(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 38
  • № 36-37
  • № 35
  • № 34
  • № 33
  • № 32
  • № 31
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 39

Приймаємо і звільняємо сумісника

Що потрібно знати, приймаючи на роботу сумісника? Чи можна йому встановлювати строк випробування? Як бути із записом у трудовій книжці про роботу за сумісництвом? Чи є додаткові підстави для звільнення сумісника? Відповіді на ці та інші приймально-звільнювальні запитання — у цій статті.

Із задоволенням приймемо на роботу

Почнемо з головного ☺. Необхідною умовою, що дозволяє прийняти працівника на роботу за сумісництвом, є наявність у штатному розписі підприємства вакантної (не заповненої) посади (професії)*.

* Найменування роботи, професії або посади, на яку приймається сумісник, має відповідати Національному класифікатору України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327.

Вакансія є? Тоді запрошуйте кандидата обговорити умови укладення трудового договору, а саме:

1) режим роботи (тривалість роботи за сумісництвом і графік роботи). Нагадаємо: на законодавчому рівні обмеження тривалості роботи за сумісництвом встановлено тільки для працівників державних підприємств (див. статтю на с. 6). Решта трудівників на благо роботодавця мають право присвятити сумісництву весь вільний від основної роботи час. Слід тільки врахувати, що

час роботи за сумісництвом не повинен перевищувати нормальної тривалості робочого часу, установленої КЗпП

2) випробування при прийнятті на роботу. Воно встановлюється за угодою сторін, тобто за домовленістю між працівником і роботодавцем ( ч. 1 ст. 26 КЗпП).

Строк випробування при прийнятті на роботу:

робітників не може перевищувати 1 місяць;

— інших працівників — 3 місяців, а в окремих випадках, за умови його узгодження не тільки з працівником, але і з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — 6 місяців;

3) установлення матеріальної відповідальності працівника;

4) нерозголошення комерційної таємниці тощо.

Роботодавцю сподобався кандидат на посаду, а останнього задовольняють умови праці? У такому разі, за загальним правилом, майбутній працівник подає роботодавцю заяву про прийняття на роботу. У ній він зазначає посаду (професію), на яку бажає працевлаштуватися, і умови роботи (робота за сумісництвом, графік роботи).

Разом із заявою майбутній працівник подає документи, необхідні для укладення трудового договору. Наприклад, паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, військово-обліковий документ (посвідчення про приписку до призовної дільниці — для призовників, військовий квиток або тимчасове посвідчення — для військовозобов’язаних), інші документи, які згідно зі ст. 25 КЗпП не заборонено вимагати від осіб, які приймаються на роботу.

Трудова книжка при прийнятті на роботу за сумісництвом не пред’являється

За загальним правилом, трудовий договір може укладатися як у письмовій, так і в усній формі. Оформляють укладення трудового договору наказом (розпорядженням) роботодавця про прийняття працівника на роботу за сумісництвом. З наказом ознайомлюють працівника під підпис.

Однак урахуйте: дотримання письмової форми трудового договору обов’язкове, якщо працівник працевлаштовується до підприємця. Із цього року реєструвати в центрі зайнятості трудовий договір, укладений з підприємцем, не потрібно.

Важливо! Працівник не може бути допущений до роботи, якщо:

1) з ним не укладено трудовий договір, оформлений наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу;

2) роботодавець не повідомив орган ДФСУ про працевлаштування такого працівника в порядку, установленому КМУ. А оскільки, як завжди, у законі норма про порядок є, а самого порядку поки що немає, ДФСУ запропонувала вважати повідомленням відображення дати прийняття на роботу в таблиці 5 звіту з ЄСВ. Проте розслаблятися не варто. Мінсоц­політики оприлюднило проект постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу». Чекаємо на затвердження документа.

Невиконання першої з двох озвучених вище вимог загрожує підприємству штрафом у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення. Ігнорування другої вимоги обійдеться дешевше: усього в 1 мінзарплату.

Після того як наказ (розпорядження) про прий­няття на роботу підписано, відділ кадрів формує особову справу працівника-сумісника і заповнює на нього особову картку (типова форма № П-2, затверджена спільним наказом Держкомстату та Мін­оборони від 25.12.2009 р. № 495/656). Адже особова картка є основним первинним документом з особового складу і заповнюється на всіх працівників, прийнятих на підприємство, у тому числі за сумісництвом.

Попрацював і досить. Звільняємо сумісника

Трудовий договір з працівником-сумісником розривають в загальному порядку за підставами, установленими КЗпП, іншими нормативно-правовими актами (див. ст. 7 КЗпП). Ознайомитися з підставами для звільнення, передбаченими КЗпП, можна в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 79. А тут поговоримо про інші підстави.

Для сумісників, які працюють на держпідприємствах, п. 8 Положення № 43 передбачено додаткові підстави для звільнення

Так, роботодавець-держпідприємство має право звільнити їх з власної ініціативи у випадку:

прийняття на робоче місце, зайняте сумісником, постійного працівника;

обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами і режимом праці.

Цікаво, що, звільняючи за підставами, переліченими в п. 8 Положення № 43, роботодавцю-
держпідприємству не потрібно отримувати згоду профспілкового органу на розірвання трудового договору з працівником-сумісником (див. ст. 431 КЗпП). Розраховувати на вихідну допомогу при звільненні суміснику, який став непотрібним та звільняється за цими підставами, не варто (див. п. 8 Положення № 43).

Оформляють припинення трудового договору із сумісником наказом (розпорядженням) керівника про припинення трудового договору. Якщо сумісника звільняють за підставами, зазначеними в п. 8 Положення № 43, то в тексті наказу (розпорядження) про припинення трудового договору робиться посилання на ст. 7 КЗпП і п. 8 Положення № 43 (див. лист Мінпраці від 06.08.2007 р. № 199/06/186-07).

У день звільнення з працівником проводять остаточний розрахунок і виплачують усі належні йому відповідно до трудового законодавства суми, а саме:

— заробітну плату за фактично відпрацьований час у місяці звільнення;

— вихідну допомогу у випадках, передбачених ст. 44 КЗпП;

— компенсацію за невикористану відпустку.

Важливо! Остаточний розрахунок з працівником, який звільняється, проводьте незалежно від того, він є зовнішнім чи внутрішнім сумісником. Припустимо, із внутрішнім сумісником розривають трудовий договір про роботу за сумісництвом і він продовжує працювати за основним місцем роботи. У такій ситуації роботодавець зобов’язаний у загальному порядку нарахувати та виплатити всі належні цьому працівнику суми у зв’язку зі звільненням з неосновного місця роботи, у тому числі й компенсацію за невикористані дні відпустки за неосновним місцем роботи (звичайно ж, за наявності таких днів).

Сумісництво і трудова книжка

Трудову книжку працівника-сумісника ведуть за місцем його основної роботи. Отримати її на руки працівник зможе тільки при звільненні з основного місця роботи. Саме тому при працевлаштуванні за сумісництвом трудову книжку не пред’являють.

А як бути, якщо роботодавець, з яким буде укладено трудовий договір про роботу за сумісництвом, бажає ознайомитися з трудовими досягненнями працівника? Немає проблем! Працівник може звернутися до роботодавця за основним місцем роботи з проханням видати йому засвідчену виписку з трудової книжки з відомостями про роботу.

Але невже час добросовісної праці на роботі за сумісництвом так і не буде зафіксовано у трудовій книжці?! Ну чому ж? Буде, якщо цього хотітиме працівник-сумісник.

Виключно

за бажанням працівника запис про роботу за сумісництвом може бути внесено до його трудової книжки окремим рядком роботодавцем за місцем основної роботи

Із внутрішнім сумісником усе просто. Накази про прийняття на роботу / звільнення з роботи за сумісництвом у роботодавця під рукою. А ось якщо запис у трудовій хоче мати зовнішній сумісник, то йому треба буде отримати від свого роботодавця за неосновним місцем роботи довідку в довільній формі. У цій довідці мають зазначатися всі необхідні для заповнення трудової книжки дані:

— найменування підприємства, яке є неосновним місцем роботи для цього працівника;

— дати прийняття та звільнення з роботи за сумісництвом;

— дати і номери наказів про прийняття на роботу за сумісництвом і про звільнення з роботи;

— найменування роботи, професії або посади, на яку працівник був прийнятий за сумісництвом.

Як бачите, особливого клопоту з прийняттям/звільненням сумісників немає. Тож працевлаштовуйте
їх на здоров’я! І вам добре — робота не стоїть, і людям приємно — додатковий заробіток гаманець гріє.

висновки

  • Посада, на яку приймають сумісника, має бути внесена до штатного розпису підприємства.

  • Сумісника не можна допустити до роботи, якщо з ним не укладено трудовий договір, оформлений наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

  • Остаточний розрахунок з працівником, який звільняється, проводьте незалежно від того, він є зовнішнім чи внутрішнім сумісником.

сумісник, прийняття на роботу, звільнення додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті