Ситуація не пересічна, а тому розберемо послідовність дій роботодавця.
Отже, трудовий договір з працівником припиняється у зв’язку з його смертю. Ваше завдання — здійснити остаточний розрахунок з таким працівником. Зокрема, належить виплатити зарплату за останній відпрацьований період (за наявності), компенсацію* за невикористані дні відпустки, а також оплатити дні хвороби, підтверджені лікарняним.
* Детально читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 33, с. 107. Нагадуємо, що така виплата для цілей оподаткування вважається зарплатою.
Якщо померлому працівнику було надано відпустку за невідпрацьований час, відрахування з його зарплати за невідпрацьовані дні відпустки не здійснюється
Це передбачено ч. 3 ст. 22 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Зверніть увагу: перехід прав та обов’язків від померлої фізособи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) визначається як спадкування ( ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV; далі — ЦКУ). При цьому суми зарплати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були одержані ним за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини ( ч. 1 ст. 1227 ЦКУ).
Отже, одержати належні виплати мають члени сім’ї. Але як переконатися у спорідненні та все зробити правильно?
Розібратися допоможе Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III (далі — СКУ). Як зазначено у листі Мін’юсту від 02.07.2007 р. № Ш-10310, за «головним сімейним законом» до складу сім’ї відносять дружину (чоловіка) померлої особи, а також його дітей, які не досягли повноліття, незалежно від того, проживали вони спільно з померлим чи ні. Повнолітні діти вважаються членами сім’ї тільки за умови спільного проживання з батьками (див. рішення Верховного Суду України «Про набуття статусу члена сім’ї» від 26.12.2007 р.).
Крім того, до членів сім’ї можуть бути віднесені особи, пов’язані з померлою особою кровним спорідненням або на інших підставах, установлених законом (утримання тощо), за умови, що виконуються такі вимоги, як спільне проживання, ведення спільного побуту і наявність загальних прав та обов’язків. З положень ст. 2 СКУ випливає, що членами сім’ї є батьки (усиновлювачі), баба, дід, прабаба, прадід, онуки, правнуки, брати і сестри, мачуха, вітчим, падчерка і пасинок спадкодавця.
Підставою для виплати зарплати померлого працівника членам його сім’ї є заява з проханням виплатити належні такому працівнику суми, а також свідоцтво про смерть.
Крім того, дружина (чоловік) для підтвердження статусу члена сім’ї померлого працівника має пред’явити свідоцтво про шлюб, дитина — свідоцтво про народження (про усиновлення).
Інші члени сім’ї повинні підтвердити і факт перебування в кровному спорідненні, і факт спільного проживання з померлим. Для документального підтвердження спільного проживання використовується довідка із ЖЕКу.
Слід зауважити, що ЦКУ не передбачено переваги в отриманні сум заробітної плати (та інших трудових виплат) одних членів сім’ї перед іншими. Тому якщо за виплатою сум заробітної плати, не отриманої працівником за життя, звертається не один член сім’ї, то такі суми розподіляються порівну.
Зазначимо, що суми зарплати та інших виплат, пов’язаних з трудовими відносинами, не отриманих померлим працівником за життя, спочатку не включаються до складу спадщини, і члени сім’ї не визнаються спадкоємцями таких виплат. Тільки в разі відсутності членів сім’ї померлого працівника зарплата включається до спадкової маси та спадкується в загальному порядку згідно із ЦКУ.
Якщо суми заробітної плати призначені спадкоємцям за заповітом, право на їх спадкування виникне в таких спадкоємців тільки за відсутності членів сім’ї спадкодавця, які виявили бажання їх отримати.
