(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 36-37
  • № 35
  • № 34
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 42

АнтиРРОшне (як єдинникам обійти(сь без) РРО)

Час летить невблаганно: 1 липня — дата, з якої фізособи-єдинники групи 3 мають почати застосовувати РРО, все ближче і ближче. Початок наступного року, з якого це «РРО-щастя» наздожене і єдинників групи 2, теж не за горами… Тому сьогодні ми хочемо допомогти читачам, виклавши свої думки про те, як ФОП-єдинникам з мінімальними втратами увійти в цей новий, «РРОшний», період їх історії.

Згідно з новорічними законодавчими сюрпризами ФОП-єдинники групи 3 мають стартувати із застосуванням РРО з 01.07.2015 р., а групи 2 — з 01.01.2016 р.

Детально про застосування РРО (у тому числі ФОП-єдинниками) читайте у свіжому спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 41.

Очевидне-ймовірне

Спочатку зазначимо декілька нових/старих нормативних моментів, що «лежать на поверхні», щоб читач міг орієнтуватися в межах «крок ліворуч, крок праворуч…» від РРО. А детальніше читайте в згаданому спецвипуску, де практично кожен «узаконений» випадок роботи без РРО буквально «розкладений по кісточках».

Пункт 296.10 ПКУ*. Він дозволяє не застосовувати РРО ФОП-єдинникам 2 і 3 груп ЄП при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, а також єдинникам 1 групи.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

До речі, виходячи з буквального прочитання цієї норми, ФОП-єдинники на ринках, начебто, можуть торгувати без РРО через будь-які торговельні точки... Утім, податківці зовсім нещодавно в одній з консультацій у БЗ (категорія 109.06) незаконно заборонили (на майбутнє) єдинникам 2 — 3 груп торгувати на території ринків у стаціонарних приміщеннях (магазинах, павільйонах, кіосках, контейнерах).

З огляду на зазначене ФОП-єдинник 2 чи 3 групи може отримати місце на ринку (краще, щоб це був не магазин, кіоск, тощо) і здійснювати продаж своїх товарів/послуг, приймаючи готівку «через» таке (ринкове) місце…

Крім того тим, хто захоче пірнути в ці безРРОшні оази «через пересувну мережу», нагадаємо, що Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, з якими їм не зашкодить ознайомитися, затверджено наказом Мінторгу від 08.07.96 р. № 369.

Після чого найрозумніші ФОП-єдинники викотять перед своїм офісом віз, завалений товаром, і розгорнуть прямо на ньому безРРОшну торгівлю**…☺

** Якщо, звичайно, місцева влада їм таке дозволить…

Але ми сьогодні більше уваги приділимо не тим ФОП-«малюкам», хто пірне в  п. 296.10 ПКУ, а всім іншим, хто не зможе торгувати на ринках та/або в пересувних засобах у дрібнороздрібній мережі.

Тепер декілька нюансів, що випливають з РРО-шної нормативки.

Згідно зі ст. 3 Закону про РРО* застосовувати РРО повинні суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції не тільки в готівковій, а й у безготівковій формі, — «із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також — операції з приймання готівки для подальшого її переказу».

* Закон про РРО — Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

«Сфери» та позареалізаційне. Нагадуємо, що застосування РРО, по-перше, обмежене сферою торгівлі, громадського харчування та послуг. Тобто розрахунки за межами цих сфер «РРОшитися» не повинні. А по-друге, РРО застосовується в операціях продажу товарів/надання послуг. Тобто позареалізаційні оплати (хоч готівкою, хоч безготівковим розрахунком) проведення їх через РРО не вимагають. Уже де шукати перелік «позареалізаційного», як не у профільних «готівкових» нормативах. Пункт 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, містить такий перелік: погашення дебіторської (мабуть, «нетоварної») заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно отримані кошти, відшкодування матеріальної шкоди, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші (!) надходження.

Як бачимо, «позареалізаційне» включає й лізингові (орендні) платежі. А «орендним» видом діяльності грішать чимало єдинників. У зв’язку з чим зазначимо, що нещодавно в БЗ (див. консультацію в категорії 109.03) податківці зробили більш жорстким свій підхід, виключивши з позареалізацій­них надходжень, що не потребують РРО, орендні платежі (детальніше читайте про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 36 — 37, с. 43).

Тому зараз безпечніше приймати орендні платежі через РРО або за безготівковим розрахунком (у тому числі з оплатою через касу банку)

Інакше доведеться судитися. Утім існує досить поширена позитивна судова практика з цього питання (див. наприклад, постанову ВАСУ від 06.11.13 р. у справі № К-52582/09).

Безготівкові розрахунки, уключаючи карткові. Читаючи ст. 3 Закону про РРО буквально, щоб не підпасти «під РРО», необхідно здійснювати розрахункові операції в безготівковій формі без застосування «платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо».

Щоб спробувати якось визначитися з без- РРОшним колом безготівкових розрахунків, нам необхідно ще освіжити в пам’яті термін «розрахункова операція». Його визначено у  ст. 1 Закону про РРО як приймання від покупця (!) готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернений покупцем товар (надану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, в разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Ми схиляємося до того, що РРО потрібний, тільки коли оплата карткою здійснюється через POS-термінал продавця (на це вказують слова «приймання від покупця … платіжних карток»).

Водночас фіскали, схоже, вимагатимуть від продавців застосування РРО в більшості випадків розрахунків із застосуванням банківських платіжних карток (див. про це детальніше в зазначеному спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 41). Утім, наскільки фіскальним шляхом піде практика, говорити ще зарано. Але якщо у вас виникнуть проблеми при одержанні оплати з застосуванням платіжних карток, спробуйте захищатись, спираючись на п. 12 ст. 9 Закону про РРО (див. про нього нижче в п. 5).

Відсутність місця розрахунків. Цього року головні фіскали вже встигли потішити «кандидатів на РРО» листом від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15.

Головний висновок листа:

якщо не визначено місце розрахунків (проведених у безготівковій формі за допомогою платіжних карток Visa і MasterCard) при наданні інформаційно-консультаційних послуг, постачанні комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується

Отже, якщо не визначено місце розрахунків, то при безготівковій оплаті навіть платіжними картками РРО не застосовується. Було б добре, щоб таку ж логіку податківці застосовували не тільки до віртуальної передачі товарів/послуг, але й до тих ситуацій, коли товари реалізуються не безпосередньо покупцеві, а через пошту, транспортні підприємства тощо. У зв’язку з цим нагадаємо наведений у тій самій ст. 1 Закону про РРО термін «місце проведення розрахунків»: це — місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.*

* Майте на увазі, якщо ви здійснюєте діяльність в декількох об’єктах, то окремий РРО має перебувати в кожному місці проведення розрахунків.

Інше. Зауважимо для ФОП, які збираються «зав’язувати бантик» на «китайські» товари і продавати їх під соусом «власного виробництва»**. На думку фіскалів, під цю «преференцію» (яка ще залишилася в  п. 1 ст. 9 Закону про РРО) підпадають тільки підприємства, оскільки, мовляв, ФОП там не згадані.

** Добре, що цей термін у нормативах не визначено (див. про це, наприклад, у листах Мінпромполітики від 01.10.2007 р. № 24/5-4-295 і Мінекономіки від 02.10.2007 р. № 91-28/296).

Фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, застосовувати РРО і РК не зобов’язані (див. БЗ, категорія 109.03). Можливо, хтось з єдинників зможе (і захоче***), якщо це дозволить його вид діяльності, «дезертирувати» з ФОП до цієї категорії платників (див. п.п. 14.1.226 ПКУ).

*** Оскільки це може бути вигідніше, ніж «букет» витрат і неприємностей, які спричинить РРО (див. останній розділ статті).

Можна ще пошукати вихід у  ст. 10 Закону про РРО і виданому «під» цю норму Переліку «без- РРОшних» операцій ФОП (затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336). Можливо, ви знайдете в цьому переліку щось і для себе.

Нагадаємо, що в п. 1 Переліку значиться роздрібна торгівля ФОП-єдинниками продовольчими товарами і пивом, причому без обмеження обсягу обороту! Питання тільки в тому,— чи доживе ця норма до 1 липня?..

Куди убогому єдиннику податися?

Для тих, хто не зможе скористатися чимось із вищезазначеного, ми нижче викладемо ще декілька варіантів для роботи в нових, «РРОшних», умовах. Сподіваємося, вони допоможуть вам або зовсім зняти «РРО-проблему», або обійтися «малою кров’ю».

1. Платіжний термінал банку. Більшість видів безготівкової оплати «РРО-проблему» знімають. Якщо це банківський термінал (і продавець не є агентом банку з приймання готівки), то РРО не потрібний. До таких пристроїв, що приймають «готівку» і переганяють безготівку за зазначеними реквізитами, крім платіжних терміналів, належать ПТКС, банкомати та інші платіжні пристрої банку.

Крім того, як ми вже згадали, податківці можуть створювати проблеми, коли оплата здійснюється із застосуванням платіжних карток — навіть у тих випадках, коли картки безпосередньо продавцем не приймаються.

Тому може вирішити проблему оплата через платіжний термінал (або інші подібні пристрої) банку саме готівкою

Такий пристрій може перебувати і в безпосередній близькості від місця реалізації товарів (робіт, послуг). Скажімо, стояти в торговельному залі, де торгує один або декілька СПД (дешевше вийде). Покупець вносить готівку до терміналу і через відповідний банк здійснює безготівкове перераху­вання на рахунок продавця (єдинника тощо). До терміналу можна приставити помічника-консультанта, який спростить/полегшить клієнтам процес оплати. Надавши документ про оплату (квитанцію терміналу), покупець отримає від продавця товар/послугу та товарний чек, що підтверджує безготівкову оплату.

Мінуси такого способу: витрати, пов’язані з «правильним розташуванням» терміналу, перерахуванням коштів, а також — «приставка» до платіжного пристрою банку у вигляді чергового помічника.

2. Посередник (один за всіх, «ми за ціною не постоїмо»). Виходом також може бути здійснення реалізації за готівку товарів (робіт, послуг) через посередника, який має РРО та який і розплатиться з власником товару (краще безготівково). При цьому бажано оформляти такі відносини договорами комісії на продаж.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року в  п. 292.4 ПКУ прямо згадані й договори комісії. Отже, якщо посередником-комісіонером буде єдинник, його дохід (нехай він хоч юр-, хоч фізособа) від таких продажів буде тільки в сумі комісійної винагороди.

Ось один з варіантів використання «РРО-посередника». Скажімо, ФОП-єдинники, які торгують у спільному торговельному приміщенні, можуть негласно об’єднатися з метою РРО-мінімізації. Власником «спільного» РРО буде одна особа (краще — теж єдинник і безПДВшник*), яка торгує всіма видами товарів/послуг решти ФОП-єдинників, наприклад, за 1 % комісійних. А представники цих ФОП-єдинників (комітентів) перебувають у цьому спільному торговельному приміщенні, скажімо, під виглядом рекламних агентів-консультантів-маркетологів. Усе це буде вельми схоже на ту ситуацію, коли декілька різних відділів у магазині обслуговує один касовий апарат…

* Оскільки у посередника ПДВ обкладається весь оборот ( п. 189.4 ПКУ).

Щоб виправдати оренду «комітентами» частини їх торговельної площі, можна оформити оренду місць не для торгівлі, а для рекламної експозиції їх товарів/послуг (біля якої стоїть не продавець, а рекламіст/консультант/маркетолог). А можливо, варто договір оренди переукласти тільки з однією особою — власником РРО.

До речі, на нашу думку, готівковий розрахунок між комісіонером і комітентами можна здійснювати без РРО. Щоправда, при цьому слід пам’ятати про обмеження в готівкових розрахунках між суб’єктами підприємництва сумою 10000 грн. на день.

Звичайно, «власник» РРО нестиме на собі весь тягар, пов’язаний із застосуванням цього пристрою, проте за свої зусилля він буде рештою учасників за договорами комісії винагороджений. Адже РРО «один на всіх» — це набагато дешевше і простіше, ніж кожному  по РРО… Хоча це вимагає оперативного документування передання на комісію товарів із забезпеченням комісіонера поточною інформацією про їх ціни.

3. Каса банку. Внесення готівки до каси банку для зарахування їх на поточний рахунок продавця є безготівковою формою розрахунків, що не потребує РРО. Це неодноразово підтверджували фіскали** (див., наприклад, їх чинну консультацію в категорії 109.03 БЗ).

** Хоча на місцях доводиться чути абсолютно інші роз’яснення на цю тему. Але їх варто віднести до розряду помилкових.

І цей варіант виглядає доволі прийнятним, проблема тільки в тому, що далеко не кожен покупець захоче бігти до банку оплачувати товари/послуги — хіба що останні йому вкрай необхідні та/або супердешеві. «Торговці-умільці» давно для цих цілей (щоб не ганяти до банку клієнтів) використовують свого «посильного», який «зганяє» до банку та за довіреностями від покупців і внесе від їх імені їх готівку на рахунок продавця. А покупці в магазині/офісі в обмін на свої «кровні» отримають товарні чеки, в яких у тому числі зазначено, що товар оплачено за безготівковим розрахунком.

До речі, цей варіант підходить і для інтернет-магазинів, що використовують кур’єрську доставку

Кур’єр отримає гроші і за довіреністю (бланки яких матиме при собі напоготові) унесе їх від імені та за дорученням покупця до каси банку для безготівкової оплати на рахунок інтернет-продавця. Покупець при цьому одержить товарний чек.

Мінус цього варіанта — він може викликати недовіру/побоювання з боку покупців.

4. Післяплата через перевізника за безготівковим розрахунком. Різні фірми-перевізники надають такі послуги продавцям (у тому числі інтернет-магазинам) у разі постачання товарів покупцям з післяплатою***. Перевізник приймає від покупців готівку, а продавцю перераховує відповідну суму за безготівковим розрахунком на його поточний (або картковий) рахунок у банку.

*** На що у такого «посередника в розрахунках» мають бути відповідні дозвільні документи…

На нашу думку, така форма проведення розрахун­ків не потребує застосування продавцем РРО. Вартість цієї «платіжної» послуги у різних фірм-перевізників може різнитися. Може відрізнятися і сторона, яка оплачує послугу з переказу грошей (це може бути як покупець, так і продавець).

Якщо ж перевізник пересилає продавцю грошові кошти поштовим переказом, унаслідок чого той отримує готівку, то застосування продавцем РРО обов’язково

5. Оптова торгівля за безготівковим розрахун­ком. Особливо «зубасті» особи можуть спробувати залягти за «преференцію» з  п. 12 ст. 9 Закону про РРО, про яку ми вже згадували вище. А вона дозволяє будь-який безготівковий розрахунок (у тому числі й картковий). Але для повної впевненості в «недоторканності» бажано здійснювати (або максимально імітувати) оптову торгівлю, не допускаючи постачань кінцевим споживачам — громадянам.

6. Одноразово. Якщо потрібно провести разову оплату готівкою, то можна спочатку укласти з покупцем договір позики, а потім провести залік зустрічних однорідних заборгованостей за договором постачання. Приймання готівки у вигляді позики є позареалізаційним надходженням (див. вище) і РРО не потребує. Щоб операція не впадала в очі, можна навіть «розвести» позикодавця і покупця (тобто це будуть різні особи). А заборгованості закрити, наприклад, переведенням боргу за договором позики на покупця. Тут теж слід пам’ятати про НБУ-обмеження в готівкових розрахунках («10-ти-» і «150-тисячне» — залежно від «особи» вашого контрагента).

7. Напівзахід (тимчасова втеча). Щоб відтягнути свій «безРРОшний» кінець, єдинник 3-ї групи може спробувати перейти з 1 липня з 3-ї групи до 2-ї (якщо йому дозволять показники). Таку можливість прямо передбачено в  п.п. 198.1.5 ПКУ.

Водночас деякі податківці на місцях під надуманими приводами говорять, що не можна протягом року перейти з 3-ої групи до 2-ої (можна тільки навпаки)*. На наш погляд, це справжнісінькі вигадки. І якщо вам дозволяють показники, подавайте заяву за 15 днів до початку третього кварталу про перехід з 1 липня до 2-ї групи ЄП**. А там: «або віслюк здохне, або …» обов’язковість РРО…

* Якщо податківці вам не дозволять перехід, а судитися з ними ви не захочете, припиніть з 1 липня діяльність єдинника 3-ї групи і зареєструйте нового — у групі 2 ЄП, через якого і працюйте до кінця року без РРО.

** Але якщо ви — платник ПДВ, то при переході до групи 2 вас позбавлять цього статусу. А це загрожує «прощальним» обкладенням ПДВ залишків згідно з  п. 184.7 ПКУ .

Ціна питання

Насамкінець, щоб ви змогли зважити всі «РРОшні» «за» і «проти», наведемо деякі сумові (і не тільки) відомості.

Витрати на придбання та «доведення до кондиції» РРО можуть коливатися у межах вельми кругленьких сум. Касовий апарат залежно від «крутості» виробника і моделі коштує в діапазоні приблизно від 5 до 10 тис. грн. Крім того, зазвичай сплачується центру сервісного обслуговування і за послуги зв’язку із сервером податківців приблизно 150 — 250 грн. щомісячно.

Додайте сюди ще витрати на навчання та зар- плату касиру, ведення додаткової документації…

Ну і, звісно, не слід забувати про перевірки, що супроводжують РРО, і про «яскравий букет» фінсанкцій (детально див. у зазначеному спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 41).

До речі, якщо ви вже вирішите застосовувати РРО, нагадаємо, що п. 28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ звільняє до 2017 року від перевірок РРО тих єдинників, хто почне застосовувати цей агрегат до 1 липня 2015 року. Тож «стартуйте» не пізніше 30 червня!

Насамкінець, зауважимо, що в парламенті зареєстровано законопроект № 1718, покликаний скасувати прийдешнє впровадження РРО в єдинників (а також «реінкарнувати» можливість оплати за послуги до каси готівкою без РРО). Щоправда, цей документ «відлежується» в Раді ще з січня. Аналогічний законопроект — № 2444 лежить там з березня.

Та все ж, брати і сестри-єдинники, сподіватимемося на краще...

єдинник, РРО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті