Працюємо з фізособами. 4. Закупівля сільгосппродукції в населення

4.1. Продукція не проста, а сільськогосподарська

Сільськогосподарською продукцією (сільськогосподарськими товарами) вважаються:

— живі тварини та продукти тваринного походження (групи 01 — 05 УКТ ЗЕД);

— продукти рослинного походження (групи 06 — 14 УКТ ЗЕД);

— жири і масла тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплювання; готові харчові жири; віск тваринного або рослинного походження (група 15 УКТ ЗЕД);

— готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої та оцет; тютюн і його замінники (групи 16 — 24 УКТ ЗЕД).

Головна умова: такі товари (продукція) повинні вирощуватися, відгодовуватися, виловлюватися, збиратися, виготовлятися, вироблятися, перероблятися безпосередньо виробником цих товарів (продукції).

Причому продукти обробки та переробки сільськогосподарських товарів (продукції), якщо вони придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах), також вважаються сільгосппродукцією. Так в один голос заявляють п. 2.15 Закону № 1877 і п. 1.2 Положення № 637.

Крім того, Закон № 1877 до сільськогосподарської продукції (товарів) відносить також відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД, а саме:

— органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо);

— суміші органічних і мінеральних добрив, в яких частина органічних добрив становить більше 50 % загальної ваги таких сумішей;

— усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) у розмірі більше 50 % всієї використаної продукції, електрична енергія, пара, гаряча вода тощо).

Зауважте: податкове законодавство «відхідний» бонус не визнає. До визначення сільгосппродукції, наведеного в п.п. 14.1.234 ПКУ, зазначені відходи не потрапили. Проте це визначення, як сказано тут же, має використовуватися для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ. Інакше кажучи, з 01.01.2015 р. на нього орієнтуються сільськогосподарські товаровиробники, платники єдиного податку (група 4). А це не наш випадок.

Отже, що таке сільгосппродукція, ви тепер знаєте. Далі поговоримо про особливості її закупівлі.

4.2. Важливе про документальне оформлення сільгоспзакупівель

Як правило, закупівля сільгосппродукції здійснюється через підзвітних осіб підприємства за готівкові кошти. Готівку на такі цілі видають з каси на підставі видаткового касового ордера (п. 3.4 Положення № 637).

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції дозволяється на строк не більше 10 робочих днів з дня видачі, уключаючи день їх отримання під звіт (п. 2.11 Положення № 637). Якщо підзвітній особі одночасно видано готівку на відрядження і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільгосппродукції в населення), то строк, на який видано готівку під звіт на такі завдання, може бути продовжено до завершення строку відрядження.

На розрахунки при закупівлях сільгосппродукції у фізосіб-непідприємців за готівку поширюється 150-тисячне обмеження, визначенепостановою № 210

Це означає, що підприємство (підзвітна особа), яке придбаває сільгосппродукцію, має право розраховуватися готівкою з фізособою-непідприємцем протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами тільки в межах 150 тис. грн.

Після закупівлі необхідної сільгосппродукції підзвітна особа складає Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт). Форму Звіту затверджено наказом Міндоходів від 24.12.2013 р. № 845.

Строки подання Звіту зазначено в п.п. 170.9.2 і п.п. «а» п.п. 170.9.3 ПКУ. Так, Звіт має бути подано:

— до закінчення 5-го банківського дня, наступного за днем, в якому працівник завершує виконання цивільно-правової дії (закупівлю сільгосппродукції) за дорученням і за рахунок роботодавця, який видав гроші під звіт, або завершує відрядження, якщо закупівля сільгосппродукції здійснювалася у відрядженні;

— до закінчення 3-го банківського дня після закінчення відрядження, якщо розрахунки здійснювалися готівкою, знятою з корпоративних платіжних карток*.

* У листі Міндоходів від 03.07.2013 р. № 6091/6/99-99-22-02-04-15/169 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60, с. 14) зазначалося, що 3-денний строк має дотримуватися і при знятті готівки з використанням особистого спеціального платіжного засобу. Проте з норм ПКУ такий висновок не випливає.

Залишок коштів має бути повернено підзвітною особою до каси або на банківський рахунок підприємства до або під час подання Звіту.

Зауважте: строки подання Звіту ( п. 170.9 ПКУ) відрізняються від строків видачі готівки на закупівлю сільгосппродукції (п. 2.11 Положення № 637). Тому простежте, щоб одночасно були дотримані як норми ПКУ, так і вимоги Положення № 637.

До Звіту підзвітна особа повинна додати документи, що підтверджують здійснені витрати. При оформленні закупівлі сільгосппродукції у фізосіб-непідприємців як первинні документи можна використовувати:

1) закупівельний акт (у випадку якщо закупівля відбувається в однієї фізичної особи). Форму закупівельного акта наведено в додатку 5 до Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджених наказом Мінекономіки від 17.06.2003 р. № 157. При цьому її можна модернізувати «під себе», оскільки вона має рекомендаційний характер;

2) закупівельну відомість (у разі придбання сільськогосподарських товарів у декількох фізичних осіб). Форму такої відомості взагалі не встановлено. Підприємство може розробити власну, а за основу взяти відомість на виплату грошових коштів за формою додатка 1 до Положення № 637. До речі, у п. 3.4 цього Положення є декілька підказок щодо наповнення форми відомості.

Свої рекомендації щодо реквізитів, які повинні містити закупівельні акти та закупівельні відомості, свого часу давали Мінфін (див. лист від 03.12.2004 р. № 31-03430-01-10/22335) і ДПАУ (див. лист від 29.04.2005 р. № 3732/6/17-2116).

Таким чином, у закупівельних документах доцільно передбачити такі реквізити:

1) місце й дату укладення договору;

2) відомості про продавця: прізвище, ім’я та по батькові, його адресу, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи — платника податків (або серію та номер паспорта, якщо він має відмітку в паспорті про відмову від реєстраційного номера, п. 70.12 ПКУ);

3) реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі — Довідка за формою № 3ДФ), затвердженої наказом Міндоходів від 17.01.2014 р. № 32. Конкретно варто зазначити номер, дату і ким видано таку Довідку (інші подробиці читайте на с.39). Якщо здійснюється закупівля продукції тваринництва, ця Довідка не потрібна;

Довідка за формою № 3ДФє підставою для неутримання ПДФО з доходів, отриманих фізособою від реалізації власної сільгосппродукції

4) найменування продукції;

5) ціну одиниці продукції;

6) обсяг проданої продукції;

7) загальну суму доходу;

8) суму утриманого ПДФО і ВЗ (за необхідності);

9) суму виплачених коштів;

10) підпис продавця про отримання коштів;

11) підпис особи, яка виплатила кошти.

4.3. Податковий облік сільгоспзакупівель

Купуючи сільгосппродукцію в населення, підприємство виступає в ролі податкового агента. Резонно виникає запитання: чи потрібно стягувати з нарахованого доходу обов’язкові податки і збори? Забігаючи наперед відзначимо, що податкового преса цілком можна уникнути. Правда, тут багато що залежить від самого продавця.

Спершу обрадуємо: дохід фізособи від продажу сільгосппродукції не обкладається ЄСВ, оскільки доходи по договорах купівлі-продажу не є об’єктом для нарахування цього внеску.

А ось відносно ПДФО і ВЗ є про що поговорити.

ПДФО в загальному випадку

Питання обкладення ПДФО доходів від продажу сільськогосподарської продукції регулює п.п. 165.1.24 ПКУ. Так, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи доходи, отримані від продажу власної сільгосппродукції, вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої, виробленої, обробленої та переробленої безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй згідно зі ст. 121 ЗКУ для ведення певної діяльності (див. табл. 4.1 на с. 39).

Таблиця 4.1. Категорії земельних ділянок, на яких має бути вирощено сільгосппродукцію

Підставою для необкладення ПДФО доходу фізособи від продажу власної сільгосппродукції (крім продукції тваринництва) є Довідка за формою № 3ДФ.

Її видають сільські, селищні або міські ради за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про її видачу.

«Строк придатності» Довідки за формою № 3ДФ — 5 років

Зауважте: якщо у продавця на руках Довідка за формою № 3ДФ, затверджена ще наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 975 (втратив чинність з 21.02.2014 р.), при цьому інформація, зазначена в Довідці, не змінювалася і строк її дії не закінчився, то отримувати нову Довідку за формою № 3ДФ не потрібно. Таку консультацію наведено в категорії 103.04 БЗ.

Копію цієї Довідки власник сільгосппродукції надає податковому агенту з метою неутримання ПДФО з виплачуваного йому доходу, а оригінал зберігає в себе.

Покупець сільгосппродукції — податковий агент має переконатися в наявності в цій Довідці всіх необхідних реквізитів.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковуваний дохід, виплачений (нарахований) фізособам — власникам сільгосппродукції, підприємство-покупець (податковий агент) відображає з ознакою «148».

Якщо ж продавець не надав таку Довідку або в її заповненні є огріхи (наприклад, не наведено розмір земельної ділянки), то сума виплаченого фізособі доходу включається до складу його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

За якою ставкою оподатковувати такий дохід? Податківці неодноразово стверджували, що в цьому випадку застосовують ставку, установлену п. 167.1 ПКУ (15 і 20 %). Такі консультації було розміщено в категоріях 103.02 і 103.03 БЗ (наразі вони скасовані, але, вважаємо, думка фіскалів із цього приводу не змінилася) і в журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 20, с. 19.

На наш погляд, було б логічно такий дохід обкладати ПДФО за ставкою 5 % як дохід від продажу рухомого майна (п. 173.1 ПКУ) і відображати в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою «105». Але тут може виникнути проблема з визначенням бази оподаткування.

Згідно з абзацом другим п. 173.1 ПКУ дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної відповідно до закону. Тобто, інакше кажучи, норми зазначеного пункту вимагають провести оцінку об’єкта рухомого майна в порядку, установленому постановою № 358 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 5).

Тому, можливо, виходячи з економічної доцільності, підприємство обере варіант, пропонований податківцями, щоб не зв’язуватися з оцінкою сільгосппродукції.

ПДФО при продажу продукції тваринництва

Для власників продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 і 41 УКТ ЗЕД діють особливі правила оподаткування доходу від її реалізації.

Важливо, що такий дохід не оподатковується, якщо його сума в сукупності за рік не перевищує 100 розмірів МЗП, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року(п.п. 165.1.24 ПКУ).

У 2015 році ПДФО не справляється з суми доходу, отриманого від продажу продукції тваринництва, в розмірі 121800 грн. сукупно за рік

При цьому фізособи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання Довідки за формою № 3ДФ.

Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, тоді фізособа — власник продукції тваринництва зобов’язана подати податковому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодівлю цієї продукції, видану в довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) фізособи.

У разі надання зазначеної довідки оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів МЗП.

Відповідно непідтвердження довідкою самостійного вирощування, розведення, відгодівлі продукції тваринництва веде до того, що доходи, отримані від її продажу, обкладатимуться ПДФО на загальних підставах.

І тут виникає запитання: на кого покладається обов’язок з утримання ПДФО з таких доходів? На жаль, п.п. 165.1.24 ПКУ не дає на нього прямої відповіді. Проте проаналізувавши норми цього підпункту, ми можемо зробити висновок, що покупець продукції тваринництва робити це не зобов’язаний. Адже підтверджувати право на пільгу з ПДФО за допомогою довідки, що засвідчує факт самостійного вирощування зазначеної продукції, продавець-фізособа повинен не покупцю, а податковому органу.

Підприємство-покупець у результаті такої операції повинно буде тільки відобразити дохід, виплачений продавцю — власнику продукції тваринництва, у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою «179» (див. консультацію, розміщену в категорії 103.02 БЗ).

Сам продавець, якщо отриманий ним протягом року дохід від продажу продукції тваринництва перевищить 100 розмірів МЗП, повинен надати до податкового органу річну декларацію про доходи. Цього вимагає п.п. 168.1.3 ПКУ, оскільки отримані доходи не було обкладено ПДФО при виплаті, але вони не звільнені від оподаткування. Разом з декларацією потрібно буде подати довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодівлю продукції тваринництва. Її наявність дозволить сплатити ПДФО не з усієї отриманої суми доходу, а виключно із суми, що перевищує 100 розмірів МЗП.

Якщо тварини не були вирощені (відгодовані) на власних земельних ділянках фізособи, то дохід від їх продажу підлягає оподаткуванню на загальних підставах

Що цікаво: податківців наполягають на тому, що ПДФО в цьому випадку справляє податковий агент (див. консультацію в категорії 103.02 БЗ). Ось тільки неясно, як він дізнається «історію вирощування та відгодовування тваринки»? Адже жодних довідок покупцю продавець у цьому випадку не надає. Вважаємо, що і в цьому випадку сплата ПДФО — клопіт продавця, а не покупця.

Військовий збір

Правила справляння ВЗ визначено п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Зокрема, об’єкт обкладення ВЗ практично впритул наблизився до об’єкта обкладення ПДФО. При цьому доходи, які не підпадають під обкладення ВЗ, знаходимо у ст. 165 ПКУ.

Отже, з доходу фізособи від продажу власної сільгосппродукції (крім продукції тваринництва) не справляється ВЗ, якщо продавець надав Довідку за формою № 3ДФ (п.п. 165.1.24 ПКУ). Якщо ж Довідки немає, то функції податкового агента покладаються на покупця.

Ставка ВЗ становить 1,5 % від суми оподатковуваного доходу.

У свою чергу, дохід від реалізації продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 і 41 УКТ ЗЕД пільгується в межах 121800 грн. А от із суми перевищення справляється ВЗ. Щоправда, як і у випадку з ПДФО, вважаємо, сплачувати його повинен сам продавець за підсумками року.

4.4. Бухоблік сільгоспзакупівель

У бухгалтерському обліку видачу грошей під звіт та їх витрачання відображають на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». У свою чергу придбану сільгосппродукцію обліковують на субрахунку 201 «Сировина та матеріали» або 281 «Товари на складі». Підставою для відображення такої операції є затверджений Звіт і додані до нього закупівельні документи.

Проілюструємо бухгалтерський облік операції із закупівлі сільгосппродукції на прикладі.

Приклад 4.1. Підзвітній особі на закупівлю сільгосппродукції (полуниця ґрунтова) видано із каси готівкові кошти в сумі 1200,00 грн. Фактично витрачено на закупівлю сільгосппродукції у фізособи-непідприємця 935,00 грн. Залишок підзвітних коштів повернено до каси підприємства. Розглянемо такі варіанти:

— варіант А: продавець сільгосппродукції надав Довідку за формою № 3ДФ, тому дохід не оподатковувався;

— варіант Б: Довідку за формою № 3ДФ продавець не надав, тому з його доходу утримано ПДФО і ВЗ.

Врахуйте: у варіанті Б виплачена сума (935,00 грн.) є «чистим» доходом продавця сільгосппродукції. У свою чергу, в закупівельному акті слід зазначити не тільки виплачену на руки, а й «грязну», тобто нараховану суму доходу. Щоб її знайти, рекомендуємо використовувати коефіцієнт, аналогічний «натуральному» коефіцієнту, наведеному в п. 164.5 ПКУ:

К = 100 : (100 - С_ПДФО - С_ВЗ),

де С_ПДФО — ставка ПДФО. Нагадуємо, що, на нашу думку, такий дохід обкладається ПДФО за ставкою 5 %, тоді як податківці виступають за 15 (20) %;

С_ВЗ — ставка ВЗ (1,5 %).

Припустимо, підприємство застосовує для обкладення ПДФО сільгосппродукції ставку 15 %, оскільки відсутня оцінка такої продукції. Тоді нарахований дохід становить:

935,00 х 100 : (100 - 15 - 1,5) = 1119,76 (грн.).

На рахунках бухгалтерського обліку такі операції відображаємо таким чином (див. табл. 4.2).

Таблиця 4.2. Облік закупівлі сільськогосподарської продукції в населення

Важливо! Підзвітна особа має бути добре проінформована про правила оподаткування. Інакше кажучи, доцільно розробити інструкцію, відповідно до якої їй потрібно діяти, якщо продавець не подає Довідку за формою № 3ДФ. Працівник повинен чітко розуміти, як слід утримувати суми ПДФО і ВЗ. Крім того, важливим є своєчасне перерахування цих сум до бюджету.

На жаль, ПКУ не передбачає спеціальних правил сплати ПДФО і ВЗ у цій ситуації. А отже, доводиться керуватися загальними нормами. Оскільки в цьому випадку виплата здійснюється готівкою, вважаємо, слід діяти за розпорядженнями п.п. 168.1.4 ПКУ. Тобто перерахування сум ПДФО і ВЗ до бюджету має здійснюватися не пізніше наступного дня після виплати доходу продавцю сільгосппродукції. У зв’язку з цим, якщо продавець сільгосппродукції не надав Довідку за формою № 3ДФ, підзвітна особа має своєчасно повідомити бухгалтерію про суми ПДФО і ВЗ, утримані з доходів від реалізації сільгосппродукції.

висновки

• Готівка в підзвіт на закупівлю сільгосппродукції може бути видана на строк не більше 10 робочих днів з дня видачі.

• Для неутримання ПДФО і ВЗ продавець сільгосппродукції (крім продукції тваринництва) надає покупцю копію Довідки за формою № 3ДФ.

• У 2015 році ПДФО і ВЗ не справляються з суми доходу, отриманого від продажу продукції тваринництва, у розмірі 121800 грн. сукупно за рік. Довідка за формою № 3ДФ не потрібна.

• ЄСВ з доходу від продажу сільгосппродукції не сплачують.