(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2015/№ 49

Кодекс відповідальності. 4. Відповідальність за порушення законодавства про ЄСВ

Відтоді як у 2013 році відбувся глобальний переділ ЄСВ-повноважень між податківцями і ПФУ, жодних помітних контрольно-перевірочних змін у частині цього платежу не було. Водночас, запитань ця тема, як і раніше, містить чимало. Цьому сприяє, зокрема, і те, що адміністрування ЄСВ зав’язане як на профільному Законі № 2464, так і на ПКУ. Але не турбуйтеся: після прочитання цього матеріалу ви будете готові практично до будь-якого сюрпризу від податківців.

4.1. Порядок застосування санкцій

Перевірки платників ЄСВ

Як ми вже зазначали на с. 15, сьогодні за правильністю і своєчасністю нарахування/сплати ЄСВ стежать податківці*. Як вони це роблять? Головним чином, шляхом перевірок — камеральних і документальних (у свою чергу, фактичні перевірки з питань ЄСВ вони проводити не мають права).

* Цими повноваженнями їх наділили Законом № 406 ще у 2013 році.

Причому запам’ятайте: проводять такі перевірки в порядку, передбаченому ПКУ ( п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2464)

Зокрема, це стосується:

— підстав для перевірки;

— умов допуску перевіряючих;

— строків проведення і процедури.

При цьому врахуйте: перевірки з ЄСВ податківці можуть проводити, у тому числі й за періоди до 2013 року. Інакше кажучи, за періоди, в яких адмініструванням ЄСВ займався ПФУ. Цей висновок прямо випливає з п. 3 розд. II Закону № 406.

Подібна інформація, як правило, не налаштовує на позитив. При цьому хтось може згадати про мораторій, встановлений Законом № 71 на перевірки у 2015 — 2016 роках. Між тим, він, на жаль, на перевірки у частині ЄСВ не поширюється. Детальніше про цей мораторій ви можете дізнатися в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12, с. 25.

У цьому місці пропонуємо підвести умовну риску. Узагальнимо інформацію про перевірки з ЄСВ на рис. 4.1.

Виявлено порушення законодавства з ЄСВ

Тепер уявимо, що податківці все ж таки провели перевірку і виявили ЄСВ-порушення: несплату/несвоєчасну сплату ЄСВ, заниження ЄСВ, неподання звіту з ЄСВ тощо. Що вони робитимуть далі? Тут ПКУ відходить убік, і його місце займає профільне законодавство — Закон № 2464, Інструкція № 449 і Порядок № 452.

У цьому випадку перевіряючі, залежно від виду порушення, надсилають вам такі документи:

1) вимогу про сплату недоїмки (далі — вимога). Нагадаємо, що недоїмка — це сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та не сплачена у строки, установлені Законом № 2464, розрахована органом ДФСУ у випадках, передбачених цим Законом ( п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464). Вимогу вам надішлють, якщо недоїмка перевищує 10 грн. Зауважте: до неї податківці включать штрафи та пеню, пов’язані з такою недоїмкою ( ч. 15 ст. 25 Закону № 2464);

2) рішення про нарахування пені та застосування штрафів (далі — рішення). Його надішлють у тому випадку, якщо податківці виявлять порушення, що підпадають під фінансові санкції згідно із Законом № 2464 (з останніми ви можете ознайомитися на с. 69 цього номера).

Зазначені документи можуть або вручити вашій посадовій особі, або надіслати поштою листом з повідомленням про вручення.

При цьому врахуйте: і вимога, і рішення — виконавчі документи. Це означає, що якщо їх проігнорувати, податківці можуть звернутися за допомогою безпосередньо до виконавчої служби ( ч. 4 і 15 ст. 25 Закону № 2464).

І запам’ятайте ще одне:

уникнути ЄСВ-відповідальності внаслідок закінчення граничних строків для нарахування/стягнення недоїмки, штрафів чи пені не вийде

Причина проста — таких строків просто немає ( ч. 16 ст. 25 Закону № 2464).

Саме тому вам варто завжди тримати в голові правила поведінки на випадок отримання від податківців подібних документів (вимог/рішень). Ви можете діяти в такий спосіб:

1) погодитися з вимогою/рішенням і сплатити відповідну суму. Це найпростіший варіант, але й найбільш витратний, особливо якщо податківці завідомо неправі;

2) оскаржити вимогу/рішення податківців. Зробити це можна як в адміністративному, так і в судовому порядку.

А якщо податківці праві, але заплатити суму, яку вони вимагають, поки що немає можливості? Ви можете «відтягнути» у часі цей обов’язок. Як? Ініціювати вже зазначену процедуру оскарження, а вже після її завершення заплатити відповідну суму (якщо, звичайно, рішення виявиться не на вашу користь). Річ у тім, що на час адміністративного/судового оскарження перебіг строків для сплати недоїмки та фінансових санкцій (а до них належать як штрафи, так і пеня) призупиняється*. Причому це правило стосується фінсанкцій, нарахованих за окремим рішенням, а також тих, які були включені до вимог ( ч. 14 ст. 25 Закону № 2464). Таким чином, механізм оскарження дозволяє вам цілком законно «відсунути» строк сплати за вимогою/рішенням.

* Зауважимо: прямо це правило сформульовано тільки для фінсанкцій. А ось для недоїмки, на жаль, є тільки непрямі аргументи. Знайти їх можна в ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 і п. 4.2 Порядку № 452.

Тепер розглянемо детальніше варіанти дій платника ЄСВ у разі отримання вимоги/рішення податківців. Схематично їх представлено на рис. 4.2.

Платимо за вимогою/рішенням

Головне питання, з яким доведеться розібратися в цій частині: коли сплачувати цю суму? Якщо це:

1) вимога — на сплату відводиться 10 календарних днів з дати її отримання ( ч. 4 ст. 25 Закону № 2464). Але відлічувати цей строк варто з наступного календарного дня. Наприклад, якщо вимога надійде 3 липня, сплатити за нею потрібно не пізніше 13 липня. Причому врахуйте: якщо до вимоги включено штрафи та пеню, то на їх сплату поширюється цей самий строк;

2) рішення — тут слід орієнтуватися вже на 10 робочих днів ( ч. 14 ст. 25 Закону № 2464). Цей строк варто відлічувати з наступного після отримання рішення робочого дня. Отже, якщо рішення надійде 3 липня, сплатити за ним потрібно не пізніше за 17 липня.

При цьому в будь-якому разі

якщо граничний день сплати за вимогою/рішенням припадає на вихідний/святковий, то він переноситься на наступний за ним робочий день (п. 11 розд. IV Інструкції № 449)

Як бачите, це правило набагато ліберальніше, ніж те, яке передбачене для сплати податків/зборів. Там, нагадаємо, подібні перенесення (у частині сплати) не передбачені.

Сплачується недоїмка з ЄСВ, у загальному випадку, в безготівковій формі — шляхом перерахування відповідної суми з поточного рахунка страхувальника. Це саме стосується сплати штрафів та пені. Реквізити банківського рахунка, на який потрібно перерахувати недоїмку/штрафи/пеню, зазначаються у відповідній вимозі/рішенні.

Оскаржимо вимогу/рішення

Тут усе набагато цікавіше. Як ми вже зазначали, є два шляхи оскарження вимог/рішень — адміністративний та судовий. Почнемо з адміністративного. Коротко кажучи, це оскарження, вердикт за яким виносять самі податківці. Тому і скаргу у такому разі потрібно подавати саме їм. Адміністративне оскарження є двоступінчатим.

Перша сходинка: подаєте первинну скаргу — до органу ДФС в області або м. Києві. Зробити це ви маєте право протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги/рішення*. Врахуйте: якщо граничний строк для подання скарги випадає на вихідний/неробочий день, то його перенесення на наступний день не передбачене!

* Для оскарження рішень такий строк передбачено Порядком № 452. Хоча Закон № 2464 в цьому випадку посилається на робочі дні ( ч. 14 ст. 25). За всіма правилами вирішення колізій пріоритет треба було б віддати робочим дням (оскільки Закон за ієрархією вищий за Порядок), але цей варіант ми б залишили тільки тим, хто готовий активно відстоювати свою позицію.

Щоб правильно скласти/подати скаргу, пам’ятайте декілька тез:

1) скаргу складають письмово;

2) форму скарги хоч і не затверджено, але вона повинна містити низку обов’язкових реквізитів (п. 1.5 Порядку № 452):

— повне найменування юрособи, її код ЄДРПОУ, П. І. Б. посадової особи, яка подає скаргу (або П. І. Б. фізособи-підприємця та її реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта — для осіб, які мають у паспорті відмітку про відмову отримувати реєстраційний номер);

— найменування органу ДФС, яким видано оскаржувану вимогу/рішення, дата і номер такої вимоги/рішення;

— суть порушеного питання, прохання чи вимога;

— інформація про оскарження вимоги/рішення в суді (при цьому вимога/рішення, щодо яких подано позов до суду, не підлягають оскарженню в адміністративному порядку);

— підпис керівника юрособи (або фізособи-підприємця) або уповноваженої ним особи і печатка (за наявності).

Порушення вимог щодо оформлення скарги, якщо це призводить до неможливості розгляду скарги по суті, є підставою для її залишення без розгляду;

3) до скарги потрібно додати копії документів, а також розрахунки і докази, що підтверджують неправильність вимоги/рішення податківців (їх орієнтовний перелік див. у п. 2.4 Порядку № 452). Судячи з формулювань Порядку № 452, неподання таких документів не призведе до відмови в розгляді скарги. Водночас цю вимогу краще не ігнорувати;

4) подати скаргу можна одним із двох способів: надіслати поштою чи передати особисто або через представника (при цьому, як бачите, подання скарги в електронній формі не реалізовано);

5) про подання первинної скарги обов’язково повідомте податківців, які прийняли оскаржувану вимогу/рішення.

Що відбувається далі? Якщо зі скаргою все гаразд або, інакше кажучи, якщо податківці її прийняли, вони зобов’язані розглянути її і прийняти рішення протягом 30 календарних днів. При цьому зауважте, що продовжити строк розгляду не можуть. І тільки в разі, якщо останній день такого строку припаде на вихідний/святковий день, він переноситься на наступний за вихідним/святковим робочий день (п. 4.2 Порядку № 452). Якщо перевіряючі цей строк пропустять, то скарга вважатиметься повністю задоволеною на вашу користь. Це, звичайно, добре, але особливо сподіватися на цей варіант не варто.

За підсумками розгляду скарги ви можете отримати такий результат:

1) скаргу повністю задовольнять — варіант настільки бажаний, наскільки і нездійсненний ☹;

2) скаргу повністю/частково не задовольнять — на жаль, але більшою мірою орієнтуватися потрібно на цей варіант.

Майте на увазі: рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе, ніж те рішення, що оскаржувалося

Якщо вашу скаргу не задовольнили, можете діяти таким чином:

— або все ж таки заплатити за рішенням/вимогою (протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання рішення);

— або ж перейти на наступну сходинку.

Друга сходинка: подаємо повторну скаргу — вже до ДФСУ. Зробити це потрібно протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання рішення. Про це вам доведеться знову повідомити податківців, які прийняли оскаржувану вимогу/рішення.

У цілому повторну скаргу розглядають практично так само, як первинну (хіба що у такому разі скаргу можуть надіслати на новий розгляд до ДФС області або м. Києва). Детальніше про адміноскарження вимог/рішень податківців у сфері ЄСВ ви можете дізнатися в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 84, с. 41.

Якщо висновок за підсумками повторної скарги вас не влаштує, то виходів знову ж таки два: або сплачувати (строки і порядок див. вище), або розпочати судове оскарження.

Обрали другий варіант? Позов у такому разі подавайте до окружного адміністративного суду або за місцезнаходженням органу ДФС, що прийняв вимогу/рішення, або за вашим місцезнаходженням — на ваш вибір (ч. 2 ст. 19 КАСУ). При цьому встигнути потрібно в місячний строк з моменту отримання вимоги/рішення або рішення за підсумками адміністративного оскарження (ч. 5 ст. 99 КАСУ). Також нагадуємо, що якщо рішення місцевого суду вас не влаштує, його можна оскаржити в апеляційній, а потім, за необхідності, і в касаційній інстанції*.

* Хоча і це не «межа». У деяких випадках рішення ВАСУ можна оскаржити на рівні ВСУ або навіть ЄСПЛ (детальніше про це читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 13, с. 4).

Наочно все вищевикладене щодо оскарження наведемо на рис. 4.3 (див. с. 69).

Зауважимо також, що оскаржити в суді вимогу/рішення можна й одразу, не вдаючись до процедури адміністративного оскарження, або в будь-який момент після подання первинної або повторної скарги. Але не забудьте письмово повідомити про це відповідний орган ДФС.

Повноваження ПФУ

Як бачите, питання ЄСВ-відповідальності зав’язані на податківцях. Але ви можете запитати: а як же ПФУ — невже за ним не залишили жодних контрольних повноважень? Вони є, але мають допоміжний характер. Так, ПФУ і його територіальні органи мають право ( ч. 1 ст. 131 Закону № 2464):

1) брати участь у планових перевірках, які проводяться податківцями (тобто позапланові звідси випадають), але тільки для перевірки достовірності відомостей, що подані до реєстру застрахованих осіб Держреєстру. Як бачите, сфера такої участі, як і питання, які ПФУ має право перевірити, обмежена;

2) у випадках, передбачених законом, проводити позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів страхувальників щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій. Якщо у процесі таких перевірок виникнуть запитання, працівники ПФУ мають право отримувати необхідні пояснення, довідки та відомості;

3) при виявленні недостовірних відомостей про застрахованих осіб видавати приписи про усунення цих порушень, а в разі їх невиконання в місячний строк — вносити відповідні зміни до реєстру застрахованих осіб Держреєстру;

4) притягувати до адмінвідповідальності осіб, винних у порушеннях, пов’язаних з поданням недостовірних відомостей, що використовуються в реєстрі застрахованих осіб.

Тобто, як бачите, повноваження ПФУ в цій сфері дуже лімітовані

4.2. Санкції, що застосовуються за порушення у сфері ЄСВ

За порушення вимог законодавства про ЄСВ передбачено фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Почнемо з фінансових санкцій до платників цього внеску.

Фінансові санкції

Санкції у вигляді штрафу та пені до платників, на яких покладено обов’язок обчислення, нарахування та сплати ЄСВ, застосовують органи ДФСУ. Розміри таких санкцій наведено в ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 (див. табл. 4.1 на с. 70).

Таблиця 4.1. Адміністративно-господарські санкції

№ з/п

Вид порушення

Санкція за порушення

Норма Закону № 2464

1

Ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону № 755

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 1 ч. 11 ст. 25

Підставою для застосування цього штрафу є акт про зазначене порушення. При цьому податківці складають рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 11 до Інструкції № 449. Детальніше про цей штраф див. на с. 71.

2

Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ

Штраф на страхувальника в розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум

П. 2 ч. 11 ст. 25

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюють на підставі даних карток особових рахунків платників ЄСВ. При цьому податківці складають рішення про застосування штрафних санкцій і нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

3

Донарахування органом ДФСУ або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ

Штраф на страхувальника в розмірі 10 % донарахованого ЄСВ за кожен повний або неповний звітний період, за який його донараховано, але не більше 50 % донарахованого ЄСВ

П. 3 ч. 11 ст. 25

У цьому випадку податківці складають рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника ЄСВ. Більше про цей штраф див. на с. 71.

4

Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ

Штраф на страхувальника в розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.)

П. 5 ч. 11 ст. 25

Податківці складають рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 14 до Інструкції № 449. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки.

5

Несплата, сплата не в повному розмірі або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів)

Штраф на страхувальника в розмірі 10 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄСВ (авансових платежів)

П. 6 ч. 11 ст. 25

У цьому випадку йдеться про суми ЄСВ, які платники ЄСВ повинні перераховувати при кожній виплаті заробітної плати (доходу) (п.п. 7 п. 3 розд. IV Інструкції № 449). Податківці складають рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449. Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта перевірки.

6

За неподання, несвоєчасне подання, подання за не встановленою формою звітності з ЄСВ, передбаченої Законом № 2464

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 7 ч. 11 ст. 25

Ті самі дії, вчинені платником ЄСВ, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення

Штраф у розмірі 60 нмдг (1020 грн.)

Цей штраф накладають за кожне неподання звітності, її несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Податківці на підставі акта перевірки складають рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 16 до Інструкції № 449 Зверніть увагу: зазначений штраф з’явився в Законі № 2464 з початку 2015 року, а отже, за порушення, вчинені до 01.01.2015 р., він застосовуватися не повинен (див. консультацію в категорії 301.09 БЗ).

Розглянемо окремі з наведених штрафних санкцій детальніше.

Перш за все зупинимося на штрафі за несвоєчасне взяття на облік в органах ДФСУ платників ЄСВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2464 взяття на облік юридичних та фізичних осіб — підприємців, на яких поширюється дія Закону № 755, здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих держреєстратором. Таким чином, процедура взяття на облік цих страхувальників здійснюється без їх безпосередньої участі. У зв’язку з цим цілком очевидно, що

до них не може застосовуватися штраф за ухилення від взяття на облік або за несвоєчасне подання заяви про взяття на облік

А що із страхувальниками, на яких дія Закону № 755 не поширюється? Нагадаємо: до них, зокрема, належать представництва нерезидентів, фізособи, які забезпечують себе роботою самостійно, фізособи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору. Взяття на облік таких платників ЄСВ здійснюється на підставі їх заяви за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку № 1162.

При цьому в п. 2 розд. III Порядку № 1162 строки подання такої заяви передбачено тільки для фізичних осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю (адвокати, нотаріуси тощо), — 10 календарних днів після держреєстрації незалежної професійної діяльності.

Таким чином, порушення 10-денного строку, відведеного для подання заяви про взяття на облік до відповідного органу ДФСУ, загрожує особам, які займаються незалежною професійною діяльністю, штрафом у розмірі 170 грн.

Штраф у розмірі 10 % донарахованого ЄСВ, зазначений у п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, застосовують незалежно від того, ким ці внески було донараховано — органом ДФСУ чи самим страхувальником. При визначенні розміру такого штрафу у грошовому вираженні розрахунок кількості звітних періодів проводиться починаючи з місяця, на який припадає строк подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми ЄСВ, і закінчуючи місяцем, на який припадає отримання акта перевірки від фіскального органу або в якому ви подали звітність, де зазначили донараховані суми (п.п. 3 п. 2 розд. VII Інструкції № 449).

Максимальний розмір штрафу за зазначеною підставою не може перевищувати 50 % донарахованого ЄСВ.

Приклад. 4.1. Страхувальник у лютому 2015 року помилково не нарахував та не утримав ЄСВ із суми матеріальної допомоги до відпустки, що виплачується відповідно до колективного договору всім працівникам. Помилку виявлено у травні 2015 року. У цьому самому місяці підприємством самостійно нараховано та утримано ЄСВ із суми такої допомоги в розмірі 720,90 грн.

Звіт за лютий 2015 року подано підприємством своєчасно (не пізніше 20 березня 2015 року). Звіт за травень 2015 року з донарахованим за лютий ЄСВ подано до органу ДФСУ в червні 2015 року. Таким чином, штраф буде нараховано за 4 місяці (березень, квітень, травень, червень 2015 року).

Розрахуємо суму штрафу:

720,90 х 10 : 100 х 4 = 288,36 (грн.).

Приклад 4.2. Використовуючи умови прикладу 4.1, припустимо, що страхувальник не утримав ЄСВ із суми матеріальної допомоги, нарахованої в лютому 2014 року.

У цьому випадку штраф має бути нараховано за 16 місяців (березень — грудень 2014 року, січень — червень 2015 року).

У результаті розрахунку вийде сума:

720,90 х 10 : 100 х 16 = 1153,44 (грн.).

Водночас за таке порушення максимально можлива сума штрафу не може перевищувати 50 % донарахованого ЄСВ (див. табл. 4.1), тобто:

720,90 х 50 : 100 = 360,45 (грн.).

Тому сума штрафу становитиме 360,45 грн.

Якщо за результатами перевірки суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) ЄСВ виявлені в декількох місяцях, то за кожне таке донарахування (щомісяця) накладається штраф у порядку, передбаченому п.п. 3 п. 2 розд. VII Інструкції № 449. Щоб виконати вимоги щодо максимального розміру штрафу (50 % донарахованого ЄСВ), необхідно зробити таке:

— визначити сукупно суму донарахувань за всіма звітними періодами, в яких їх виявлено;

— визначити сукупно суму штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлено донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

— здійснити розрахунок максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань і порівняти його з фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховані суми ЄСВ.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують їх максимальний розмір.

Пам’ятайте: самостійне виправлення помилки і сплата 10 % штрафу не звільняють від адміністративного штрафу та пені

Далі скажемо декілька слів про розрахунок пені. Крім штрафів, ч. 10 ст. 25 Закону № 2464 і п. 5 розд. VII Інструкції № 449 передбачають нарахування пені на суму недоїмки з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу.

Підставами для нарахування пені є:

1) документи, що підтверджують суму ЄСВ та строк її сплати:

— звіт платника про нарахування ЄСВ (з додатним значенням);

— вимога про донараховані суми ЄСВ за актами перевірок або повідомленнями-рішеннями;

— рішення суду;

2) документи, що підтверджують суму і дату погашення недоїмки з ЄСВ:

— виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів;

— корінець прибуткового документа про прийняття установою банку платежів готівкою;

— звіт платника про нарахування ЄСВ з від’ємним значенням;

— відомості або довідка (витяг) з ЄДР;

— свідоцтво про смерть фізичної особи.

Нараховують пеню з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно

Розрахунок пені здійснюють за формулою:

Y = S х K х 0,1 : 100,

де Y — сума пені, що нараховується на фактично сплачену суму недоїмки з ЄСВ;

S — фактично сплачена сума недоїмки з ЄСВ;

K — кількість днів прострочення платежу;

0,1 — ставка для нарахування пені, установлена ч. 10 ст. 25 Закону № 2464, у відсотках.

Отриману в результаті розрахунку суму пені (Y) округлюють до другого знака після коми.

Приклад 4.3. У квітні 2015 року підприємством нараховано винагороду за договором підряду за виконані фізособою роботи в сумі 12000 грн. Станом на 20.05.2015 р. винагороду не виплачено. У зв’язку з браком грошових коштів на рахунку підприємства ЄСВ за нарахованою, але не виплаченою винагородою до 20.05.2015 р. було перераховано не повністю. Сума недоплати склала 2500 грн. Борг сплачено 15.06.2015 р.

Прострочення платежу склало 26 днів (з 21.05.2015 р. по 15.06.2015 р. включно). На фактично сплачену суму недоїмки нараховується пеня:

2500,00 х 26 х 0,1 : 100 = 65,00 (грн.).

Крім пені, у цьому випадку підприємство також має сплатити штраф у розмірі 20 % суми несвоєчасно перерахованого ЄСВ ( п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464):

2500,00 х 20 : 100 = 500,00 (грн.).

Важливо! Щодо нарахування, застосування та стягнення сум штрафів і пені за ЄСВ-порушеннями строк давності не застосовується ( ч. 16 ст. 25 Закону № 2464).

Адміністративна та кримінальна відповідальність

Крім відповідальності відповідно до Закону № 2464, за порушення законодавства про ЄСВ законодавство встановлює адміністративну відповідальність для посадових осіб платника ЄСВ, фізосіб-підприємців (далі — ФОП) і самозайнятих осіб. Крім того, в окремих випадках за ухилення від сплати ЄСВ передбачено кримінальну відповідальність. Заходи впливу залежно від виду вчиненого порушення представимо в табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Санкції, що застосовуються до фізичних осіб

№ з/п

Вид порушення

Санкція за порушення

Нормативно-правовий акт

Адміністративна відповідальність

1

Порушення порядку нарахування ЄСВ

Штраф на посадових осіб страхувальника, ФОП і осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, у розмірі

від 30 до 40 нмдг

(від 510 до 680 грн.)

Ч. 1 ст. 1651 КУпАП

2

Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ

3

Подання недостовірних відомостей, що використовуються в Держреєстрі соцстрахування

4

Дії, зазначені в пп. 1 — 3 цієї таблиці, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за ті самі правопорушення

Штраф на посадових осіб страхувальника, ФОП та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, у розмірі від 40 до 50 нмдг

(від 680 до 850 грн.)

Ч. 2 ст. 1651 КУпАП

5

Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 нмдг (у 2015 році — 182700 грн.)

Штраф на посадових осіб страхувальника, ФОП і осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, у розмірі

від 40 до 80 нмдг

(від 680 до 1360 грн.)

Ч. 3 ст. 1651 КУпАП

6

Несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше 300 нмдг (у 2015 році — 182700 грн.)

Штраф на посадових осіб страхувальника, ФОП і осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, у розмірі

від 80 до 120 нмдг

(від 1360 до 2040 грн.)

Ч. 4 ст. 1651 КУпАП

7

Дії, перелічені в пп. 5 і 6 цієї таблиці, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за такі самі порушення

Штраф на посадових осіб страхувальника, ФОП і осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, у розмірі

від 150 до 300 нмдг

(від 2550 до 5100 грн.)

Ч. 5 ст. 1651 КУпАП

8

Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів ДФСУ у проведенні перевірок, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою ЄСВ, а також органів ПФУ у проведенні перевірок, пов’язаних з наданням відомостей, що використовуються в реєстрі застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування

Штраф на посадових осіб страхувальника у розмірі від 8 до 15 нмдг

(від 136 до 255 грн.)

Ч. 1 ст. 18823 КУпАП

9

Вчинення дій, зазначених у п. 8 цієї таблиці, особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за те саме правопорушення

Штраф на посадових осіб страхувальника у розмірі

від 10 до 20 нмдг

(від 170 до 340 грн.)

Ч. 2 ст. 18823 КУпАП

Згідно зі ст. 2342 КУпАП розглядають адмінсправи та накладають стягнення за порушення законодавства з ЄСВ на підставі ст. 1651 КУпАП органи ДФСУ. Вони ж притягують до відповідальності за вчинення дій, що перешкоджають проведенню перевірок платників ЄСВ уповноваженими особами фіскальних органів ( ст. 18823 КУпАП). А ось якщо виявлено, що були надані недостовірні відомості, які використовуються в реєстрі застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування, або вчинялися дії, що перешкоджають проведенню перевірок уповноваженими особами органів ПФУ, то штрафи на підставі ст. 1651 або ст. 18823 КУпАП накладатиме вже орган ПФУ. Такі повноваження встановлює ст. 2442 КУпАП.

Кримінальна відповідальність

10

Умисне ухилення від сплати ЄСВ посадовою особою страхувальника, ФОП або іншою особою, зобов’язаною сплачувати ЄСВ, якщо це призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах*

Штраф у розмірі

від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років**

Ч. 1 ст. 2121 ККУ

11

Дії, зазначені в п. 10 цієї таблиці, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах*

Штраф у розмірі

від 2000 до 3000 нмдг (від 34000 до 51000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років**

Ч. 2 ст. 2121 ККУ

12

Дії, зазначені в пп. 10 або 11 цієї таблиці, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати ЄСВ, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах*

Штраф у розмірі від 15000 до 25000 нмдг (від 255000 до 425000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна

Ч. 3 ст. 2121 ККУ

* Під значним розміром коштів слід розуміти суми ЄСВ, які в 1000 і більше разів перевищують установлений законодавством нмдг. Причому при кваліфікації злочинів розмір нмдг приймають рівним розміру податкової соціальної пільги ( п. 5 підрозд. 1 розд. XX ПКУ). У 2015 році під значним розміром коштів для цілей ст. 2121 ККУ розуміється сума від 609000 до 1827000 грн.

Під великим розміром коштів слід розуміти суми ЄСВ, які у 3000 і більше разів перевищують установлені нмдг (у 2015 році — від 1827000 грн.).

Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми ЄСВ, які в 5000 і більше разів перевищують нмдг (у 2015 році — 3045000 грн.).

** Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені пп. 10 або 11 цієї таблиці, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягування до кримінальної відповідальності сплатила ЄСВ, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування їх невчасною сплатою (штрафні санкції, пеня) (ч. 4 ст. 2121 ККУ).

висновки

  • Головним контролюючим органом у сфері ЄСВ є ДФСУ.

  • Податківці можуть проводити перевірки і за періоди, в яких адмініструванням ЄСВ займався ПФУ.

  • Якщо податківці виявлять порушення законодавства у сфері ЄСВ, то надішлють вам вимогу/рішення. Ви можете погодитися з ним або оскаржити його в адміністративному чи в судовому порядку.

  • Штраф у розмірі 10 % донарахованого ЄСВ, зазначений у п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, застосовують незалежно від того, ким ці внески було донараховано — органом ДФСУ або самим страхувальником.

  • Крім штрафів, Закон № 2464 передбачає нарахування пені на суму недоїмки з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу..

ЄСВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті