Якщо договір оренди авто не посвідчено нотаріально
Підприємство орендує автомобіль у фіз- особи, договір не посвідчено нотаріально. Чи можна орендну плату, вартість ПММ, запчастин тощо відносити до витрат?
Такої ситуації, звичайно, краще уникати. Адже договір оренди транспортного засобу, укладений з фізособою, підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦКУ). Детальніше про договори та нотаріальне посвідчення див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 15.
Важливо! Без нотаріального посвідчення такий договір оренди є нікчемним ( ч. 1 ст. 220 ЦКУ). Тобто таким, що не створює для сторін жодних правових наслідків*. Звідси й запитання: а як же тоді бути з «орендними» витратами (витратами на орендну плату, експлуатацію, техобслуговування, ремонт автомобіля тощо)?
* Крім тих, які пов’язані з його нікчемністю (реституцією).
Відповідь вас напевно порадує: сьогодні для витрат більше не важливий зв’язок із госпдіяльністю. З 1 січня 2015 року об’єкт оподаткування визначають з урахуванням бухгалтерського обліку. А там будь-які витрати підприємства включаються до витрат. Це на користь відображення витрат — вагомий аргумент.
Інша справа, що ч. 1 ст. 216 ЦКУ в разі нікчемності договору вимагає реституції. Це, зокрема, означає, що орендар може вимагати повернення суми сплаченої орендної плати і на цю суму в нього виникає дохід. Щоправда, чесно кажучи, доки зацікавлена сторона не пред’явить вимоги**, немає жодного приводу визнавати такі доходи. Але сподіваємося, що до цього справа не дійде***.
** Нагадаємо, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного договору (реституції) може бути пред’явлена будь-якою заінтересованою стороною (ч. 5 ст. 216 ЦКУ).
*** Більше того, у такому разі орендар, в ідеалі, повинен відшкодувати орендодавцю вартість користування майном. А тому навіть якщо зазначені доходи й відобразити, їх повинні будуть перекрити відповідні витрати.
Ну а «залізно» закріпити витрати можна ось яким чином. Для цього одна зі сторін може звернутися до суду з вимогою визнати нотаріально не посвідчений договір дійсним (ч. 2 ст. 220 ЦКУ). У такому разі суд може визнати такий договір дійсним. Тоді подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібно, і жодних питань щодо витрат не виникне (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 88, с. 40).
Закінчилася оренда: що з податковим поліпшенням?
Як вчинити з «податковим ремонтом» орендованого приміщення після закінчення строку оренди (дохід до 20 млн грн.; у бухобліку поточний ремонт орендованого офісу у 2014 році потрапив до витрат)?
Після ремонту орендованого офісу в підприємства на 01.01.2015 р. в податковому обліку залишився ремонтний об’єкт (створений у минулому з понадлімітних витрат на ремонт — на догоду «старому» п. 146.19 ПКУ). Проте з цієї дати податковий облік ведуть за новими правилами і дивляться на бухгалтерський облік.
Для малодохідних підприємств у податковому обліку все складається просто. Для них важливий тільки бухгалтерський облік. Як наслідок, такі платники ведуть тільки бухгалтерський облік ОЗ і нараховують амортизацію тільки в бухобліку (виходячи з бухгалтерської залишкової вартості ОЗ).
А ось окремого податкового обліку ОЗ і НМА малодохідники не ведуть. Тому про «старий» податковий ремонтний об’єкт, що залишився в податковому обліку станом на 01.01.2015 р., на жаль, доведеться забути. При переході у 2015 рік цей об’єкт для податкового обліку просто загубиться. Отже, пройдуть повз нього й «старі» понадлімітні (недоамортизовані) ремонтні витрати. Тобто врешті-решт так і не зможуть зменшити об’єкт оподаткування.
Додамо, що, прощаючись з цими витратами, нараховувати ПДВ не потрібно, адже жодного постачання в цьому випадку не відбувається.
