(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 87
  • № 86
  • № 85
  • № 84
  • № 83
  • № 82
  • № 81
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2015/№ 88

Звільнити на лікарняному

Приводом для написання цієї статті став лист нашого читача із життєвим запитанням: чи може роботодавець звільнити працівника, який перебуває на лікарняному? Розбираємося!

Відповідь на це запитання залежить від того, хто є ініціатором розірвання трудового договору: працівник, роботодавець чи це їх спільне рішення, прийняте за згодою сторін*. Почнемо з проблемного варіанта.

* Про підстави припинення трудового договору читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 79.

Ініціатор звільнення працівника — роботодавець

У такій ситуації роботодавець зобов’язаний дотриматися вимоги, прописаної в ч. 3 ст. 40 КЗпП. Вона свідчить:

звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення згідно з п. 5 ст. 40 КЗпП) не допускається

Причому ця вимога стосується як звільнення згідно зі ст. 40, 41 КЗпП, так і інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства здійснюється з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Якщо наведене правило порушити, звільнення буде визнано незаконним. Причому це стосується і ситуації, коли лікарняний лист відкрито днем звільнення (див. п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9). Адже день звільнення є для працівника останнім робочим днем і підлягає оплаті ( п. 2.26 Інструкції № 58).

Як же тоді бути роботодавцю? Анулювати наказ про звільнення і чекати, коли працівник видужає і принесе листок непрацездатності. Уже наступного дня після закінчення тимчасової непрацездатності при належному документальному оформленні працівника можна звільнити, видавши відповідний наказ. Проте не забудьте нарахувати йому лікарняні та провести з ним остаточний розрахунок.

У день звільнення внесіть до трудової книжки працівника запис про звільнення ( ч. 1 п. 2.4 Інструкції 58), видайте йому трудову книжку, копію наказу про звільнення і всі належні йому суми, у тому числі оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності ( ст. 47 КЗпП). Той факт, що допомога по тимчасовій непрацездатності прийде від ФСС** після звільнення, вас турбувати не повинен. З боку роботодавця тут порушення немає. Коли отримаєте допомогу від ФСС, тоді й виплатите її вже колишньому працівнику.

** Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Виплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок власних коштів роботодавець не має права

Про це йдеться в листі ФТВП від 01.04.2011 р. № 03-28-738.

А тепер давайте розглянемо дуже неприємну для роботодавця ситуацію. Працівник в останній робочий день отримує трудову книжку, усі належні йому суми, прощається з роботодавцем і йде трохи раніше з роботи. Але йде він не додому, а до лікувальної установи. Навіщо? Йому стало зле (захворів). Працівнику відкривають лікарняний лист, в якому як місце його роботи зазначають тепер уже колишнього роботодавця. Порушень при оформленні та видачі лікарняного листа немає, адже він виписаний в останній робочий день працівника.

І що виходить? Що роботодавець сам того не чекаючи порушив озвучену вище вимогу про заборону звільнення з ініціативи роботодавця в період хвороби працівника. Наслідки цього сумні: поновлення працівника на роботі, виплата йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу ( ст. 235 КЗпП), штраф за порушення трудового законодавства в одну мінзарплату ( ст. 265 КЗпП) тощо.

Майте на увазі, неправомірність видачі лікарняного листа роботодавцю буде дуже важко довести, особливо якщо лікувальною установою не допущено жодних порушень при його оформленні і видачі. Адже працівник міг дійсно захворіти.

Що робити роботодавцю, який опинився в такій ситуації, щоб уникнути негативних наслідків? Йому необхідно:

— скасувати наказ про звільнення працівника;

— визнати запис у трудовій книжці про звільнення недійсним у порядку, передбаченому п. 2.10 Інструкції № 58;

— наступного дня після закриття лікарняного листа заново повторити всю процедуру звільнення. Причому при проведенні остаточного розрахунку «дубль два» необхідно буде розрахувати та нарахувати лікарняні, переглянути кількість календарних днів відпустки, що підлягають компенсації (адже за період хвороби могли набігти дні), здійснити оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, відсторнувати зарплату, нараховану за день звільнення, що не відбувся, який збігся з днем хвороби, і нарахувати за новий день звільнення, якщо ці дні припадають на різні місяці. Виплати оподатковуйте в загальному порядку. Допомогу від ФСС виплатите, коли отримаєте.

Якщо цього не зробити, є ймовірність, що працівник вимагатиме поновлення на роботі через суд. І в нього є всі шанси виграти справу, адже порушення прав працівника очевидне — звільнення відбулося в період тимчасової непрацездатності. Зауважимо, що в разі прийняття судом рішення про поновлення працівника в роботодавця виникають додаткові фінансові витрати, наприклад, судові витрати та виплата середньомісячного заробітку за період вимушеного прогулу. Якщо ви обрали цей шлях, спробуйте довести, що працівник звернувся до лікувальної установи після свого звільнення, коли формально вже не був працівником підприємства, і отже, не мав права на отримання лікарняного. Можливо, Феміда стане на ваш бік (що навряд чи).

Саме тому, навіть розстаючись із працівником друзями, не поспішайте «помахати йому ручкою» в середині робочого дня. День звільнення — звичайний робочий день для працівника, до того ж повний, без жодних скорочень. Хоча і зі своїми особливостями у вигляді обхідних листів, передачі справ і здавання матеріальних цінностей, прощання зі співробітниками та інших дій, які важко віднести до виконуваної роботи, проте вони необхідні, оскільки ці дії пов’язані з процедурою звільнення і їх необхідно зробити саме до, а не після звільнення. Нехай працівник спокійно їх виконує і тільки потім іде додому. Так у підприємства буде більше шансів захистити себе.

Працівник звільняється з власної ініціативи або за згодою сторін

КЗпП не містить прямої заборони на звільнення працівника в період його хвороби з його ініціативи або за згодою сторін. Тому за наявності заяви працівника про звільнення або підписаної сторонами угоди про намір розірвати трудовий договір роботодавець може звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності, якщо заздалегідь визначена дата звільнення припадає на такий період. Водночас, рекомендуємо вам уточнити у працівника в день звільнення, чи не передумав він звільнятися.

Інша справа, що

роботодавець у такому разі зобов’язаний оплатити листок непрацездатності працівнику повністю, у тому числі й за дні хвороби, після звільнення

Адже право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів ФСС виникає з настанням страхового випадку в період роботи (уключаючи і час випробування, і день звільнення), якщо інше не передбачено законом (див. ч. 1 ст. 19 Закону № 1105). Те, що лікарняний відкрито в період роботи і буде закрито вже після звільнення працівника, значення не має.

Тепер про тонкощі проведення остаточного розрахунку в період хвороби працівника. На момент звільнення листок непрацездатності ще не надано на підприємство. Тому остаточний розрахунок з працівником здійснюєте за відпрацьовані дні до дня хвороби. Всі належні працівнику суми виплачуйте в останній робочий день, якщо це можливо (наприклад, зарахувавши гроші на картрахунок). Якщо такої можливості немає, належні працівнику суми депонуйте і виплачуйте не пізніше наступного робочого дня після звернення працівника за розрахунком ( ст. 116 КЗпП).

У день звільнення обов’язково заповніть та видайте працівнику трудову книжку. Якщо він не може прийти на підприємство, надішліть працівнику в день звільнення поштове повідомлення із зазначенням необхідності отримання трудової книжки. Майте на увазі, пересилка трудової книжки поштою з доставкою за зазначеною адресою допускається тільки з письмової згоди працівника.

Навіщо всі ці складнощі? Щоб застрахуватися від неприємностей. Адже при затримці видачі трудової книжки з вини роботодавця працівнику виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. І днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Отже, з трудовою краще не жартувати.

Працівник надав лікарняний? Нараховуйте оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності і допомогу по тимчасовій непрацездатності, подавайте заявку до ФСС. Урахуйте, якщо працівник захворів в останній робочий день, за рахунок коштів роботодавця оплачуйте тільки один із п’яти днів хвороби, якщо в передостанній — два з п’яти тощо, а от допомогу по тимчасовій непрацездатності нараховуйте за всі дні починаючи з шостого дня хвороби.

Річ у тім, що на відміну від Закону № 1105 у Порядку № 440* не зазначено, що оплату днів хвороби за рахунок коштів роботодавця потрібно здійснювати незалежно від звільнення працівника. Тому

роботодавець за рахунок своїх коштів оплачує тільки ті з п’яти днів тимчасової непрацездатності, що припадають на період до дати звільнення

Такий висновок можна зробити, аналізуючи лист Мінсоцполітики від 19.01.2012 р. № 26/18/99-12.

* Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440.

Наприклад, працівник, з яким було розірвано трудовий договір 20 жовтня 2015 року, хворів з 19 по 26 жовтня. Роботодавець оплатить за рахунок своїх коштів 2 дні тимчасової непрацездатності (19 і 20 жовтня), а з 24 по 26 нарахує допомогу по тимчасовій непрацездатності, що надається ФСС.

Важливо! Оскільки лікарняні (оплата перших п’яти днів за рахунок роботодавця + допомога по тимчасовій непрацездатності) не належать до фонду оплати праці і будуть нараховані вже звільненому працівнику, то ЄСВ з них справляти не потрібно (див. лист ДФСУ від 24.02.2015 р. № 3931/6/99-99-17-03-01-15). Також не потрібно показувати такі виплати у Звіті за формою № Д4. А ось ПДФО і ВЗ утримати доведеться. Тому не забудьте зазначити суму лікарняних у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ у загальній сумі заробітної плати, нарахованої звільненому працівникові.

Цікавий момент! Стосується він ситуації, коли працівник звільнений в одному звітному кварталі, а лікарняні нараховано в іншому. У такому разі при заповненні на нього в розділі I форми № 1ДФ рядка з лікарняними обов’язково зазначте у графі 7 дату звільнення працівника, навіть незважаючи на те, що вона припадає на попередній квартал. Річ у тім, що графа 7 «Дата звільнення з роботи» Податкового розрахунку за формою № 1ДФ заповнюється на фізичних осіб, звільнених:

— у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати,

або

до початку звітного періоду, але які отримували зарплату у звітному періоді.

«Контрактне» звільнення

Чим цікавий для нас контракт? Його укладають на певний строк, і в контракті можуть бути встановлені додаткові підстави для його розірвання. Звільнення за такими підставами (не передбаченими КЗпП) проводиться згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Чи працює «лікарняно-звільнювальна» заборона в разі звільнення працівників-«контрактників» на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП (закінчення строку договору) і п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП (підстави, передбачені контрактом)?

На жаль для працівників і на радість для роботодавців — ні.

Установлена ч. 3 ст. 40 КЗпП заборона звільняти працівників у період хвороби не поширюється на випадки звільнення за підставами, передбаченими контрактом

У постанові від 23.01.2013 р. у справі № 6-127цс12 ВСУ роз’яснив, що до змісту терміна «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» не потрапляє будь-яке інше звільнення, підставу якого не зазначено у ст. 40, 41 КЗпП або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Звільнення за підставами, установленими контрактом ( п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП), не належить до таких. А отже, роботодавець має повне право звільнити працівника в період його непрацездатності за підставою, установленою в контракті, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Аналогічний висновок справедливий і для звільнення згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП — звільнення у зв’язку із закінченням строку договору. Цю підставу для звільнення не можна вважати звільненням з ініціативи власника.

Як бачите, звільнення працівника в період його хвороби — це вам не жарт. Розібратися з нюансами допоможе наша стаття.

висновки

  • Звільнення працівника в період його хвороби з ініціативи роботодавця — порушення трудового законодавства.
  • КЗпП не містить прямої заборони на звільнення працівника в період його хвороби з його ініціативи або за згодою сторін.
  • Роботодавець має право звільнити хворого працівника-контрактника у зв’язку із закінченням дії строкового трудового договору ( п. 2 ст. 36 КЗпП) і на підставах, передбачених контрактом ( п. 8 ст. 36 КЗпП).

Документи статті

  1. КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
  2. Закон № 1105 —Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
  3. Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58.
лікарняний, звільнення додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті