено перелік надходжень**/, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються»

Тут, як бачимо, основні засоби (і нематактиви) прямо зазначені в дужках — серед винятків. Через що можливі інсинуації з боку податківців щодо того, що продаж ОЗ за «готівку» обов’язково проводиться через РРО. Проте, якщо ви зіткнетеся з таким підходом при проведенні РРО-перевірок, переконуйте фіскалів, що питання незастосування РРО при продажу ОЗ урегульовано зазначеною вище спеціальною консультацією — у п. 1 цієї таблиці. Якщо ж ви реалізуєте ТМЦ, що утворилися в результаті ліквідації ОЗ, див. про це нижче — у п. 3 таблиці.
Зазначимо, що у фіналі цієї консультації з переліку позареалізаційних операцій, що не потребують РРО, фіскали незаконно «дискваліфікували» лізингові (орендні) платежі (див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 36 — 37, с. 43). Трохи пізніше вони зазіхнули і на внески до статутного капіталу (СК) — читайте про це в п. 4 таблиці

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

** А саме: «погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження».

3

 

Продаж «останків» ОЗ — через РРО

Підкатегорія: 109.02

Запитання: Чи потрібно при продажу ОЗ, які при їх ліквідації обліковувалися в бухгалтерському обліку на рахунку «Товари» або «Виробничі запаси», застосовувати РРО?

Спочатку податківці доходять «висновку», що згідно із законодавчими термінами (у тому числі ПКУ***) ОЗ належать до «матеріальних активів», а, отже, до «товарів». Після чого згадують, що Методрекомендації з бухобліку запасів**** для цілей бухобліку визначають, що товари — це матеріальні цінності, які придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Потім іде висновок, що в разі продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, які були вилучені з активів (списані з балансу) та обліковуються як сировина та матеріали, паливо, запасні частини тощо, суб’єкти господарської діяльності розрахунки за такими операціями повинні проводити через РРО

Консультація із серії: «Как дэла? Патаму что!» (без «півлітри» не розберешся).
По-перше
, запитання сформульовано якось дивно — у ньому згадані «ОЗ, які при їх ліквідації враховувалися в бухгалтерському обліку на рахунку «Товари» або «Виробничі запаси». Імовірно, мались на увазі не ОЗ, а ті ТМЦ, що залишилися після ліквідації ОЗ? Адже ОЗ до моменту ліквідації повинні ще обліковуватись на рахунку «Основні засоби»… До речі, з тексту відповіді якраз випливає, що йдеться про продаж того майна, яке залишилося від ліквідованого («колишнього») ОЗ (або іншої списаної з балансу матцінності). Так от ці «останки» після розбирання/демонтажу ліквідованого ОЗ якраз і обліковуються як сировина/матеріали/запчастини тощо. По-друге, зазначимо, що відповідь у цій консультації теж побудована дивно. Спочатку навіщось автор показує, що ОЗ у термінах ПКУ також належать до товарів, але потім згадує більш вузьке визначення «товарів» із «запа́сних» Методрекомендацій. Можливо, автори цим хотіли для РРОшних цілей відмежувати ОЗ від решти товарів? Адже для ОЗ є спеціальна консультація (див. п. 1 таблиці) — що не вимагає проводити їх продаж через РРО.

Тому цю консультацію не можна за аналогією (або ще якимсь чином) поширювати й на випадки продажу ОЗ. Проте на продаж «останків» інших ліквідованих об’єктів (не ОЗ) фіскали напевно її поширять, як і на продаж узагалі будь-яких ТМЦ-неліквідів… Нам же висновок про застосування в таких ситуаціях РРО здається надмірно фіскальним і таким, що перекручує норми п. 1 ст3 Закону про РРО*****. Ну скажіть, який сенс заради декількох продажів неліквідів змушувати суб’єктів господарювання придбавати РРО?!.. І все ж таки, якщо у вас немає РРО, то краще готівку за продаж таких «останків» вносити до каси банку

*** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

**** Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

***** Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

4

Внески до СК готівкою до каси необхідно проводити через РРО

Підкатегорія: 109.02

Запитання: Чи може підприємство торгівлі прийняти готівкові кошти від ФО за передані їй корпоративні права без застосування РРО?

Просто процитувавши п. 1 ст. 3 Закону про РРО податківці роблять висновок про те, що підприємство, яке здійснює торговельну діяльність, при отриманні від фізичної особи готівкових коштів за передані їй корпоративні права має застосовувати РРО (або проводити розрахунки в безготівковій формі через установи банків)

А це вже просто виходить за всі межі

Наприклад, у консультації, про яку йдеться в п. 2 нашої таблиці, податківці серед позареалізаційних операцій, що не підпадають під РРО, прямо згадують і вклади до СК (див. на с. 44 виноску **). Чому ж вони проігнорували той факт, що це надходження для «розрахункових/касових» цілей вважається позареалізаційним — причому, згідно з «профільним» нормативом — Положенням № 637?..
А можливо, «собака порився» ☺ там, де йдеться про торговельне підприємство?.. Нічого подібного. Жодних особливостей для «торгашів» у такій ситуації ані із Закону про РРО, ані з інших нормативів не випливає. І висновок цієї консультації можна цілком поширити й на інші види підприємств. Висновок, зауважимо, абсолютно незаконний.
Якщо у вас у такій ситуації виникнуть проблеми на перевірках, апелюйте до консультації з п. 2 таблиці

 

Теги РРО
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі