(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 20
  • № 19
  • № 18
  • № 17
  • № 16
  • № 15
  • № 14
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2015/№ 21

Товар потрапив під обстріл… Що в обліку?

За період проведення АТО наша економіка зазнала колосальних збитків. За повідомленнями політиків, економічний потенціал України знищено майже на 20 %, а обсяги промислової продукції за 2014 рік скоротилися в цілому по країні більш ніж на 10 %. Але найзначніший удар через військове протистояння, звичайно ж, припав на Донецьку та Луганську області. Загальна сума руйнувань (з урахуванням житлово-комунальної, соціальної інфраструктури) становить у цих областях більше 1,2 млрд грн. Причому багато об’єктів зруйновано або пошкоджено через потрапляння в них снарядів або інших засобів знищення.
Ваш склад або магазин теж постраждав від артобстрілів? Ви втратили одразу і будівлю, і товар, а тепер не знаєте, як відобразити ці втрати в обліку? Зараз ми розповімо, як це зробити. І хоча б на одну проблему у вас стане менше.

Факт руйнування будівлі складу і знищення товару обов’язково зафіксуйте документально. Це полегшить облік і навіть убереже від зайвих витрат. Про те, як оформити необхідні документи щодо основних засобів (далі — ОЗ), ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 88, с. 17, а щодо ТМЦ — з «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 74, с. 23; № 88, с. 18.

Зараз у фокусі нашої з вами уваги, дорогі колеги, — облік втрат майна через бойові дії в зоні АТО.

Списуємо зруйновану будівлю

Бухгалтерський облік. Об’єкт ОЗ визнають активом, якщо існує імовірність отримання в майбутньому економічних вигод від його використання. Це правило прописано в п. 6 П(С)БО 7.

Якщо об’єкт перестає відповідати цьому критерію, наприклад, унаслідок руйнування або знищення (що якраз і сталося в цьому випадку), його списують з балансу (п. 33 П(С)БО 7).

Підставою для списання слугує Акт списання основних засобів типової форми № ОЗ-3, затвердженої наказом Мінстату України від 29.12.95 р. № 352.

З місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта, припиняйте нараховувати на нього амортизацію

Залишкову вартість будівлі (тобто різницю між її первісною вартістю і сумою нарахованої амортизації, п4 П(С)БО 7) віднесіть до інших витрат (п. 29 П(С)БО 16) і відобразіть за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів». При визначенні такої різниці враховуйте в повному обсязі й суму амортизації, яку нараховано в місяці вибуття об’єкта, тобто в останньому місяці його експлуатації.

Важливо! Оскільки в цьому випадку вибуття об’єкта ОЗ не пов’язане з продажем, немає сенсу визнавати його утримуваним для продажу. Тобто будівлю не потрібно переводити на субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, що утримуються для продажу».

Можливо, вам довелося витратитися на розбирання будівлі, що постраждала від бомбардування? Тоді цим витратам пряма дорога до складу інших витрат (Дт 976, п. 29 П(С)БО 16).

У результаті розбирання вдалося отримати матеріали або відходи? Оприбуткуйте їх за чис­тою вартістю реалізації або за ціною можливого використання (пп. 2.12 і 2.13 Методрекомендацій № 2) і віднесіть їх вартість до інших доходів (Дт 20 — Кт 746).

Вирішили ці матеріали/відходи продати? Тоді, як при звичайному продажу запасів, відобразіть дохід (Кт 712, п. 7 П(С)БО 15) та одночасно витрати в розмірі вартості, за якою ці матеріали/відходи оприбутковано (Дт 943 — Кт 20, пп. 7 і 20 П(С)БО 16).

Податок на прибуток. Ви, звичайно, уже знаєте, що з 1 січня 2015 року основою для обчислення оподатковуваного прибутку є дані фінзвітності. Отже, витрати в обліку формуємо виключно за бухгалтерськими правилами.

Єдиний нюанс — платнику, в якого дохід за 2015 рік виявиться більше 20 млн грн.,

доведеться за підсумками року відкоригувати бухгалтерський фінрезультат згідно з п. 138.2 ПКУ на «ліквідаційну» різницю

А саме: збільшити його на суму бухгалтерської залишкової вартості та одночасно зменшити на суму податкової залишкової вартості ліквідованої (зруйнованої) будівлі.

Інакше кажучи, спочатку доведеться додати до фінансового результату бухгалтерську залишкову вартість об’єкта, що вибув, а потім відняти від нього податкову залишкову вартість (отриману після нарахування амортизації з урахуванням обмежень з п. 138.3 ПКУ).

Податок на додану вартість. ПДВ-наслідки ліквідації ОЗ регулює п. 189.9 ПКУ. Його абзац другий надає право не нараховувати «ліквідаційні» ПДВ-зобов’язання, якщо:

— об’єкт ОЗ ліквідується у зв’язку зі знищенням або руйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили;

— така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, у тому числі при розкраданні ОЗ, що підтверджується відповідно до законодавства;

— платник надає податковому органу відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення об’єкта ОЗ іншим способом, унаслідок чого такий об’єкт не може використовуватися в майбутньому за первісним призна- ченням.

Про які документи йдеться? Податківці традиційно відносять до них (див. консультацію в підкатегорії 101.06 БЗ):

— Акт списання основних засобів типової форми № ОЗ-3

і

— висновок експертної комісії про неможливість використання в майбутньому ОЗ за первісним призначенням.

Зазначимо: склад експертної комісії, як правило, затверджує керівник підприємства. Хоча її функції цілком може виконувати й постійно діюча комісія, також створена за наказом керівника (п. 41 Методрекомендацій № 561).

Трохи більше клопоту при списанні об’єктів, які перебувають у держвласності. Тут до роботи комісії доведеться залучити фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо (п11 Порядку № 1314).

Перелічені документи у вас готові? Тоді сміливо не нараховуйте ПДВ-зобов’язання на зруйновану будівлю

Тільки не забудьте надати ці документи конт­ролерам разом з декларацією з ПДВ за той період, в якому сталася ліквідація об’єкта ОЗ. Так хочуть податківці (див. консультацію в підкатегорії 101.06 БЗ). Але оскільки ПДВ-декларацію подають тепер тільки в електронній формі, копії «ліквідаційних» документів доведеться подати «ногами».

До речі, вам стане в нагоді і сертифікат Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) на території проведення АТО (див. лист ДФСУ від 07.11.2014 р. № 6437/6/99-99-19-02-02-15).

Цікаво, чи потрібно коригувати раніше відображений податковий кредит з ПДВ, що припадає на недоамортизовану частину списаних у зв’язку з руйнуванням ОЗ? Не турбуйтеся — не потрібно! Адже на сьогодні право платника на податковий кредит п. 198.3 ПКУ пов’язує з використанням об’єкта ОЗ у госпдіяльності. А ця умова у разі руйнування навіть не повністю замортизованої будівлі виконується, оскільки вона вже встигла взяти участь у діяльності підприємства. Отже, тут жодних проблем.

А чи впливає на ПДВ-облік розбирання будівлі та отримання матеріальних цінностей від її ліквідації?

Якщо для розбирання ви залучили сторонню організацію, «вхідний» ПДВ за сплаченими (нарахованими) їй сумами можете включити до свого податкового кредиту. Отримання ж матеріалів або відходів у результаті розбирання на ПДВ-обліку ніяк не позначиться — податкові зобов’язання тут не виникають (п. 189.10 ПКУ).

Інша справа, якщо ви захочете хоча б щось заробити на цих матеріалах і продасте їх. Тоді наслідки в ПДВ-обліку будуть аналогічні звичайному постачанню — з нарахуванням податкових зобов’язань за ставкою 20 % (п. 188.1 ПКУ).

Тепер поглянемо, як відобразити в обліку списання знищеного товару.

Списуємо знищений товар

Бухгалтерський облік. Щодо запасів в бухобліку існує правило: вони визнаються активами, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 9).

Зрозуміло, що знищені (а можливо, і вкрадені) у зоні АТО товари підприємство вже не зможе використовувати за призначенням і не отримає від них у майбутньому жодних економічних вигод (адже їх просто немає).

Тому вони мають бути виведені зі складу активів і списані з балансу

На це орієнтує п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73.

На превеликий жаль, витрати, що виникли вна­слідок псування* товарів, ви не можете включити до норм природного убутку. До такого висновку підводить, наприклад, Інструкція із застосування норм природного убутку продовольчих товарів в роздрібній мережі державної та кооперативної торгівлі, затверджена наказом Міністерства торгівлі СРСР від 02.04.87 р. № 88.

* Знищення товару в результаті артилерійського удару інакше, ніж його псуванням, не назвеш.

Втрати від псування ТМЦ не включають до первісної вартості запасів, а відносять до витрат того періоду, в якому факт псування встановлено (п. 14 П(С)БО 9, п. 5.7 Методрекомендацій № 2).

Вартість списаних ТМЦ Інструкція № 291 пропонує відображати за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку запасів.

А якщо ви обліковували товари за цінами продажу? Тоді спишіть і відповідну суму торговельної націнки, що належить до їх вартості (п. 5.7 Методрекомендацій № 2). У цьому випадку списання первісної вартості відобразіть записом: Дт 947 — Кт 282 «Товари в торгівлі», а списання торговельної націнки — записом: Дт 285 «Торгова націнка» — Кт 282.

Ще суму псування ТМЦ одночасно зі списанням на витрати не забудьте відобразити на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Тут такі суми значаться до моменту вирішення питання про винного у псуванні/крадіжці. Цього вимагає Інструкція № 291.

Звичайно, шукати винну особу в умовах бойових дій, та ще й на неконтрольованій території, — пропаща справа. Тому сума втрат «висітиме» у вас на субрахунку 072 до закінчення строку позовної давності (звичайно 3 роки) з моменту встановлення факту псування/крадіжки.

Податок на прибуток. Тут тепер усе так само, як і в бухобліку (п.п. 134.1.1 ПКУ). Причому незалежно від рівня доходів платника. Жодних різниць за операціями з ТМЦ не розраховуємо.

Податок на додану вартість. А ось із ПДВ-обліком складніше. У п. 198.3 ПКУ поки що фігурує умова включення сум «вхідного» ПДВ за придбаними товарами до складу податкового кредиту — використання в госпдіяльності*.

* З 01.07.2015 р. цю умову з тексту ПКУ виключать.

Знищені/украдені товари надалі підприємство вже не зможе використовувати в межах своєї госпдіяльності. Виходить, зазначена умова податковокредитності не дотримується.

Тому, якщо раніше «вхідний» ПДВ за цими товарами ви обліковували у складі податкового кредиту,

тепер, при списанні, нарахуйте на них податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості придбання

Цього вимагають пп. 189.1 і 198.5 ПКУ. Виконайте вимогу в тому звітному податковому періоді, в якому відбувається списання знищених/украдених товарів, — повчають контролери (див. консультацію в підкатегорії 101.02 БЗ).

Не забудьте скласти податкову накладну з типом причини «13» і зареєструвати її в ЄРПН. Хоча, навіть якщо ви цього не зробите, штрафи, передбачені ст. 1201 ПКУ за нереєстрацію, до вас не застосовуватимуться.

У декларації з ПДВ вартість знищених/украдених товарів (без ПДВ) впишіть у рядок 1 колонки А розділу I, а суму нарахованих податкових зобов’язань відповідно — у рядок 1 колонки Б того самого розділу. У додатку Д5 у розділі I «Податкові зобов’язання» ці самі суми запишіть у рядок «Інші».

Щодо самого «вхідного» ПДВ будьте спокійні: його коригувати не потрібно.

Якщо від розриву снаряду постраждав пільговий товар або ним поживилися нечисті на руку «чоловічки», то тоді ПДВ-зобов’язання на нього не нараховуйте.

Якщо майно застраховане

Добре тим, хто до того, як у дім прийшла біда, встиг застрахувати своє майно. У цьому випадку можна розраховувати на страхове відшкодування від страхової компанії.

Отриману від страховика суму (компенсацію збитків) підприємство-страхувальник включає до складу доходів (Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності», п. 19 П(С)БО 15). Робить це в періоді складання страхового акта (аварійного сертифіката).

Щоправда, тут є одна перешкода: щоб оцінити застраховані збитки і скласти страховий акт (аварійний сертифікат), представники страхової компанії мають потрапити на місце, де стався страховий випадок. А в зоні АТО зробити це, на превеликий жаль, не завжди можливо. Тому із страховим відшкодуванням можна «пролетіти». ☹

Залишається сподіватися, що мир у нашій улюб­леній Україні все ж таки настане і більше жодні арт­обстріли не порушать роботу підприємств і спокій громадян!

висновки

  • Оскільки будівля складу внаслідок руйнування перестала відповідати критерію визнання активом, підприємство списує її з балансу.

  • ПДВ-зобов’язання при ліквідації зруйнованої будівлі ви маєте право не нараховувати. Для цього потрібно тільки надати податківцям документи, які підтверджують, що об’єкт не може використовуватися в майбутньому за первісним призначенням.

  • Втрати у зв’язку зі знищенням товару віднесіть до витрат того періоду, в якому встановлено факт знищення.

  • Якщо раніше «вхідний» ПДВ за знищеними товарами ви обліковували у складі податкового кредиту, при списанні нарахуйте на них податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості придбання.
товар, АТО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті